ЇЖАК ТА ЗАЄЦЬ УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА

Гуляв собі їжак неподалік від своєї нори. А далі подумав: «Поки моя жінка миє дітей та дає їм чисті сорочки, піду я в поле та подивлюся, як там мої бурячки ростуть».
Небагато пройшов, аж тут назустріч заєць, ЯКИЙ вийшов до капусти своєї навідатися.
Побачив їжак ЗАЙЦЯ, чемно привітався.
А заєць поглянув на нього згорда і озвався:
- Ти чого так рано по полі лазиш?
- Просто погуляти вийшов.
- Погуляти? - зареготав заєць. - З твоїми кривими ногами краще лежати, ніж по полю шкандибати.
Це дуже образило їжака.
- Ти певно думаєш, - каже їжак до зайця, - що ти своїми довгими лапами швидше за мене бігаєш?
- Авжеж. Набагато швидше.
- Б’юся об заклад, що пережену тебе, - каже їжак.
- Це вже на сміх курям, - каже заєць, - якщо ти мене своїми кривими ногами переженеш? Ану, давай, біжімо.
- Ну чого так поспішати? Треба спочатку піти додому, поснідати, а через півгодинки зустрінемося на цьому місці.
Погодились. Приходить їжак додому і розповідає жінці. Каже:
- Збирайся, підеш зі мною в поле.
- Навіщо?
- Я з зайцем маю наввипередки бігти.
Чи ти з глузду з’їхав, чоловіче? - крикнула їжачиха.
- Ні. А ти мені допоможеш.
Зібралася вона і пішла з чоловіком. Дорогою їжак мовить:
- Бачиш оцю довгу ниву? Тут ми будемо бігти. Заєць бігтиме однією борозною, а я - другою. Ти стань собі тут і чекай. А коли заєць прибіжить, крикни: «А я вже тут!»
Залишив їжак жінку, а сам пішов в інший кінець. Приходить, а заєць уже там.
- Ну що, біжімо? - питає заєць.
- Біжімо.
Заєць щодуху побіг вперед. А їжак посидів у борозні та й повернувся на своє місце. Заєць добіг до кінця ниви, а їжачиха каже:
- А я вже тут!
Заєць тільки очі витріщив від здивування.
- Як це так може бути? - каже. - Ану біжімо ще раз!
А знову заєць чимдуж побіг, а їжачиха залишилася. Прибіг до кінця ниви, а їжак каже:
- Щось ти повільно бігаєш. Я вже давно тебе чекаю!
Розлютився заєць. Що за дива! З досади крикнув:
- Ану ще раз біжімо!
І знову побіг. Та там його вже чекала їжачиха. Так він бідолаха бігав аж сто три рази. А сто четвертий раз заєць уже не добіг.
Впав посеред ниви і ще довго відхекувався.
А їжачиха з їжаком весело пішли додому. Ось так розумний їжак провчив зверхнього та самовпевненого зайця.