«Було так гучно, що я сказала затикати мені вуха». Як живуть діти у прифронтовому Нікополі

[@ВиолеттаСидоренко-п2д]

Дякую Вам!!!

[@alinkaS27]

Війна в рідному Нікополі приносить не лише фізичні руйнування, але й глибокий емоційний біль. Це місто завжди було символом спокою і радості для мене та моїх близьких. Тепер воно стало полем бою, де кожен день - це боротьба за виживання. Проте, навіть у цей темний час, я бачу неймовірну мужність і силу духу наших людей. Вірю, що разом ми зможемо відбудувати Нікополь і повернути йому колишню славу. Сьогодні як ніколи важливо підтримувати один одного і не втрачати надії на краще майбутнє. Дякую за цей випуск.

[@d.dashadze]

Найрідніша школа❤🏫 дякую вам)

[@d.dashadze]

Я так люблю це місто, чому воно зараз переживає все це...

[@ViktoriiaSN]

Дякую за вашу працю, дякую за Нікополь

[@AntonyukOlena]

Рідний Нікополь, тримайся!

[@ЛАРІНАЮЛІЯ]

Дякую за вашу працю.

[@ЕкатеринаСимашко]

Розриває сердце , рідне місто ❤ Бережи Боже 🙏

[@КатеринаБезязична]

😢😢😢💔💔💔

[@ОлександраМажара]

Дякую за розголос 🙏🏼 Нікополь, тримаємось

[@tetianaserhiivna4974]

Нікопольці - дуже сильні духом люди Прошу всих, не залишайте Нікополь без підтримки 🙏🙏🙏

[@DariaAleksandrova-m5q]

Рідне місто 💔

[@AndriyMaestro1994]

Трохи прикро чути, що діти і юні особи розмовляють російською, сподіваюся, з часом вони зрозуміють, що варто переходити на українську. Тримайся Нікополь❤

[@hannochenko_math]

Рідний Нікополь 💔