Я якось гуляв містом та зустрів барабанщика, який влаштовує вуличні шоу на барабнах. Кинув йому трохи коштів, він подякував, потім розбалакались і так непомітно почав ходити до нього на репетиції ледь не щодня. Бо відчув, що він людина добра, щира та правдива. Потім виручав його пару разів. Отак і почалася історія нашої дружби.
@who_ika4 ай бұрын
Якщо подумати, то будь-яка історія дружби починається з фрази: "випадково зустрілися і стали друзями". Адже в якийсь момент ви були незнайомцями, а незнайомця можна зустріти лише випадково
@КсюшаГнездовська4 ай бұрын
Помітила що найчастіше дружба починається з допомоги... Як би абсурдно це не звучало... Колись прочитала це і вирішила втілити цю думку в життя Тепер я (не усвідомлюючи цього) завжди прошу в різних людей чимось допомогти (навіть в дрібниці - пікажіть чи вірно, а це правильно і тому подібне) В результаті мене всі памятають і добре знають, багато хто мене вважає другом/знайомою. Але є одне але - в мене жахлива память на імена і мені соромно повторно запитати..... В результаті мене знають всі а я - як завжди 😅 Просто мило посміхаюсь і роблю вигляд що памятаю
@dariahetsman77092 ай бұрын
Я була закохана у хлопця, все йшло до стосунків, але враз він і всі в компанії зробили вигляд, що нічого не було. Це було жорстко, але я залишилась із ними через відсутність альтернативи, у мене було погано із соціалізацією. З часом він привів дівчину і став з нею зустрічатися. Мало того, що для мене вона одращу стала ворогом, так ми ще й як люди ну зовсім не сходилися, були дуже різні та обидві дуже пасивно-агресивні. За деякий час вони розійшлися, я теж зрозуміла, що мені в тому кодлі нема що робити і пішла. В тому ж році я пересіклася з нею в універі, хоча я все ще мала до неї антипатію, вона зачепила мене до розмови, а я не вміла тоді відмовляти, стали згадувати ті пригоди, все що було і вона повідала мені багато цікавого про ту компанію. Я і до того здогадувалася, що там не все чисто було, а від почутого волосся було дибки - классика жанру - в очі всі мало не в ясна цілувалися, а поза очі поливали брудом. З тої розмови стали спілкуватися, і тепер вона моя дуже близька людина, ми живемо в різних містах, але бачимося за будь-якої нагоди.
@e_waspish4 ай бұрын
Історія мого знайомства з ними дуже проста і коротка, але скільки подій це за собой понесло і скільки всього НЕ сталося (і добре і сподіваюсь, не станеться), це жесть Але то був абсолютно випадковий, дискордний "зіпсований телефон", який організувала одна класна художниця (вона також одна з цих друзів хіхі) І тепер це цілий окремий чат зі своєю історією, цитатником і легендами х3