Посів озимої пшениці без стартових добрив. Варто чи ні?

[@olena_zaika]

Дуже файна футболка у вас!

[@localagronomist]

Дякую за освітлення рез-тів досліджень, дуже корисно. Проте, все ж, варто уточнювати конкретних виробників добрив, що використовуєте в дослідах, як би це комерційно некоректно не виглядало. Якщо по стартових РКД простіше, тут варіантів небагато, або суміш розчинених і міксованих солей МКР,МАР і якогось азоту в певних пропорціях, або продукти кислотного синтезу, обидва варіанти - рідкі розчинені у воді, хіба що з дещо різною хім чистотою та вартістю д.р.. З твердими складними - складніше. Дві ідентичні формули різних виробників з однаковою к-стю д.р. можуть мати абсолютну різну розчинність, доступність д.р. для рослин та, відповідно, ефективність у полі. Ви свій Тераззем протиставляєте не СУПН8, а Хоршу/Ведерштадту і тд, правда?, так і дешеве "каміння" аля НПК не варто прирівнювати в дослідах до якісних гранул (поняття "тверда мінералка", згадане у відео, до цього і спонукає) , утверджуючи в думках фермера хибні відчуття і спонукаючи його вважати, що 100 кг дешевого Тарнограну "дасть фору" на пшениці 80 л дорогому стартовому РКД. ІМХО

[@agro_frog]

Дякую за уточнення. З зауваженнями погоджуюсь. Надалі спробую виправитись.

[@localagronomist]

@@agro_frog ну якщо Ви поважаєте свою аудиторію і хочете транслювати їй фахові речі - маєте виправитись😉

[@vitaliyorekhov9022]

Гарне відео! Можна добрива мінеральні замінювати сидератами, , обробляти насіння стимуляторами сіяти раніше, кустити за допомогою стимуляторів та регуляторів росту, використовувати ротаційні борони для посилення мінералізації накопиченої ОР! І Буде Вам Щастя!

[@agro_frog]

Не можна. Сидерати - хороше рішення, але не варто приписувати їм чарівних функцій. Сидерати збільшують доступність елементів, перерозподіляють їх за глибиною, проте не здатні створити того, чого в грунті немає. Сидерати не можуть замінити добрива. За браку азоту жоден стимулятор не заставить пшеницю кущитися. Не ранні посіви, а ранні сходи, дозволяють кущитись. Як отримати ранні сходи при посіві в сухе? Ротаційні борони переведуть органіку грунту в мінеральну поживу. Що потім робити з грунтами з низьким вмістом органіки?

[@vitaliyorekhov9022]

@@agro_frog сидерати розчиняють доступні фосфати та уловлюють нітратний азот, що втрачається вилуговуванням, ґрунт пересихає, коли нема покриву, ротаційні борони прискорюють процес мінералізації тільки активного верхнього шару!

[@vitaliyorekhov9022]

Це все називається менеджмент органічної речовини ґрунту, так само є біостимулятори які призводять до кущення, бо цеє менеджмент енергетично-гормонального стану рослини! При всій повазі до автора, можу порадити більше практикувати, та вивчати кращий Європейський досвід. Ера кіслотного шламу та дешевого азоту вже давно скінчилась!

[@ОлександрНіколенко-д9ь]

Забули про основний лімітуючий фактор при формуванні врожаю - волога! Де статистично випадає більше вологи, а саме зони достатнього вологозабезпечення, то й вносити добрива можна більше, а в районах недостатнього зволоження - малоймовірно, що добрива з такими цінами себе окуплять.

[@agro_frog]

Волога - це не той фактор, яким я можу керувати (якщо без поливу). Тому не бачу сенсу про нього багато говорити. Дослідження на власному полі враховують і грунтово-кліматичні умови. Звичайно, відхилення по роках трапляються.

[@localagronomist]

Чому саме 5%? Цікаво, ця цифра має якесь обгрунтування? Чому не 10% або 3%?)

[@agro_frog]

5% - цифра виведена методом наукового тику пальцем в небо. Це не про матеметику, а скоріше про відчуття. Я не вірю в експерименти на 500 га, там, де 10 га буде достатньо. Не бачу сенсу в перетворенні бізнесу в науковий інститут. Разом з тим, експерименти мають бути. Якщо не випробовувати нового, то як розвиватись? В США та ЄС випробуваннями нового якраз і займаються регіональні дослідні інститути. В нас цю функцію до водиться брати на себе підприємствам. В окремі роки може бути і 3%, і 10%. Мова про пошук золотої середини.

[@localagronomist]

@@agro_frog Ви недвозначно у відео сказали «не більше 5%», а у мене ствердні і недвозначні цифри в агрономії завжди викликають інтерес. У рослинництві відкритого (і закритого також) ґрунту конкретні цифри можуть бути лише із статистичної вибірки. Наврядчи Ви ті «5%» якось практично вивели😉, звідси і моє питання. Я вважаю, що ця цифра для кожного госп своя - для когось і 1% може бути достатньо, для іншого, в кого кожне поле в 20га має по 10 різних грунтовідмін і мікрорельєфів, і 10% може бути об’єктивно мало. Стосовно дослідних інститутів. Не варто применшувати роль державних дослідних аграрних установ, це щонайменше несправедливо. Чому Ви не кооперуєтесь з вітчизняною аграрною наукою? Що Вам, як комерційній компанії заважає? Хто хоче, той знаходить можливість, хто не хоче - знайде 1000 причин розповісти яка в нас ледача і неефективна наука.

[@eugenkucheruk5086]

Варто.