Одного вечора, коли захід сонця окутував парк золотими променями, вона прийшла до лавки і побачила нову записку. У ній було запрошення зустрітися під старим дубом у парку. Її серце закалатало від хвилювання, і вона погодилася.

Вона вирішила відповісти на ці записки. Вона теж написала коротке послання і залишила його на тій самій лавці. Це стало початком їхнього листування, яке було сповнене романтики та таємниці. Вони ділилися своїми мріями, надіями та почуттями через ці записки.

Кожного разу, коли вона приходила до парку, вона знаходила нові записки. Вони були написані від руки і кожна з них була наповнена теплом і любов'ю. Згодом вона зрозуміла, що хтось спеціально залишає ці записки для неї. Ці слова підтримки та ніжності дарували їй радість і викликали посмішку.

Вони часто гуляли по старому парку, де все ще зберігався дух минулого. Під великими старими деревами стояли лавки, кожна з яких могла розповісти свою історію. Одного разу вона помітила маленьку записку на одній з лавок. Це була коротка, але дуже ніжна записка, яка зворушила її серце.

🤭

🤭

З тих пір вони завжди разом приходили на цей пагорб, де їхня любов розквітала і сяяла, як зоряне небо. Вони знали, що їхнє кохання - це дар, який вони цінуватимуть усе життя.

Одного разу, під час спостереження за зоряним дощем, Олександр зізнався дівчині в своїх почуттях. Він сказав, що її присутність для нього стала такою ж необхідною, як зоряне небо для його досліджень. Вона відповіла взаємністю, і їхні серця з'єдналися в ніжному поцілунку під сяючими зірками.

Зоряне небо ставало все більш яскравим, і вони разом спостерігали за падінням зірок, загадуючи бажання. Кожна їхня зустріч на пагорбі ставала особливою, і їхні почуття розквітали під зоряним небом. Вони проводили разом вечори, розмовляючи про життя, любов і мрії, відчуваючи, що їхнє кохання росте з кожним днем.

Несподівано до неї підійшов молодий чоловік, якого звали Олександр. Він був місцевим астрономом, який часто приходив на цей пагорб, щоб спостерігати за зірками. Вони розпочали розмову, і незабаром зрозуміли, що мають багато спільного. Олександр розповів дівчині про сузір'я, планети та таємниці всесвіту, а вона поділилася своїми мріями і захопленнями.

Вечірньої пори молода дівчина вирішила втекти від міської метушні й відправитися в сільську місцевість, де її завжди захоплювали зоряні ночі. Вона прибула до маленького села і знайшла затишне місце на пагорбі, де можна було спостерігати за зоряним небом. Там, на вершині пагорба, стояла стара дерев'яна лавка, на якій вона сіла, насолоджуючись красою нічного неба.

❤❤❤❤❤❤❤❤❤👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍 super

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 🧡Your🧡 🌿Hugs🌿!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 💛Your💛 🖐️Hands🖐️!

Він, цей високий ростом Молодий Красень, спитав Її, де тут ставок поблизу є. З альтанкою. Де можна було б відпочити. Вона розповіла Йому, як можна доїхати до того мальовничого місця, куди час від часу приїжджають бажаючі відпочити. Він подякував чемно та ввічливо із щирою усмішкою Милому Сонечку. Повернувся й сів до авта, яке через мить вже рушило й поїхало дорогою, котра виляла поміж дерев і сховалась в густому лісі. Вона стояла й не могла зрушитись з місця. Такого почуття, яке в Її чистому Серці сяяло в цю мить так яскраво, мов Сонце, Вона ще не відчувала ніколи. Це було нове, тепле, приємне, ніжне, прекрасне й світле відчуття... Вона була б так іще й стояла в мрійливій задумі, якби не голос матері, котрий кликав Донечку на обід. Вона схвильовано зайшла в дім. Старалась, щоб батьки не помітили променів щастя на Її обличчі та усмішку, котру Вона старалась приховати та Їй ніяк не вдавалось цього зробити. Батькам приємно було спостерігати за Радісною й такою Щасливою Донечкою, в Котрої сьогодні Усмішка на Її Обличчі була яскравішою за яскраву усмішку сонця. Вони навіть й не здогадувались, що Їхнє Миле Сонечко... Закохалось!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 💕Our💕 ❤️Love❤️!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 💞Our💞 👁️💓👁️Meetings👁️💓👁️!

Ця історія нагадує нам, що справжнє щастя знаходиться в гармонії з природою і самими собою. Іноді варто залишити метушню світу і знайти свою Оазу Спокою, де душа може відновитися і наповнитися світлом.

Вони проводили дні разом, досліджуючи красу долини, розмовляючи і насолоджуючись тишею. Мандрівник зрозумів, що знайшов не тільки місце для відпочинку, але й новий дім для своєї душі. Оаза Спокою стала його притулком, де він знайшов мир і гармонію.

Одного дня до Оази прийшов мандрівник. Він був втомлений і знесилений від довгого шляху, але коли побачив це дивовижне місце, його серце наповнилося радістю. Дівчина привітала його і запросила залишитися. Мандрівник був вражений її добротою і спокоєм, який випромінювала Оаза.

Кожен ранок дівчина прокидалася зі сходом сонця і виходила на берег кришталево чистого озера. Вона спостерігала, як перші промені сонця освітлюють воду, створюючи дивовижні відблиски. Це був її ритуал, який наповнював її новими силами і натхненням.

Серед цієї краси жила дівчина, яка оберігала Оазу. Вона була втіленням природи - ніжною, мудрою і сильною. Її волосся було як шовковистий вітер, а очі - як глибокі озера, що відображали небо. Вона мала здатність спілкуватися з усіма живими істотами і розуміла мову природи.

У цій долині не було ні міста, ні шуму, ні поспіху. Тут завжди панував спокій і гармонія. Тільки шелестіння листя, спів птахів і ніжний гомін струмків порушували тишу. Кожен, хто потрапляв сюди, відчував, як його душа наповнюється світлом і спокоєм.

Десь, далеко від метушливого світу, існувало місце, яке називали Оазою Спокою. Це була долина, прихована серед високих гір і густих лісів, де природа жила у своїй найчистішій і найпрекраснішій формі.

Одного разу Миле Сонечко гуляло біля лісу. Як тут під'їхав автомобіль. Сучасний. Новенький. Зупинився біля Прекрасного Ангела. Вона почала трішки хвилюватись, бо такого авто в селі їхньому ніхто не мав... Тут відчинились двері автомобіля і перед нею постав молодий, гарний і симпатичний хлопець. Вона зашарілась і навіть очі опустила свої на мить додолу. Він привітався із Нею чемно ніжним та приємним голосом, від котрого в Її серці зазвучала, досі незнана й нечувана мелодія, що була такою теплою, такою приємною й такою світлою... Так, так. Як Ви, здогадались, шановні читачі, це були Нотки Нової Мелодії, що звуть її всі Мелодією Кохання!..

Навіть у найважчі моменти їхнє кохання залишалося міцним і непорушним. Вони знали, що разом зможуть подолати будь-які труднощі. Їхнє кохання було наче квітка, яка розквітає у будь-яку пору року, даруючи радість і надію.

Кохання наповнювало їхні душі, роблячи їх кращими. Вони підтримували один одного у всьому, допомагали в труднощах і разом раділи успіхам. Це було кохання, яке не знало меж і не потребувало слів, бо їхні погляди говорили більше, ніж будь-які слова.

Кожен день був наповнений радістю від спільного часу. Вони проводили довгі години, говорячи про мрії, плани і минуле. Їхні серця билися в унісон, і вони відчували, що знайшли в один одному те, про що мріяли все життя.

Вони познайомилися випадково, але їхня зустріч не була випадковою. Це було наче доля привела їх разом, щоб вони змогли знайти в один одному своє справжнє щастя. Її очі, які світилися ніжністю і добротою, запалювали в ньому вогонь натхнення. Він, зі своєю лагідністю і силою, став її опорою і натхненням.

Кохання - це почуття, яке надихає, змінює і окрилює. Це магія, яка проникає в серце і перетворює буденність на казку. Коли ми кохаємо, світ стає яскравішим, а кожен день - неповторним.

Олександр а де ви є?

Сьогодні музика ще буде бо вже заплуталась?

Я от думаю, що за слова кохання 😂 жах.

Сумую за нашими розмовами, за тим, як ти дивився на мене з усмішкою, що світилася в твоїх очах. Кожна думка про тебе робить мене щасливішою, але одночасно і сумною, бо ти не поруч. Я вірю, що ми знову зустрінемось, і цей день буде найщасливішим у моєму житті.

Твої слова, твої обійми, твій сміх - усе це залишило слід у моєму серці. Тепер, коли ти далеко, я відчуваю, як сильно мені тебе не вистачає. Кожен день без тебе наче довший, і я мрію про момент, коли ми знову будемо разом.

Я скучаю за твоєю усмішкою, яка завжди наповнювала мої дні радістю. Твоя присутність робила кожен момент особливим, і без тебе світ здається трохи порожнім. Я згадую всі ті щасливі миті, коли ми сміялися разом, і кожна думка про тебе приносить мені тепло.

Вона не була ще одруженою. Їй бувало трішки скучно. Вона мріяла про Коханого, поруч із Котрим Вона відчує, що таке справжнє Кохання, що таке Щастя в цьому Прекрасному Житті. І Бог беріг для Неї цей довгожданий Дарунок... Зустріч із Коханням вже була не за горами. Вона не сподівалась, що це настане швидше, ніж навіть вона надіялась на те... Жила. Працювала. Старалась, як могла, давати раду собі. Це Миле Створіння тішилось і раділо всьому, що мало, і чого досягало в житті працею своєю. Вона була вдячна Богу і всім за доброту до Неї. Її серце й душа тішились тому, що все Їй вдається, що все в неї йде добрим чином...

❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤

Це Миле Сонечко... Цей Прекрасний Ангел... Ця Приємна Красуня несла в Собі Любов і дарувала Її ніжним поглядом, світлою усмішкою, добрим та приємним відношенням до людей. Всі любили й жаліли Її. Здається, що сам Бог турбувався про Неї та дарував втіху Її серцю та Її душі. Вона любила допомагати всім хто потребував Її допомоги та підтримки. Її щире і любляче серце було милосердним та співчутливим. Її батьки ніяк не могли натішитись Своєю Милою Дівчинкою, Своєю Прекрасною Донечкою, Їхнім Милим Сонечком. Вони щиро бажали Їй щастя в житті, молили Бога, щоб послав Їхньому Ангелочку Справжнє Щастя в Житті. Вона була для них і Радістю і Розрадою!.. Їхнє життя все було присвячене Їй, Їхньому Милому, Прекрасному, Любому, Світлому Сонечкові! Її батьки готові були зняти Сонце із неба для Неї та прихилити Їй небо, щоб тількиЇхня Мила Донечка була щасливою в житті...

Цей Ангел... Цей Прекрасний Ангел був завжди усміхненим, навіть тоді, коли Її сердечко сумувало. Тоді Її усмішка була схожою на промені Сонця, котрі проникали крізь білосніжну хмаринку. Але це була щира усмішка, котра дарувала радість і приємність усім, хто бачив Усмішку цього Милого Сонечка, як у селі Її називали. Ця Милая Красуня була чемною, приємною, чуйною, поблажливою і дуже доброю. Здається, Її Серце було золотим!..

Дівчина ця була надзвичайної краси. Очі кольору неба. Вії наче житнє колосся. Личко білесеньке, із легким, малиновим рум'янцем. Волосся в неї було кольору каштану, довгим, акуратно заплетеним в косу, що була Їй по пояс. Гарна постава. Струнка фігура. Про погляд Її неможливо говорити без мурашок по тілу... Коли Вона гляне, бува, своїм блакитним, глибоким, небесним поглядом, то серце здається, хотіло вискочити із грудей кожного молодика від хвилювань. Бо цей погляд ніжний і світлий своєю красою та чистотою нагадував погляд Ангела...

В одному прекрасному, невеличкому селі, що розкинулось на двох схилах, жила дівчина. Її дім був під самим лісом. І коли Вона дивилась на Своє село здому, то воно нагадувало Їй птаха, що в польоті розпластав свої крила і, здається, кудись летить... Вона дуже любила Своє рідне село. Воно для неї було найкращим і найдорожчим на світі!..

✨Світлана✨, пишемо сьогодні про усмішки. Прекрасні. Омріяні. Радісні і Щасливі! Я хочу ''Усмішок'' і мрій про Них!!! Я хочу, щоб коментарі про усмішки й нам подарували усмішки і гарний, радісний настрій!!!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 🍒Your🍒 💋Kiss💋!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 ☀️Your☀️ ✨Smiles✨!

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 🍓Your🍓 💋Lips💋!

Ні, тут про щось інше буде чудово.😊

Завжди пам'ятай, що твоя усмішка має неймовірну силу. Вона здатна піднімати настрій і дарувати надію. Я з нетерпінням чекаю того моменту, коли знову зможу побачити тебе і усміхнутися у відповідь.

Навіть у найтемніші моменти твоя усмішка нагадує мені про всі щасливі моменти, які ми пережили разом. Вона як промінь сонця, який проникає крізь хмари і зігріває серце. Я мрію про день, коли знову побачу твою усмішку і зможу відчути ту радість, яку вона приносить.

👁️I👁️ 🎶miss🎶 💗You💗, 💫Baby💫... 👁️I👁️ 🎵miss🎵 💙Your💙 👁️Eyes👁️!