Рет қаралды 21,565
Сьогодні аж ніяк не лише про візит Петра Порошенка до США та про те, як там, та й у Європі, до речі, також, стомлені оцією зеленою бикоко-дипломатією й політикою, його сприймають і приймають, як справжнього президента країни. І нічого з цим оте наше Зе вже вдіяти не спроможне. І не тільки про те достатньо чітке та зрозуміле його ставлення до перспективи виборів, яке він озвучив для закордонних колег і для українців. Звісно ж, жодної відмови, а лише те, про що ми з вами вже тут говорили - проти неоголошеної, але ошалілої виборчої кампанії, агітації й провокування розбрату в суспільстві, яке ці зелені мародери ведуть нині під час важкої й кривавої війни.
А основне сьогодні все ж про той план Трампа, який містить дуже болісні та навіть згубні для України елементи. І яких не усунули не через злу волю адміністрації США (вони просто не усвідомлювали всього значення деяких із нав’язаних москвою пунктів), а тому, що наша влада сама втратила сприйняття й рукоподаваність, позбавила суб’єктності Україну й блокувала тих, хто міг, хотів і вмів виправляти такі помилки. Тільки зараз, коли із тим Зе рахуються все менше навіть у середині України, вдається щось хоча б спробувати виправити. Але має це робити офіційна влада. Я сьогодні тут описую дивовижний кульбіт долі, коли такий ненависний для Зе Порох зумів пролобіювати деякі зміни в графіках оголошення плану, черговості візитів тощо. Щоб оте Зе мало змогу хоч щось зробити корисного. А ще, щоб для України все не було аж настільки принизливо.
Скористається? Не знаю. Кожен раз, коли дехто відкриває рота або ж тягне скрізь свого завгоспа-ляльковода, наші шанси й умови погіршуються. Що можна було зробити, реалізовано під час того такого блискучого візиту Порошенка. Що тепер натворять наші «бикоко»?
А поки дякую за ваші перегляди, запрошую підписуватися на мої канали в ютюб і телеграм та прошу про поширення, рекомендації, коментарі і вподобайки.