Назавжди запам'ятаю що клевер це конюшина! Дуже дякую ☺
@Лариса-к7к2у3 жыл бұрын
Дякую. Пугач і ропуха два нових для мене слова.
@ЛюдмилаКравченко-щ1з3 жыл бұрын
Дуже дякую.
@irynamar39683 жыл бұрын
Рада , що пройшла тест ! Задумалася , наскільки непомітно , мова ворога проникає в суспільне мислення .
@Wlidmer3 жыл бұрын
Ви абсолютно все знали з цих висловів? Жодної помилки?
@irynamar39683 жыл бұрын
@@Wlidmer замість « до чого хилите» переклала « до чого ведете» ,. Вираз « по созвону» чую вперше . Для мене вираз « зі звонимося , почуємося» звучить природніше . Вредный(характер) , - переклад злостивий , бо вередливий більше підходить до російського « капризный» ..
@hlyadach_103 жыл бұрын
Пензель - запозичення з польської, яка запозичила з латині ( pēnicillus) Цікаво як на теренах України називали пензель, до окупації Польщею. І взагалі цікава тема зискання українських питомих відповідників до полонізмів, якими не менше ніж русизмами рясніє наша мова, германізмів, латинізмів.
@Wlidmer3 жыл бұрын
Так, а ще якщо далі заглибитися, то це навіть когнат до слова «пеніс»!
@lingvostudija61413 жыл бұрын
Шановний пане, наша мова ряснішає спільнослов'янською лексикою, а не полонізмами. Не підтримуйте мітів рос. пропаганди. А росіянізмами справді кишить. (Л. МАСЕНКО "МІЖ МОВОЮ І ЯЗИКОМ). Най Бог вам помагає. Дякую.
@hlyadach_103 жыл бұрын
@@lingvostudija6141 я не кажу що не рясніє росіянізмами, але заперечувати те, що у нас багато полонізмів, германізмів принесених за посередництвом Польщі, та латинізмів - лицемірство. І до чого тут пропаганда? Я ж наводжу докази до тих слів, які є чужими. Точно так само можна стверджувати що "комп'ютер" українське слово, бо воно не російське... Маячня повна! Таке враження, коли говорять про засмічення, то мають на думці лише росіянізми. Так от приклад : іска́ць - білоруська и́скам. - болгарська icchati - давньоіндійська искати - давньоруська iskać - польська iskati - праслов'янська ùскати. - сербохорватська. iskať - словацька iskáti. - словенська viskati. - чеська Українська - шукати 🙄. І це ми, спадкоємці Русі, маємо переймати чужі слова, замінюючи їх на ті які становлять активний лексикон???! Та це росіяни мають подавати ці слова як перейняті, як і половина їхньої мови!нам треба повертати своє, і робити це думно! Ось є приклади українських відповідників до "Шукати" : глядіти, зискати, віднаходити, віднаходження.
@Валерій-я5п3 жыл бұрын
Чудово!
@БойківчанинОлекса3 жыл бұрын
Вподобайка +++++
@lingvostudija61413 жыл бұрын
Вподобайка!!!
@ОлегДичок-е8т3 жыл бұрын
Крихта також дрібка , звідси і дріб'язок
@leonidavkhimenko23393 жыл бұрын
Подяка за працю !
@hlyadach_103 жыл бұрын
Ропуха - очевидно, запозичення з польської мови; Проте : п. ropucha «тс.» виводиться від давнішого *chropucha/kropucha (псл. *korp-avъ «шерехатий»);
@Wlidmer3 жыл бұрын
Дуже цікаво, дякую, Юрію. Я теж активно захоплююсь етимологією.
@hlyadach_103 жыл бұрын
@@Wlidmer дуже прикро що багато слів із давньоруської мови було перейнято мосоквитами, під час занепаду русі, ми не обстояли їх і зараз називаємо русизмами, хоча це московити мають їх називаюти українізмами. Чомусь ютуб видалив мій комент) пишу вдруге
@Wlidmer3 жыл бұрын
Однозначно є позитив у плані розвитку укр. мови! Адже всі школи перевели на укр. мову + ввели закон про обслуговування... Так що не все так погано)
@hlyadach_103 жыл бұрын
@@Wlidmer так, хоч якісь хороші новини)
@hlyadach_103 жыл бұрын
КО́ЛІР запозичення з латинської мови; лат. color ( ‹ colos) «колір; фарба» зіставляється з дінд. śáraḥ
@hlyadach_103 жыл бұрын
Перлина - фр. perle «перлина», очевидно, походить від іт. perla, що, як і нім. Pérle, зводиться до нар.-лат. *perla, яке виникло з лат. perna «стегна; вид молюска», спорідненого з дінд. pā́rṣṇiḥ «п’ята», ав. pāšna-, гр. πτέρνη, гот. faírzna, двн. fersana, нвн. Ferse «тс.»;
@hlyadach_103 жыл бұрын
Нирка - через польське посередництво запозичене з німецької мови;
@casperado6663 жыл бұрын
В мене питання як перекласти облокотиться хныкать погремушка
@Wlidmer3 жыл бұрын
облокот`иться 1) спира́тися лі́ктем (лі́ктями), спе́ртися лі́ктем (лі́ктями) и поспира́тися лі́ктями, обпира́тися лі́ктем (лі́ктями), обпе́ртися и обіпе́ртися лі́ктем (лі́ктями) и пообпира́тися лі́ктями, опира́тися лі́ктем (лі́ктями), опе́ртися лі́ктем (лі́ктями) и постира́тися лі́ктями, зляга́ти лі́ктями, злягти́ лі́ктями 2) (прислоняться к чему-л.) обпира́тися, обпе́ртися и обіпе́ртися и пообпира́тися, спира́тися, спе́ртися и поспира́тися, опира́тися, опе́ртися