Батурин. Мандри Країною з Лілією Рубан / Baturyn. Traveling through the country with Lilia Ruban

Рет қаралды 1,493

4 жыл бұрын

Бату́рин - місто в Бахмацькому районі Чернігівської області.
Батурин відіграв значну роль в історії України. У 1669-1708 та 1750-1764 роках місто було резиденцією гетьманів Лівобережної України, з ним пов'язана діяльність таких визначних політичних лідерів часів Гетьманщини, як Дем'ян Ігнатович, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Кирило Розумовський.
Назва.
Найімовірніше, назва походить від руського діалектного «батура» - башта, вежа, або від тюркського імені Батур.
Назва Батурин не зустрічається в давньоруських літописах, але згадка 1625 р. "городища Батурин" в указі королівської канцелярії Речі Посполитої.
У 1625 р. на "городищі Батурин" збудували Батуринську фортецю, навколо якої з'явилися неукріплені передмістя.
Під час Національної революції 1648-1676 (на початку літа 1648) Батурин перейшов під контроль Війська Запорозького. Він став центром сотні.
Перший гетьманський період (1669-1708).
У 1669-1708 місто було офіційною резиденцією гетьманів Дем'яна Ігнатовича, Івана Самойловича та Івана Мазепи.
В останній чверті XVII ст. Батурин стає значним культурним центром. Осередком культури і духовності був Батуринський Миколо-Крупицький монастир.
2 листопада 1708, після переходу І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ, Батурин захоплений московським військом під командуванням князя Олександра Меншикова. Місто було вщент зруйновано, а більшість мешканців знищено.
Батуринська трагедія.
За наказом Петра І гетьманську резиденцію перенесено до м. Глухова.
Міжгетьманський період (1708-1750).
1726 цариця Катерина І подарувала Батурин Олександру Меншикову, але після 1727 місто знову переводять в ранг державних.
Другий гетьманський період (1750-1803)[ред. | ред. код]
Після обрання на гетьманство 1750 Кирило Розумовський дістає указ цариці Єлизавети Петрівни про розбудову Батурина і повернення до нього гетьманської резиденції.
Збудовано кам'яні Покровську і Воскресенську церкви, палацово-парковий ансамбль К. Розумовського.
Ліквідація гетьманства 1764 загальмувала розвиток Батурина.
Тут доживав свого віку гетьман Кирило Розумовський, який помер у Батурині 9 січня 1803 р. і похований у Воскресенський церкві - усипальниці.
З ліквідацією у 1781 Ніжинського полку Батурин став волосним центром і залишався в цьому статусі до 1918 р.
У 1843 в Батурині побував Тарас Шевченко.
У 2-й половині XIX ст. Батурин лишився осторонь залізниць і певною запорукою його розвитку стало перебування (з 1860-х) на околиці містечка літніх таборів піхотних, артилерійських і кавалерійських військових формувань.
Масштабні будівельні роботи у Батурині розпочалися у 2003 р. після прийняття Урядом України "Комплексної програми збереження пам'яток Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".
У 2003-2005 та 2008-2009 роках велася реставрація і відбудова пам'яток Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця": Будинку генерального судді В.Кочубея, Воскресенької церкви-усипальниці К. Розумовського, Воскресенської церковнопарафіяльної школи, Цитаделі Батуринської фортеці, палацово-паркового ансамблю гетьмана Кирила Розумовського.
Більшість вулиць носять назву на честь українських гетьманів, а також вулиця, названа на честь 3-го президента України Віктора Ющенка.
Пам'ятки історії та культури:
• Будинок-музей генерального судді Василя Кочубея
• Батуринський історико-краєзнавчий музей
• Церква Воскресіння Господнього
• Палац гетьмана Кирила Розумовського
• Цитадель Батуринської фортеці
• Музей археології Батурина
• Покровська церква
• Кочубеївський парк
• Парк біля палацу К. Розумовського
• Пам'ятники Батурина.
Уродженці Батурина:
• Галайба Василь Васильович - український краєзнавець та києвознавець.
• Гладкий Петро Дмитрович - український мовознавець; жертва сталінського терору.
• Маслов-Стокоз Василь Павлович - український письменник, публіцист.
• Орлик Григорій Пилипович- генерал-лейтенант французького короля Людовика ХV, син гетьмана Пилипа Орлика.
Ведуча - Лілія Рубан
Ідея - Лілія Рубан
Сценарій - Лілія Рубан, Влад Сакін
Режисер - Влад Сакін
Оператор - Марян Ботвин
Монтаж - Влад Сакін
Директор проекту - Володимир Рубан
Помічник - Андрій Власенко
Група підтримки: Оксана Новаковська , Катерина Сакін , Ерік Сакін
Production - Ruban Production™
Особиста подяка:
Наталія Сушко - завідувач сектору науково-освітньої роботи;
Юлія Фурсова - Завідувач відділу "Палац гетьмана Кирила Розумовського";
Марина Хармак - завідувач відділу історії Гетьманства.