Як хороше читає Віталій Розстальний!Кожне слово має вагу,інтонація!Дякую!Успіхів вам!
@jerrykabbe12723 ай бұрын
Дякую за українську солов'їну.❤
@ЛюбовьМанаева-э8т4 ай бұрын
Дякую!
@sofiyshamray75634 ай бұрын
Боже, голос Розстального повернув в дитинство. Згадались і літературні читання, і театр перед мікрофоном на українському радіо. Дякую.
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так, перлини, майже забуті . Треба зберегти.
@helens31843 ай бұрын
Гарний, повчальний твір зворушливо сприймається ще й завдяки інтонаціям . Решпект діктору !
@ЧасдляСебе-э1э3 ай бұрын
Дкуємо за чудовий коментар!!!
@ИннаЯворская-ф3е4 ай бұрын
Дякую! Аж серце зайшлося. Згадалося, як в сутінках сиділи з бабусею під радіоприймачем та слухали " Театр перед мікрофоном".
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так. Це перлини, зараз майже забуті. І ми маємо це зберегти
@valyvyly50154 ай бұрын
СУПЕР БРАВО ХЛОПЦІ. 👍🌻🌼🌷🍁🕊❤👍
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо!
@Тетяна-тата4 ай бұрын
Як я його розумію! Дуже боляче розлучатися з родинною хатою.
@primavara39713 ай бұрын
Який чудовий твір, автор так зворушливо все описує, що закриєш очі і бачиш біленьку дідову хату під стріхою, садок довкола, в хаті тепла піч, долівка глиною змазана, образи, заквітчані польовими квітами. Ось де рай на землі! А зараз суєта-суєт - євроремонти, кафель, біде, плазма в пів-стіни, кондиціонер, а тепла немає. Тепла не для тіла, для душі...
@НаПопо4 ай бұрын
Дякую вам, в мене повні очі сліз....таке наше життя, все точно..
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо за чудовий коментар!
@АннаС-ч2з3 ай бұрын
Дуже проникливо ,аж за душу бере! Так розповідати можуть тільки УКРАЇНЦІ. Щиро дякую❤
@ЧасдляСебе-э1э3 ай бұрын
Дякуємо за щирий коментар!!!
@ЮрійСинукаєв4 ай бұрын
Це зветься НАСТАЛЬГІЯ по прожитому...Це є завжди на старості років..Згадується і хороше і погане..😢
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Ми раді, що аудіокнига викликала у вас такі глибокі емоції. Світ літератури має саме таку силу - торкатися найпотаємніших струн душі.
@oleksandrskakun23294 ай бұрын
Дякую, гарно прочитано!!
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так, дуже гарно прочитано і гарно написано.
@ОлександраКазан4 ай бұрын
❤ДЯКУЮ. Яке чудове, мудре оповідання...
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так. І написане молодою людиною ще у 80-х. На жаль він рано пішов...
@ЛесяСергеева-ц8ы4 ай бұрын
Дякую за насолоду слухати таке Чудове читання ❤
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо вам за чудовий коментар!
@ludmilanazarenko24344 ай бұрын
Дякую. Приємно було слухати
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо за відгук!
@ОлегШапошніков4 ай бұрын
Ох, зачепило... і зміст, і читання.
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так. Особливо, якщо врахувати, що написав молодий хлопець ще у 80-х. Нажаль, він рано пішов
@ІваннаКраветська4 ай бұрын
Дякую вам за душевне прочитання цієї розповіді! Процвітання вашому каналу.❤❤❤
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо за підтримку! Ми дуже раді, що аудіокниги українською знаходять відгук.
@valentinavb96634 ай бұрын
Пречудове прочитання оповідання. Доброго, правдивого і сумного. Дякую
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так. Чудовий твір.
@ЛюбовТаращук-к3о3 ай бұрын
Дякую ! Так майстерно описана Українська Душа ! Окремо хочеться подякувати за прочитання ! Скільки тільки тих засмучених ,,вікон очей ,,по Україні !!!
@ЧасдляСебе-э1э3 ай бұрын
Який чудовий коментар! Дякуємо!
@MariyaYaremko-x8i4 ай бұрын
Дякую!як часто діти не розуміють батьків,до поки самі такими не стають.... дуже гарно прочитано!❤
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Так! "Туга за минулим..."
@tatianadanets5013 ай бұрын
Дуже дякую, сумний твір, сердечне читання, до сліз…
@olgakuchmenda39013 ай бұрын
Відразу згадалася дідусева хата під стріхою... дитинство, передача "театр перед мікрофоном".Велика подяка за працю👏
Один голос, а наче справжню виставу слухаєш. Дякуємо. 🙏❤️🇺🇦
@ЧасдляСебе-э1э2 ай бұрын
Дякуєм за чудовий коментар!❤️
@НадіяВалебна-к4х3 ай бұрын
Дякую! Зворушливо до сліз. Бажаю успіхів каналу і українському Ютубу.
@ЧасдляСебе-э1э3 ай бұрын
Дякуємо за чудовий коментар і побажання!
@Gena-l4x3 ай бұрын
Вподобайка і комент авансом,Дуже подобається такий Формат
@ТетянаКовальчук-и5и4 ай бұрын
Большое спасибо ща великолепное чтение,за сам рассказ,плакала и вспоминала папу
@ЧасдляСебе-э1э4 ай бұрын
Дякуємо за чудовий коментар!
@ОксанаПузик-ф8оо4 ай бұрын
Сумно, гірко, всі мусимо через це пройти...
@Lybov08124 ай бұрын
Так було, так є, і ТАК буде!!!!!! 😮😮😮😮😮😮
@МихайлоНечай-н1р3 ай бұрын
🇺🇦👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@ТаняСтепаненко-х5л4 ай бұрын
🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@ЕвгенияСороколетова4 ай бұрын
Неожыдано.рассказ понравился,но печальный взятый из жизни. Спасибо за прекрасное чтение.
@ТатьянаЯковенко-ю7лАй бұрын
Федір і шапку сам приховав, щоб був привід подовше залишитись у себе вдома, у найріднішій хатині. Розумію стан його душі. Бо й самій, важко було покидати(маю надію, що повернусь) свою домівку, через активні бойові дії. Ситуацї різні, а сум, біль і сльози за домівкою - однакові. Бажаю процвітання Вашому каналу.