💙💛 10 | «Пісня про Гайавату» | Повний текст | Генрі Лонгфелло | Аудіокнига | Відеокнига від «Вухо»

Відеокнига Пісня 21, Пісня 22 Поеми Генрі Лонгфелло "Пісня про Гайавату" Аудіо+ текст + малюнки.
Цей твір входить до програми читання 6 класу і розповідає історію на основі переказів, міфів, легенд індіанців Америки.
Ключові моменти відео:
0:13 - Пісня 21. Сліди білої людини
08:02 - Пісня 22. Відліт Гайавати
Короткий переказ.
Пісня 21. Сліди білої людини
У вігвамі сидів старий дід, вогонь затухав, дід трусився від холоду. До нього зайшов молодий юнак. Дід запросив його присісти, розпалив люльку й попрохав розповісти про свої подорожі, а сам почав розказувати про своє життя. Вони оповідали свої розповіді один одному всю ніч, а на ранок, як встало сонце і як ставало все тепліше, дід почав танути, поки на його місці не зявилася перша весняна квітка. Закінчилася зима, настала весна. Зі свого вігвама вийшов сумний Гайавата й поглянув на все навколо. Все потрохи оживало. Зі сходу повернувся Іагу й почав розповідати про свої пригоди. Односельці його уважно слухали, але не йняли віри й сміялися як з вигадника. А він розповідав, що був далеко на сході біля великих озер з гіркою водою, яку не можна було пити, що бачив величезний крилатий човен, на човні були білі люди з бородами, з човна вилетіла блискавка й вдарив гучний грім. Всі сміялися з вигадок старого Іагу й лише Гайавата не сміявся й сказав, що це - чиста правда, бо Гітчі-Маніту відкрив йому майбутнє. Він сказав, що білі люди з бородами різних племен прийдуть сюди, їх індіанці радо зустрінуть, бо така воля Гітчі-Маніту, ці люди населять усі землі і буде в них багато роботи, а індіанці через свої незгоди будуть вимушені рухатися на захід і буде їх дуже мало.
Пісня 22. Відліт Гайавати
Був гарний сонячний літній день. До селища приплив човен з білими людьми разом зі священником. Гайавата їх радо зустрів разом з усіма й сказав, що довго на них чекав. Вони зайшли у його вігвам і їх гостинно зустріли, нагодували й розкурили трубки миру. І священник почав розповідати про свою місію в ці землі, про свою віру, про Ісуса Христа і про Діву Марію. Індіанці радо все сприймали, а потім розійшлися по своїх вігвамах, що розповісти про прибульців. Всі відпочивали у полудень, а Гайавата тихцем звернувся до Нокоміс і сказав їй, що вирушає у далеку подорож у царство Ківейдіна, але поки його не буде, прибульці повинні почуватися добре й отримувати все, що їм потрібно. Потім він звернувся до воїнів, до молоді й до односельців і сказав, що їде на захід і повернеться дуже не скоро й попрощався з усіма. З ним попрощалися хвилі, ліс, птахи. Він сів на свою кену, свій човен і, відіпхнувшись від берега, наказав, щоб вона пливла на захід. Кену попливла, а потім почала злітати на небо, доки не зникла.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ:
Цей матеріал створено виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків)
Інформація про використані для публікації матеріали та авторські права:
bit.ly/Haiwath...
Контакти для побажань і пропозицій для авторів:
[e-mail].