🔴 Григорій Сковорода «Всякому місту - звичай і права» | Вірш

[@duncha.]

0:11 - 1 столбик 0:33 - 2 столбик 0:55 - 3 столбик 1:16 - 4 cтолбик 1:39 - 5 столбик

[@xzz5891]

Какой же ты красавец

[@dobryj666]

Благословы тебе Авраменко

[@duncha.]

@@dobryj666 Делал для себя, а тут еще 21 человеку понадобилось)

[@seayno]

Dyncha Благодарю 😂

[@karinashevchenko7946]

В рай без очереди попадёшь

[@justwonnaexist]

Коли починаю читати цей вірш виходить якийсь реп)

[@letsplaywithmesashaking253]

Те саме)😂😂

[@ЛыпкаВладос]

Такде

[@Andrew787898]

+

[@MykolaTakshyn]

та сама фігня

[@challenge.2951]

Битбокса не хватает

[@povesto4kayo419]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк, Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@Rayskiyesadi]

И это мне на завтра учить 😧

[@АннаЦуканова-л4т]

Угу

[@laurapalmer4797]

Жиза

[@СашаКучма-ы3ы]

+

[@АнгелінаСижук]

+++😂

[@afina_artist]

А мне сегодня

[@ilyabilous7706]

Дякую бистро вивчив)

[@ТарикХ]

може швидко?

[@ДарияБабич-в4к]

Швидкоо, українець😂

[@desterra_]

То суржик

[@slavoshka228]

Як

[@ВладимирЯнушкевич-з7ь]

Репер своего времен Оксимирон курит в стороне , вот он словянский рэп

[@alexandrasychevska1383]

2020 здесь? Кто сейчас в 9 классе учит?

[@levimedon9655]

Я((

[@ПавелКочетов-з5д]

Я

[@ironheart3980]

Я учу, хотя должен был на прошлом уроке.. но да ладно.

[@zlatochkka]

21:55.Сижу учу стих))

[@vikavoloshin3028]

Я тут 😭 як мені його вивчить за ніч😭😭😭😫😫😫😫😫 це жах 😞😞😞

[@margottsworld]

очень быстро выучила стихотворение с Вашей помощью, спасибо:33

[@СашаМаксименко-з5р]

Ничего подобного , я уже час сижу и ничего не могу выучить

[@skr6760]

*Текст [UA/RU] + таймкоди* Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур *, Всяхому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,- Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь... 0:11 - 1 столбик 0:33 - 2 столбик 0:55 - 3 столбик 1:16 - 4 cтолбик 1:39 - 5 столбик Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Петр для чинов углы панскіи трет, Федька-купец при аршине, все лжет. Тот строит дом свой на новый манер, Тот все в процентах, пожалуй, поверь! А мне одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Тот непрестанно стягает грунта, Сей иностранны заводит скота. Те формируют на ловлю собак, Сих шумит дом от гостей, как кабак,- А мне. одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Строит на свой тон юриста права, С диспут студенту трещит голова. Тех безпокоит Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур,- А мне. одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума. Смерте страшна, замашная косо! Ты не щадиш и царских волосов, Ты не глядиш, где мужик, а где царь,- Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на ея плюет острую сталь? Тот, чія совесть, как чистый хрусталь

[@aries6373]

Как интереснооо)

[@ВікторМ-ф7г]

Вчив менше 10ти хвилин, ех, це тільки тоді, коли вірш хоть трішки сподобався.

[@maqyooo4814]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк, Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@ВадимСеменов-ь2я]

чому так мало відео добре ж виходе )

[@Sager8854]

Скоро будут все)

[@petyabelated3555]

Спасибо (хто тоже спасибо лайки на 😊) Не реально спасибо

[@gasterbl.6508]

0:11

[@Blum_ref]

Початок 0:11

[@arret-grey6327]

1:17

[@dmitryverbovets1171]

Складний, але вивчив

[@MarioPLuss2]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк, Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова. Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@wellstasy8829]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всяхому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@yarik4402]

Что за задний фоновый звук , скажите пожалуйста , вкл на одну палочку звук и прислоните к ушной перепонке

[@ДарияБабич-в4к]

.... Что?

[@tofu2374]

К ушной перепонке? ШТО?

[@Dima-jo5go]

учу

[@Артур-у7з8е]

Ребята, стих заебатий, кажу як ровний пацик, це лучше шо було за всю шкільну программу, 2 курс юрфака, 1 разряд по боксу

[@_Iepo_]

Как блять выучить этот стих

[@АлександраКичук-щ5ь]

стоп начало видео это же начало песни перекати поле.....

[@Sager8854]

:)

[@Александр000-д5и]

9-А Привіт

[@tofu2374]

Какая школа?

[@Александр000-д5и]

@@tofu2374 гимназия N1

[@НикитаМарченко-ц3к]

, 😸

[@dariiakalchenko4346]

Доровааа

[@AnGeLa-kn5eq]

3 столбик .0:55.

[@dmitrytsurbin7402]

Это не подлинный текст. Не Сковорода, а какой-то художественный перевод с языка оригинала 18-го века на современный украинский. Причем, не самый точный перевод.

[@ironheart3980]

Ну, этот вариант есть в учебнике по Украинской Литературе 9 класса.

[@lawlep9248]

Ахуеть ты умный

[@eeveeexe8364]

да за что не

[@sofiiaperepadia]

Конченый стих

[@yurykyoutube3224]

Не вірш а какаха

[@friedrichszymanski7888]

Йди Тіматі послухай

[@danyilbuchniev8040]

Вірш добрий, але вчити складно...

[@challenge.2951]

Выучил

[@ЛесяРисак]

Ятоже швидко вивчив

[@S46ibsqeyh]

Вк.ком

[@ЄвгенійАрсеєнко]

Урыл

[@rerety]

Гамно вірш

[@desterra_]

А ты не гамно? Напиши свое щось тодi я послухаю i оцiню

[@dimanovoselskiy7241]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав'язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур *, Всяхому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,- Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь... Всякому городу нрав и права; Всяка имеет свой ум голова; Всякому сердцу своя есть любовь, Всякому горлу свой есть вкус каков, А мне одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Петр для чинов углы панскіи трет, Федька-купец при аршине, все лжет. Тот строит дом свой на новый манер, Тот все в процентах, пожалуй, поверь! А мне одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Тот непрестанно стягает грунта, Сей иностранны заводит скота. Те формируют на ловлю собак, Сих шумит дом от гостей, как кабак,- А мне. одна только в свете дума, А мне одно только не идет с ума. Строит на свой тон юриста права, С диспут студенту трещит голова. Тех безпокоит Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур,- А мне. одна только в свете дума, Как бы умерти мне не без ума. Смерте страшна, замашная косо! Ты не щадиш и царских волосов, Ты не глядиш, где мужик, а где царь,- Все жереш так, как солому пожар. Кто ж на ея плюет острую сталь? Тот, чія совесть, как чистый хрусталь

[@zerod-gx7hf]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова: Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, , Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк, Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова. Тих непокоїть Венерин амур, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@fbi_polya]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур, Всяхому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар, - Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...

[@ХристинаКомарницька-щ4щ]

Всякому місту - звичай і права, Всяка тримає свій ум голова; Всякому серцю - любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Панські Петро для чинів тре кутки, Федір-купець обдурити прудкий, Той зводить дім свій на модний манір, Інший гендлює, візьми перевір! Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят. Ті на ловецтво готують собак, В сих дім, як вулик, гуде від гуляк. Я ж у полоні нав’язливих дум: Лише одне непокоїть мій ум. Ладить юриста на смак свій права, З диспутів учню тріщить голова, Тих непокоїть Венерин амур *, Всякому голову крутить свій дур. В мене ж турботи тільки одні, Як з ясним розумом вмерти мені. Знаю, що смерть - як коса замашна, Навіть царя не обійде вона. Байдуже смерті, мужик то чи цар,- Все пожере, як солому пожар. Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь...