Біологія кліща Варроа і наша практика в боротьбі з ним

Для розуміння небезпеки та швидкості розвитку кліща Varroa в наших бджолосім'ях, кожен бджоляр повинен мати уяву про цю хворобу і запобігати його активному поширенню по наших пасіках заздалегідь, не чекаючи критичних наслідків. В сезон буду наглядно показувати всі етапи обробок, ефективність препаратів та кількість осипу кліща🐝

[@likebee91]

Нові досліди вказують на те, що кліщ Варроа харчується не гемолімфою , а саме жировим тілом бджіл, але прямих посилань на дані досліди з обширним поясненням не знайшла, тому саме цей нюанс раціону кліща Варроа залишила в рамках минулих дослідів, останні аспекти озвучені у відео без змін😉

[@user-adiluk]

Доброго здоров'я! Найкласніший метод боротьби з кліщем може бути таким: коли він вийде з вулика з бджолою на прогулянку, взяти і не пустити його назад у гніздо.

[@likebee91]

Круто звучить, але як це втілити в життя?

[@user-adiluk]

@@likebee91 Як це може бути, показано у фільмі "Вірусна гашетка" (15 : 48) kzbin.info/www/bejne/gnTZqX6ued6jatU

[@likebee91]

@@user-adiluk очисна камера це звучить круто , можливо і в перспективі на майбутнє , але реалії сьогодення змушують нас ставитись до бджільництва більш об'єктивно : мінімум вкладень з максимальною віддачею і простотою у використанні , тим паче оптові ціні на мед падають , роздрібні продажі також вже не перспективні, а препарати матеріали, праця і оплата праці збільшується , тому на моє особисте переконання більш доцільно проводити обробку від кліща профілактичними методами і в комплексі. Дякую що поділились цікавим відео 😉👍

[@user-adiluk]

@@likebee91 Таким чином я роблю висновки з вашого коментаря про те, що вже назріла ситуація щодо переходу господарств із пасік другого покоління на пасіки третього покоління, оскільки нинішні пасіки стали нерентабельними. Деякі речі бувають дуже прості за конструкцією: коробочка може бути просто "коробочкою": бджола деякий час безуспішно намагається вибратися з неї "на світло", хвилюється, і кліщ сам зіскакує зі своєї господині.

[@ЄвгенНовіченко]

Дуже цікавий матеріал ! Дякую ! Хай вам щастить !

[@likebee91]

Дякую. І Вам успіхів у Ваших досягненнях 😉✌️

[@pein5628]

Було цікаво! Гарного сезону!😉

[@likebee91]

Дякую. Навзаєм❤️

[@МихайлоВеличко-ц1й]

Собаки лають, караван іде. Щасливої дороги.

[@likebee91]

Дякую❤

[@Onoprienko001]

Ви готуєте розчин кислоти, і обробляєте ним по ходу відкачки кожного вулика?Не обов'язково щоб цей розчин був завжди теплий?Чи краще обробляти всю пасіку централізовано?Дякую

[@likebee91]

Доброго дня. Так обробляємо по ходу відкачки кожного вулика , після струшування бджоли з медових корпусів в гніздовий , ні не обов'язково щоб розчин був теплий завжди , головне щоб він був теплий під час розведення .

[@Onoprienko001]

@@likebee91 дякую.Підписуюсь)

[@likebee91]

@@Onoprienko001 ❤️🐝🐝🐝

[@ІгорЮсан-п7ч]

👏👏👏👍👍👍

[@likebee91]

😉✌️🐝🐝🐝

[@ЛеонідВолинець-у3н]

Супер 👍👍👍

[@likebee91]

Дякую😉✌️

[@СтепанГорбан]

Спасибо❤❤❤

[@likebee91]

✌️🐝🐝🐝

[@yuratyshko8114]

Привіт, гарно розказали, побільше таких як ви блогерів, дякую вам.

[@likebee91]

❤️🐝🐝🐝

[@НаПасіці]

Флуметрин та флувалінат майже повністтю перестають діяти на кліща через 3-5 років використання. Особливо коли бджоляр сліпо вірить інструкції, та залишає полоски на тривалий час ( 25-35 днів). Ще гірше, коли полоски залишаються у вулику до весни. Це пришвидшує звикання кліща до діючої речовини мінімум вдвічі. На данний момент в Україні лише амітраз має достатньо ефективний вплив на кліща, і поки що залишається єдиним припаратом, до якого кліщ не звикає! Ще хотілось додати, що флувалінат дуже щкідливий для бджіл, та надто сильно накопичується у стільниках, а деякі пестициди збільшують його отруйність у тисячі раз. Як наслідок може спостерігатись отруєння бджіл при обробці полів не отруйними для бджіл припаратами!

[@likebee91]

Дякую за допис , але я так розумію щодо звикання до флуметрину це Ваша уява з теорії , бо сміливо можу заявити що за 6 років використання пластин з цією діючою речовиною ніякого звикання у кліща не з'явилось , другий практичний приклад це бджоляр через якого ми купуємо пластини , він тільки їх використовує на своїй пасіці вже 10 років і ніякого звикання також не виявив , це з практики , але з Вами погоджусь що все таки це хімічна речовина і вона дійсно ніякої користі бджолам не приносить як і людям , але ж і вами вказаний хімічний елемент амітраз в світі визнаний значно шкідливішим на здоров'я людини , зверніть увагу навіть на техніку безпеки при обробці дим гарматою бджіл амітразами , там ясно вказано що амітраз накопичується в організмі людини і не виводиться з нього , за флувалінат діалог не веду, вважаю цей елемент одним з найшкідливіших , щодо того щоб залишати пластини зверх вказаного терміну використання у вулику - це взагалі не правильний підхід і якщо за зимній період на бджіл ніякого впливу візуального не буде видно , то в літній жаркий період перетримання пластин може викликати у трутнів параліч. Найефективніший спосіб на зараз це комплексний підхід , наш я описала в кінці відео , змінювати стратегію не плануємо і в цілому в кожного свій рецепт щастя , головне щоб бджоли були здорові і правильно розвивались та бджоляру було комфортно. Успіхів Вам, ще раз дякую за цікавий коментар 👍

[@НаПасіці]

@@likebee91 і Вам дякую за цікавий контент!

[@Євген-ж4е]

Вже передивився усі відео. Вподобайки постпвив.

[@likebee91]

Дякую. Ви найкращий ❤️🐝🐝🐝

[@BeeOleg1890]

Докладно і дуже цікаво.

[@likebee91]

❤️🐝🐝🐝

[@АлександрВинников-в7ы]

Добрий день. Наскільки ефективним є пролив щавлевою кислотою в середині сезону, яка кількість осипу?

[@likebee91]

В сезон після обробки щавелевою кислотою контрольки не ставимо , перед обробкою робимо пудровий тест по пасіці на закліщенність , судячи з нього вирішуємо доцільність обробки та ефективність після обробки , контрольки ставимо після пластин та амітразу на весні та восени . Щодо доцільності проливу щавелевою кислотою посеред сезону , говорять навіть досліди університету Флориди по вивченню медоносних бджіл , досліди показали , що проміжні обробки щавелевою кислотою окрім фактичного знищення кліща , запобігають резистентності кліща Варроа до хімічних препаратів , які містяться в пластинах + це один з найбезпечніших видів обробки , адже щавелева кислота міститься до прикладі навіть в каві чи в чаї і не накопичується у бджолопродукції, тому вважаємо цей допоміжний обробіток має тільки позитивний вплив на бджолосім'ї і наша практика це підтверджує , головне дотримуватись правил безпеки і норм під час обробок 😉👌

[@АлександрВинников-в7ы]

Згоден. Але чи є дана доза ефективною по великій масі бджоли? Я робив серветки з амітразом в дозі від 0,1 мл до 1мл на сім'ю 7р осінь, кліщь гинув в обох випадках але концентрація 0,1 мл діяла біля 3х діб і вбивала не більше 5% а на сім'ях малої сили ті самі серветки вбивали до 50%.

[@likebee91]

@@АлександрВинников-в7ы в сезон все покажу 😉🐝🐝🐝

[@ЗоричевСергей]

😂А кто заплиднюе яйцо пчелы просвятите аш интересно

[@likebee91]

Не яйце бджоли, а яйце матки, а маток запліднюють трутні, вся ця інформація є у вільному доступі😉👌

[@ЗоричевСергей]

@@likebee91 😁все приллесно но как вы варазились.Естественно трутень оплод матку 1 раз в жизни и на этом все.А дальше матка сеит яйца и на этом все ее работа закончилась.А вот пчелка дальше что хотит то и делает путем влаживания в ячейку с яйцом молчко.Но не кто яйцо не оплодотваряет как-то так

[@likebee91]

@@ЗоричевСергей не треба шукати підтексту там де його немає, незапліднене яйце і запліднене це термінологія та фізіологія в конкретній дії, ніхто не казав , що окрема чоловіча особина певного виду має запліднювати кожне яйце, а не жіночу особину котра після запліднення сама по природі з цим справляється. Дякую за коментар 😉👌

[@НаПасіці]

@@ЗоричевСергей дивно таке читити, але якщо ви не знали, то матка сама запліднює яйця, які відкладає у бджолину комірку, якщо її спермотека містить сперму. Якщо сперма закінчується, то вона відкладає яйце, але воно не запліднюється і з нього розвивається трутень. В трутневі комірки матка відкладає яйця не запліднюючи їх!

[@dzekdzonson2053]

Спасибо

[@likebee91]

❤️🐝🐝🐝