Чим подалі від людей - тим краще бджолам....

У фільмі автор знайомить колег з важливими висновками та принципами вибору місця розташування вдалого пасічного точка та показує окремі етапи інфраструктурних робіт з його облаштування.

[@БджолиіпасікаОлександра]

В моїй місцевості завжди у дворах бджіл тримають, попід вікнами хат. Пасіки невеличкі, до 30 пнів. Бджоли місцеві. Так споконвіку було й є

[@МедКарпат]

Ніколи в історії людина не здійснювала такий інтенсивний вплив на довкілля як в останні десятиліття. Тому з часом нам доведеться змінювати підходи до утримування бджіл. Адже бджоли - своєрідні "пилотяги" всього, що є в наближеній до них природі....

[@ІгорЦіпіньо]

Чим далі від людей тим і пасіка ціліша.

[@ЮрийЖуков-ш9г]

Доброго дня, я з вами згоден, далі від людей на багато краще.

[@gabdsung9654]

Як розумію, дипломатично посилаються на ... люди, які мешкають біля однієї з точок.

[@user-ik8to2wo4s]

Крім європейського законодавства ще існує наше,яке передбачає розміщення кочових пасік не ближче як за три кілометри до найближчої пасіки у населеному пункті .І коли в гірське село приїжжає пасіка наприклад Немещуків і розміщує наприклад сто сімей в межах села то місцевим пасічникам приходиться годувати своїх бджіл влітку.Тобто при пошуках місця для точка треба враховувати ще й кількість вуликів аби не зашкодити місцевій популяції бджіл.

[@dimarmo5725]

Підкажіть, будь ласка, реквізити "ваших" законодавчих актів, щоб я міг теж ознайомитись?! Я знаю тільки одні вимоги. Згідно з наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 30.01.2001 № 9 " Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, пасіку можна розміщувати у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 метрів від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель і 5 км від воскопереробних заводів, підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7 км.

[@МедКарпат]

Це дуже важлива тема. ЇЇ потрібно врегульовувати на законодавчому рівні.

[@user-ik8to2wo4s]

В цьому році я спостерігаю дуже малу кількість джмелів та інших комах, що харчуються нектаром рослин медоносів і протягом літа я бачив мертвих джмелів на квітах,які можливо померли від голоду.Я вважаю,що основною причиною є перенасиченість бджолосімями на території мого села Лазещина.Якщо місцеві пасічники утримують сукупно біля 170 сімей, то ще Немещуки привозять 100 сімей і це на бідну медоносну базу сінокосів. Тому пасічники які привозять бджіл у гірські села мають керуватися в першу чергу здоровим глуздом і при плануванні кочівлі цікавитися у місцевих бджолярів яка кількість бджолосімей є на території села.А наші ветеринарні служби при допомозі науковців повинні розробити карти які ілюструють насиченість бджолосімями в кожній територіальній громад,, врахувавши пасіки які не зареєстровані ,І вже на основі цих карт і розроблених науковцями норм густоти розташування бджолосімей для гірських лук та лісів,видавати дозволи на кочівлю пасік на луки та зелені білети на лісові зруби.За таких умов місцеві екосистеми будуть стійкими та матимуть велике різноманіття видів комах ,а місцева аборигенна карпатка буде мати повноцінну медоносну базу,а отже і здоровий генофонд.Не знаю чи на часі це робити зараз ,але після закінчення війни створити такі карти і змінити систему кочівлі в гірські райони потрібно обовязково.

[@dimarmo5725]

@@user-ik8to2wo4s усе вірно кажете, зробіть такі карти екосистеми і насичення місцевості бджолородинами. Зберіться громадою бджолярів, виділіть кошти, розробіть нормативний акт та подайте на затвердження на місцевий і національний рівень. Впевнений, громада і місцеві пасічники вас повністю підтримають, в тому числі і фінансово 👍

[@user-bz4lr2ot2m]

В мене невеликий досвід пасічникування всього лише 12 років іте що бджоли летять на сировину і в різні посудини з застояною водою,на протязі останніх років я на точку давав дві посудини одну з підсоленою водою іншу з чистою завжди швидше забирали підсолену воду і не було бджіл на сичовині А цього літа послухавши відео Ярослава Мухи де він говорить що сіль вбиває бджіл і скорочує життя бджілки на 20 відсотків,я давав чисту воду ізнов помітив що бджілки знову брали грязну і застояну воду і сичовину від худоби , так будь ласка порадьте як бути,щиро дякую наперед , хай Бог допомагає

[@user-jl4yy4jq6d]

всі веземо бджіл в Карпати😊

[@user-tk3vw4qf4h]

Карпати єдиний регіон України де отримують цінний мед. Місцина яка в силу своїх особливостей зазнала найменшого впливу сучасного сільського господарства а в Україні ще й варварського. Вперше бачу такого адекватного і відповідального пасічника. Дійсно професіонал.

[@МедКарпат]

Дякую за коментар.

[@БджолиіпасікаОлександра]

@@user-tk3vw4qf4h в мене мед з заплави Дніпра з дикого різнотрав'я. Хочеш скуштувати?

[@ОлександрТовдер]

Є вакансія бджолопсіхолога для зняття стресу у бджіл. Заняття проводяться індивідуально з каждою бджолою.

[@user-qx3vo6cg3m]

Якщо воду пісолювати то бджоди не будуть шукати сіль на гною. Ну а вирішувати вам.

[@Mykhailo221]

У одному з аших відео ви одночасно клали пластини від кліща і сітки для прополісу, я вас питав чи ця отрута не попаде у прополіс.Ви не відповіли на моє питання і вже не знаходжу це відео.Чого ви не відповідаєте на запитання?

[@МедКарпат]

Сітки для прополісу встановлюємо на бджолині сім'ї вже на початку червня. Там вони знаходяться все літо. Після останнього відбору літнього меду проводимо літні обробки бджіл від кліща Варроа смужками. Це здебільшого відбувається в кінці серпня. В цей час бджоли прополіс слабше заготовляють, тому ми стараємося забирати сітки з бджолиних сімей, що дає змогу уникнути потрапляння лікувальних прнепаратів а прополіс. .

[@user-cb4ml7vb8v]

Ясно. Щіро дякую за матку . А ще Е матки?

[@МедКарпат]

Обмежена кількість. 0974605891.

[@user-bz4lr2ot2m]

То кого з вас слухати Ярослав Муха говорить що сіль вбиває бджіл ,а Ви говорите що даєте підсолену воду і у нього і у Вас великий досвід роботи з бджолами

[@Мото-пчеловод]

Слухайте лекціі В.А.Гайдара!

[@Mykhailo221]

У одному з аших відео ви одночасно клали пластини від кліща і сітки для прополісу, я вас питав чи ця отрута не попаде у прополіс.Ви не відповіли на моє питання і вже не знаходжу це відео.Чого ви не відповідаєте на запитання?

[@nazark6120]

@@Mykhailo221 теж цікаво б було почути відповідь на ваше питання!!

[@МедКарпат]

Я не популіст, а намагаюсь оперувати фактами. Хоча б цій темі пропоную застосувати один з головних принципів успішного бджільництва: "Найкращий вчитель - це самі бджоли". Спостережливі пасічники-практики повинні б помітити як бджоли активно шукають сіль в природі особливо в період інтенсивного вирощування розплоду. Проза життя свідчить, що бджоли швидко знаходять місця, де на землі присутня звичайна сеча. І.....сідають на ці поверхні в пошуках....солі. З іншого боку зробіть звичайний дослід облаштуйте навесні дві напувалики - одну без солі, іншу з підсоленою водою (достатньо близико 1-2г на 1 літр). Відповідь яка бджолам потрібна вода дадуть самі бджоли.....

[@МедКарпат]

Сітки для прополісу встановлюємо на бджолині сім'ї вже на початку червня. Там вони знаходяться все літо. Після останнього відбору літнього меду проводимо літні обробки бджіл від кліща Варроа смужками. Це здебільшого відбувається в кінці серпня. В цей час бджоли прополіс слабше заготовляють, тому ми стараємося забирати сітки з бджолиних сімей, що дає змогу уникнути потрапляння лікувальних прнепаратів а прополіс.

[@vitalrybak]

та не такий страшний той вовк як ви його намалювали ) . люди і бджоли жили ,живуть і будуть жити поруч. є свої незручності але є і переваги . важливо розмножувати не агресивну бджолу . це на руку всім.