Йоґанн Вольфґанґ Ґете - Фауст. Аналіз характеру головного героя.

«Фауст» - один із найвидатніших творів світової літератури, над яким Йоґанн Вольфґанґ Ґете працював майже все життя, в період із 1774 до 1831 року, і яка стала головною життєвою працею німецького філософа. Сюжет заснований на німецькій легенді про бродячого чорнокнижника і лікаря Фауста.
Перша частина драми побачила світ 1806 року, але потім неодноразово перевидавалася з авторськими доповненнями. Другу частину було опубліковано вже після смерті Гете, на початку 1830-х років.

[@user-rv7mb4fj7v]

Спасибо

[@LitWorld1]

І Я дякую за підтримку!

[@Rostyslav_Chahrak]

Я звзнаюсь, що досі не читав "Фауста". Але чув багато оглядів - якось цей твір постійно випливає у полі мого зору. Знаки) Чув думку, що Гьоте вже тоді побачив, що ставка на раціональне не працює. Не працює, якщо відкидати етику та мораль (які є трансцендентні), а саме це робили еліти того часу. Що призвело, зокрема, до першої світової. Хоча Гьоте до цього не дожив. Але ваш аналіз показує, що там багато ньансів і багато речей, які глибше. Треба читати - медитувати та рефлексувати над цим самостійно. Дякую за відео.

[@LitWorld1]

Я вважаю що кожен повинен це прочитати. Але кажу відразу, одного разу буде недостатньо. Я ,десь через пів року ,буду читати ще раз.

[@Rostyslav_Chahrak]

@@LitWorld1 шкода тільки німецької не знаю. Такі речі краще в оригіналі читати.

[@LitWorld1]

Згоден, римовані твори краще всього читати на мові оригиналу! Але маємо те, що маємо)

[@user-ww5zd4du1d]

Трагедія довжиною в життя...а може, декілька життів...Фауст ніби проживав свої житяя на прискоренні. Багато питань щодо цієї швидкості. Чи потрібна вона була, щоб врешті-решт зупинитись? риторичне для мене.... Дякую за розбір! Багато чого відгукнулося у серці

[@LitWorld1]

І Я дякую за чудовий коментар!