07.09.2022 р. Житомирська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 імені В.М.Кавуна

Рет қаралды 450

Лариса Марчук

Күн бұрын

Пікірлер: 17

@Варвара-ъ4б9х 2 жыл бұрын

Що це було???Вас поновили на роботі?

@ЛарисаМарчук-у4к 2 жыл бұрын

Це був момент, коли директор увірвалась до психологічного кабінету і почала кричати і вимагати підпорядкування. Вже на наступний день вона звільнила мене з роботи.

@Варвара-ъ4б9х 2 жыл бұрын

Ви вакциновані?

@ЛарисаМарчук-у4к 2 жыл бұрын

Мене звільнили з роботи.

@МаринаЗапольська-б5ю 2 жыл бұрын

Чорнороту директорку вже почали зневажати

@ILuk94 2 жыл бұрын

Хто?

@Arahis31 2 жыл бұрын

I це директор?мда....

@ЛарисаМарчук-у4к 2 жыл бұрын

Так. Це директор.

@SamsungJ-zo8ot 2 жыл бұрын

Вона так грубо i з батьками поводить себе

@ЛарисаМарчук-у4к 2 жыл бұрын

@@SamsungJ-zo8ot Тоді чому батьки мовчать ? Нехай подають позов до суду.

@maShaan-mr5jb 2 ай бұрын

Туда Наталя Миколаївна нормис вчителька

@ЛарисаМарчук-у4к 2 ай бұрын

@@maShaan-mr5jb Алкоголичка она хроническая и подстилка зелёная )))

@maksimov05 5 ай бұрын

Хахахаха,школа фігня, я там навчався, і ставлення до учнів не було, їх рахували за непотріб

@ЛарисаМарчук-у4к 5 ай бұрын

Згодна з Вами. Додам лише те, що і працівників там теж вважали за непотріб. І це відео тому доказ.

@maksimov05 5 ай бұрын

@@ЛарисаМарчук-у4к Мені шкода дуже вас 😔. Думаю ви знайдете свою роботу там де вас будуть поважати. А про працівників я не знав

@maksimov05 5 ай бұрын

І ще додам, я це все зрозумів коли пішов зі школи в Київський коледж, за 1 курс повисив рівень знань значно більше чим в школі, викладачи коледжу почали мене поважати і говорити що я розумний що я можу все

@ЛарисаМарчук-у4к 5 ай бұрын

@@maksimov05 В 2011-2012 роках я працювала практичним психологом в Житомирському агротехнічному коледжі. То була найкраща робота. Мені дуже подобалось працювати зі студентами. Нажаль, довелось піти. Директор коледжу вимагав, щоб я надала списки студентів, які мають алкогольну залежність і хотів всіх цих студентів вигнати з коледжу. Я не погодилась надати ці списки і мені не продовжили договір. Конфеденційність інформації вартувала мені втрати улюбленої роботи. Але я й досі вважаю, що вчинила правильно, бо студенти мають право на здобуття освіти. Студенти та викладачі дізнались про цю ситуацію, писали, телефонували. Але для мене показовою була ситуація, коли я збирала речі і до психологічного кабінету увійшов студент з того списку, мовчки потиснув мені руку і вийшов. Це було найкраще підтвердження того, що я вчинила вірно. Директора після того випадку більше не обрали директором коледжу. Ми всі робимо свій вибір і несемо за це відповідальність.