Дитина не вміє програвати. Що робити?

[@Romanenko_Behappy_UA]

Освітня платформа "Be Happy Space" - bit.ly/3vwDYxb

[@oksanahilska764]

ВДякую вам Марина,ви для мене промінчик в вихованні доньки!В мене донька 2,9 місчців. На все ні та бореться зі мною хто старший.

[@anastasiialemeshko4254]

Класно. Спробуємо в нашій сім'ї 😊😊😊😊

[@КДейна]

Дякую вам Марина! Хоча моі діти вже майже дорослі, почула поради, які висвітлили наше не правильне ставлення до із виховання! Стараємося виправляти!😂🎉😊

[@ОксанаБабчанік]

Дякую за вашу працю, пояснення! Дуже актуальна для нас тема.

[@viktoria_makieieva]

Донечці було 3,5 і ми грали в дженгу. Коли все падало і сипалось вона починала плакати. Перший раз ми її заспокоювали, я розгубилася, бо не чекала такого ридання. Зробили паузу декілька днів, потім вона погодилась ще зіграти і коли вежа падала ми почали сміятися не даючи можливості їй почати плакати😂 це спрацювало, але я не впевнена що спрацювало правильно) зараз їй 5, вона засмучується якщо програла, але спокійно.

[@annakartushova7148]

Дякую,дуже вчасна порада. Ваша українська прекрасна!

[@АннаШевченко-я4ы]

Доброго дня. Син, зараз 10 років. Займались футболом з 5 років. На початку все було добре, перші 3 роки був в трійці найкращих. Коли почались справжні турніри - тренер став дуже кричати і принижувати. На зразок - "ти пусте місце", "це ти винен у програші", "сідай на лаву запасних, ти сьогодні нуль" і т.д. Говорила з тренером не раз, але з секції не забирала(в селі немає іншого гуртка). З рештою він перестав хотіти грати. Коли я кажу - давай, ти зможеш, відповідає - ні, це не для мене, у мене не вийде, хоча бачу, що він не гірше за інших, але морально здався, не хоче. Розумію, що його тренер зламав, зараз вже не ходимо на футбол, але бачу що це перекочувало в інші сфери життя. "Не можу, не вийде..." Що робити? Розумію, що треба було забирати раніше, та вже пізно про це. Що робити?

[@anaidashigirt5932]

а я теж помічаю, що коли той самий тренер на різних рівнях підготовки по різному поводиться із дитиною..Тому я вибрала непрофесійний напрямок, а так, - два раза на тиждень, дуже лайтово) Шукайте інші варіанти, організуйте, подумайте, хто може ще організовати группу дітей та побігати з ними годинку, получити задоволення. Професійний спорт, нажаль, це тиск.

[@СофияБогомолова-ъ2я]

Дякую велике. Дуже корисна інформація.

[@albinashamanska4125]

Дякую! 💙💛

[@mariiyanikka5367]

Дякую, дуже корисна інформація. У мене хлопчик 10 років. З дитинства він всюди хотів бути всюди першим, всі піддавались, з часом це переросло в істерики, коли він програвав в будь-якій грі. Дуже болісно реагує на все, що в нього не виходить з першого разу. Зараз вдома з програшом справляється з меншими емоціями, а в школі - ні(( Плаче і кричить. стверджує, що він програв, бо інші обманювали, а якщо він обманює, то це для нього нормально. Я хвилююсь, бо він все так це і не переростає.

[@viktorisaaleeva]

Дякую ❤ Донечці 8 років, не любить ходити на вулицю гуляти. Боїться усіх комах, жуків, метеликів. Чекали, що переросте але не проходить цей страх, ще й місяць тому бджола вжалила, годину була істерика. 1-2 хвилини ходьби до зупинки це випробування. Зірвати квітку чи ягоду боїться, а раптом там щось вкусить. Пояснюю, що вони маленькі, беззахисні перед людьми. Жахається гучних звуків великих машин, автобусів, мотоциклів. Прогулянка ввечері, коли стемніло також випробування для її та моєї психіки 🙄 Питання: я можу їй допомогти чи просто підтримувати та чекати коли переросте/адаптується. Домашні тварини є собака, три коти та хом'як. П.с. змалечку не лякали взагалі ні вовчиком, ні темрявою, ні злим дядьком.

[@Alyona_vegan]

Дякую

[@ОльгаПругло-е7ц]

Дуже дякую за цінні рекомендації! Син 7 років при посторонніх людях намагається себе стримувати і не так емоційно реагує на поразку, але вдома програш в шашки викликає дику бурю емоцій з істерикою і розкиданням усього навкруги. При цьому просить відігратися, не хоче припиняти. Я наполягаю зробити паузу і піти побігати чи посидіти заспокоїтись. Чи варто так робити?

[@ВікторіяБільчук-к8с]

😊

[@Natalia-gq2lu]

Як реагувати, якщо під час програшу або інших невдач, дитина 6 років не контролює себе й може штовхнути, вдарити чи, навіть, мститися?

[@ОлександраГолуб-п5щ]

Сину майже 6 років у садочку у нас проблема, він не хоче чекати, хоче бути завжди першим і через це я постійно забираю його з садочка з істерикою, няні не можуть його заспокоїти( і це впливає на молодшу сестру, як бути ?

[@ОксанаУкраїна-ц2б]

Доброго дня. Донці 8 років. Вона десь наслухалася, що кожна дитина індивідуальна і не можна її переробляти так, як хочеться батькам. І постійно нам це повторює. В 2 класі толком не вміє читати і писати. Коли я починаю її просить робить уроки, вона мені повторює ці фрази і йде геть. Коли прошу поприбирати і скласти нормально речі, те саме. Робить тільки тоді щось, коли сама хоче. Але це занадто рідко буває. Не хоче їсти корисну їжу. Тільки смаколики давай. А коли я не купую, то скандалить. І знову списує на те, що вона от така вродилася. І нічого з тим не поробиш. Як тільки треба робити щось, що не хочеться, починає кричати і йде геть. Вже перепробувала всі способи прийти до спільної мови. Безрезультатно.

[@olgalobynec5666]

Скоріш за все варто якось замотивувати на уроки, прибирання. Почніть з меншого, зробіть з нею разом салат, разом помалюйте і т. д. потім похваліть, обійміть і рідним розкажіть. Вона має зрозуміти, як це приємно. Не прибирає-не давіть. Коли ви прибираєте і заходите до кімнати, кажіть яка краса, як приємно тут бути, коли прибрано, питайте що вона відчуває, донесіть що краще жити в чистоті, бо так легше і т. д. Залучайте всіх процесів, які ви робите, побачте в своїй дитині подругу і завжди виконуйте свої обіцянки. Солодке - говорите з нею серйозно, що бачили відео, як лікар сказав що воно дуже шкідливе, бо може бути так і так, тому треба не більше 3 цукерки в день. Все, серйозно пояснити про наслідки. Встановити обмеження і притримуватись їх.

[@olgalobynec5666]

дитина не має керувати дорослими, а дорослі теж не повинні вимагати з дітей щось робити,вони мають тільки направляти на якісь дії і бути друзями. Питання в тому, як стати подругою дитині і авторитетом...

[@olgalobynec5666]

Виховання, любов до роботи, навчання все через власний приклад і любов, але з "рамками"

[@Валентина-о6п5ц]

Шановна пані Марина, порадьте, будь ласка, син, 9 років, привертає увагу мою і оточуючих капризами, питаннями, перепитує, хоча чує добре, маніпуляціями, тисне, продавлює мої границі і границі друзів і рідних, і все постійно ламає і губить (в великій кількості). Живемо вдвох. Що робити мені? Підкажіть, будь ласка.

[@АннаЧепур-и1т]

Таке корисне пізнавальне для мене відео,тема актуальна....а комннтарів мало. Бо назва якось сюди не підходе....