ХАТА З ГАРБУЗА КАЗКА УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ [українська казка для найменших і не лише]

Хата з Гарбуза
Жили були дід і баба. І жили вони дуже бідно. Господарства в них не було. Хатка у них була дуже маленька, а стіни тонкі. І одного разу, коли дід з бабою пішли в ліс за дровами їхню хатку зніс вітер.
Все бабо, нема в нас більше хатки.
Нема. Що будемо робить? Скоро зима.
На городі в них теж нічого не було, тільки один гарбуз. Та такий великий виріс - як будинок.
А давай бабо зробимо хату з гарбуза.
Хату з гарбуза? Що ж це за хата буде - сусідам на сміх.
А поруч жили сусіди. Їхні хати були не заможні, але досить міцні.
Ми ще побачимо, хто буде сміятися.
Дід взяв сокиру та вирубав в гарбузі двері. А потім пилкою вирізав вікна.
Коли вони зайшли всередину гарбуза, то побачили велетенське насіння. І його було дуже багато.
А ось нам і їжа на зиму.
А на весну посадимо насіння.
Жили вони в хаті з гарбуза цілу осінь, а коли прийшла зима вони навіть не ходили за дровами.
Стіни в цієї хатки були товсті і не пропускали холоду.
Ох же ж і добре жити в хаті з гарбуза.
Добріше не буває.
Сусіди сміялися з них, але вони на це не зважали.
І ось настала весна. Повіяли вітри. Сусідські хати почали тремтіти. А гарбуз як стояв так і стояв.
Коли прийшов час дід зробив рівчак і посадив велетенське насіння.
Жили вони собі в гарбузі ціле літо. Ходили по гриби та ягоди.
А коли прийшла осінь то на їхньому городі виросло дуже багато великих гарбузів.
Підігнав дід воза, поскладав на нього гарбузи і повіз на базар.
Дивувалися люди таким великим гарбузам.
Але всі розкупили.
І заробив дід купу грошей.
Приїхав він додому і поруч з гарбузовою звів велику хату, з міцними мурованими стінами.
Біля якої хати сусідів здавалися маленькими ТА СМІШНИМИ.
Ач, як буває, - казали сусіди.
Буває! - казав дід. - З кожної ситуації є вихід!