Австралія. Географічне положення. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини

Рет қаралды 1,894

6 ай бұрын

Материк розташований у тих самих широтах, що й Південна Африка. Південний тропік перетинає Австралію майже посередині. Крайньою північною її точкою є мис Йорк, південною - мис Південно-Східний. Крайня західна точка материка - мис Стіп-Пойнт, крайня східна - мис Байрон.
На відміну від Африки, Австралія - компактний материк: його центральні області майже однаково віддалені від океанів. Берегова лінія материка слабо порізана. Лише на півночі є кілька півостровів, один з яких Кейп-Йорк. Материк омивається морями Тихого та Індійського океанів - Кораловим, Тасмановим, Арафурським, має всього дві великі затоки: Карпентарія на півночі
й Велика Австралійська на півдні. Біля південно-східних берегів Австралії є острови Тасманія та Нова Зеландія, а на півночі - острів Нова Гвінея.
Береги Австралії, як і Південної Африки, омиваються на заході холодною, а на сході - теплою течіями. Теплі води Південної Пасатної течії проходять уздовж північного узбережжя континенту. Холодна Течія Західних Вітрів омиває його південні береги.
Величезні океанічні простори відокремлюють Австралію від інших материків. Лише на півночі завдяки численним островам вона зв’язана з Азією. Віддаленість та ізольованість зумовили незвичайність природи материка, що вразила перших європейських дослідників.
Австралія через її віддалене розташування була відкрита для світу пізніше, ніж інші материки. Велику роль у дослідженні континенту відіграли європейці.
Про існування великого невідомого Південного материка тривалий час лише здогадувалися. Ним спершу вважали Нову Гвінею. Але на початку XVII ст. іспанський мореплавець Луїс Торрес довів, що це острів. Він першим побачив північні береги нового материка. У середині XVII ст. експедиція голландця Абеля Тасмана вперше обійшла цей материк з півдня. У другій половині XVIII ст. східне узбережжя незвіданого континенту досліджував англійський мореплавець Джеймс Кук. Тільки на початку XIX ст. англієць Метью Фліндерс уперше проплив навколо материка й запропонував назвати його Австралією (з латинської мови «південний»).
Європейські переселенці почали заселяти материк з південного сходу. Тут було засновано найбільше в Австралії місто Сідней. Звідси почали освоювати землі для землеробства і під пасовища, шукати джерела питної води, розробляти родовища корисних копалин.
Поверхня Австралії переважно рівнинна і є найнижчою з-поміж інших материків. Її середня абсолютна висота становить лише 215 м.
Рельєф Австралії схожий на рельєф Південної Африки. Адже в основі материка залягає також давня платформа. Це Австралійська платформа, міцний фундамент якої у західній частині піднятий.
У рельєфі їй відповідає Західноавстралійське плоскогір’я із середніми висотами 300-400 м. Тут на багато сотень
кілометрів тягнуться майже плоскі території, одноманітність яких порушується масивами-останцями.
Заокруглені скелясті схили під назвою Ольгас розташовані в центральній частині материка. Вони утворюють групу
приблизно з ЗО валунів, що лежать західніше від інших останців, - Айєрс-Рок (Улуру). Ці оголені скелі піднімаються над піщаною рівниною подекуди на 540 метрів.
Центральна частина платформи за геологічною будовою є величезним прогином, укритим чохлом осадових відкладів
потужністю у кілька кілометрів. Тут утворилася Центральна низовина.
На крайньому сході материка розташована область складчастості. Тут у герцинський період горотворення сформувався Великий Вододільний хребет.
Північні й південні частини хребта істотно відрізняються між собою. На півночі гори низькі та середньовисотні, з плоскими вершинами. Південна частина хребта значно вища. Тут розташовані Австралійські Альпи з найвищою вершиною материка - горою Косцюшко (2230 м).
На відміну від Африки та Південної Америки, в Австралії немає високих молодих гір, а тихоокеанська зона землетрусів і сучасного гороутворення розташована набагато східніше від материка, тому тут немає діючих вулканів і зледеніння. Проте тут, як і в Африці, поширені еолові форми рельєфу. На півдні Західноавстралійського плоскогір’я трапляється чимало карстових форм рельєфу: лійки, борозни, печери, що утворилися в розчинених водою вапняках. На узбережжі помітна діяльність моря.
В Австралії є значні й різноманітні поклади корисних копалин. Найбільші родовища зосереджені на Австралійській платформі. З магматичними породами фундаменту пов’язані рудні корисні копалини: залізні, алюмінієві, мідні, уранові руди. Руди металів залягають також на сході материка, у горах. В осадовому чохлі Австралійської платформи зосереджені нерудні корисні копалини, зокрема кам’яне й буре вугілля, нафта й газ. Вони залягають переважно в западинах і прогинах платформи на північному заході
та південному сході материка. У центральних районах за умов посушливого клімату сформувалися значні поклади солі й гіпсу.