дякую за вашу роботу, ви перевернули мій всесвіт. Щойно в відео почула фразу - що коли позбавляєшся РХП - то відчуваєш задоволення та свободу. Я не палю більше 3 років вже - і відчуваю по відношенню до цирок саме таке відчуття - я вільна, я щаслива що я більше не палю, навіть зараз не розумію навіщо взагалі палила більше 25 років. І в мене зараз зявилася надія - що і РХП позбавлюсь і також зрозумію слова, що можна бути вільною від їжі.
@nika83863 күн бұрын
Обожнюю Ваш канал, Ви реально розкриваєте очі на багато речей 😭❤️🩹
@riamariara9 күн бұрын
Неймовірне відео! Дуже помагає на себе подивитися.
@riamariara9 күн бұрын
В мене четверо дітей. Все ви правильно тут розказуєте.
@victoriazimina33709 күн бұрын
Дякую за це відео, ніколи не дивилась на все це з подібного ракурсу, але ви праві на 100%
@NataliiaOsaulenko11 күн бұрын
Дякую,це про мене.... Мені не дала мама любові та ніжності,я сама себе не любила,була до себе жорстка.Народила донечку,все їй дала,а от ніжності та любові не дала,на жаль. Зараз вона доросла і реагує на мене з великою обідою,а я намагаюся хоча б якісь відносини мати,а вона віддалилася,кидається, хамить. Я давно займаюся психологією і вже давно навчилася любити себе,розібралася з собою,але донечка вже виросла і долюбити вже її мабуть запізно бо їй вже це не потрібно. Мені боляче дуже,дуже хотілося б повернутися в минуле,відставити всі свої справи,нелюбиму але потрібну роботу,невлаштоване особисте життя,погані,несправедливі відносини з мамою- а просто любити донечку,капризну яка вона є,більше бути з нею,не перевиховати, насолоджуватися нашими відносинами,дати їй міцну опору своєї любові. Але час невблаганно давно пройшов. Моя донечка ходить та радиться з психологом бо їй теж болять наші відносини,а я намагаюся не чіпати її лишній раз,не втручатися в її життя. Намагалася все пояснити,чому я була жорсткою мамою,але вона нічого й слухати не хоче,особливо коли згадую про свою маму,а її бабусю,вона вже померла. Мама мою доньку прийняла та любила,хоча говорила,що незаконну любити не буде бо я народила не будучи в шлюбі,а мене терпіти,моя мама,- не могла бо я була" паповина доця"... Допомагати з донькою вона не хотіла,а от налаштовувати її проти мене та грати роль дуже нещасної ,хитродоброї бабусі це в неї добре виходило і тепер бабуся для неї просто свята.Я ввесь час обіжалася та все доказувала мамі,чекала на її любов,а батька викреслила з дорослого життя бо він любив мене тільки маленькою,а потім пішов з сім'ї,повернувся вже чужим дядьком і я на нього теж ображалася. Довго не пробачала батька,він помер і я змогла прийняти його таким яким він був;потім померла мама,не було з ким сваритися та доказувати,стало більше енергії і я її теж прийняла такою якою вона була і теж стало легше. Я довго над цим працювала,батьки такі ж люди,виросли у своїх умовах,не змогли психологічно вирости,я їх просто абсолютно прийняла для себе і не витрачаю більше енергії на образи до них. А,ще вони мені сняться,що захищають та люблять мене. Ви вірно говорите,що потрібно признати,що в середині сидить звір,якого потрібно контролювати. Я зараз відчуваю вину,що перевиховувала доньку,була жорстокою до неї,зривалася в гніві не мов якась нечиста сила вилазила з мене,мені важко було контролювати свої емоції бо я не любила себе,не підтримувала,не розуміла та витрачала свою енергію не туди куди потрібно-от її для донечки капризульки і не вистачало. А,як вона була б не капризулькою,коли я проплакала ввесь декрет через те що мене не любить батько моєї донечки і моя мама не змогла мене полюбити,а потрібно було їх відпустити і додати самій свою любов. Не хочу налаштовувати доньку проти неї,але мені дуже образливо бо моя мама не давала мені жити спокійно постійними втручаннями в моє життя та скандалами,я постійно була накручена.Думаю якби моя мама підтримувала мене морально та любила то і я б була спокійніша і мені б легше було із гоноровою донечкою. Свою відповідальність за свої дії я не випрадовую,відчуваю себе винною. Не знаю,що можна зробити,говорити,як виправити цю тяжку ситуацію бо мені потрібна донечка,а я потрібна їй ??? Можливо час все змінить,та їй вже 34 роки,а мені 62,а я все жду коли вона подорослішає та зрозуміє мене. Можливо щось порадите мені...? Дякую! З повагою Наталія
@СериалыФильмы-г8н11 күн бұрын
Перше що прийшло в голову на запитання що для тебе їжа, відповідь : те що мені не можна.
@lilutati769412 күн бұрын
Підписка! Ви СУПЕР ❤❤❤ дякую!
@lilutati769412 күн бұрын
Сильно! Дякую ❤❤
@НиколайИлика12 күн бұрын
Я вам безмежно вдячна за відео.Нехай Господь вам допомагає у вашому нелегкому шляху❤❤❤
@user-Karina-Salnickova12 күн бұрын
Слова які повинен чути кожен! Дякую вам
@marinafomina7777713 күн бұрын
Неймовірне відео. Ще раз нагадали про прості істини, які полегшують життя мені та моїй донечці ❤ дякую
@marias710013 күн бұрын
Дякую за відео🙏 дуже влучно все сказали,вкінці відео сльози самі полились…
@non-toxicNotme13 күн бұрын
Дякую за відео. Також часто злюсь на батьків, моментами навіть відчуваю ненавість, але потім спостерігаю в своїй поведінці паттерни поведінки батьків тільки в інших ситуаціях
@svitlanapr610413 күн бұрын
логічно ви говорите правду, і я погоджуюсь з нею, але емоційно я ще не настільки зріла, щоб пробачити своїх батьків, у мене дуже багато непрожитого і законсервованого болю і образи, я розумію де я зараз знаходжусь, і що мені потрібно працювати саме з цим, щоб сепаруватись по справжньому. Дякую за це відео, воно наштовхує на роздуми і погляд з іншої дорослої сторони.
@ВикторияБятова13 күн бұрын
Дякую за відео ❤❤❤ все прям в точку 😢
@ОляЗакроєва13 күн бұрын
Дякую вам за це відео ❤
@ЛенаЛейченко2713 күн бұрын
Дякую, за неймовірне відео! Дуже глибоко і вдумливо передана суть. Як на мене це "земне" психологічне пояснення багатьох речей з літератури типу "Радикального прощення" з зрозумілими прикладами.
@ЮліяЄрмак-з1с13 күн бұрын
Дякую за відео. Мої слова татові під час зустрічі після 21 року розлучення (ми не жили разом): я тебе пробачаю. Тепер я розумію, що я хотіла сказати цими словами і чому він нічого не відповів. Я завжди думала, що я ж така хороша, сказала йому такі гарні слова, пробачила йому, що ніколи зі мною не спілкувався, хоча мав таку можливість, а він а ні пари з вуст. А виявляється, я теж вмію робити боляче. Дякую за Вашу працю, роз'яснення з Ваших відео допомагають реально оцінювати себе і ситуації в житті.
@Mary-y2p-p8r13 күн бұрын
Дякую, кожне відео - нові усвідомлення
@lesya540313 күн бұрын
Дякую вам за це відео! Це дуже важливе розуміння. Довгий час я заперечувала що я зла, поки не зрозуміла це. Захотілось аж пожаліти в першу чергу себе а потім всіх людей навколо себе ❤
@norveje13 күн бұрын
Це правда. 😮
@ВікаНікітіна-в9х13 күн бұрын
Щиро вдячна за це відео. До сліз. Це саме те що мені потрібно було почути🙏❤️
@ОльгаБорисенко-п1т13 күн бұрын
❤❤❤❤❤
@innabasenko464414 күн бұрын
Дуже велике дякую ❤❤❤❤❤❤
@oduvan596514 күн бұрын
Виходе питання як з самооцінкою. Поняття рівнів оцінки зламане у корені. Оцінювати людину (себе) випливає з споживацького мислення. Людина може бути тільки цінна, або не цінна зовсім. Якщо цінна, то немає у цьому рівнів оцінки, бо ти єдина така особа. Якщо, на твою думку, ти не цінна то вирішуй чи тобі це подобається. Якщо ні, зроби з себе таку людину, яка цінна для інших і себе. Якщо так, то можна і не жалітись. Кожна людина неповторний актор цього світу, без тебе картина не повна. Кожна людина цінна, або зроби себе такою(хоча це уже так є).
@dietologMaria14 күн бұрын
Ви супер дуже дякую за відео. Щоразу ніби все про мене... На жаль посилання на наступне не можу відкрити можете продублювати в описі
@svitlanaemile917615 күн бұрын
Трохи засмучує, адже приземляє Мені здається, якраз через це, після кожного досягнення настає розчарування Очікування 😠 все через них!
@marinedemch974917 күн бұрын
❤❤
@riamariara17 күн бұрын
«Ще й розвивається так повільно» і тут я сміялась вголос! Ваші відео дуже надихають відстати від себе і полікувати розщеплення особистості.
@user-iiiiii118 күн бұрын
Дякую ! Це були потрібні слова..😻
@_hoverla_18 күн бұрын
❤❤❤❤просто дякую,відразу з перших секунд
@kateryna644118 күн бұрын
Ань, щось не все зрозуміла. Скрізь всі говорять що треба приймати себе, полюбити і т.д. А Ви говорите, що таке розділення себе самого є нісенітницею?
@chyzanna15 күн бұрын
так, в ідеалі щоб ніякого розділення не було. Але це нереалістично, все одно якесь фантазійне уявлення в нас про себе буде. Тому - задача, хоча б, менше себе ненавидіти)) а якщо буде реалістичне уявлення про себе - то приймати нічого не доводеться)
@lesya540318 күн бұрын
Я взагалі дивувалась що в цьому житті я можу чимось хворіти. Бо це десь, в когось. Я не можу хворіти бо я якась унікальна а не як всі.
@Anya-wq1mh18 күн бұрын
У вас дуже приємний голос і зовнішність! Та інформіція змістовна та заспокійлива!
@Barbara.Rothman23 күн бұрын
Коротке але одне з найважливіших відео, кажу як людина з рхп яка майже в ремісії, бачила купу таких людей, переважно дівчат, у яких рхп, але вони упорно кажуть що це "здорове харчування та спосіб життя".
@mariirecepti354827 күн бұрын
Давай вікна помиїмо🔥😅
@Кеті-п1м28 күн бұрын
Дуже сподобалося це відео. Тут багато що про мене. Але це так важко визнавати.
@innakeda541629 күн бұрын
Круто!!!
@YuliiaBurlakaАй бұрын
Ви крута 😊
@innakeda5416Ай бұрын
Крутий контент! Ще не до слухала, спинилась щоб написати коментар. По ідеї християнство і каже, що цю поганість ми отримали у спадок від Адама і Єви. Базові налаштування були інші , але все "поломалося " через Єву і Адама
@viktoriiabiliaieva356Ай бұрын
після відео відбулися інсайти, незважаючи на те, що сумарно моїй психотерапії вже біля 6 років
@SoulmateVKАй бұрын
Згідна з тим, що самостійно подолати РХП - неможливо,бо живу з цим років 6😓 але нажаль,грошей на лікування немає,тому це насправді дуже страшно... дякую за ефір
@yuliabutsko6980Ай бұрын
Як би ж так було все просто, як Ви говорите. Що є дві крайності: дуже хороша і дуже погана. Воно так не працює. Чому ті, кого не хвалили в дитинстві також бояться критики і бояться показатися не розумними? Адже, їх не хвалили, і в них думка про себе "ти ніхто і звати тебе ніяк", то звідки цей страх щось сказати, чи заперечити, чи відмовити, чи виступити на публіку? Ти ж вже думаєш, що ти не велике цабе у цьому житті? То звідки страх? Виходить, що яке б у тебе Его не було: принцеси чи Попелюшки ти всеодно боїшся видатися комусь дурнем. Бо виходить, що цей страх бути дурнем не залежить від величини Его. Він є у людини від народження - бути не прийнятим і покинутим. Це захисний страх виживання. Ми усі боїмося бути відчудженими і не прийнятими у соціумі, бо одному вижити важко!!! Ось звідки ноги ростуть!
@ЛенаЛейченко27Ай бұрын
Дуже подобається, що так всебічно в детально все пояснено❤ Дякую❤
@innakeda5416Ай бұрын
Вау!! Це найкрутіше що я знайшла в ютубі. Нічого подібного ні разу не чула в психологів. Дуже відгукується з Біблійною позицією відносно ставлення людини до себе і до інших ❤️🔥