Рет қаралды 2,550
Сьогодні друга річниця повномасштабного вторгнення - війни за свободу українського народу проти російських загарбників, що триває вже 10 років.
24 лютого 2022 року стало шоком для мирних українців, але не для Холодноярців. В цей день ми вступили в бій з росіянами й не дали захопити місто Охтирку, а також села на Сумщині й півночі Харківщини. За кілька діб воїни 93-ї бригади зачистили їх від ворога аж до кордону.
Ми готувалися до цієї війни з 2014-го року. Обороняли від російських гібридних військ Луганщину у березні 2014-го, віддавали шану першим полеглим від рук загарбників у травні 2014-го у битві за Золотий Колодязь. Ми бачили вторгнення російських регулярних військ на Донеччину у серпні 2014-го під час боїв за Іловайськ. Ми воювали з росіянами за Донецький аеропорт. І впродовж всього часу, коли тривало АТО/ООС, доводили світу, що проти нас воюють не «народні ополченці Донбасу», а росіяни - своєю зброєю, своїми боєприпасами та своїми людьми.
На початку повномасштабного вторгнення росіяни мали ціль захопити Київ за 3 дні. Ворог настільки вірив у блискавичну перемогу, що віз з собою парадну форму - та недооцінив нашу націю і страшно помилився! Пізніше на меті так званої «СВО» було повне захоплення Донецької та Луганської областей. Та ми стоїмо, не даємо ворогу цього зробити - обороняємо Часів Яр, не даємо російським військам просунутися у напрямку Костянтинівки й Краматорська, а частина бригади ще й стримує окупантів на Півночі Донецької області.
Ми - щит, який стримує ворожу навалу, обороняє українські міста від агресії, грабежів та насилля, що несе за собою російська окупація. Неймовірно високою ціною ми боремося за кожний метр, аби в містах і селах України зберігалося мирне життя, щоб туди не долітали артилерійські снаряди та не ступила нога загарбника.
І ми готові й далі виборювати нашу свободу, аж поки оборона ворога не похитнеться, і російські війська не відступлять.
Поки ми разом - ми непереможні!
Слава Україні!