"Доля"(1902), Ольга Кобилянська. Слухаємо українське!

Рет қаралды 11,407

AUDIOBOOKS.L.M

10 ай бұрын

Розділ перший.
Розділ другий - 1:02:36.
Читає Лілія Мироненко.

Пікірлер: 23

@audiobooks.l.m3910 10 ай бұрын

Якщо є можливість і бажання допомогти каналу. Буду дуже вдячна! Картка Приват 4149 4378 7016 4041

@user-wc4eh2mz5p 9 ай бұрын

Обожнюю книги Українською рідною моваю❤

@audiobooks.l.m3910 10 ай бұрын

🌻📘🌿Своє нерозділене кохання до Осипа Маковея Ольга Кобилянська описала в творі "Доля". Описала свої думки і почуття. Осип Маковей був відомий поет, прозаїк, публіцист, критик, редактор газети «Буковина» у Чернівцях, "високий ставний блакитноокий вусань із русявою чуприною", а Ольга Кобилянська - модерністська письменниця, модниця, носила пенсне, курила цигарки... Близько знайомляться в редакції, і "між ними починається тісне спілкування. Він редагує її твори, виправляє «поганий стиль», допомагає видати «Царівну» в газеті, виступає її найпершим критиком. Осип був зачарований її талантом, а Ольга - самим Осипом. Він бачив у ній добру подругу, вона його кохала. У листах турбувалася про його зношений одяг, давала поради щодо ведення господарства, жартівливо називала «медведем» через його вайлуватість, надсилала йому букети квітів. А він їй - фіалки. Майже щодня вони гуляли удвох у парку...Після поїздки на курорт Маковей перестав спілкуватись з нею, Кобилянська "дуже мучиться, плаче вночі, страждає від нерозділеного кохання. Її листи до нього дуже відверті, вона не приховує своїх почуттів"...Також у цей час зближується з Василем Стефаником. Він закохується в Кобилянську, але письменниця вважає його мужиком і не відповідає взаємністю. Клопочеться за робоче місце у гімназії для Маковея". Восени 1899 року Осип Маковей повертається до Чернівців... Кобилянська пропонує Маковеєві одружитися і жити разом...Щиро зізнається, що піде за Осипом усюди...проте Маковей мовчить... Згодом, у 1903 році Кобилянська пережила інсульт, після чого їй паралізувало частину тіла. А Маковей за 2 роки після того одружився з Ольгою Кордубівною, донькою священика. Ольга втішала себе, що він з тою «домовою куркою» лише через гроші і насправді її не любить. Але Осип писав до дружини листи, сповнені любов’ю та ніжністю, казав, що одруження було його «найрозумнішим ділом». Дітей у пари не було. Маковей помер у 1925 році, а Кобилянська пережила його на 17 років". За текстом І. Ладики.

@user-us9pm4dk6u 6 ай бұрын

Що тут скажеш... Така доля... 😢

@user-lf7dz1tk1v 3 ай бұрын

❤❤❤З УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕПОВІДАЧІВ, ВИ,,НАЙКРАЩА!!!ЗАСЛУХОВУЮСЬ!ДЯКУЮ ЗА ПРАЦЮ.

@galagalkina9212 10 ай бұрын

Якби нам ще в 60 роках прошлого століття вчителька читала такі твори наших письменників, то Україна давно вже була б вільною.А нам читали тільки російських письменників, щоб тримати нас в вуздді і щоб ми не догадувалися, що у нас є своє все ,таке чудове. Боже,поможи Україні вирватися із мороку і перемогти у цій несправедливі війні!

@user-us9pm4dk6u 6 ай бұрын

Ніхто не знає, що було б,, як би,,,...

@_.5319 2 ай бұрын

Дякую вам Неймовірний голос

@tvixmi3427 10 ай бұрын

Легко і чуттєво сприймається оповідання. От би в шкільні роки нам до програми включали цей твір. Так років у 12. Нам тільки політику партії втюхували, а життєвих порад ніхто не давав.

@user-ll7je9ip1f 8 ай бұрын

Дякую за чудову озвучку. Слава Україні!

@innadi9820 6 ай бұрын

Дякую. Вважала Кобилянську "важкою", а вона відверта та смілива. Чудове оповідання, глибокі психологічні роздуми. Корисне жіночій аудиторії, поради матерям, лист коханому. Такі твори обов'язкові для навчальних закладів.