Рет қаралды 55,113
Одне з найчистіших на території зони село - Теремці. Знаходиться в 27 км від атомної станції. Розташоване у місці впадання ріки Прип'яті в Дніпро. Попри це 3 травня 1986 року, 270 жителів відселили через віддаленість до решти населених пунктів. Зараз тут мешкає 14 осіб.
Околиця села - це дамби штучних ставків. Колись тут було одне з найбільших рибних господарств в Україні. Воду з найбільшого ставу у 550 гектарів злили після аварії - щоб вода не застоювалась і збирала радіацію.
Проїжджаючи до села, бачимо зграю зайців. Лось у кущах на звук мотору тільки неквапливо повертає голову. Хата 66-річного Івана Балашенка у найвіддаленішому куточку села на березі Прип'яті. До неї веде наїжджена колія у траві. Огорожі він не має.
Пояснює, що за селом є контрольний пункт поліції і відділення прикордонників. Звідти до кордону з Білоруссю 2 кілометри.
Іван Іванович 15 років працював у міліції Чорнобиля, керував одним з контрольно-пропускних пунктів. Перед тим служив у Києві в одному з райвідділів. 2001-го вийшов на пенсію. Хату відремонтував самотужки. Викопав погріб, а навпроти нього побудував баню з піноблоків. Піч для неї зварив з старої ванни. Залишилось тільки облаштувати душову кабіну.
Біля хати на сонці гріється руда собака Маруся, схожа на лисицю. В буді пищать двоє щенят.
Іван Іванович має квартиру у Славутичі (збудоване у 1988 році місто для працівників Чорнобильської АЕС, яких пересилили з Прип'яті - Gazeta.ua). Отримав її коли працював у зоні відчуження.
"Дружина в Славутичі, а я тут. І знаєте, не тягне туди. Поїду на кілька годин - одразу голова починає боліти".
Те що не може виростити купує в магазині. Їздить туди білою "Таврією". Ще одна машина "Лада Калина" стоїть в Славутичі. Її бере, коли потрібно поїхати далі.
Відео: Ельдар Сарахман, Андрій Жигайло/Gazeta.ua
Про роботу в міліції розповідає з гордістю. Каже, що в 90х роках тут людей у формі поважали. Дістає свій парадний кітель з погонами полковника. Показує нагрудний знак "відмінник міліції".