Спасибі за змістовний цікавий матеріал. Використав на уроці, діти були задоволені. Дякую.
@sergioyushchenko84142 жыл бұрын
Дуже цікаво та повчально , дякую за це відео
@СергійПримаченко2 жыл бұрын
Чудове відео!!!
@chemistJulia2 жыл бұрын
Дякую!
@Brluser3 жыл бұрын
Як завжди вподобайка!
@lighter57253 жыл бұрын
З вами і справді хімія стає цікавою.
@chemistJulia3 жыл бұрын
Дякую! 🙂
@ЮрійЯщук-з1с2 жыл бұрын
Скажіть, будь ласка, чому електроди виконані саме із нікелю та чому саме у вигляді сітки? Дякую!
@chemistJulia2 жыл бұрын
Сітчасті, бо, по-перше, так забезпечується циркуляція електроліту, а по-друге, таким чином гази відводяться з тильного боку цих електродів і не створюють додатковий опір проходженню струму внаслідок газонаповнення електроліту Вибір саме такого матеріалу спричинений його корозійною стійкістю
@ВладимирМитяй-х9г Жыл бұрын
Цікаво, а за освітою ви хімік?
@chemistJulia Жыл бұрын
Хімік-технолог, кандидат технічних наук
@ВладимирМитяй-х9г Жыл бұрын
я не кандидат, а технолог по напрямку цього відео. звичайно, але електроліз води проводять в промисловості виключно з чистої та підготовленої води. твердження що луг більш безпечний тому його використовують - занадто сумнівний, дійсна причина в тому, що, якщо ігнорувати пем та керамічні електроліти, і деякі інші технології електролізу, то луг використовують виключно що електролізери коштують дешевше (бо матеріали з яких їх будують, більш росповсюджені), для живого луги небезпечніші - в чистому вигляді. в мене склалось враження що матеріал брався зі книжки для школярів. хоч то що ви розвиваєте укр ютуб, це добре. @@chemistJulia
@chemistJulia Жыл бұрын
@@ВладимирМитяй-х9г чиста вода характеризується малою електричною провідністю, у зв'язку з цим до неї додають електроліти: кислоти, луги, солі. Серед цього переліку найвищу електропровідність має кислота (конкретно сірчана), але вона є і найагресивнішою (мова про корозію). Саме тому в промисловому електролізі води працюють з розчинами KOH чи NaOH. Такий електроліз проводять в діафрагмових електролізерах. Для більш детального вивчення процесу можете почитати Технічну електрохімію (Горбачов А.Н.) або навчальний посібник Виробництво хімічних продуктів електролізом: основне обладнання та приклади розрахунків (Панасенко, Яцюк, Лінючева, Погребова, Косогін). До речі, автори-укладачі всі мої колеги (кафедра технології електрохімічних виробництв ХТФ, КПІ), і я електрохімік 🙂 , тому процес електролізу води мені трохи знайомий (я його здійснювала 3 роки поспіль🙂). Виходячи із тону та загального змісту Ваших коментарів, чітко зрозуміло чому і навіщо Ви це робите. Саме тому, я закінчую наш діалог (який міг би стати цікавим в тому випадку, якщо б Ви вели дискусію, а не самостверджувались) і бажаю Вам всього найкращого!
@ВладимирМитяй-х9г10 ай бұрын
Для PEM електролізерів використовується вода, деіонізована, в них електролітом виступає Протон провідна мембрана. А електроди покриті металами платинової групи. На 2020 рік це одна з найкращіх промислових технологій отримання чистого кисню і водню яка дає можливість отримання чистоти 10-5_10-7 домішок. Без додаткової фільтрації. Мені цікаві виключно факти. Я в Вас не питав літературу. Байрачний по краще буде. Гідроксид натрію в промисловому електролізі майже не використовується, гідроксид калію на першому місці. Я думаю і так зрозуміло чому.