Ч.1 Шрифт Брайля у 21 ст. Чи варто заморочуватися?

Чергова бесіда з Мирославою. На цей раз тема Брайлю. Згадав навчання з системи Брайлю у своїй школі, Мирослава поділилася своїм досвідом навчання у Польщі за німецькою методикою Punktum, організованою Валентиною Бутенко (ГО "Право вибору).
Опубліковано: 7-09 2024
Мова: Українська

[@OlegDorohov-i3e]

Спасибо огромное. Очень живая и полезная беседа. Сразу и захотелось, и почувствовал необходимость выучить шрифт Брайля. Какие шаги для этого необходимы. Спасибо Вам и Марославе.

[@Dmytro968]

Перший крок це бажання, ви зробили, другий крок знайти зручний спосіб для навчання, це єдине, що я можу порадити на відстанні

[@myroslawayariko4317]

Ще важливо - з якого Ви міста, бо тоді можна шукати, хто там може є поблизу і може допомогти. Ну і тримаймося в контакті - як матеріали підручників будуть допрацьовані, то можна буде їх отримати

[@ВиталийВелгус-ч3й]

Ну, перші кроки навчання браїлю мабуть в усіх інтернатах було типовим, плюс_мінус однаковим. В київській, ми також починали із дерев'яних 6-икрапок, в які вставляли металеві цвяшки, ми ще їх називали кілочки. Були як одинарні 6-тикрапки, так і цілий рядок, приблизно з 10-ти штук, де ми викладали слова, разом з розділовими знаками. А букварі були всюди однакові, такі ж як росказав діман. А ще у нас було моделювання слів, коли викладаєш певні літери конкретними геометричними формами. Зазвичай голосні літери були кружечками, приголосні прямокутними. І так викладали слова, які ми хотіли написати. Це і є моделювання. Я не пам'ятаю, чи це у нас було ще до письма, чі вже продовжувалося підчас навчання писанини. Грифелі були різні, починаючи з екземплярів з кілцем, які мені зовсім незаходили, бо воно мені заважало, хоча писати можна було, і такзваними класичними. Хоча тут питання велике, що саме було класикою. Але я про чисто свої, суб'єктивні відчуття з 90-х. Зошити у нас скріплювали металевими скріпками, а шиті я бачів, хіба що самопальні. У нас бралося по 7 листків формату а4. Це було оптимальним. Хоча, хтось брав і по 8. Але для власних потреб, народ наберав і по 15 штук, для якихось власних записів. Це якраз на половинувлазило у 18-ти рядковий письмовий прилад. Хоча, я бачів прилади більшого формату. Не пам'ятаю скільки там було рядків, мабуть 21 чи 22. Друкарські машинки в 5-тому інтернаті були, і досить багато. Не знаю, як раніше, а при нас, вони массово на уроках не використовувалися. Принаймні, я не разу не чув. Хіба коли приїзджав якийсь ящик познімати, тоді заради показовості, народ хріначив на них якийсь диктант. Але оскільки практики було мало, то з екрану складалося враження, ніби діточки вже не в 3-тьому класі, а на початку першого. Ті класи, що їх мали, фігачили на них заради власного приколу, коли хочеться шось написати або повипендрюватися. Шкільні машинки, були з рухомими каретками. Хоча, пару раз я бачив машинку з рухомою друкуючою голівкою. На дотик я її не пробував, бо це була чіясь приватна цяцька. Але, як на мене, вона була прикольніша, і мала стильовий, навіть класичний для таких машинок вигляд. Браїль, я вважаю дуже потрібним, як-що не для читання літератури, чого я не дуже люблю, а для прочитання або запису якихось нотаток, нотних творів, як-що ти музикант, конспектування тощо. Коротше, для власних потреб. Цеж нпістолярний жанр, який має жити. Сам я з дитинства любив звук, і книги читав тільки з котушок, пізніше з касет, а далі цифра. Ну і відповідно, сам люблю робити різні аудіоречі. Чи було що тоді читати за браїлем, звичайно так, і дохріна. Але все упералося в габарити і зручність. Але це вже думка кожного суб'єктивна. Але тарабанити, скажемо тогож дюма собі додому в сумці, де замість кількох кілограмів їжі ти ти пер додому кільканадцять кілограм паперу, те ще задоволення. Але народ возив. Доречі, морзянку можна фігачити і браїлем, і досить прикольно. Але треба трохи скілу, аби швидко прочитати цю лінію, бо двокрапки та однокрапки можуть злитися в купу, і тебе це може збити з толку. Тому морзянку краще писати трохи з більшими проміжками між літерами, ніж є в стандарті. На уроках малювання, ми також обводили грифелем певні шаблони різноманітних форм, наприклад перець, яблуко, собачку тощо, тобто робили контур. А вже діти із залишками зору, за власним бажанням робили такзвану заливку певним кольором. Але ми це робили не на звичайних дошках, а через такзвані рамочні прилади. Коротше, це майже як звичайна дошка, але замість трафарета із 6-тикрапками, там була м'яка гума, на яку кладеш звичайний браїльский листок, а зверху закриваєш рамкою, яку закріплюєш затискачами. Все, можна фігачити по трахварету. Були і відповідні підручники, у яких за схожою схемою були накреслині лінії, і чим далі в глиб підручника, тим складніші малюнки. Причому, це могло бути як пунктиром, так і суцільними лініями. Були унікуми, які ці підручники розмальовували. Пам'ятаю, один із підручників був взагалі шедевром, бо був кимось дуже круто розмальованим. Там і обводки по контуру були, і заливка одним, або кількома кольорами. Коротше, хтось із учнів інтузіастів відпочив на цьому підручнику наславу. Так-що ця система вже не зовсім нова. Просто підходи різні. Також малювали по мастиці, яка була нанесена на пластиковий аркуш, що гумками притягувався до дерев'яної дошки. Ми ці штуки ще називали планшетами. Металевий олівець називався рейсфедер, лінійка рейшина а от тиглик для стерання малюнку, я вже не пам'ятаю як називався. Ми його просто звали стерачка. Я не працюю з великими текстовими масивами, тому не дуже юзаю браїль, але з вами я погоджуюся. Це є база, як звичайне письмо. Щасти! Хвиля

[@Dmytro968]

Дякую друже, супер!:)

[@annamodestova6385]

Для мене це жахливо бачити як мало незрячих людей сьогоднішньої генерації користуються шрифтом брайлю я бачу багато людей які мені кажуть я маю голосовий синтезатор речі мені не потрібен брайль але але але я думаю що не задармо льюїс брайль винайшов шрифт для незрячих людей бо раніше його взагалі не було Также треба його користуватися тим більше а не тільки чути синтезатора і взагалі не вміти чистий брайль я ним користуюсь і більше ніж голосовим синтезатором крім на телефону

[@Dmytro968]

Дякую, я тільки тепер зрозумів важливість Брайлю