Сміливі плани! Але є ще 1,5 місяці, тож я вірю, що все дочитається. "Шалені авторки" у моєму списку бажанок. Але я маю схожу збірку від Комори - "З непокритою головою. Українська жіноча проза", там навіть частина авторок збігається з "Шаленими...", як от Ольга Кобилянська, Леся Українка, Уляна Кравченко, Наталя Романович-Ткаченко, Ірина Вільде, Оксана Забужко, Людмила Таран.

Гм. Я думала, що він пише прекрасно. Після прочитаних "Клара і сонця" та "Не відпускай мене" Кадзуо Ішіґуро я без роздумів купила ще три його книги. Обожнюю антиутопії, а Ішіґуро - майстер цього жанру. "Ноктюрни" нема у продажу, але я маю надію колись купити цю книгу.

Дякую за цікаве відео! Я читала його твори дуже давно, понад 20 років тому. Мені подобався глибокий психологізм творів, напруга, загадковість і певна містичність усього, що він описував. Найбільше запам'ятався роман "Дівчинка, яка любила Тома Гордона". Шикарні описи і природи, і внутрішнього стану героїні. Оце постійне очікування, що має статися щось жахливе, воно лякало і тримало в напрузі більше, ніж те, що по суті сталося. Шкода, що цей твір і досі не перекладений українською. Українських перекладів маю 12 книг від КСД, збираю, але й досі не читала жодного. Збірок оповідань у мене дві, певно, з них і почну, бо люблю коротку прозу.

Єєєє, я 500 підписник! Дякую за відео, у Вас гарні полички 🔥

Дякую! Чудове інтерв'ю! Мені дуже сподобалося. Вікторія - прекрасна людина, чарівна жінка. І від споглядання цього образу, від почутого, я тепер дуже хочу почитати книги авторки. Щодо Кінга. Я читала його понад 20 років тому. А в українському перекладі лише збираю (уже 13 книг, є "Сяйво", "Доктор Сон", "11/22/63", "Зелена миля" та інші), але поки що не читала.

Привіт, Оксанко! Чудові надбання! У мене є абсолютно усі ці книги, прочитана лише "Санаторій", інші чекають. Коллін Гувер навіть не збираюся читати, бо авторка викликає в мене непереборне бажання ригати. Я читала її "Спогади про нього", але торік улітку здуру купила усі 6 книг (їх тоді було 6), і після "Спогадів" читати її не хочу. Секс, розбавлений діалогами і якоюсь життєвою драмою - це не для мене. Ненавиджу спайсі романи. Рут Веа мені сподобалася, читала її "Сімейну гру", після неї на автоматі купую усе, що виходить українською, хоча читати не встигаю. Розамунда Пілчер теж чекає, може цієї зими я її таки читатиму, бо минулоріч так і не встигла. Головне - купити красивезне видання, поки воно є, і поки воно не стало золотом буктоку за ціною крила від Боїнга.))) Ґюдрун Скреттінґ маю обидві книги. Впевнена, що мені сподобаються. Бо там і видавництво хороше, і сама історія - явно моя тема. Зрештою, у книги "Три чоловіки для Вільми" дуже хороший рейтинг на Гудрідз - 4,16, і сформований він багатьма людьми з різних країн (це я до того, що рейтингу на українські книги я довіряю менше, бо їх читали тільки українці). У продовження рейтинг трошечки гірший - 3,83, але він достатньо високий загалом. Сара Піррс - теж із тих авторок, твори яких я збиратиму за замовчуванням. Для мене вони затишні і атмосферні, чимось нагадують Агату Крісті (бо це герметичні детективи. До речі, Рут Веа ще більше нагадує Крісті!) І хоч рейтинг у цих книг менший за попередню авторку - 3,37 і 3,63 відповідно (цікаво, що у другої книги вищий рейтинг!), на мою любов до Пірс це не вплине. А ще книги естетично привабливі. Правда ж? Дивно, що в "Освіченій" описуються такі консервативні мормони. Бо вони не всі такі. Минулого місяця я читала "Я рада, що моя мама померла" Дженнетт Маккарді. Так ось авторка виросла у родині мормонів, її мама була мормонкою, і та мама постійно зверталася до лікарень, вона перенесла рак, там була і хіміотерапія, і переливання крові, і все-все-все. І її дуже підтримувала церква, усі молилися за її одужання. І жінка таки одужала. Жодних настоянок з трав у тій книзі не було. "Жовтолика" уже 100 разів чула мої обіцянки, що прочитаю.) Дякую за відгук на неї! Тема дуже цікавить. Однак нема часу на все. А як Вас знайти у інших мережах? Чи Ви є лише на ютюбі? Хочеться ближче познайомитися з тезкою.)))

Дякую за огляд! Чекаю на анонсовані відео про названі книги…

Я також її прочитаю, дякую

Мердок моя улюблена письменниця. Вона дуже життєва, іроничка, сакрастична. В неї нема відверто гарних і відверто поганих персонажів. Вона така глибока. Вміти сміятися в горі і бачити таке японське моно-но-аваре (красиве в потворному), як на мене, ніхто з авторів ще не вмів. Що стосується Шекспіра, так у Айріс в багатьох творах відсилка до нього. Я б сказала, що Айріс послідовниця цієї англійськості до мізків кісток.

Привіт. Ох, не хотіла коментувати, але не можу втриматися. 🤭 Я щодо Агати Крісті. Обожнюю цю авторку, страшно навіть подумати, скільки років тому почала її читати. Але оця саме книга - це просто якийсь жах. І фільм теж не сподобався. Не можу навіть вирішити, що гидотніше - фільм чи книга. 😂 Добре, що я давно знайома з творчістю авторки. Бо якби починала з "Вечірки...", то ніколи б не глянула у бік королеви детективів. Починати варто з "Убивства у Східному експресі". Ото дійсно годний детектив. Домонтович - хитрий лис. Він спокусив дружину Зерова. Зеров згнив у сталінських таборах, а Домонтович (насправді він - Віктор Петров) став чоловіком пані Зерової. 🙄 Якось мені не вдається розглядати твори письменників окремо від їхньої біографії, і тих, хто своїми вчинками викликає в мене огиду як до людини, я читати не можу. 🤷 Винниченко мені норм, хоча він скотиняка куди більша за Петрова. Однак він мені цікавий як абсолютний психопат і аб'юзер, який не соромився змальовувати у своїх творах ті жахіття, які він чинив у житті. Маю чотири томи його щоденників, нема лиш т.2, шукаю скрізь, щоб купити. Оце екшен. 🔥 "Портрет Доріана Грея" теж знаю і люблю. З точки зору християнської моралі я ніколи не розглядала книгу. Треба перечитати, тим паче, що купила цього літа видання від АБАБАГАЛАМАГА (красивезне!) Ферранте лежить дуууже давно, купувала її ще новинкою, але так і не читала. З Сафоном та сама історія.

Хай квітне український ютуб. Вам вподобайка.

Читала обидві книги цього літа. Сподобалися. Про Мієчку. Мабуть, книгу читала у потрібний для мене час, оскільки залишилася задоволеною, а на певні моменти, які могли б викликати зауваження, вирішила закрити очі. Головне - емоції, які були під час та після прочитання. А з цим усе склалося. І читалося легко, і тема близька, і жарти доречні, і "післясмак" від історії лишився приємний. Збираюся читати ще й "Драбину" цієї авторки. "Толіки" - найтепліша книга цього року.))) Написана просто й гарно, ця історія не відпускала до останньої сторінки. У мене ніколи не було старших братів. І я жодного разу не переймалася цим, не сумувала з цього приводу. А після "Толіків" уперше пошкодувала, що в мене нема таких Діми, Толі, Колі, або хоча б одного з них. З вашими відгуками я повністю згодна!

Дякую за відео, тезко. Книгу цю замовила пару тижнів тому, її саме не було, чекали другого накладу, бо перший розмели за лічені дні. Моє замовлення у дорозі. Прочитаю - відпишуся ще раз. Люблю мемуари. Начиталася гарних відгуків про книгу. Але треба читати самій, щоб зрозуміти, чи дійсно годний твір.

Дякую! Цікаво було тебе слухати. Тепер хочу прочитати книгу! Мотивуєш)

👍👍👍👍

Дякую за цікаве відео. Пітьма - це просто шедевр, я обов'язково перечитаю цю книгу не один раз.

Чесно, я не хотів нічого писати, але ви самі попросили вкінці відгук, тому тримайте, але не ображайтесь. Я розумію і ви на цьому наголосили, що це лише ваша думка, але якщо так, то чому ви робите огляд на певну аудиторію. Ви розумієте, що через ваші релігійні вподобання ви цим відео відхрестили людей від такого чудового автора як Гунель. Якщо ви робите огляд, то робіть його без ніяких упереджень. А якщо ви прочитали книгу у якій все про індуїзм, але ви не терпите цієї релігії, отже одразу її бракуєте. Ви відштовхнули людей від книги через те, що вам не сподобалось, що жінка хрестила дитину, але це лише ваша суб'єктивна думка, ваш огляд не підкріплений ніякими законами логіки. Вибачте, але ви навіть суті книги не зрозуміли. Ви просто зациклені на релігії. Коли слухаєш такі рецензії від людини яка читає десятками книг в рік ненароком задумуєшься, а для чого ви їх читаєте? Таке враження, що ви не читаєте книгу, щоб щось від неї взяти, а знайти якусь причину, якийсь момент за який можна зачепитись і зпаплюжити все докорінно. Ну ви як справжня жінка, яка з мухи робить слона. Я не проти таких оглядів, але хіба з своєю подругою за кавою таке робіть, на публіку має йти логічна рецензія без особистих вподобань автора, ніколи не вплітайте своє до чужого. Лоран Гунель, на мою думку, найвеличніший автор сучасності і всі його твори до останнього неймовірні, повчальні і захоплюючі. Це я кажу не з особистих вподобань, а з того, що коли ти завершуєш чергову його книгу - ти хочеш жити! Гунель автор наразі не є дуже популярний у світі, але повірте, якби ми не мали інтернету, він би був на вершині з усіма класиками. Не хочу вас образити, але велика кількість прочитаних книг теж не є доброю практикою, тому що після їх всіх ви втрачаєте саму себе і ви вже не розумієте де правда, а де брехня, же правильно, а де - ні. Ви просто набір інформації та й все. От вас навчили з дитинства ходити до церкви в неділю і священнику руку цілувати, ви то і робите, а якщо вам скажуть протилежне робити, то ви ту людини заплюєте. Ось це я бачу у вашому огляді. Ви не можете побачити світ інших людей, тому як ви можете робити таку критику. Не ображайтесь, але вам потрібно відійти від рабського мислення і бачити речі, які вони є, і будь хто у цьому світі має місце і якщо жінці довелось хрестити дитину, то що з того, мораль же була не в цьому, але ви були зациклені на моменті, що навіть не зрозуміли суті і всієї ідеї книги. Гунель пише книги так, що нажаль людина, котра ще не є мудрою, вона і не зрозуміє суті книги. Тобто людина ще не готова до цієї книги, от і все. Вам потрібно читати щось практичне, як от детективи чи жіночі романи, де книга про людей які не думають про життя і зміни в ньому а просто проживають день за днем. На ьакі книги можете робити рецензії, але не на психологічні і філософські шедеври. Ще раз не ображайтесь, я розумію, я міг пропустити це відео, і пройти, але ж ні. Так не можна, не можна людині через власні вподобання ганьбити іншу перед усіма. Ви можете сказати ой та я нічого поганого не мали, але нажаль так вийшло, що ви зганьбили цю книгу майже перед 400 людьми. І якщо ця книга могла б змінити чиєсь життя, то ви це забрали. Вам важко зрозуміти це буде. Бо ваше життя вже ніяк не зміниться через вашу законсервованість. Хіба ви не задумувались, що ось я вже все життя читаю книги і нічого майже не змінюється. Задумайтесь! Люди, надіюсь ви побачите цей коментар . Читайте те, що вам подобається, не робіть висновки з таких рецензій. Гунель це неймовірна людина і його книги теж😊

Я читала цю книгу трохи давно, але трохи в щоці, від того, як ви сприйняли її. Не було в "Прекрасному новому світі" тотального контролю. Було вирощування дійте в пробірках і навіювання їм "правильного" сприйняття світу згідно їхньої касти. Але тотального контролю не було. Ніхто нікого не переслідував за "не такі дії" і не вбивав. Навіть до дикуна, з його традиційним (для нас) уявленням про світ ставилися толерантно. А згадайте ГГ, який привіз дикуна у місто, і якого засудили на вигнання. Як він сильно прагнув залишитися у системі. Або жінку, яка народила дикуна, на скільки вона була щасливою померти після повернення. Про який контроль мова? І взагалі, щодо цього твори тривають дискусії, щодо того, чи це антиутопія. Бо люди в ній щасливі. Хай на наркоті і після навіювання, але ж забезпечені і щасливі. А порівняння з росією - то взагалі нонсенс... В творі війн взагалі не було. Люди в ньому - мирні матеріалісти. Це не 1984 - отам дійсно тотальний контроль, постійні війни і переписування історії.

Вже не вперше про це говорю, це тільки половина історії, причому не цікавіша її половина. Наступна книга "Закохані у книги не сплять на самоті" (чи якось так) завершує цю історію. На мою думку, це дуже невдалий піар-хід, розділити один цілісний роман на дві окремі книги (мабуть, щоб більше грошей заробити, не знаю).

Еге ж, Павлюк - мислитель! І дякую, що дякуєш ЗСУ)

Квіти - як книги, а книги - як квіти)

"Мізері" - самостьобний, як на мене, роман. "Мертва зона" - для мене №1 в Кінга.

Класне пропрацювання твору виділенням вдалих, позитивних, слабких та ін. уривочків.

"Канікули з Єдинорогом" Надії Гармазій - це книга і для дітей, і для дорослих!

"Кицька на ім'я Мицька".: ілюстрації дуже гарні, і представлення видання теж. Комікс "Міфологема" зацікавлює.

Дякую! Дуже тепле, щире, щемливе відео.

Уже не вперше вдало поєднуєш і порівнюєш різні книги.

"Христина Шалак. Немає нікого в лісі" - дуже глибока книга. Я б з неї почав.

Кінг - дійсно дуже різноплановий. Мені найбільше в нього подобається "Мертва зона". Хороша, жива розмова.

Дякую, що ділитеся закуліссям: чим зацікавила незнайома книга, що очікуєте від тої чи іншої.

Знайомий із творчістю В. Шкабой. Читав під настрій, бо теми особливі.

Зацікавлюєш коментарями. Респект!

Згадувала в одному з попередніх відео - тоді ще зацікавився. А після цього огляду - ще більше.

"Горіхова шкаралупа" - радив друг. "Квіти для Елджерона" читав, і зарахував до найулюбленіших своїх творів.

З огляду "Луни" зацікавили. "Колонію" почав читати. "Чоловік на ім'я Уве" - знайомий через фільм. "За лаштунками імперії" - важлива.

Чи варто читати трилери під час війни? Так, наприклад, якійсь людині це може допомогти ставати більш звичною до жахіть життя, тобто "проживати читаючи" перед тим, як відчути жахи у реалі.

А закладинку Вікторії Шкабой маю завдяки придбаній книзі. Гарна закладинка. До речі, можна використовувати її не тільки як закладинку.

Так, є над чим поміркувати, читаючи роман "Солодко, токсично, туманно". Читав. Багато важливих питань підіймає авторка Вікторія Шкабой.

Карлос Руїс Сафон це не фентезі, а магічний реалізм

Вітаю, Оксанко! Дякую за чудове відео! Цікаво було дізнатися про тюльпани у Кропивницькому. "Шалені авторки" - одна з моїх бажанок. Іще не придбала, але обов'язково куплю. Малу прозу обожнюю! Нещодавно відкрила для себе сучасну авторку - Олену Лотоцьку (друкується у ВСЛ). Інші дві книги поза межами моєї цікавості. Франка не люблю, а до Рильського просто байдужа. Та послухати було пізнавально.

Вітаю! Пташки так гарно щебетали! Бажаю швидше натрапити на книгу, яка виведе з нечитуна!

Вітаю пані Оксано! Чудові квіти, чудові книги 🌷хай нечитун минає якнайшвидше😊

Стівен підтримуе з початку Україну,тому читаємо ❤далі

Ха.в зрілому відкрила для себе е Кінга і о**😊 ела,що так недооцінувала.для мене ближче його психологічні про дитячі травми,жіночі,та тема дурної крови...''Чиьайте далі!воно дуже глибоке

Прочитала «Сяйво» в 12-13 років, не надто підходить для такого віку,але я просто закохалася в нього, і читаю вже більше 8-и років. «Сяйво» назавжди залишиться в мене в серці, як книга, яку не зможуть затьмарити інші.

"Темну Вежу" бажано починати читати коли за плечима 20 з гаком прочитаних творів Кінга. Вам напишу мінімум. Роман "Воно" - бажано. Симфонізація "черепаха Матурін" і не тільки. 1 "Протистояння". 2 "Маленькі сестри Елурії" (The Little Sisters of Eluria). Повість передує роману "Стрілець". 3 "Стрілець". 4 "Крізь час". (The Drawing of the Three). 5 "Загублена земля". (The Waste Lands). 6 "Чаклун та сфера". 7 "Вітер у замкову шпарину". 8 "Салимове Лігво". (Salem's Lot). Наступний роман "Вовки Кальї" (Wolves of the Calla) гіпотетично можна вважати продовженням "... Лігва". 9 "Вовки Кальї". 10 "Пісня Сюзанни". 11 "Серця в Атлантиді", хоча б першу повість (Low Men in Yellow Coats). 12. Повість "Everything's Eventual". 13. "Темна вежа". Ось що сам Кінг пише: «Я написав достатньо романів та оповідань, щоб заповнити сонячну систему уяви, але історія Роланда - це мій Юпітер - планета, яка затьмарює всі інші. Місце з дивною атмосферою, божевільним ландшафтом і диким гравітаційним тяжінням. Я сказав, затьмарює всі інші? Думаю, що тут є щось більше, ніж це. Я починаю розуміти, що світ (або світи) Роланда насправді містить у собі всі інші, створені мною...» - Стівен Кінг..

Класне відео! Неймовірно тішуся, що прочитав "Воно", це дуже цікава книга, саме книга. Історії героїв, їхні проблеми, атмосфера америки 70х. Книга величенька, 1350 сторінок, але за три тижні я прочитав її на одному диханні 🙂 На майбутнє, візьму до уваги ваші прочитані книги Стівена Кінга Най вас щастить! Чекатиму інші ваші відео!

Респект за Кінга. Роман "Сяйво" в мене теж наріжний. "1922" найкраща повість в омнібусі, повість з неї "Справедливе подовження" потужно симфонізує з серією "Темна Вежа". "Казка" є казка, що з неї візьмеш крім майстерності автора і симфонізації з іншими творами Кінга. Краще читати в оригіналі, в перекладі багато помилок і присутня "кастрація" твору.

Я вже прочитала, тепер аналізую. Дякую вам за допомогу 🙏 не зупиняйтесь у вас чудовий контент ❤

Коли прочитали Спитайте Мієчку хотілось почитати ще щось схоже, бо емоції були неймовірні, тепер точно знаю що будемо далі читати))