Рет қаралды 15,621
Так склалося, що сьогоднішня трагедія в Кривому Розі, страшні ще незаблюрені кадри загиблих нагадали мені деякі власні спогади й підштовхнула до роздумів про мораль. Точніше, про її цілковиту відсутність у самого Зе та його владної верхівки. Трагедія в його рідному місті й переконаність, що там у душі нічого не ворухнеться, хіба відчитає із суфлера написаний іншими текст. Давніше - болісні кадри хихикання над тілами закатованих жертв у Бучі, коли здалося, що ніхто за ними вже не стежить. І те, що вже багато хто забув - сам початок його кар’єри - літо 2019, коли вони їхали на похорон жертв катастрофічної аварії на шахті Львівсько-Волинського басейну й тупо та дико ржали з тією шаурмою на заправці. Пригадали? Ви ж на похорон їдете. Що з того, що чужих людей? А щось же в душі мало б стримувати… А є там душа?
А далі вже переходжу до подій сьогоднішнього дня - з якогось дива знову в Саудії, та дуже короткострокової перспективи у Швейцарії. І тут, в обох випадках, уже ж задав сам собі такий тренд, підходжу до всього цього також через призму моралі. Точніше, її цілковитої відсутності. Хоча, щодо таємного зальоту до Джидди ще дуже багато нез’ясованого, тож усе може виявитися й значно гірше. А про Швейцарію таки пора говорити в контексті вже чітких і цинічних політтехнологій. Саме таким чином і розклав нині ланцюжок вельми дивних подій, коли заради антиукраїнської меншості проукраїнська більшість має підтримати антиукраїнський підсумковий документ. І наполягає на цьому саме українська влада… От не думав, що доживу до такого апофеозу цинізму й абсурду…
Такий сьогодні дещо емоційний виклад про ніби дуже різні речі, але, як і завжди, щось їх тісно сплітає воєдино. На жаль, не на добро… Будемо стежити за продовженням подій. А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.