#дашачитає

[@dashatre]

З випаленими очима й залізом в ключиці жити далі потрібна вагома причина. І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці: не хвилюйся - тепер я буду твоїми очима. Я завжди зможу дати якусь пораду. Я оповідатиму, яка погода. Я тебе надто люблю, щоби казати неправду. Твоє небажання жити - просто погорда. А він відчуває, що в тілі його забагато металу, А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку. А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу. А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку. І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу? З чого зараз складається небо над нами? Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу? Скажи, як домовлятимешся з моїми снами? Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі, як вперто протоптують стежку ранкові трамваї, а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив, і як забувають про тих, кого вже немає. Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих, бути як звір, що нікому не вчинить кривди. Єдине, чого не зможу - зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих, щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде. …І навіть якщо ця зима буде тривати роками, навіть якщо світ болітиме кожним вдихом - будь його диханням і руками, будь голосом його, будь його сміхом. Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить, Маєш тепер любити за тих, хто не любить, Цієї зими навіть дерева стоять, неначе вони теж втомилися, вони теж, як люди. Будь продовженням його збитих пальців, будь закінченням його довгих речень. Зимове небо над вами вранці складається з доказів і заперечень. Сергій Жадан

[@Andrew-hp7lc]

❤️

[@FoxMoxx2000]

І вже за останньою крапкою вірша помічаєш як стишилось твоє серцебиття і майже зупинилось дихання, виловлюючи кожне слово..., кожен сенс, що закладений автором та відтворений виконавцем! Браво, Сергій! Браво, Даша! ❤

[@darina9591]

Боже, Дашо, тільки продовжуйте своє «Даша читає». Бо це неймовірно круто. Щемливо. Емоційно. І до сліз. Майже завжди. Щиро дякую.🥹

[@МаріяБатура-ъ3ю]

Неймовірно гарно і щемливо, плачу...💔 У вашому виконанні улюблений Жадан звучить по особливому прекрасно!!! Дякую від усього серця, чекаю із нетерпінням ще Жадана у вашому прочитанні!!! ❤💙💛

[@olgavinnyk7393]

Дуже подобаються вірші Сергія Жадана і Ваше виконання!!! 😍

[@dashatre]

Дякую!

[@user-bj1hg6pw8x]

Неймовірний вірш Сергія, надзвичайне виконання Даші! Дякую!

[@Andrew-hp7lc]

Таке хочеться слухатись стоячи і не дихаючи. Але слухати знов. Дякую Вам, Даша. Дякую Сергію.

[@Zmitrok13]

Дякую! Жити крізь сльози, за себе і за того хлопця.

[@lana199]

Боже, як болить...

[@Teslychko]

Жити далі потрібна вагома причина... Спасибі, Даша. Пронизливо, зачіпає найглибші душевні струни. Миру усім🙏

[@oleksiiyarokha977]

і жити спішити треба, кохати спішити треба, диви ж не проспи

[@Teslychko]

@@oleksiiyarokha977 На часі. Замислився...

[@Alexandr6860]

Неймовірно, заворожуюче та як завжди всією душею і без фальшу. Дякую!

[@mariroses]

Наша реальність... Дякую, до сліз💔

[@ViktoriyaKrasovska]

Щоразу слухаючи Вас, затамовую дихання, щоб не пропустити жодного слова, жодної думки. Дякую за вміння відтворити поезію, за майстерність виконання і щирість в голосі і очах.

[@Valeriia_2001]

З 24.02 кожен вірш сприймається інакше…дякую🙏🏻❤️

[@bezkorovajna_bogdana]

Глибоко... Неймовірна поезія і виконання!

[@KristinaHeti]

Дякую, дякую, дякую. Не має сил втримати сльози. Дякую.

[@ЕленаОмельчук-л5ы]

Дуже проникливо, дуже чутливо!!

[@OlgaIvanenko-m7g]

Дякую...до сліз.

[@steopagavryloe5818]

Навіть не знаю, що писати. Це всього одна із сумних історій нашого сьогодення і майбутнього. Та не у всіх є ті, хто можуть бути очима... А Ваш тандем із Жаданом як завжди на висоті. Я впізнав манеру його віршування. Ви прекрасно передали емоції, закладені у творі.

[@Igor-ym8ln]

Неперевершене виконання, дякую 🌹👋

[@julieparubets8653]

Люблю, обожнюю, Дашо, Ваш проєкт усією душею. ❤️ Дякую.

[@Bandur1812]

А ти мені розкажи чого я не знаю , або розкажи чого я не хочу - розпитай тих хто бачив янголів днем або рано , чому вони не приходять ноччю Розкажи мені чому світ такий , чому в темряві ти відчуваєш хоча не бачиш очима - чого ти тремтиш від холоду страху , чи є розвиток коли є причина )

[@IuliiaTrygidko]

дякую! я не можу знайти інших слів! дякую ❤️🇺🇦

[@АнжелаВагапова-ч4у]

Божеееееее

[@qn9297]

Даша ви чарівниця ❤❤❤❤❤❤❤❤

[@СвітланаПотапенко-е2ц]

Дякую, Дашо! 💔💔💔

[@O.natalii]

Як завжди ПРЕКРАСНО❤

[@AllPutersky]

Вразило. Хочеться помовчати після прослуховування. Дякую.

[@ОлексійБілий-й2л]

Дякую

[@yanina_ivashchenko]

Болить кожне слово…

[@ГалинаЛункова]

Неперевершено

[@tetianaiakymets6607]

Ви неймовірна

[@ИгорьБлажевский]

Читай Даша,читай…такі вірші дають замислюватися людині і це найважливіше!

[@rwre6611]

Щемливо...

[@olenatsaryuk1336]

❤❤❤

[@oleksiiyarokha977]

от скажіть мені тепер, що Жадан не пророк у своїй вітчизні? типовий Кобзар, тільки живий, сучасник!

[@andriysulimovskyi4192]

Читайте, читайте! Дякую

[@user-slava444ucraini]

Сльози, сльози....

[@developVS]

💖💐

[@ВладимирФроюк-ж7ь]

😁😘

[@koroleksv]

Хотілось би почути "Навчи" Жадана

[@ОксанаЛевченко-э2м]

З випаленими очима й залізом в ключиці
жити далі потрібна вагома причина.
І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці:
не хвилюйся - тепер я буду твоїми очима. Я завжди зможу дати якусь пораду.
Я оповідатиму, яка погода.
Я тебе надто люблю, щоби казати неправду.
Твоє небажання жити - просто погорда. А він відчуває, що в тілі його забагато металу,
А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку.
А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу.
А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку. І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу?
З чого зараз складається небо над нами? 
Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу?
Скажи, як домовлятимешся з моїми снами? Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі,
як вперто протоптують стежку ранкові трамваї,
а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив,
і як забувають про тих, кого вже немає. Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих,
бути як звір, що нікому не вчинить кривди.
Єдине, чого не зможу - 
зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих,
щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде. …І навіть якщо ця зима буде тривати роками,
навіть якщо світ болітиме кожним вдихом - 
будь його диханням і руками,
будь голосом його, будь його сміхом.
Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,
Маєш тепер любити за тих, хто не любить,
Цієї зими навіть дерева стоять, неначе
вони теж втомилися, вони теж, як люди.
Будь продовженням його збитих пальців,
будь закінченням його довгих речень.
Зимове небо над вами вранці
складається з доказів і заперечень.

[@solomiiamochichuk1611]

можна мелодію фону?🙌 дякую 🤍

[@хто-у6н]

Що за трек на фоні?

[@svetatatarina]

Сльози.....

[@ВікторіяСамотій]

❤️❤️❤️