І де це ми, мій друже? | And where we are, my friend?

Відео-поема, авторства Микити Гришко, для виставки «Симбіоз» Швеція, Єнчепінг 2024
Фільм діє як відеопоема, показуючи маленьку частинку реальності, два роки життя групи людей. Які через бурю змін і подій знайшли притулок у місці, де навіть не думали бути за таких обставин. Фільм про людей, про страх, про вдячність і про надію. Про можливість не втратити себе, навіть коли земля вислизає з-під ніг, а мандрівка під назвою «життя» набирає швидкість. Швидкість і подорож, до якої ми ніколи не готові, але яку ми повинні прийняти та рухатися далі, намагаючись зберегти надію навіть у найтемніші часи.
Video poem by Mykyta Hryshko for the exhibition "Symbios" Sweden, Jönköping 2024
The film acts as a video poem, displaying a small part of reality, two years of life of a group of people. Who, due to the storm of change and events, found asylum in a place where they never thought to be under such circumstances. The film is about people, about fear, about gratitude and about hope. About the possibility of not losing yourself, even when the ground is slipping from under your feet, and the journey called "life" increases speed. Speed ​​and journey for which we are never ready, but which we must accept, and move on, trying to keep hope alive even in the darkest of times.

[@Utsubika]

так гарно і сумно ❣

[@mykyta.hryshko]

🤍🤍🤍