17 лютого 2024 року минає 40 днів з дня смерті Народного артиста України Віталія Білоножка.

Рет қаралды 9,179

3 ай бұрын

40 днів, як відійшов у Засвіти Віталій Білоножко.
Ненька Україна непоправно втратила ще одного свого справжньоого патріота, артиста якого любили всі українці.
Сьогодні душа Віталія покинула землю, а його оксамитовий бас, відлетів до Райського Саду, щоб і там звучала українська пісня.
Світла пам'ять про Віталія буде жити у віках.
Камера та монтаж: Олександр Мацепура.
Деякі фото взяті з профіля Віталія у Facebook.

Пікірлер: 14

@user-et3ws7sj6l 2 ай бұрын

Який голос бархатний звучить велично .таких Мало він справжній ...

@user-yq4be1gp4c Ай бұрын

Дуже шкода. Гарний співак був. Всі його пісні і зараз слухаю. Ну що ж ..... Всі ми там будемо.

@user-jl6gc3jh8o 2 ай бұрын

Як шкода і боляче,відійшов у вічність гігант української пісні з неповторим голосом ,патріот і чудова людина,світла пам'ять і щирі співчуття Світлані синам внукам і родині,незабудем ні його ні його пісні😢

@user-uw8vz8oq5h 2 ай бұрын

Як тяжко повірити в те ,що так рано Господь залишив його земного життя.Царство небесне і спокою душі у божім царстві.🎉🎉🎉🎉🎉

@sadderreyna5909 3 ай бұрын

Світла і вічна пам‘ять Найкращому Співаку України!

@user-kc3kt7ut2i 3 ай бұрын

Світла Пам'ять .

@valentinagrishina148 3 ай бұрын

Вічна пам'ять🙏

@sadderreyna5909 3 ай бұрын

Співає тепер в райському саду своїм божественним голосом і оберігає свою кохану Свєту із небес!Вічна і світла пам‘ять вам Маестро!

@User-gd1kb 3 ай бұрын

Іде душа на Божий суд. Без хвилювань і без принуд, іде душа на Божий суд. Іде, відкривши всі забрала. Хоча би як буттєва хіть, коли та як не керувала. Але у бублик не зібгала. Співчуття рідним і близьким. Земля пером і Царство небесне. Низький уклін Божій зернині таланту.

@user-ui8iv7gb9u 3 ай бұрын

Вiчна пам'ять

@user-vp8sj9xo1b 3 ай бұрын

Душат слезы...Никогда не была на его концерте,а кажется,что потеряла самого родного и близкого человека на земле...И чем дальше,тем тяжелее.Почему-то в голове слова:что имеем,не храним,потерявши,плачем.Замены ему нет:ни в человеческом,ни в профессиональном плане.И большое спасибо автору этого посвящения...