«Хатнє лихо» (1861), Ганна Барвінок. Слухаємо українське!

Ганна Барвінок (Олександра Білозерська) -перша письменниця нової української літератури: етнографічного реалізму.
І.Франко називав її “поетом жіночого горя”, “праматір'ю української літератури”.
В своїх оповіданнях вона змальовувала виразні картини селянського життя, широко використовуючи фольклорно-етнографічний матеріал.

[@audiobooks.l.m3910]

🌻Будь-яке ярмо - це насильство, знущання над людською гідністю. Оповідання про безрадісне життя з чоловіком тираном.

[@user-xb9cd9gd3g]

Дякую за гарне прочитання ! Який колорит ... Серце відпочиває ... Хоч і тема болюча і невесела ...

[@lidiarosa6692]

Як немає щастя, то не треба й долі...Цікаво слухати..Щиро дякую за читання

[@user-sk5gi8yg4t]

Мудрі слова

[@user-mb1tk3kf9w]

Гарно прочитано. Не раз сльоза наверталася. А в епізоді, де люди з пошанівком ставляться до парасчиної недуги, здалося, що це про правдиве єство всіх українців. Всіх. Діти квіти і ягоди носили, дівчата голову у пахучому зіллі змили, жінки смаколики та одіж приносили. Чоловіки не ганили їх за це. Отже співчували. Ось так. Дякую.

[@l.ch.6108]

В 20 років заміж вийти, років 10 пожити, залишитися вдовою без чоловіка і дитини в 30 років, а таке враження, що прожила більше 70 років. Теперішні жінки набагато витриваліші: сусідка живе з чоловіком вже з 40 років, пив, бив, кругом хати ганяв, сокирою по ній запускав, ножем штрикнув, синок такий як тато виріс. Але тримається жінка, живе, хазяює. Питаю її,як ти так живеш, я б кинула його давно. А вона мені:- А, може, мені так подобається! Ото так. Не бере до серця. І таких жінок, що живуть, себе не жаліючи, з чоловіками - тиранами не злічити. Без характеру була, треба відстоювати себе. Жінки ж у нас козачки, є такі, що ними не покеруєш, де запряжеш, там і злізеш. На похиле дерево і кози скачуть. Схилила голову, то він її довбав щораз сильніше. Якби показала характер, то не чіпав би. Але що поробиш, така її доля.

[@user-lz7gr1sq1q]

ох дуже згодна з вами , у мене точно так як у Параски, і це не так і те не так, вже труситься начинає від одного тільки його слова, і головне все на мені дохід у сім,ї, і так далі ,щей й п,яниця, вивернула кожуха, проситься ,,не бросай ,,всеодно , як було бидло , так і осталось, сама себе ненавижу

[@svetik27.]

@@user-lz7gr1sq1q покиньте його, не марнуйте життя

[@user-xe8hj1es3o]

В ті давні часи виходу не було з цієї ситуації.,,тільки смерть розлучала.Маю доволі часу,зламала руку,переслухала багато творів минулих тих літ.....недарма ж до наших днів дійшов вислів ,,тільки смерть розлучить нас,,

[@tamaraboiuk8589]

Колись давно чула, як говорили дві жінки:глядиш, глядиш тих дочок, а попадеться дуракові в руки....

[@user-ys7md2fs7n]

Це точно

[@user-xe8hj1es3o]

Це я,та дочка....

[@LINA-rp1xk]

Я теж та дочка.

[@007lusinda007]

І я та дочка..

[@slavaboot9667]

Дякую від душі, за таке акторське читання ! Ви неперевершена ! Прослухала на одному диханні!

[@Lana_Doren_07]

Щиро дякую за прекрасне, чуттєве прочитання твору ! Пройняло душу, яка сумна доля у жінки була. Добре, що люди розуміли і співчували до самого кінця її, і допомагали гуртом.

[@user-nw1gi3py6c]

Дякую за прочитання! Яка сумна доля😢 Не родися коасивою, а родися щасливою

[@olehvasylchenko6301]

Дякую

[@user-xe8hj1es3o]

,,гарний чоловік-гарне лихо,,. Так і є.З досвіду.

[@user-nx1ix9uy7b]

Повчальна історія.

[@user-dq9us6xu7e]

Дякую за вашу працю!

[@natanwajdawajda6493]

Дякую!

[@linapolishcuk3027]

Дякую вам за вашу працю,,,,,

[@user-pi2jf7bc9h]

Дякую, дорога Ліліє. Чудове читання, задушевне. Хотіла б послухати іще у Вашому виконанні.

[@tetianatetiana3460]

Дякую, Ліліє, за чудове читання твору! Аж серце пройняло...

[@LINA-rp1xk]

Так а ж хата у моєї прабабуся була,але по два вікна і ґанок. Навпроти хати цвіли ружі і білі лілії.

[@user-xe8hj1es3o]

І оповідання і акторська майстерність неперевершені.Ви завважили,любі слухачі,що всі твори про ті далекі часи такі сумні та невеселі,що просто сумно-сумно після прослуховування стає....

[@linapolishcuk3027]

Таке колись було,, життя,у бідних людей,,,

[@user-rg7wm9fg3t]

Цікаво в яких ще країнах в 1861році були жінки- письменниці?

[@ljudmilakutscherow455]

Дякую, дуже сумна історія, дякую за душевне читання, коли чоловік тиран, страждає його дружина, а якщо сусідня краіна террорист, то страждає уся Украіна. Слава Украіні!!!

[@dragonk4677]

В Англії. "Гордість і упередженість", теж розповідає про життя жінок. В Америці - " знесені вітром". Зразу і не згадати, думаю досить багато.

[@MM-xb5dj]

Маргарет Мітчел жила у 20 ст.

[@linapolishcuk3027]

Як буває у житті людини,,,,,

[@user-tz3yb7ve9v]

Аж сльози полили(

[@user-ey5dg5se1f]

🎭

[@allabondar7837]

Це ж дружина Куліша написала?

[@audiobooks.l.m3910]

Ганна Барвінок-Білозерська - дружина П.Куліша.