Депресія за кордоном.

[@alexincz]

От думаю. Я їхав за кордон за власним бажанням. Звичайно були свої обставини, але я мав час зважити всі за і проти… Щиро співчуваю людям, які були змушені залишити свій дім та їхати у невідоме. Тримайтеся, друзі, і бажаю лише добра❤️

[@Tetiana_Ch]

Дякую за це відео. Я вже думала, що я одна така. Дуже тяжко на душі і, здається, що вже ніколи мене не покинуть сумні думки, вже ніколи я не буду сприймати свята так, як більшість оточуючих людей. Я з Харкова, а мій син, майже з першого дня повномасштабної війни, в ЗСУ і кожен день я проживаю з молитвами і думками про нього. В Чехії з травня 22-го року. Тоді подзвонив син і сказав, щоб я виїзжала, бо це надовго і ніхто не знає, коли скінчиться і як воно все буде. Я вспіла виїхати тільки з особистими речами і своїм котиком. І яке ж гірке було моє розчарування і сором від поведінки багатьох "біженців". Писати в подробицях не має сенсу, вже і так багато про це всяких балачок. Я просто замкнулася в собі, майже ні з ким не спілкуюсь. Працюю по 12 годин. Вимотую себе працею, щоб думок ніяких більш не було, окрім відпочинку. Вивчаю потроху чеську і дуже-дуже чекаю нашу Перемогу, повернення сина з війни і повернення додому.

[@alexincz]

❤️

[@ОленаСоколова-ж1ь]

Дякую за вашу відверту розповідь. Хочу вас підтримати і допомогти подивитись на своє життя під іншим кутом. Я з Харкова, їхала на машині сама з трьома дітьми в Чехію. Потім приєднався чоловік. Але так само, як і у вас не відчувала щастя, втратила сенс майбутнього без домівки. І через 1,5 року доля мене випробує знову на міцність. Я дізнаюсь що маю онкологію. І ось представте. У вас все є, руки, ноги, сили (хоча б якісь), взагалі життя. І коли розумієш, що можеш не витримати те лікування, приходе усвідомлення, що ти був щасливішою людиною на землі, бо є все. Родина поряд, квартира, грошова допомога чи праця, друзі, знайомі. Я не хочу, щоб мене жаліли, доречі я витримала лікування (важко, дуже важко) і я в ремісії. Хочу вас надихнути на життя на повні груди, бо всесвіт все бачить, і коли ми не радіємо, він може показати, як насправді може бути погано. Тож радуйтесь кожному дню, є тисяча різних способів бути корисним цьому миру і людям. Бажаю вам успіхів. А канал у вас чудовий 👏👏👏

[@alexincz]

Так, цей канал спроба робити щось корисне. Дуже вам дякую, та бажаю здоровʼя ❤️

[@Oleksandra-bz4tr]

Доброго дня. Можеш робити щось корисне, наприклад окопні свічки. Мій родич зараз на навчанні в ЗСУ на Україні. Він і інші хлопці там мерзнуть, хворіють. Їм потрібні ліки, окопні свічки, і т.д. Зараз на навчанні, потом не знаю де буде. Дякую тобі за відео!

[@alexincz]

Цікаво чим займаєшся держава та її чиновники. Де теплі речі, ліки, дрони та забезпечення? Чому список дуже багатих людей в Україні лише розширюється. Ось наприклад вчора прочитав, в Дніпрі встановили 20 контейнерів для сміття за 6 000 000 гривень - цікаво скільки би то було окопних свічок?

[@metamorphosis1358]

Це дуже важлива тема.. Я з Маріуполя, їхала з порожніми руками в Чехію, бо тут був батько, а в Україні не залишилося нікого. Батька залишила, бо він деспот, а повертатися нема куди. З університету мене вигнали з 5 курсу, бо я не можу вчитися дистанційно. Друзів більше немає. Уже півроку я виходжу на вулицю раз на пару тижнів, не працюю і не вчуся. Кожен день думаю про дім і дуже часто думаю про самогубство, бо не знаю, як я можу почати жити наново, бо я навіть не можу прийняти усе те, що сталося. Я лікуюся і намагаюся надіятися на краще, але не можу Обіймаю усіх, кому теж важко. Я не буду обіцяти, що все буде добре, але я просто хочу попросити усіх пам'ятати про ваші причини, чому ви виїхали і для кого ви стараєтеся - можливо для себе, а можливо для дітей, батьків, інших близьких

[@alexincz]

Тримайтеся. Коли мені погано, то розумію, що багатьом ще гірше і не можна опускати руки. Якщо є бажання, можемо (я і Яна) Вас витягти на каву, якщо Ви десь не дуже далеко від Праги.

[@evgen5625]

@@metamorphosis1358 Не нє, думки про самогубство геть!!! Нам життя потрібно для іншого, усім важко! Тримайтеся!

[@Oleksiicek-m3c]

Кожен з нас з вами відчуває одне й те саме. Просто залишається тільки одне, пройти цей шлях як би тяжко це не було

[@alexincz]

Цікаво лише коли ця клята війна закінчиться

[@ОксанаБоса-х6ъ]

❤❤❤як душевно,дякую)

[@alexincz]

Я зрозумів, що зараз всі в такому стані. Дякую

[@yuriykhmelevski]

Дякую, за це відео, сам маю схожі почуття. Але втішає віра що все зміниться на краще з Божою допомогою 🙏 "Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!" (До римлян 12:21)

[@alexincz]

Перед тим, як залишити батьків дім. Він мені сказав: «будь людиною, завжди будь людиною». Коли не знаю, як зробити - пригадую його слова.

[@ТетянаЗаричанська]

Дякую за відверто за особисто, це потрібно! Дякую, торкнуло!

[@alexincz]

Дякую ❤️

[@alexart4123]

Так, працюєм, не здаємось! Лупаєм цю скалу 💛💙

[@Ab_Ihor]

😢😓😭

[@Glebcz24]

Цього нового року в мене також святкового настрою зовсім не було, як і снігу в Празі. Ще й день народження мою на vánoce. І цифра в 40 років не додає настрою. Але я б не сказав що маю дипресію, скоріш нейтральний рівень.

[@alexincz]

Вітаю з Днем народження =) У відео я не сказав, але мене цифра 40 дуже паяє. І воно не за горами…

[@PavloZlykh]

Тримайся, друже !!! Ти не один такий Тут - ми ніхто, хоча і маємо (як в мене) вищу освіту і стаж більше 40 років по професії Але ….. На жаль…. Ми і в Україні не потрібні Коли є мета - не важко Важко- просто прожив день, а як буде завтра- не знаєш …. У моєї сім’ї також не було святкового настрою Чому радіти???

[@alexincz]

З кожним роком все гірше і гірше. Вчора дивився, «українську правду» про нові ройс ройси, які щойно вийшли (500 тис $ за шт). Так от, не встигли вони вийти 15 вже завели в Україну. Бісить

[@PavloZlykh]

@ І люди на ЗСУ останнє віддають ……

[@Ruslan-kzlv]

А в мене навпаки депресія від того, що не можу виїхати з України. Я би все віддав лиш би опинитися за кордоном. Раніше я топив за патріотизм, любов до батьківщини, а тепер мені тупо наплювати на всі ці речі. Я боюся вийти на вулицю, мені остогидло це життя в постійному страхові, невизначеності. Мені гірко від того у що перетворилася моя країна і я хочу чимшвидше покинути її. Усвідомлення, що по мене прийдуть, поб'ють на вулиці, закатують у підвалі тцк, ще більше гнітить мене. Накласти на себе руки страшно, я просто хочу жити в нормальній країні...

[@alexincz]

Ця політика є повністю дебільною. Всі хто за кордоном - зйобки, а хто в середині країни - кріпаки. Для ОП вороги всі. Як висновок, всі хто в середині- мріють виїхати, а хто виїхав мріє про паспорт ЄС.

[@googl1n]

Та же херня, бро. Патриотизм за последний год просто пропал. Полнейший беспредел по всей стране, ложь - утром просіпаться не хочется.

[@googl1n]

Полностью присоединяюсь. Привет из Харькова.

[@alexincz]

Потому меня и бомбит, одни страну уничтожают снаружи, а зеля изнутри

[@entrery_]

Ви забули про страх кожної ночі через літаючі шахіди і ракети. А так, ви описали мій стан…

[@Pan_Pivas]

Приїхав в Чехію за пів року до війни, заре вчуся. Головна тема для мене це як ефективніше почати допомагати своїй країні щоби вона не зникла... Поки не розумію. Єдиний приблизний план це реалізуватися тут та повернутися в Україну щоб хоча б допомагати їй в плані економіки.

[@alexincz]

Що робити є завжди. Нажаль загальний рівень організації за кордоном є майже нульовим. Людей багато, але як діаспора - ми не функціонуємо. Це моя особиста думка. Ще й політика України сприяє тому щоб люди мріяли позбавитися громадянства. Від себе- хочеться робити щось корисне, тому і почав знімати уроки чеської. Так це дрібниця, але надіюся хоч комусь можна трохи буде легше.

[@Glebcz24]

Я не вважаю що це дрібниця.

[@vstretimsyanaribalke]

Держись 💪

[@RichMikulash]

Съехала кукуха ещё летом 2021- ом . Воссоединение с женой чуток ситуацию улучшило но не значительно. Тревожность зашкаливала . Сейчас сижу на Тритико . Это очень специфический препарат . Только при рекомендации врача . У меня специфическое строение мозга , по этому мне хорошо подошло . Сильно скучаю по родным , знакомым , по кумовьям сильно скучаю , они с Полтавской области , 70 км от границы с рашкой . На новый год с ними общались , сильно угнетающее общение , есть подозрение что у него то же от бесконечного напряжения поехала кукуха . Я сам с Харькова , дома осталась мама и брат , это сильно сильно гнетёт , пожалуй сильнее всего . И самое страшное для меня это то что я ничего не могу сделать и изменить . Не могу их забрать сюда . У меня уже куча друзей и простых знакомых погибло , мозг отказывается это осознавать , листаю их странички в надежде что они вот вот появятся и я им напишу - привет . Но нет . Никто не появляется . Летом был отпуск , ездили в Хорватию , думал - вот оно , счастье , но сам отпуск оказался размазанным из за постоянных переживаний за родных , их периодически накрывают . Вот и живу , хер его знает что делать . А годы идут .

[@alexincz]

Да, понимаю… Успокаивает только одна мысль, что любая война когда-нибудь закончится, и хотелось бы этот день увидеть. Но а сколько мне стоило нервов решение родителей не выезжать, я и передать не могу.

[@yevheniiaT]

скажіть, а ви звертались до спеціалістів? психотерапевта та психіатра?

[@alexincz]

Ні

[@yevheniiaT]

@@alexincz ваше відео мені потрапило майже випадково. я прочитала всі коментарі і хочу сказати пару слів. Ваше відео викликало в мене лише біль ( і трішки обурення), бо ви у стані в якому я була рік назад. Вам потрібно звернутись за допомогою, а не 'триматись', бо можна і не втриматись. Бажаю вам чим раніше зрозуміти всю серйозність депресії і чим раніше\швидше звернутись за допомогою спеціалістів, бо час іде, життя минає, а його ще варто пожити, а не існувати у депресивному стані

[@alexincz]

Я вже сам про це думав. Маєте правду.

[@googl1n]

Я вам и всем у кого депрессия - сочувствую. Держитесь. Двигайтесь маленькими шагами. Я в Украине. Тут вообще полная безнадега. Свет отключают, ракеті летают, цені на все ростут, на улице конлагерь из ТЦК и полиции. Прка держимся.

[@alexincz]

Это пздц, полицейское государство 😥

[@evgen5625]

Який " різдвяний настрій"? Дома триває війна, якій немає кінця, Україна приречена на винищення. І так, народження Христа, не в кінці грудня і не на початку січня. Всім гарного дня.

[@alexincz]

Повністю згоден. В новорічну ніч в 12.00 Яна мене потягла на вулицю і що я побачив- наші ж українці на площі бухають і запускають салюти. Я завжди був скептичним до цього, але тут мене це обурило… Постійно, багато знайомих на окупованих територіях- постять сторіси про успішний успіх: шмотки, автівки, ресторани… Те саме і тут, українці, що є біженцями- слухають російську попсу, і на повну намагаються у соцмережах зобразити якусь картинку, знаходячись тут фактично на пташиних правах… Дивлюся журналістські розслідування, і бачу як влада докладає все що залишилася. Я розумію що 7 років тому виїхати - було гарною ідеєю. Але в очі дивитися тим друзям, що по вже три роки по шию у лайні - я би вже не посмів…