Християнський вірш "В неділю вранці жвава метушня"

м. Тернопіль церква УЦХВЄ по вул. Довженка 4
1.В неділю вранці жвава метушня,--
Усі спішать до храму помолитись
Є в кожного мабуть, своя мета,
Бо ж всі, як вміють хочуть потрудитись
2.Один у хорі партію веде,
Інший вірші напам’ять так читає,
Що часом тебе холод промайне,
А іноді ще й потом покриває.
3.У кожного своя робота є,
А особливо тим, хто слово має.
Від слова цього серце оживе
Душа тремтить, то плаче, то співає
4.Ніхто без діла в церкві не сидів,
Один лиш Джо - самотній, давній віком
Він навіть помолитись не зумів
Ні разу голосно, та тільки так, поникло.
5.А поруч брат все вухо нахиля
Й слова старого хоче зрозуміти,
Та тільки чує пару дивних слів
Ісус - це Джо… - оце й уся молитва
6.Минали дні, проходили роки,
І Джо як всі, ще більше постарівся.
Усі якось старалися, росли.
Ісус - це Джо, він далі й так молився.
7.Та ось одного разу брат-сусід
Помітив, що пустіє місце поруч,
Провідати рішив старого й поспішив
З гостинцем у руці - та хата на засові.
8.-Його не має тут і не чекайте,
Соди він, не повернеться уже,
Пішов в лікарню віку доживати
Сказали ближні,- Тай серце вже плохе...
9.Серце плохе! А де я був раніше?
Можливо Джо на світі вже нема?
І пізно вже гостинці дарувати…
Додолу опустилася рука.
10.В лікарню біг хотів застати друга
Іще живим хотів поговорить…
Та тільки будь тепер відвертим,
Бо ніколи тобі було дружить.
11.Ти зайнятим був сім днів у неділю:
Сім’я, робота, проповідь, молитва.
Розбори слова Божого, а той весілля.
А то полежать треба, відпочити.
12.В лікарню вже не біг, а плентавсь по дорозі
Дозволь Господь живим його зустріти.
Поріг переступив і у тривозі:
Сестричко, а де Джо? Хотів поговорити...
13.Та ви про Джо питаєте? Я рада!
Що ви один із друзів, то ж заходьте!
Не зрозумів наш брат, що все це значить.
Які ще друзі, Джо такий самотній?
14.-Які ще друзі? Ви про що? В лікарні?
Прошу вас трохи мені пояснити
-Ви йдіть до Джо, і там в палаті
Ви зрозумієте усе тієї митті.
15.Переступив поріг - і що за диво:
В куточку тихий вогник мерехтить
І все схиливши голову й коліна,
До Бога всі молитву свою шлють.
16.Перечекав брат з ними помолившись
А потім їм питання задавав:
-Ви всі брати? І як ви тут зійшлися.
Нікого з вас раніше я не знав?
17.-Не знав, не знав - сміялись чиїсь очі
Бо ми в Христі живемо пару днів.
Молитва Джо змінила наші кроки
-Молитва Джо? - всміхнувсь. Це щось нове.
18.-Так, так, приїхав він в лікарню десь надвечір,
Довго стогнав, а потім і заснув.
Ми вже здорові й щоб не було скучно
То грали в карти, а хто пиво пив.
19.Не зразу ми почули тихий голос.
Ісус це Джо…- сусід наш шепотів.
Ми всі притихли, знали бо напевно
Болить його до Бога він летів.
20.Це була ночі мабуть половина,
Двері нараз відкрилися самі:
Ми всі побачили яскраве світло,
Нічого кращого немає на землі!
21.Воно, це світло, тихо прямувало
У той куток, де Джо тоді лежав,
А він, мабуть, не бачив цього дива,
Ісус, це Джо… - він далі промовляв.
22.І раптом світло тихо зупинилось
І голос ніжний з нього пролунав:
Джо, -- це Ісус - ще мить і все скінчилось
Скінчилось все, та тільки не для нас
23.Молитва Джо зуміла запросити
На грішну землю Славного Творця
Ми всі рішили Богові служити,
Прославити Його в своїх сецях.
24.Оце й усе на цьому зупинюся.
Візьміть собі за приклад ви усі
Не в велемовності ви будете почуті
А в Дусі істини та тихій простоті.

[@user-kw4jn2is7q]

Слава Богу. Дуже сильний вірш. Чипляє за саме серце. Нехай Бог благословить. ❤️

[@user-od6ni9gk8d]

Хай вас Бог благословить дуже дуже рясно і у вашому житті буде все прекрасно

[@user-ni5vu6lw3w]

Дякую щиро благословиння

[@user-gv2sz5dz3m]

Славабогу

[@marichkad.1382]

1.В неділю вранці жвава метушня,-- Усі спішать до храму помолитись Є в кожного мабуть, своя мета, Бо ж всі, як вміють хочуть потрудитись 2.Один у хорі партію веде, Інший вірші напам’ять так читає, Що часом тебе холод промайне, А іноді ще й потом покриває. 3.У кожного своя робота є, А особливо тим, хто слово має. Від слова цього серце оживе Душа тремтить, то плаче, то співає 4.Ніхто без діла в церкві не сидів, Один лиш Джо - самотній, давній віком Він навіть помолитись не зумів Ні разу голосно, та тільки так, поникло. 5.А поруч брат все вухо нахиля Й слова старого хоче зрозуміти, Та тільки чує пару дивних слів -Ісус - це Джо… -- оце й уся молитва 6.Минали дні, проходили роки, І Джо як всі, ще більше постарівся. Усі якось старалися, росли. Ісус - це Джо, він далі й так молився. 7.Та ось одного разу брат-сусід Помітив, що пустіє місце поруч, Провідати рішив старого й поспішив З гостинцем у руці - та хата на засові. 8.-Його не має тут і не чекайте, Соди він, не повернеться уже, Пішов в лікарню віку доживати Сказали ближні,- Тай серце вже плохе... 9.Серце плохе! А де я був раніше? Можливо Джо на світі вже нема? І пізно вже гостинці дарувати… Додолу опустилася рука. 10.В лікарню біг хотів застати друга Іще живим хотів поговорить… Та тільки будь тепер відвертим, Бо ніколи тобі було дружить. 11.Ти зайнятим був сім днів у неділю: Сім’я, робота, проповідь, молитва. Розбори слова Божого, а той весілля. А то полежать треба, відпочити. 12.В лікарню вже не біг, а плентавсь по дорозі Дозволь Господь живим його зустріти. Поріг переступив і у тривозі: Сестричко, а де Джо? Хотів поговорити... 13.Та ви про Джо питаєте? Я рада! Що ви один із друзів, то ж заходьте! Не зрозумів наш брат, що все це значить. Які ще друзі, Джо такий самотній? 14.-Які ще друзі? Ви про що? В лікарні? Прошу вас трохи мені пояснити -Ви йдіть до Джо, і там в палаті Ви зрозумієте усе тієї митті. 15.Переступив поріг - і що за диво: В куточку тихий вогник мерехтить І все схиливши голову й коліна, До Бога всі молитву свою шлють. 16.Перечекав брат з ними помолившись А потім їм питання задавав: -Ви всі брати? І як ви тут зійшлися. Нікого з вас раніше я не знав? 17.-Не знав, не знав - сміялись чиїсь очі Бо ми в Христі живемо пару днів. Молитва Джо змінила наші кроки -Молитва Джо? - всміхнувсь. Це щось нове. 18.-Так, так, приїхав він в лікарню десь надвечір, Довго стогнав, а потім і заснув. Ми вже здорові й щоб не було скучно То грали в карти, а хто пиво пив. 19.Не зразу ми почули тихий голос. -Ісус це Джо…-- сусід наш шепотів. Ми всі притихли, знали бо напевно Болить його до Бога він летів. 20.Це була ночі мабуть половина, Двері нараз відкрилися самі: Ми всі побачили яскраве світло, Нічого кращого немає на землі! 21.Воно, це світло, тихо прямувало У той куток, де Джо тоді лежав, А він, мабуть, не бачив цього дива, -Ісус, це Джо… -- він далі промовляв. 22.І раптом світло тихо зупинилось І голос ніжний з нього пролунав: Джо, -- це Ісус - ще мить і все скінчилось Скінчилось все, та тільки не для нас 23.Молитва Джо зуміла запросити На грішну землю Славного Творця Ми всі рішили Богові служити, Прославити Його в своїх сецях. 24.Оце й усе на цьому зупинюся. Візьміть собі за приклад ви усі Не в велемовності ви будете почуті А в Дусі істини та тихій простоті.

[@timobuje9178]

0730777746

[@user-cg2fc9rg9e]

Где написано в библии Иисус Христос пел в группе прославления читали вы

[@olegmyhailuk6181]

Не грішіть ЛЮДИ!

[@olegmyhailuk6181]

Це читання а не віра!!!