33

Репортаж із 33 дня народження Дениса Черемниха. Денис у критичному стані - із 4 стадією раку. Він родом із м. Лозова (Харківська обл.) У дитинстві він із дев'ятьма братами та сестрами осиротіли. Так сталося, що з 18 до 25 років Денис ріс із нами в одній сімї і став мені братом. До 18 років Денис ріс у сиротонці містечка Лозова. Пізніше, на прохання батькових друзів, які всиновили молодших сестер Дениса, ми взяли Дениса на якийсь час жити з нами. Це затягнулося на 8 років. Тож, хоч останніми часами ми рідко бачились і не дуже багато спілкувалися, все ж у мені великий відбиток Дениса. У Денисові, мабуть, трішки і мене. Все ж, 5 років наших юних років ми прожили в одній кімнаті.
Свого часу, він приїхав до нас у день мого 16 чи 17 дня народження. Йому, здаєтся, якраз виповнилося 18. Минуло 15 років. Навколо війна. Шаленими потоками все ще виливаєтся вода із підірваної Каховської ТЕС - а ми, під сирени повітряної сирени, знову разом. Разом і ті, з ким Дениса звело життя тут - друзі з училища, футболу, пересічні друзі та знайомі.
На жаль, можливе і таке, що це наше останнє спільне святкування Дня народження. Хвороба прогресує шаленими темпами. Але... надія є.