119 К&Д МЛМС Весняні Мелодії Елегантного Танцю в Любові. Відео 12 Валентини Шевченко. Іриси, Люпин

#ВікторВдовченко​​​ #VictorVdovchenko​​​ #ВалентинаШевченкоДніпро #ValentinaShevchenkoDnieper МІЖНАРОДНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЄКТ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ САЛОНІВ СВІТАНКОВИХ: АМЕРИКИ - ЄВРОПИ - АЗІЇ - АФРИКИ - АВСТРАЛІЇ. ФЛОРА І ФАУНА СВІТУ. Міжнародний Світанковий інформаційно-мистецький огляд
Частина 1. ФЛОРА І ФАУНА УКРАЇНИ. Цикл. Присадибні квіти Дніпровщини (Валентини Шевченко)
Відео 10. Передвеликоднє відео 10 Валентини Шевченко. 1/3 млн переглядів
Відео 11. Великоднє Вітальне Світанкове відео11 В. Шевченко.
Відео 12. Весняні Мелодії Елегантного Танцю в Любові. Відео 12 Валентини Шевченко. Іриси, Люпин
Співавтори Міжнародного проєкту літературно-мистецьких у 100 частинах - В. Вдовченко, В. Шевченко. Спільне виробництво Київського та Дніпровського міжнародних літературно-мистецьких салонів. Гол. редактор - проф. В. Вдовченко, гол. дизайнер - В. Шевченко. Київ - Дніпро. 2024
00:00 - Іриси (Iris),
03:14 - Люпин (Lupinus)
На фото обкладинки відео: Авторське фото ірисів Ваалентини Шевченко із її приватного саду.
Валентина Шевченко, головний дизайнер Міжнародного літературно-мистецького товариства «Світанкові Обрії» (Київ), керівник Південноукраїнського та Східноукраїнського відділень, член--кореспондент Світанкової Академії літератури, мистецтва, дизайну і технологій (САЛМДТ), Надзвичайний і Повноважний Посол в Європі, Північній, Центральній і Південній Америці, керівник (господиня) Дніпровського міжнародного літературно-мистецького салону (Дніпро), членкиня Літературно-художньої ради Міжнародного літературно-мистецького товариства «Світанкові Обрії» (Київ), засновник і керівник Авторської студії фото і відео. Дніпро. Вихованка першого
випуску Міжнародної Світанкової Школи літературно-мистецької творчості за напрямами: сценарне мистецтво, веб-дизайн, арт-терапія, релакс-дизайн. Сценарист, веб-дизайнер, арт-терапевт, релакс-дизайнер. Нагороджена: Найвищою відзнакою Світанкових - Червоною Трояндою з Діамантовим Оком, Міжнародною Найвищою Відзнакою - Командорською Світанковою Перлиною І ступеня. Удостоєна корпоративного почесного звання «Діамантовий Творець Світанкового Стилю» у веб-дизайні (слайди, відео).
Професор Віктор Вдовченко, громадський діяч, український педагог-дослідник (фундаментальні і прикладні дослідження), автор педагогічної технології розвивального навчання у галузі дизайну. Голова Міжнародного літературно-мистецького товариства «Світанкові Обрії» (Київ), керівник Міжнародної Світанкової Школи літературно-мистецької творчості Товариства (Київ), керівник (господар) Київського міжнародного літературно-мистецького салону, поет, сценарист, філолог, академічний дослідник іміджу, дизайну, реклами у Національній академії педагогічних наук України, доктор філософії в галузі дизайну, старший науковий співробітник НАПН України, головний редактор нотних видань, член Спілки дизайнерів України, арт-терапевт (поезія, дизайн). Нагороджений: Всесвітнім Орденом Золотої Зірки «Культурна дипломатія», Всесвітнім Орденом Золотої Зірки «Кредо», Медаллю Інституту педагогіки НАПН України «Академік М.Д. Ярмаченко», Найвищою відзнакою Світанкових - Червоною Трояндою з Діамантовим Оком, Міжнародною Найвищою Відзнакою - Командорською Світанковою Перлиною І ступеня. Удостоєний корпоративного почесного звання «Діамантовий Творець Світанкового Стилю» у поезії та дизайні.
#КиївськийМЛМС #ДніпровськийМЛМС #KyivMLMS #DnieperMLMS #Світанковіобрії #поезія #Українa​ #Ukraine​ #Київ​ #Kyiv​ #Dnieper #Дніпро #Перемога #УкраїнаПереможе #СлаваУкраїні #СлаваЗСУ

[@ViktorVdovchenko]

ТРИ ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ: ЯК МУЗИКА ВПЛИВАЄ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ. 20.08.2023 НАДЕЖДА КАЗЕЯ Численні дослідження вчених з Гарвардського університету доводять, що музика позитивно впливає на людський організм. Ще колись стародавня грецька, китайська, індіанська та африканська культури вважали мелодію цілющою. Тепер це можна підтвердити дослідженнями. ПОЛЕГШУЄ БІЛЬ Незалежно від того, болить у вас спина чи суглоби, увімкніть класичну музику упродовж дня. Дослідження стверджує, що таким чином можна зменшити больові відчуття. Дослідники виявили, що коли вмикали мишам оркестрову музику, вони відчували менше болю. Важливим було відтворення звуків на гучності 50 децибел. ПОКРАЩУЄ ЗДОРОВ’Я СЕРЦЯ Весела мелодія не лише піднімає настрій. Дослідження показали, що ті, хто слухав веселу музику протягом 30 хвилин щодня, демонстрували ознаки покращення стану судин. Вчені з Гарварду стверджують, що мозок обробляє звуки в тій самій області, яка регулює серцебиття та дихання, підбадьорливі звуки можуть сповільнити частоту серцевих скорочень. РЕГУЛЮЄ ХАРЧУВАННЯ За вечерею спробуйте послухати улюблені пісні. Дослідження, проведені у 2021 році, показали, що прослуховування джазової музики в повільному темпі спонукало учасників до вибору здоровішої їжі. Також повільні пісні можуть допомогти їсти повільніше. Це сприяє покращенню травної системи. useti.org.ua/zdorov-ya/tri-tsilyushhi-vlastivosti-yak-muzika-vplivaye-na-organizm-lyudini/

[@ViktorVdovchenko]

326 МСШМТ І.Степанова-Боровська. Вальс «Ніжна квітка ірис» Вик. Ольга Орлова 4кл Пед. Т. Переверзова 81 перегляд 7 трав 2024 р. kzbin.info/www/bejne/hJ-YZmCshc5_ndk

[@ViktorVdovchenko]

Композитор Ірина Степанова-Боровська, музично-громадський діяч, піаністка, музичний педагог Дитячої школи мистецтв №2 міста Миколаєва, учитель-методист, засновник і керівник Міжнародної Світанкові Школи музичної творчості в м. Миколаєві, активна учасниця Міжнародної Світанкові Школи літературно-художньої творчості у м. Києві, активний член Міжнародного літературно-мистецького товариства «Світанкові обрії», співзасновник і музичний редактор книжкової і нотної серії «Світанкова Школа музичної творчості». Освіта 1957-1964 - Ізмаїльська музична школа №1, клас фортепіано у викладача Кузьменко Л.М. 1965-1969 - Одеське державне музичне училище, клас фортепіано у викладача Панченка Л.А. 1969-1975 - Одеська консерваторія ім. А. Нежданової, в класі у професора Г.І.Лейзерович. Активно займається творчістю і популяризацією музичного мистецтва. Видала 23 збірника фортепіанних п'єс (композиторських опусів і тематичних збірників), в яких - велика частина з написаних понад 400 творів, серед яких: 45 вальсів, 18 прелюдій, 10 мазурок, 5 польок, 7 багателей, 9 пісень без слів, більше 70 п'єс для дітей і учнів, 11 фантазій, 9 ноктюрнів, 4 вокальні твори, 6 октавних етюдів, 6 сонатин, варіації для дітей і багато інших програмних п'єси і кілька творів для скрипки і флейти, віолончелі та інших інструментів. Значне творче надбання композитора - 70 авторських творів, в рамках роботи зі збереження нематеріальної культурної спадщини, Міністерство культури України опублікувало на всеукраїнському сайті «Ноти українських композиторів». Сайт «Ноти українських композиторів» з творчістю І. Степанової-Боровської: ukrnotes.in.ua/Stepanova-Borovskaja.php# Професор В. Вдовченко. Джерело: Степанова-Боровська І.І. Навч.-метод. комплект із 4 альбомів нот для фортепіано: 1-2, 3-4, 5-6, 7-8 кл. Альб. нот для фортепіано. 3-4 кл. / Гол. ред. проф. В. Вдовченко, муз. ред. І. Степанова-Боровська Передм. проф. В. Вдовченка укр та мовами ООН, ЄС: рос., англ., нім., франц. 1-е видання. - Київ - Миколаїв : ФОП Швець В.М., 2021. 136 с. (Серія «Світанкова Школа музичної творчості»). Українською мовою - стор. 124.

[@ViktorVdovchenko]

МУЗИЧНО-ЕЛЕГАНТНИЙ ТРИПТИХ МЕЛОДІЙ КВІТІВ У ДОМАШНЬОМУ САДУ ВАЛЕНТИНИ ШЕВЧЕНКО 1 - 82 К&Д МЛМС Танго плетистих троянд 09 06 2023 Відео і релакс композиція В.Шевченко з приватного саду 158 переглядів 9 черв. 2023 р. kzbin.info/www/bejne/a6jHe3uwfqeAeJY 2 - 86 К&Д МЛМС Едвард Гріг у Світанковому Трояндовому Саду. 11 06 2023. Відео В.Шевченко з приватн саду 158 переглядів 11 черв. 2023 р. kzbin.info/www/bejne/earXhmCYat2AZ6c 3 - 118 К&Д МЛМС Весняні Мелодії Елегантного Танцю в Любові. Відео 12 Валентини Шевченко. Іриси, Люпин 15 переглядів 10 трав 2024 р. kzbin.info/www/bejne/n3eqqY17rsmdoZY

[@ViktorVdovchenko]

Рішар Клайдерман. Альбом: Tango. Дата випуску: 1996. #РічардКлайдерман (фр. #RichardClayderman); справжнє ім'я #ФіліпПаже, (фр. #PhilippePagès); (* 28 грудня 1953, Париж) - французький #піаніст, #аранжувальник, виконавець класичної та етнічної музики, а також музики до кінофільмів. Рішар Клайдерман (Філіп Паже) Richard Clayderman, Philippe Pagès. Повне ім'я фр. Philippe Pagès. Дата народження 28 грудня 1953 (70 років). Місце народження - Париж, Франція. Роки активності з 1970. Громадянство - Франція. Професія - піаніст, аранжувальник. Інструменти - фортепіано. Жанр легка музика аранжована для фортепіано, нью-ейдж. класика. Псевдоніми - Richard Clayderman. Лейбли EMI Біографія Народився Філіп Пажé 28 грудня 1953 р. у сім'ї викладача музики. Його батько почав навчати його гри на фортепіано в дуже молодому віці. Коли йому було шість років, малий Філіп володів нотною грамотою краще, ніж рідною французькою мовою. У дванадцять років його прийняли до консерваторії, де у шістнадцятирічному віці здобув перший приз. Йому пророкували блискучу кар'єру класичного піаніста. Проте, на загальний подив, він припинив класичну освіту і розпочав грати популярну музику. Коли захворів його батько, прийшлося заробляти собі на життя, він почав працювати акомпаніатором і сесійним музикантом - в той час за це непогано платили. Маючи добру класичну освіту, він не залишився непоміченим, і грав у таких великих французьких зірок, як Мішель Сарду (фр. Michel Sardou), Тьєрі ле Люрон (фр. Thierry Le Luron) і Джоні Голідей (фр. Johnny Hallyday). У цей час Філіп Пажé не прагнув слави - він був щасливий, що акомпанує і грає у відомих музичних групах. #БалададляАделіни Перелом стався у 1976 році, коли відомий французький продюсер Олів'є Тусен (фр. Olivier Toussaint), разом зі своїм партнером #ПольдеСеневілем (фр. #PauldeSenneville), шукав піаніста для запису ніжної балади для фортепіано. Поль написав цю баладу на честь своєї новонародженої дочки - Аделіни. На запис цієї балади крім 23-річного Філіпа Паже претендувало ще 20 інших піаністів. Однак, серед конкурентів вибрали саме його. Щоб уникнути неправильної вимови за межами Франції свого справжнього ім'я - Філіп Паже, його було замінено на псевдонім - Річард Клайдерман, (він прийняв прізвище своєї прабабусі). Всесвітньо відома «Балада для Аделіни» (фр. #BalladepourAdeline), написана Полем де Сеневілем, зробила Річарда Клайдермана всесвітньовідомим. Було продано 22 млн копій у більш ніж 30 країнах світу. Записи, концерти З того часу, неповторний стиль фортепіано Рішара Клайдермана здобув йому статус суперзірки в усьому світі. До сьогодні він записав понад 1200 мелодій, випустив понад 100 компакт-дисків загальним тиражем 90 млн примірників і завоював неймовірну кількість нагород (2007 р.): 267 золотих і 70 платинових дисків. Проте, «#принцромансу» (як його називала Ненсі Рейган) не тільки записує диски, насправді, незважаючи на його природну соромливість, він абсолютно у своїй стихії на сцені. Він дав більш як 2000 концертів у всьому світі. На концертах, чи з його 10-ма музикантами, чи з симфонічним оркестром, він змішує різні темпи, ритми та стилі, щоб викликати у слухачів усі види емоцій. На вершині своєї кар'єри, він давав по 200 концертів за 250 днів. Деякі з його концертів, наприклад у Пекіні, відбувалися перед двадцятитисячною аудиторією. У 1987 році один з його перших концертів в Азії (Шанхай) транслювався на телеканалах для вісімсотмільйонної глядацької аудиторії.

[@ViktorVdovchenko]

1 із 3. English - переклад Українською. Edvard Hagerup Grieg (/ɡriːɡ/ GREEG, Norwegian: [ˈɛ̀dvɑʈ ˈhɑ̀ːɡərʉp ˈɡrɪɡː]; 15 June 1843 - 4 September 1907) was a Norwegian composer and pianist. He is widely considered one of the leading Romantic era composers, and his music is part of the standard classical repertoire worldwide. His use of Norwegian folk music in his own compositions brought the music of Norway to fame, as well as helping to develop a national identity, much as Jean Sibelius did in Finland and Bedřich Smetana in Bohemia. Grieg is the most celebrated person from the city of Bergen, with numerous statues which depict his image, and many cultural entities named after him: the city's largest concert building (Grieg Hall), its most advanced music school (Grieg Academy) and its professional choir (Edvard Grieg Kor). The Edvard Grieg Museum at Grieg's former home Troldhaugen is dedicated to his legacy. Background Edvard Grieg (1891), portrait by Eilif Peterssen Edvard Hagerup Grieg was born in Bergen, Norway (then part of Sweden-Norway). His parents were Alexander Grieg (1806-1875), a merchant and the British Vice-Consul in Bergen; and Gesine Judithe Hagerup (1814-1875), a music teacher and daughter of solicitor and politician Edvard Hagerup.[6][7] The family name, originally spelled Greig, is associated with the Scottish Clann Ghriogair (Clan Gregor). After the Battle of Culloden in Scotland in 1746, Grieg's great-grandfather, Alexander Greig (1739-1803),[9] travelled widely before settling in Norway about 1770 and establishing business interests in Bergen. Grieg's paternal great-great-grandparents, John (1702-1774) and Anne (1704-1784),[10] are buried in the abandoned churchyard of the ruinous Church of St Ethernan in Rathen, Aberdeenshire, Scotland. Edvard Grieg was raised in a musical family. His mother was his first piano teacher and taught him to play when he was aged six. He studied in several schools, including Tanks Upper Secondary School. During the summer of 1858, Grieg met the eminent Norwegian violinist Ole Bull,[13] who was a family friend; Bull's brother was married to Grieg's aunt.[14] Bull recognized the 15-year-old boy's talent and persuaded his parents to send him to the Leipzig Conservatory,[13] the piano department of which was directed by Ignaz Moscheles. Grieg enrolled in the conservatory, concentrating on piano, and enjoyed the many concerts and recitals given in Leipzig. He disliked the discipline of the conservatory course of study. An exception was the organ, which was mandatory for piano students. About his study in the conservatory, he wrote to his biographer, Aimar Grønvold, in 1881: "I must admit, unlike Svendsen, that I left Leipzig Conservatory just as stupid as I entered it. Naturally, I did learn something there, but my individuality was still a closed book to me." During the spring of 1860, he survived two life-threatening lung diseases, pleurisy and tuberculosis. Throughout his life, Grieg's health was impaired by a destroyed left lung and considerable deformity of his thoracic spine. He suffered from numerous respiratory infections, and ultimately developed combined lung and heart failure. Grieg was admitted many times to spas and sanatoria both in Norway and abroad. Several of his doctors became his friends. . Едвард Хаґеруп Ґріґ (/ɡriːɡ/ GREEG, норвезька: [ˈɛ̀dvɑʈ ˈhɑ̀ːɡərʉp ˈɡrɪɡː]; 15 червня 1843 - 4 вересня 1907) - норвезький композитор і піаніст. Він широко вважається одним із провідних композиторів епохи романтизму, а його музика є частиною стандартного класичного репертуару в усьому світі. Його використання норвезької народної музики у власних композиціях принесло музиці Норвегії славу, а також допомогло розвинути національну ідентичність, подібно до того, як це зробив Жан Сібеліус у Фінляндії та Бедржіх Сметана в Богемії. Гріг є найвідомішою людиною в місті Берген, з численними статуями, які зображують його образ, і багатьма культурними об’єктами, названими на його честь: найбільша концертна будівля міста (Grieg Hall), його найдосконаліша музична школа (Grieg Academy) і його професійна хор (Едвард Гріг Кор). Музей Едварда Ґріга в колишньому будинку Ґріга, Трольдгауген, присвячений його спадщині. Фон Едвард Гріг (1891), портрет Ейліф Петерссен Едвард Хагеруп Гріг народився в Бергені, Норвегія (тоді частина Швеції-Норвегія). Його батьками були Олександр Гріг (1806-1875), купець і британський віце-консул у Бергені; і Гезіне Джудіт Гагеруп (1814-1875), вчителька музики та донька адвоката та політика Едварда Гагерупа. [6][7] Прізвище, спочатку написане Greig, пов'язане з шотландським кланом Ghriogair (Clan Gregor). Після битви при Каллодені в Шотландії в 1746 році прадід Гріга, Олександр Грейг (1739-1803), [9] багато подорожував, перш ніж оселитися в Норвегії приблизно в 1770 році і заснувати ділові інтереси в Бергені. Прапрадід і прапрабабуся Гріга по батьківській лінії, Джон (1702-1774) і Енн (1704-1784), [10] поховані на покинутому церковному цвинтарі зруйнованої церкви Святого Етернана в Ратен, Абердиншир, Шотландія. Едвард Гріг виховувався в музичній родині. Його мати була його першим учителем гри на фортепіано і навчила його грати, коли йому було шість років. Навчався в кількох школах, у тому числі в Танківській гімназії. Влітку 1858 року Гріг познайомився з видатним норвезьким скрипалем Оле Буллом [13], який був другом сім'ї; Брат Булла був одружений на тітці Гріга.[14] Булл визнав талант 15-річного хлопчика і переконав його батьків віддати його до Лейпцизької консерваторії [13], фортепіанним відділом якої керував Ігнац Мошелес. Гріг вступив до консерваторії, зосередившись на фортепіано, і насолоджувався численними концертами та сольними концертами в Лейпцигу. Йому не подобалася дисципліна курсу консерваторії. Винятком був орган, який був обов'язковим для студентів-фортепіаністів. Про своє навчання в консерваторії він писав своєму біографу Аймару Ґронвольду в 1881 році: «Мушу визнати, на відміну від Свендсена, що я залишив Лейпцизьку консерваторію таким же дурним, як і вступив до неї. Природно, я дечого там навчився, але мій індивідуальність все ще була для мене закритою книгою». Навесні 1860 року він пережив дві небезпечні для життя хвороби легенів - плеврит і туберкульоз. Протягом усього життя здоров'я Ґріга було підірване зруйнованою лівою легенею та значною деформацією грудного відділу хребта. Він страждав від численних респіраторних інфекцій і, зрештою, розвинув поєднану легеневу та серцеву недостатність. Гріг багато разів відвідував курорти та санаторії як у Норвегії, так і за кордоном. Кілька його лікарів стали його друзями.

[@ViktorVdovchenko]

2 із 3. English - переклад Українською. Edvard Hagerup Grieg / Едвард Хаґеруп Ґріґ. Career / Кар'єра During 1861, Grieg made his debut as a concert pianist in Karlshamn, Sweden. In 1862, he finished his studies in Leipzig and had his first concert in his home town,[18] where his program included Beethoven's Pathétique sonata. Grieg and Nina Hagerup (Grieg's wife and first cousin) in 1899 In 1863, Grieg went to Copenhagen, Denmark, and stayed there for three years. He met the Danish composers J. P. E. Hartmann and Niels Gade. He also met his fellow Norwegian composer Rikard Nordraak (composer of the Norwegian national anthem), who became a good friend and source of inspiration. Nordraak died in 1866, and Grieg composed a funeral march in his honor. On 11 June 1867, Grieg married his first cousin, Nina Hagerup (1845-1935), a lyric soprano. The next year, their only child, Alexandra, was born. Alexandra died in 1869 from meningitis. During the summer of 1868, Grieg wrote his Piano Concerto in A minor while on holiday in Denmark. Edmund Neupert gave the concerto its premiere performance on 3 April 1869 in the Casino Theatre in Copenhagen. Grieg himself was unable to be there due to conducting commitments in Christiania (now Oslo). During 1868, Franz Liszt, who had not yet met Grieg, wrote a testimonial for him to the Norwegian Ministry of Education, which resulted in Grieg's obtaining a travel grant. The two men met in Rome in 1870. During Grieg's first visit, they examined Grieg's Violin Sonata No. 1, which pleased Liszt greatly. On his second visit in April, Grieg brought with him the manuscript of his Piano Concerto, which Liszt proceeded to sightread (including the orchestral arrangement). Liszt's rendition greatly impressed his audience, although Grieg said gently to him that he played the first movement too quickly. Liszt also gave Grieg some advice on orchestration (for example, to give the melody of the second theme in the first movement to a solo trumpet, which Grieg himself chose not to accept). In the 1870's he became friends with the poet Bjørnstjerne Bjørnson who shared his interests in Norwegian self-government. Grieg set several of his poems to music, including Landkjenning and Sigurd Jorsalfar. Eventually they decided on an opera based on King Olav Trygvason, but a dispute as to whether music or lyrics should be created first, led to Grieg being diverted to working on incidental music for Henrik Ibsen's play Peer Gynt, which naturally offended Bjørnson. Eventually their friendship was resumed. The incidental music composed for Peer Gynt at the request of the author, contributed to its success, and has separately become some of the composer's most familiar music arranged as orchestral Suites. Grieg had close ties with the Bergen Philharmonic Orchestra (Harmonien), and later became Music Director of the orchestra from 1880 to 1882. In 1888, Grieg met Tchaikovsky in Leipzig. Grieg was impressed by Tchaikovsky.[24] Tchaikovsky thought very highly of Grieg's music, praising its beauty, originality and warmth. On 6 December 1897, Grieg and his wife performed some of his music at a private concert at Windsor Castle for Queen Victoria and her court. Grieg was awarded two honorary doctorates, first by the University of Cambridge in 1894 and the next from the University of Oxford in 1906. . Кар'єра Протягом 1861 року Гріг дебютував як концертуючий піаніст у Карлсхамні, Швеція. У 1862 році він закінчив навчання в Лейпцигу і мав свій перший концерт у своєму рідному місті, де його програма включала Патетичну сонату Бетховена. Гріг і Ніна Хагеруп (дружина і двоюрідна сестра Ґріга) у 1899 році У 1863 році Гріг відправився в Копенгаген, Данія, і пробув там три роки. Він познайомився з датськими композиторами Й. П. Е. Гартманом і Нільсом Гаде. Він також зустрів свого колегу, норвезького композитора Рікарда Нордраака (композитора норвезького національного гімну), який став хорошим другом і джерелом натхнення. Нордраак помер у 1866 році, і Гріг склав похоронний марш на його честь. 11 червня 1867 року Гріг одружився зі своєю двоюрідною сестрою Ніною Хагеруп (1845-1935), ліричною сопрано. Наступного року у них народилася єдина дитина Олександра. Олександра померла в 1869 році від менінгіту. Влітку 1868 року Гріг написав свій Фортепіанний концерт ля мінор під час відпустки в Данії. Едмунд Нойперт дав прем’єру концерту 3 квітня 1869 року в театрі «Казино» в Копенгагені. Сам Гріг не зміг бути там через виконання зобов'язань у Крістіанії (нині Осло). Протягом 1868 року Ференц Ліст, який ще не зустрічався з Ґріґом, написав на нього відгук до Міністерства освіти Норвегії, в результаті чого Ґріг отримав грант на подорож. Вони зустрілися в Римі в 1870 році. Під час першого візиту Ґріга вони ознайомилися зі скрипковою сонатою № 1 Ґріга, яка дуже сподобалася Лісту. Під час свого другого візиту в квітні Гріг привіз із собою рукопис свого фортепіанного концерту, який Ліст почав читати з очей (включаючи оркестрове аранжування). Виконання Ліста дуже вразило його слухачів, хоча Гріг м'яко сказав йому, що він грав першу частину занадто швидко. Ліст також дав Грігу деякі поради щодо оркестровки (наприклад, передати мелодію другої теми в першій частині сольній трубі, чого сам Гріг вирішив не прийняти). У 1870-х роках він подружився з поетом Бйорнстерне Бйорнсоном, який поділяв його інтереси до норвезької самоврядності. Гріг поклав на музику кілька своїх віршів, у тому числі «Ландк'єннінг» і «Сігурд Йорсалфар» [22]. Зрештою вони вирішили створити оперу за мотивами «Короля Олава Трюгвасона», але суперечка щодо того, що спочатку слід створити - музику чи слова, призвела до того, що Ґріґа переключили на роботу над музикою для п’єси Генріка Ібсена «Пер Гюнт», що, природно, образило Бйорнсона. Згодом їхня дружба відновилася. Додаткова музика, створена для Пер Гюнта на прохання автора, сприяла її успіху, і окремо стала однією з найвідоміших музик композитора, аранжованих як оркестрові сюїти. Гріг мав тісні зв’язки з Бергенським філармонічним оркестром (Harmonien), а пізніше став музичним керівником оркестру з 1880 по 1882 рік. У 1888 році Гріг познайомився з Чайковським у Лейпцигу. Гріг був вражений Чайковським. Чайковський дуже високо оцінював музику Гріга, вихваляючи її красу, оригінальність і теплоту. 6 грудня 1897 року Гріг і його дружина виконали частину його музики на приватному концерті у Віндзорському замку для королеви Вікторії та її двору. Гріг отримав дві почесні докторські ступені: першу в Кембриджському університеті в 1894 році, а наступну в Оксфордському університеті в 1906 році.

[@ViktorVdovchenko]

3 із 3. English - переклад Українською. Edvard Hagerup Grieg / Едвард Хаґеруп Ґріґ. Music / музика Some of Grieg's early works include a symphony (which he later suppressed) and a piano sonata. He wrote three violin sonatas and a cello sonata. Concerto in A minor: 1. Allegro molto moderato 12:44 Performed by the University of Washington Symphony, conducted by Peter Erős (Neal O'Doan, piano) Concerto in A minor: 2. Adagio 6:31 Performed by the University of Washington Symphony, conducted by Peter Erős (Neal O'Doan, piano) Concerto in A minor: 3. Allegro moderato molto e marcato 10:16 Performed by the University of Washington Symphony, conducted by Peter Erős (Neal O'Doan, piano) Notturno, Op. 54, No. 4 4:22 Performed live by Mark Gasser Grieg plays his Butterfly. 2:02 Recorded 1906 Grieg plays his Wedding day. 2:02 Recorded 1903 Problems playing these files? See media help. Grieg composed the incidental music for Henrik Ibsen's play Peer Gynt, which includes the excerpts "In the Hall of the Mountain King" and "Morning Mood". In an 1874 letter to his friend Frants Beyer, Grieg expressed his unhappiness with "Dance of the Mountain King's Daughter", one of the movements in the Peer Gynt incidental music, writing "I have also written something for the scene in the hall of the mountain King - something that I literally can't bear listening to because it absolutely reeks of cow-pies, exaggerated Norwegian nationalism, and trollish self-satisfaction! But I have a hunch that the irony will be discernible." Grieg's Holberg Suite was originally written for the piano, and later arranged by the composer for string orchestra. Grieg wrote songs in which he set lyrics by poets Heinrich Heine, Johann Wolfgang von Goethe, Henrik Ibsen, Hans Christian Andersen, Rudyard Kipling and others. Russian composer Nikolai Myaskovsky used a theme by Grieg for the variations with which he closed his Third String Quartet. Norwegian pianist Eva Knardahl recorded the composer's complete piano music on 13 LPs for BIS Records from 1977 to 1980. The recordings were reissued during 2006 on 12 compact discs, also on BIS Records. Grieg himself recorded many of these piano works before his death in 1907. Pianist Bertha Tapper edited Grieg’s piano works for publication in America by Oliver Ditson. List of selected works Main article: List of compositions by Edvard Grieg Piano Sonata in E minor, Op. 7 Violin Sonata No. 1 in F major, Op. 8 Concert Overture In Autumn, Op. 11 Violin Sonata No. 2 in G major, Op. 13 Piano Concerto in A minor, Op. 16 Incidental music to Bjørnstjerne Bjørnson's play Sigurd Jorsalfar, Op. 22 Incidental music to Henrik Ibsen's play Peer Gynt, Op. 23 Ballade in the Form of Variations on a Norwegian Folk Song in G minor, Op. 24 String Quartet in G minor, Op. 27 Two Elegiac Melodies for strings or piano, Op. 34 Four Norwegian Dances for piano four hands, Op. 35 (better known in orchestrations by Hans Sitt and others) Cello Sonata in A minor, Op. 36 Holberg Suite for piano, later arr. for string orchestra, Op. 40 Violin Sonata No. 3 in C minor, Op. 45 Peer Gynt Suite No. 1, Op. 46 Lyric Suite for orchestra, Op. 54 (orchestration of four Lyric Pieces) Peer Gynt Suite No. 2, Op. 55 Four Symphonic Dances for piano, later arr. for orchestra, Op. 64 Haugtussa Song Cycle after Arne Garborg, Op. 67 Sixty-six Lyric Pieces for piano in ten books, Opp. 12, 38, 43, 47, 54, 57, 62, 65, 68 and 71, including: Arietta, To the Spring, Little Bird, Butterfly, Notturno, Wedding Day at Troldhaugen, At Your Feet, Longing For Home, March of the Dwarfs, Poème érotique and Gone. . музика Деякі з ранніх творів Гріга включають симфонію (яку він пізніше замовчив) і сонату для фортепіано. Він написав три скрипкові сонати та сонату для віолончелі. Концерт ля мінор: 1. Allegro molto moderato 12:44 Виконує симфонічний оркестр Вашингтонського університету під керівництвом Пітера Ероша (Ніл О'Доан, фортепіано) Концерт ля мінор: 2. Адажіо 6:31 Виконує симфонічний оркестр Вашингтонського університету під керівництвом Пітера Ероша (Ніл О'Доан, фортепіано) Концерт ля мінор: 3. Allegro moderato molto e marcato 10:16 Виконує симфонічний оркестр Вашингтонського університету під керівництвом Пітера Ероша (Ніл О'Доан, фортепіано) Notturno, Op. 54, № 4 4:22 Живе виконання Марка Гассера Гріг грає свого Метелика. 2:02 Запис 1906 р Гріг грає в день весілля. 2:02 Запис 1903 р Проблеми з відтворенням цих файлів? Дивіться медіа-довідку. Гріг створив супутню музику до п’єси Генріка Ібсена «Пер Гюнт», яка включає уривки «В залі гірського короля» та «Ранковий настрій». У листі 1874 року до свого друга Франца Бейєра Гріг висловив своє незадоволення «Танцем доньки гірського короля», одним із рухів у супутній музиці Пер Гюнта, написавши: «Я також написав дещо для сцени в залі гірський король - те, що я буквально не можу слухати, тому що це абсолютно тхне коров’ячими пирогами, перебільшеним норвезьким націоналізмом і тролівським самовдоволенням! Але я маю передчуття, що іронія буде помітною». Гольбергська сюїта Гріга спочатку була написана для фортепіано, а пізніше композитор аранжував для струнного оркестру. Гріг писав пісні на слова поетів Генріха Гейне, Йоганна Вольфганга фон Гете, Генріка Ібсена, Ганса Крістіана Андерсена, Редьярда Кіплінга та інших. Російський композитор Микола Мясковський використав тему Ґріга для варіацій, якими завершив свій Третій струнний квартет. Норвезька піаністка Єва Кнардал записала повну фортепіанну музику композитора на 13 платівках для BIS Records з 1977 по 1980 рік. Записи були перевидані протягом 2006 року на 12 компакт-дисках, також на BIS Records. Гріг сам записав багато з цих фортепіанних творів перед своєю смертю в 1907 році. Піаністка Берта Таппер відредагувала фортепіанні твори Ґріга для публікації в Америці Олівером Дітсоном. Список вибраних творів Основна стаття: Список творів Едварда Гріга Соната для фортепіано мі мінор, ор. 7 Соната для скрипки № 1 фа мажор, ор. 8 Концертна увертюра «Осінь», ор. 11 Соната для скрипки № 2 соль мажор, ор. 13 Фортепіанний концерт ля мінор, ор. 16 Додаткова музика до п’єси Бйорнстьєрне Бйорнсона «Сігурд Йорсалфар», ор. 22 Додаткова музика до п’єси Генріка Ібсена «Пер Гюнт», ор. 23 Балада у формі варіацій на норвезьку народну пісню соль мінор, ор. 24 Струнний квартет соль мінор, ор. 27 Дві елегічні мелодії для струнних або фортепіано, ор. 34 Чотири норвезькі танці для фортепіано в чотири руки, Op. 35 (більш відомий в оркестровці Ганса Сітта та інших) Соната для віолончелі ля мінор, ор. 36 Гольберг Сюїта для фортепіано, пізніше оброб. для струнного оркестру, ор. 40 Соната для скрипки № 3 до мінор, ор. 45 Пер Гюнт Сюїта № 1, ор. 46 Лірична сюїта для оркестру, Op. 54 (оркестровка чотирьох ліричних п’єс) Пер Гюнт Сюїта № 2, ор. 55 Чотири симфонічні танці для фортепіано, пізніше оброб. для оркестру, ор. 64 Цикл пісень Хаугтусса за Арне Гарборгом, ор. 67 Шістдесят шість ліричних п'єс для фортепіано в десяти книгах, Opp. 12, 38, 43, 47, 54, 57, 62, 65, 68 і 71, у тому числі: Arietta, To Spring, Little Bird, Butterfly, Notturno, Wedding Day at Troldhaugen, At Your Feet, Longing for Home, March of гноми, Poème érotique і Gone.

[@ViktorVdovchenko]

Е́двард Га́геруп Гріг (норв. Edvard Hagerup Grieg; 15 червня 1843, Берген, Норвегія - 4 вересня 1907, там само) - норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, основоположник норвезької професійної композиторської школи. Біографія. Дитинство. Навчання в консерваторії. Едвард Гріг походить із Бергена - другого за значенням міста Норвегії після столиці Осло, порту із давньою історією. Берген відомий мистецтвом народних скрипалів - хардингфелерів. На основі народної музики виникла професійна школа скрипалів, засновником якої був Уле Булль. Народився Гріг 15 червня 1843 р. в невеликому будинку біля рибного базару, на старій вулиці Странгатен. Усього в сім'ї народилося три доньки - Марен (1837 р.н.), Інгебьорг Бенедикта (1838 р.н.) та Елізабет Кімбел (1845 р.н.) і двоє синів - Йон (1840 р.н.) та Едвард. Засновником норвезької лінії Грігів був шотландський емігрант Александр Гріг (1739-1803). Успішно займався торгівлею та був призначений англійським консулом - цю посаду успадкували його син Йон Гріг та онук Александр Гріг (1806-1875), батько композитора. Він одружився з Гезіні Хагеруп (Gesine Judithe Hagerup), донці губернатора та парламентаря Едварда Хагерупа. Прадід Нільс Хаслунн (батько Марен Регіни Хаслунн, дружини Йона Гріга) у 1765 р. організував першу міську музичну спілку «Гармонія». Гезіна Хагеруп була талановитою піаністкою, навчалася в Гамбурзі під керівництвом Альберта Метфесселя. Влаштовувала домашні музичні концерти та брала участь у виступах спілки «Гармонія». Вдома виконували твори Моцарта, Глюка. Музиці систематично навчали всіх дітей в родині Гріга. Старший брат Йон Гріг був віолончелістом, навчався у Лейпцизькій консерваторії. Едварда матір почала вчити грі на фортепіано з шести років. За спогадами композитора, матір була вимогливою вчителькою, «Але моя нерозважлива схильність до мрій вже тоді почала створювати мені ускладнення, які й потім переслідували мене довго-довго. І якби не успадкував я від матері, окрім музичної обдарованості, ще непереборну енергію, мені, мабуть, так ніколи б і ні в чому не вдалося перейти від мрій до справи». Едвардові передалося материне захоплення музикою Моцарта - у подальшому він переробляв сонати Моцарта для двох фортепіано, написав декілька літературно-критичних статей про композитора. У 1858 році батьків Гріга на літній дачі в маєтку Ландос відвідав скрипаль Уле Булль. Він ознайомився з імпровізаціями Едварда та висловив думку, що юнакові варто продовжити навчання в Лейпцигу. У Лейпицьзькій консерваторії Едвард провчився чотири роки і згадував цей час без симпатії: «Консерваторія абсолютно нічому не навчила мене» - писав він перебільшено у листі до голандського композитора Ю. Рьонтгена. У той час в консерваторії панував догматизм, педантичне наслідування класичних творів та зазубрювання теорії. Російський композитор Даргомижський у 1864 р. відвідав Німеччину та писав наступне про лейпцизьких професорів: «нашу музику…збираються виконувати, але вони розуміють в ній тільки один бік - фактуру. Національність для них недосяжна. Між ними навіть є такі відсталі, які приймають певні наші гармонійні особливості за брак музичної освіти… Втім, де ж і бути консерваторам, якщо не в консерваторіях?..»[2] Про викладання Ернстом Ріхтером гармонії та контрапункту Едвард писав: «Я виходив з тих помилкових уявлень, що композиція має перш за все звучати гарно. Для Рихтера ж, навпаки, сутність справи полягала в правильному вирішення арифметичного завдання». Серед викладачів більш близьким Грігові виявився Моріц Гауптман - теоретик-бахознавець. Рутинне академічне виховання гри на фортепіано Луї Пледі не задовільнило Гріга, і він домігся переводу до класу Ернста Фердинанда Венцеля, Ігнаца Мошелеса. Мошелес був знаним шанувальником Бетховена, своїм учням він не пояснював словами, а показував власним виконанням особливості творів. Венцелю Гріг присвятив свої перші опубліковані п'єси. Також Едвард регулярно відвідував публічні концерти, особливе враження справило виконання Шумана та Шопена Кларою Шуман. Від Шумана Гріг переймав програмність творів, перетворюючи п'єсу на певну розповідь, а також стилістичні інтонації. Навесні 1860 р. юнак переніс важкий плеврит - ліва легеня залишилася ураженою на все подальше життя. Незважаючи на слабкість та поради лікарів, повертається до навчання. Три п'єси 1860 р. були присвячені Терезі Берг - піаністці, донці шведського комерсанта, шанувальника музики. Її родина мешкала в містечку Карлсхамн і приймала Гріга під час його поїздок з Лейпцига додому. Тут 18 серпня 1861 року відбувся перший публічний концерт Гріга - виконував твори Шумана, Мендельсона та Мошелеса. Концерт отримав схвальну рецензію в місцевій газеті. Навесні 1862 р. завершив навчання та отримав диплома з високими оцінками, рекомендаціями педагогів.