Early spring feeding of wheat and other winter crops. The best fertilizers in spring: UAN, nitrate

[@tarasgazda2701]

Пора записати відео, про підживлення озимих по Бузницькому.

[@monorga]

Дякуємо Вам, Тарасе, за нагадування! Наша команда якраз над цим працює.

[@user-im7gn8gg5n]

Класно! Ви ретельно пояснюєте причини, важливо зрозуміти навіщо це робити, усі плюси й мінуси, й особливості кожного заходу.

[@monorga]

Дякую, Катерино Сергіївно, за позитивний відгук! Наша команда намагається не тільки інформувати аграріїв, а й пояснювати природу процесів та дій.

[@viktor70a33]

Молодці

[@monorga]

Дякую! Нашій команді приємно, що Вам сподобалося.

[@redpacketa]

Nice video! Great job!👍🙂

[@monorga]

Thank you very much for your feedback! Your stuff is great! It is difficult to find similar agricultural videos of this quality on the Internet. If you have the opportunity, do not stop and make agrarian videos of various topics.

[@redpacketa]

@@monorga Glad to have the opportunity!🙂 God bless my friend!🙏

[@vadymmolodozhenia7630]

Чесно кажучи за вашими показниками якщо 1 кг ДВ азоту дає 11-13 кг прибавки врожаю, якщо я внесу 100 кг селітри це 3700 грн 34.4 азоту в ДВ він дасть мені прибавку врожаю 447 кг при ціні пшениці в 5200 грн дасть прибавку в 2325грн і я йду в мінус 1400 грн + треба ще добриво доставити і внести на полі, ну хай навіть якщо за власність добавлять 15 дол тобто 600 грн буде по 5800.грн це буде 2593 все одно іду в мінус 1100 грнгрн, навіть якщо рахувати по вашому 3800 +100 грн на гектару але ще внесення відніме грн 200 і доставка, всеодно мінус виходить.

[@monorga]

Зараз буде багато тексту, без цього ніяк. Але все по поличкам:

[@monorga]

1. Це не мої показники. Наша команда спирається на конкретні джерела, досвід, а не власні роздуми. Стосовно приросту врожаю в 11-13 кг на кожен кг д.р. азотного добрива: ця інформація від ІЗЗ НААНУ (а конкретно Зайця Сергія Олександровича), що неодноразово звучала на публічних презентаціях. Стосовно вартості азотних добрив та ціни на продукцію: на відео 4:25 чітко видно звідки дані - Українська агропромислова група та Нібулон.

[@monorga]

2. Так, ціни на добрива високі і часто ранньовесняне підживлення виглядає (САМЕ ВИГЛЯДАЄ!) економічно недоцільним. На відео 4:25 чітко вказано вартість добрив та зерна на 27-ме січня 2023-го року. Станом на 4-те лютого 2023-го року, ціна на зерно зросла, та становить вже 8600 грн/т. (той же Нібулон), а ціна на добриво навпаки, впала і аміачну селітру вже можна придбати за 35 тис/т, а не 37 тис/т. (та ж Українська агропромислова група). КАС 30 коштує ті ж 29900 грн. Отже економічна доцільність торохи, але зросла.

[@monorga]

3. При оцінці економічної доцільності ранньовесняного підживлення слід враховувати всі моменти: а) Методична помилка. Ми враховуємо вартість майбутньої товарної продукції спираючись на теперішні ціни, а не ті які будуть. Так, ми не знаємо які будуть ціни, проте, як показує практика, вони весь час зростають. Зернові це стратегічні культури. б) Опосередковані витрати. Ослаблені посіви, що не були підживлені - сильніше уражуватимуться хворобами та пошкоджуватимуться шкідниками, а це додаткові витрати на ЗЗР, або погіршення загального фітосанітарного стану поля в майбутньому. в) Недалекоглядність. Слід враховувати не тільки прямий зиск, а й опосередковану користь. Зростання врожайності, це зростання кількості побічної продукції, а це вуглець, а це накопичення органічної речовини, а це в свою чергу зростання водотривкості, мікробіологічної активності, покращення структурності ґрунту, що в свою чергу впливає на повітропроникність, стійкість до ерозії та дефляції... Цей ланцюг можна ще довго продовжувати. Результат - зростання врожайності в наступних культурах сівозміни. г) Порушення законів землеробства. За умови вирощування продукції з дефіцитним балансом елементів живлення невпинно виснажуватимуться ґрунти - основний засіб і предмет праці с/г. І ми знову повернемося до 90-х минулого століття, коли Нібулон експортуватиме не зерно, а чорноземи.

[@monorga]

4. Напрошується питання: як підвищити ефективність? а) Вирощувати якісніше товарне зерно (1-ший, 2-гий класи) де вища ціна. б) Вирощувати не товарне, а елітне насіння озимої пшениці (ячменю, тритикале, жита): І-шу, ІІ-гу репродукцію, еліту, супереліту. Ціна на них суттєво вища: 12 тис грн і більше. Дані, для прикладу Агроексперт-Трейд agroexp.com.ua/uk. в) Об'єднуватися з іншими фермерами з питань техніки, транспортування, реалізації тощо. Гуртом й батька легше бити. Якщо не розвиватися якісно, то багато фермерів-одноосібників зникнуть. Це факт.

[@ua3456]

Скажіть,коли потрібно вносити сульфат амонію,по пшениці?

[@monorga]

Вітаю Вас! Аби відповісти на питання, будь ласка, дайте відповіді на уточнюючі питання: - Мова йде про озиму пшеницю? - Про який регіон йде мова (будь ласка, вкажіть область на найближчий населений пункт)? Якщо Ви плануєте застосовувати сульфат амонію в якості ранньовесняного підживлення озимої пшениці по мерзлоталому ґрунту, то це не оптимальне рішення. Детально чому це так вказано у відео з 12:26. Найкраще застосуйте аміачну селітру чи КАС. Сульфат амонію чудово підходить для сеникації, але його вносять вже в останні етапи розвитку рослини для повнішої реутилізації азоту.

[@user-vm7vz4kj5b]

Хмельницька обл даю по 100 кг селітри по мерзлоталому кожного року і бачу результат

[@monorga]

Цього року реж плануєте внести 100 кг?

[@monorga]

Ваші сусіди-фермери теж вносять аміачну селітру?

[@РоманЗварич-в8э]

Доброго дня. Можна вносити по мерзлоталому селітру і карбомід .селітра оразу діє а карбомід пізніше?

[@monorga]

Добрий день. Так, аміачна селітра починає діяти відразу, а карбаміду потрібен час, температура та мікробіологічна активність аби перетворитися в аміачну, а потім нітратну форми.

[@user-so6kd5pn5u]

Визначення перезимівлі на початку лютого підходить не для кожної зони і підзони,і не кожен рік однаковий по ЧВВВ.Хіба рекомендації про підсів або пересів даються не від кількості виживших рослин і від їхнього стану,попередника,сорту,тоїж-самої зони,чи товарні чи насінєві посіви і ТД і тп.до чого тут відсоток загиблих?В країні є умовні двуручки,які.при запізненні навіть на 2 дні(зона північного степу)або різкого потепління можуть не виколоситись.Потрібно консультуватись з оригінаторами двурочок під запис на диктофон,бо потім скажуть-я такого не говорив,або пізно посіяли.

[@user-hr5pn9nz7o]

👍

[@monorga]

Стосовно ЧВВВ. Так, він не має стабільного строку настання. Ось тут: dspace.pdaa.edu.ua:8080/bitstream/123456789/5659/1/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D1%83%D1%80%20%D0%92.%D0%92.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%96-15-21.pdf детально описано про ЧВВВ. Якщо Ви маєте досвід "ремонту" посівів, будь ласка, поділіться ним.

[@user-so6kd5pn5u]

@@monorga Розумний президент країни завжди читає підготовлений текст,тому що одне невірне слово-або війна,або інші важкі наслідки.Праця агронома важча чим лікаря-нейрохірурга,який невірним рухом може скалічити 1 людину,а агроном-сотні і тисячі.Просто будьте уважними..

[@user-so6kd5pn5u]

@@monorga Уважно читайте коментарі.Що в мене написано в кінці першого речення?

[@monorga]

Я Вам скажу більше - агрономію можна прирівняти до мистецтва: є простір (поле, сад, теплиця), час, засоби (техніка, ЗЗР, насіння) знання, досвід, погода, економічні чинники тощо за допомогою яких агроном створює урожай.

[@VLADIMIR88888]

Чтобы мы не выращивали в Украине,при этих ценах на зерно.Уже как год не рентабельно вносить удобрения вообще,так что тут и считать не надо,кто бы что не говорил,подсолнечник в этом году будет в такой жопе,что все поймут только в сентябре и октябре когда он будет по цене пшеницы!

[@monorga]

Знову буде багато тексту, але і тут без цього ніяк: 1. Якщо Ви займаєтеся сільським господарством, то маєте пам'ятати один із законів землеробства: закон повернення, що передбачає компенсацію елементів живлення, які були використані рослинами і винесені з урожаєм. Порушення цього закону призведе до втрати родючості ґрунту. 2. Рахуйте економічну ефективність не на рік, а на всю сівозміну. 3. Застосовуйте не тільки мінеральні, а й органічні добрива, вони покращують мікробіологічну складову ґрунту. 4. Війна і як наслідок економічний стан в державі - це великий і не простий виклик, а не прості виклики потребують не простих рішень. Це саме той час коли треба змінюватися і пристосовуватися: - об'єднуватися з іншими фермерами в колективи, організації, товариства; - оптимізувати технології вирощування культур; - переглянути сівозміну та за потреби змінити її; - продавати не вирощену сировину, а продукцію з доданою вартістю: не зерно пшениці, а борошно, крупи, макарони; не насіння соняшнику, а олію, макуху, смажене насіння; - вирощувати не товарне зерно, а посівне: еліту, супереліту, 1-шу, 2-гу репродукції.

[@monorga]

Стосовно соняшника, будь ласка, поясніть детальніше, глядачам і читачам буде цікаво.

[@VLADIMIR88888]

@@monorga що тут пояснювати,буде дуже багато засіяно соняшнику,порти працюють,але толку з них як з козла молока,може бути дефіцит посівмату,може бути дефіцит солярки,може бути дефіцит хім препаратів,а коли дефіц чогось,то це здорожчання,та - в ціні на продукцію вирощену,останні три роки був рентабельний соняшник,але той рік показав що потрібно сіяти рентабельні культури,і тут тільки соняшник на горизонті,так що буде засіяно його ой як багато,що можливо в осени він буде навіть по 5 тисяч грн за тонну,як це відбулося з пшеницею,зараз неможливо сказати що краще сіяти,можливо всього по троху,але це рулетка,так що як то так

[@VLADIMIR88888]

@@monorga а де можно брать органічні добрива,як їх толком нема ніде,гуртове - чортове,я думаю ви і без мене знаєте,в цьому році не буде ніяких цін нінащо,все буде дороге,крім зерна,так що потрібно приміняти нові технології,навіть єксперименти можуть добре спрацювати,я думаю що майбутнє за такими як озимий та ярий ячмінь,озима та яра пшениця,гречка,горох,соя,цибуля,буряк,капуста,картопля,можливо кукурудза, зараз ці культури дуже мало сіють,але все може змінитися,так як їжу ніхто не відміняв,а от без соняшника,чи кавунів,динь,жити можно,це сугубо мої думки ,та аналіз майбутнього,можу помилятися,але все можливо,так що попереду не легкі часи для агроринку

[@monorga]

Цілком можливо, що багато фермерів цього року дійсно вирощуватимуть соняшник і на кінець року це призведе до падіння цін на нього. Можливо він коштуватиме нижче пшениці. В цьому разі треба бути до цього максимально готовим. Який вихід? 1. Для початку не робити ставки на одну культуру. Вирощувати олійні, зернові, зернобобові, а за можливості й кормові, овочеві, ягідні, плодові. Останні культури доречні якщо біля господарства є великі громади: - кормові культури - як частина плати за пай (населення тримає худобу, а в перспективі нарощуватиме її, повернувшись у 90-ті та 00); - овочі, ягоди, плодові - робочі руки та переробка продукції. 2. Виходячи з 1-шого - знову повертаємося до сівозміни, яку потрібно оптимізувати. 3. У разі великої кількості побічної продукції, чи продукції не товарного виду, почати займатися тваринництвом. Знову якщо є велика громада. 4. Продавати не тільки вирощену продукцію, а й товар з доданою вартістю: олія, крупа, борошно, напівфабрикати. За можливості з комерційною назвою. 5. Об'єднуватися з сусідніми фермерськими організаціями. Не прості, не звичні роки - не прості й не звичні рішення. Змінилася ситуація - треба змінюватися й агропідприємствам.