"Голосівки" Артюр Рембо | Аудіовірш

Жан Нікола́ Артю́р Рембо́ - французький поет-символіст. Поезія Рембо мала великий вплив на світову літературу та мистецтво. Рембо вважається попередником сюрреалізму. Всю свою поезію Рембо написав у юності, практично закінчивши літературну діяльність до 21 року.
Вірш «Голосівки» Артюра Рембо - це сонет, який було написано у 1871 році.
Рембо вважав, що образи, які використовуються у віршах, можуть створюватись на основі зорових вражень, які отримує митець, на тих асоціаціях, які у нього виникають, коли він чує звуки і бачить кольори. Саме на такому принципі побудовано цей вірш, де центральним персонажем є ліричний герой. Коли він чує голосні звуки, у нього починає активніше працювати уява, і в результаті з’являються образи.
Тема - автор змальовує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях.
Ідея - голосні звуки дають імпульс творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя.
На каналі вірш прочитано у перекладі Григорія Кочура.

[@chytayemo-razom]

А чорне, біле Е, червоне І, зелене У, синє О,- про вас я нині б розповів: А - чорний мух корсет, довкола смітників Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене; Е - шатра в білій млі, списи льодовиків, Ранкових випарів тремтіння незбагненне; І - пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене, Сп'яніле каяття або нестримний гнів; У - жмури на морях божественно-глибокі, І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій - Печать присвячених алхімії ночей; О - неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий, Мовчання Янголів, Світів безмовний простір, Омега, блиск його фіалкових Очей. Переклав Григорій Кочур

[@Toihtoe]

❤❤❤

[@chytayemo-razom]

Дякуємо за відгук ❤️