КНИЖКОВІ АНТИУТОПІЇ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ: коротка історія успіху та занепаду | ПРОЛІТ

[@roboger6590]

Блін , як я кайфую , що ЮТУБ нарешті почав підкидати мені в рекомендаціях такі чудові молоді канали як ось цей

[@dnister_nymph]

Я лише на 25 хвилині, але вже хочу подякувати за величезну працю, що пішла на створення цього відео. І окрема подяка від моєї ностальгії)

[@delfin5235]

"- Після того, як ви народили дитину, ви можете її здати... - На мясо - *хлясь*"

[@marinadidkovskaya9672]

Я знаю реальну країну, де це можливо. Та ще лади давали за м'ясо

[@asuran8116]

​@@marinadidkovskaya9672Московія? (З великого, бо це початок речення)

[@АнастасіяТомащук-в1б]

Голодні ігри - це найкраще що траплялося в моєму житті, абсолютно особлива для мене історія, з якої і почалась моя любов до книжок. Познайомилась з нею це 14-річною дівчинкою, зараз мені майже 23 і я досі щороку перечитую усі книги, а всі фрази з фільмів знаю напам'ять. Що мені тут сподобалось найбільше (якщо брати до уваги саме любовну лінію), то це те що головна героїня не обирає якогось супер сильного качка з 100500 кубиками пресу, 2 метра ростом і м'язами розміром з авто (так, як це зараз дууууже часто де зустрічається), а більш, навіть, тендітного хлопця, головна зброя якого - слово. Тобто розвіюється той міф що всі хлопці повинні бути типовими мужиками-мужиками, а також показується що люди з психічними розладами також можуть бути коханими (на прикладі не лише Піти, а і Енні)

[@КроликЗмісяця]

Ніколи не читав антиутопії. Принаймні повністю. У мене є моя особиста головна біль і нездійсненне захоплення під назвою "451° за фаренгейтом". Яку я починав читати і кидав з різних причин тричі... Чорт забирай, тричі, Карл! Не те щоб мене дуже захоплювала ідея всіх цих підліткових антиутопій, хоча б тому, що у них часто є наукова фантастика, а я від науки далекий як Харків від Львова. Проте тепер я знаю через що не спатиму довгі зимові ночі після навчання бо тепер мені хочеться познайомитись із Деліріумом. Все ж тема світу без емоцій не така і погана. Дякую вам за відео, як завжди 1000 зі 100 ❤️

[@ot_shob_sho]

Ціла година контенту, кайф) 🤤 Дякую за таке довге відео! Антиутопії не зовсім моя тема, читала тільки класичні твори. Можливо тому, що коли почали виходити підліткові антиутопії я вже шукала свою першу серйозну роботу) але цікаво було послухати, дякую!

[@prolit_]

Дякую ❤️

[@karn.n.a]

Китай, одна з найстаріших антиутопій, що я знаю.

[@valeryk3717]

Дуже сподобались Голодні ігри за те що по суті Кітніс абсолютно не вмахалося бути якимось там символом. І це дуже добре відчувається протягом усієї трилогії. Все чого бажала головна героїня та що спонукало її на дії - було банальне прагнення врятувати спочатку свою сестру, потім Піта, і не померти самій при цьому. З усіма змінами які відбуваються довкола, вона в жодному разі не зраджує своїй меті, і навіть отой нечіткий любовний трикутник не збиває її з цілі. А те що з неї зробили оту Переспівницю, це не тільки досить іронічно, але й для неї самої не має жодного значення. Взагалі складається враження що у своєму житті вона пливе за течією, намагаючись просто тримати голову над водою. Мені здається що саме це робить її цікавою та близькою читачеві. Тому що героїчні герої які мають стати королевами\королями\рятівниками це вже давно не цікаво, а от людина з простою, приємною та логічною мотивацією це завжди притягує інтерес.

[@prolit_]

У Сюзанни Коллінз в цій серії якраз дуже люблю персонажів і не дуже люблю її світобудову. Але «Голодні ігри» - дійсно класна серія.

[@mrstekolshik]

Ну так, дійсно. Шикарний персонаж - кавелдик, що пливе за течією. 10/10.

[@valeryk3717]

@@mrstekolshik читайте уважніше. Мотивація Кітніс проста і зрозуміла - все чого вона прагне - врятувати тих, хто важливий для неї і щоб її лишили у спокої. І для досягнення цієї мети вона користується усіма засобами що їй трапляються. Цинна та Тринадцятий дистрикт зробили її символом спротиву, причому вона сама не розраховувала на цю раптову популярність, і Кітніс користується ситуацією як може - домовляється про амністію для Піта, ставить свої умови, але по суті є просто дівчинкою, яка вижила і яку запхали у пропагандистський ролік у шикарному костюмчику. Вона не бажала і не бажає бути героїнею та спасительницею - вона просто приймає ситуацію як є. Але це не робить її аж ніяк поганою героїнею, бо її цілі чесні та їй можна співчувати.

[@user-zo4ei1ip2i]

Через це я рада, що прочитала "Голодні ігри" не в підлітковому віці. Інакше тоді я б вирішила, що Кітніс -- негідниця, якій виявили неабияку честь, а їй щось не до вподоби. Може б, подумала, що вона так робить тому, що жінка. А от коли я стала старшою і почала читати цю книгу, то така героїня, звісно, була для мене дещо незвична, але я її розуміла

[@Juliana-be9ey]

Мені дуже подобається, що ви вільніше почуваєте себе в кадрі. Це помітно неозброєним оком 🖤 Дякую, подивилась на одному подиху) також дякую що залишаєте ремарки ваших братів. За тим як ви взаємодієте цікаво спостерігати) ну і часто важко не погодитись з тим що вони кажуть, особливо про "а вийшло гівно"))

[@olenaliakhovska8867]

На дригій хвилині: ...зовсім юні дівчата, які читають Сару Маас....І 36-річна я, ховаю за спину телефон з книжкою Сари Маас і тихо гигикаю в екран. А якщо серйозно, то є відчуття, що зараз надолужую свої підлікові роки. Бо у моїй юності на полиці стоял лише вбогий Кір Буличов, а сучасну підліткову літературу (там де я жила) було нереально знайти. Можливо тому у нас в школі всі кайфували від "Майстера і Маргарити", бо це була така собі перша підліткова казка-фентезі, яка потрапляла у руки. Плюс мені зараз дуже важко читати щось солідне та інтелектуальне. Тому зовсім юні дівчата не завжди зовсім юні))))

[@olha_b]

Читала всі ці антиутопії 😳 Голодні Ігри вивели мене з нечитуна, тож вони займають окреме місце в моєму серці. І також асоціюються з подіями 2014го року. В мене навіть є фото з Майдану, де стоїть стара реклама другого фільму, а на ній наклейки з прапором

[@MaruMiller]

у вас дуже кльові тематичні відео 🥰🥰🥰 дякую! а я от пропустила цю всю тусовку, бо була вже дорослою. хоча тема завжди заходила - десь як Матрицю подивилась (цей весь, бунт проти системи, ух!), але прочитала кілька під час ковіду, "Голодні ігри" наприклад, і жалкувала, що цього всього не було в моїй юності, бо дорослою вже помічаєш, наскільки це все простенько написано :( з того що запамяталось - це доволі оригінальна антиутопія "Ходячий хаос" Патріка Несса про планету, де чоловіки чують думки один одного, але не жінок))) теж екранізована з Томом Холландом в головній ролі, але занадто, занадто вже піздно...

[@Valeriamarus]

Ого, я зараз вперше подивлюсь огляд на Деліріум, який читала в школі! Лайк авансом ❤

[@nastialadanska2270]

О Боже, я така щаслива просто. Коли я побачила, що вийшло це відео, одразу подумала про мою давню любов - Деліріум, але була впевнена, що тут не буде про цю серію. Я ще колись давно читала цю трилогію і чисто випадково знайшла її в інтернеті і читала в електронному варіанті російською. Я досі памʼятаю, як взагалі не могла від неї відірватись і як плакала наприкінці першої книги. Я чомусь думала, що її тут не буде, бо серед всіх моїх знайомих не чув про ці книжки, не те що вже читали. Тому я дуже вдячна Вам і всім коментаторам, що розділили мою любов до цієї серії) До речі, чи можна десь перечитати цю серію українською? Бо я ніде не знайшла(((

[@kindmoonmushroom2146]

Думаю популярність тем фейрі обумовлена їх містичністю та небезпекою. Угода з фейрі це фактично угода з дияволом тож книги про них заграють з вічуттям забороненого, небезпечного та загадкового. Тобто того що подобається підліткам. Круто переносити себе на того хто зумів подолати і підкорити сили які простим людям і не снилися.

[@nastyapukhova6908]

Я щось випала з усього цього двіжу з підлітковою літературою, і єдине, що мене якось поєднало одного разу із цим от усім прекрасним, це Ділан О‘Браєн, що вештався лабіринтом. Бо ми пішли в кіно заради нього 😅 Підлітковою літературою у мене були фанфіки, які я розбавляла класикою (тим ж Оруелом та Бредбері, боже їх храни, до сих пір не люблю антиутопії, дитяча травма великого брата) , та мені і на думку не спадало читати підліткові цикли. Та й нас їх ніхто не читав, тому якось і нікому було розрекламувати. Дякую за відео!

[@anastasiiaserafyn9788]

Спасибі за таку (ще й інформативну!) подорож у 2013-2016)) Я теж, до речі, читала "Голодні ігри" якраз взимку 2013-14 і дуже асоціювала цю серію з Майданом, аж ходила показувала усім навколо якісь абзаци, де було описане щось віддалено схоже до нашої тодішньої реальності.

[@alisator]

Мені було вже 19 років, коли я дізналась про Голодні ігри та подивилась/прочитала їх. Це буквально співпало з початком Євромайдану, тож дійсно дуже близьке за душевним станом було. Навіть у чомусь допомагали книжки прожити реальні переживання у нереальному світі… Усі інші історія так-сяк дивилась в екранізації. Девергент спочатку показалась цікавим атракціоном, але потім поворотні повороти сюжети ставали такими нелогічними та дивними, щоб краще це буди старі кліше (хоча б було б логічніше). Ваші брати дуже круті!! Передавайте їм вітання! Дякую за відео та нотку ностальгії 🫶

[@prolit_]

Рада, що сподобалось ❤️ Я теж свого часу починала якраз із Голодних ігор, але фільмів повністю так і не бачила 😄

[@mrstekolshik]

Як ви цю жуйку з присмаком бруду читали? На перших сторінках я спіймав просто купу логічних дірок, абсолютне невміння авторки писати і її небажання пояснювати що взагалі сталося з країною і що там у інших. І нафіг забув як страшний сон.

[@alisator]

@@mrstekolshik рада за Вас

[@eklesa8885]

О боже, так приємно слухати, дякую за контент! До речі, чудова зачіска, Вам дуже личить)

[@olenakuzmenko2284]

Дякую за відео) в підлітковому віці читала майже все з обговорюваного. Дякую, що повернули своїм відео в ті емоції 🙂 Ще дуже любила книгу Стефані Майєр "Гостья". Це - не антиутопія, але теж в підлітковому віці викликала в мене купу емоцій.

[@ЮляГобела-ф5н]

Дякую за таке довге відео. Було дуже цікаво. 'Голодні ігри' читала далеко не в підлітковому віці (десь років в 25-26), але мені страшенно сподобалась ця серія книг)))

[@ОльгаКорбан-п3щ]

Дякую за гарне відео! Єдине, що головних героїв звали Катніс та Піта. Кітніс та Піт - це забаганка російських недоперекладачів, яка дуже ріже слух.

[@Hanna_Hrebenchuk]

Дякую за вашу працю , ця година пройшла дуже швидко 😢💜

[@daria8579]

Роки про які йдеться мова, у мене були буквально кілька років тому. І своєю антиутопією я напевно назву "Атаку титанів", бо по опису мені здалося, що вона більш-менш підходить. Хоча, на відміну від бігуна, коли герої виходять за межі стін, на щастя, автор знав як має продовжитися історія.

[@Sofiya_Zofi]

Деліріум був найпершою книгою антиутопією яку я прочитала. І вона одна з найулюбленіших. Дякую за подорож спогадами.

[@kvasolynka]

З превеликим задоволенням дивлюся ваші відео,дуже подобається подача та по факту усе,як завше дякую за огляд)

[@moonskiss]

Не фанат антиутопії, але відео здалося дуже цікавим. Година пройшла непомітно. П.С. Вам неймовірно пасує ця зачіска.

[@liu_tel]

Коментарі Боді це просто вогник! Відео просто занурило у мої 13 років, коли ці антиутопії були тим що я читала до світанку. Я досі палкий фанат Голодних ігор, і для мене стало приємною несподіванкою, що авторка порадує нас ще чимось, та ще й одразу серіалом. А от з Деліріумом у мене щось пішло не так, роздумуючи зараз можу зробити висновок, що я згнайшла битий файл другої частини, бо перша була чітка й захоплююча, а от далі я ніби нотатки авторки читала, все було змішано та незрозуміло, тоді ще найшла сцену втечі з тюрми (якщо правильно пам'ятаю) від інших осіб і намагалась віднайти адеквате продовження, але потім врешті здалась і дійшла до висновку, що перша книга має відкритий фінал, а все наступне, що я бачила то невдалі фанфіки... І ось тепер, це спонукає повернутись на десяток років і все ж таки розібратися що до чого. А ще не було в відео, але я просто в захваті була від серії Потвори Скотта Вестерфельда (2005-2007 чотири книги) і мене так захопила ідея цієї книги, де люди примусово у віці 16 років мають пройти операцію краси, і це прям була екзистенційна криза у моїй голові. Щодо "Посвячений (The Giver)" то книгу не читала, але свого часу хотіла жити у такому суспільстві, я от скільки не зустрічалась з подібними сюжетами, то кожен раз розуміла, що роль головного героя, який ламає систему це точно не про мене. Мені подобалось би це "ідеальне" суспільство, де за мене все вирішують та відсутні емоції. Хоча зараз це сприймається трохи з іншого боку. І хоча антиутопії були на слуху у тих роках, я ще тоді захоплювалась псевдолицарськими романами типу Айвенго, історій про Робіна Гуда і тд.

[@kr_julie]

Здуріти можна, відчула себе старим відром 😅 я читала майже кожну книгу з цього відео! Здається, я як особистість вибудувалась на цих книгах. Така ностальгія, неймовірно. Дуже дякую за це чудове відео! Відверто, книги про вампірів, дампірів і ліканів мені любилися більше. Хтось читав серію книг Жардін Фрост про Кет і Кості?

[@prolit_]

Ми всі вчились розй*бувати тоталітарні режими, мабуть

[@ВікторіяВирова-ь4э]

Оооо, Кет і Кості, аж "олскули звело"))) Ще та парочка, як і одна з улюблених вампірських серій. Кривавеньке, часом жорстоко і постійно гаряче)) А головне сюжет цікавий. Шкода, що українського перекладу не було та й, здається, так і немає(( Кілька років тому побачила, що одна з візуальних новел випустили історію з окремої серії про Влада. Я валялась, практично слово в слово, я перевірила😆 З тієї ж опери, у ті роки в нас з подругами був ще окремий період фану по БЧК (Братство Чорного Кинджалу) та серії "Лихоманка" Карен Марі Моннінг. От де фейрі то жесть люта для людей 😑😅 Ой, дурдом, що за часи були, під грифом чтива 18+ і героїв "мужик-червоний-прапорець"🤦🏻‍♀️😆 Але на такий огляд я б подивилась із задоволенням)) Кет і Кості навіки Ван Лав 🍬

[@ВікторіяВирова-ь4э]

@@prolit_ А згадуючи нашу історію, ще й активно практикуємо💛💙 Згадався мем: "читати про історичні події"🤗 і "жити під час історичних подій"🤪 Здається всі краще б читали🙈 Дякую за огляд, він прекрасний)) Коменти за кадром взагалі окрема вишенька на смачному тортику🍒

[@anastasiaalekseiuk6987]

В той час, коли всі читали антиутопії, я намагалась прочитати всі книги про Персі Джексона, бо моя гіперфіксація на давньогрецькій мітології сказала "first things first" 😅. Але я пам'ятаю цей неймовірний бум і так, він для українців припав особливо вчасно. А ще це навело на думку, що, можливо, сучасні підлітки так захоплюються історіями про фейрі через загострення бажання ескапізму? Що, в принципі, може бути наслідком і пандемії (хтось взагалі пам'ятає про неї?) і, з боку українців, повномасштабного вторгнення 🤔. Взагалі, це просто цікавезна ідея: провести паралелі з популярними жанрами в певний час та контекстом історичних подій тоді..

[@christina8069]

я коли десь в 9 класі дочитала "Дивергент", то пам'ятаю, що виплакала всі очі через фінал, але сюжет зараз навіть в загальних рисах сюжет не згадаю) дякую за вашу працю, дуже круте відео, я відчула на собі цілий вагон ностальгії)

[@RodionPolchaninov]

Дякую Вам за це відео! Мене жанр саме підліткових антиутопій свого часу оминув (ранні 80-90-і, їх просто не було ще написано скоріше за все), але тепер я знаю що б мені таке почитати. Але мене здивувало, що коли ви посилалися на більш ранні антиутопічні твори, ви оминули Олдоза Гакслі та його "Який чудовий світ новий!" (світобудовно це таке суспільство споживацтва на максималках, ще й кастове). Свого часу справила на мене потужне враження. Також є книга "The Running Man" Кінга (під псевдо "Р. Бахман"), і доволі відомий фільм з Шварценеггером у головній ролі по ній. Там уже ближче до того, що описують автори підліткових антиутопій, тема жорстокого шоу розкрита доволі повно (але головний герой все ж дорослий). Ну і, нарешті "Еквілібріум". Суспільство без емоцій, теж після глобальних війн. Не знаю, чи є книга по ньому. Ну, і наостанок, "Ми" Замятина. Я вагався, чи варто додавати цей твір, бо його написано ще за радянських часів (1920 рік! Заборона на друк тривала аж до 80-х), але це прям класичний антиутопічний роман, з яким, на мій хлопський погляд варто ознайомитися.

[@analis_s]

Година, найс. Люблю довгі відео. Доречі з поверненням нас коментарів від вашого брата

[@Lili-fn9rx]

Я теж у свій час фанатіла від підліткових антиутопій.. Це відео занурило мене у приємну ностальгію.. Дякую💜

[@Alder-Helga]

Підсвітка - файна, стіни - ок (і сподіваюсь, що міцні), ведуча - классна!

[@juliayamdems4715]

Ну нарешті хтось згадав Ніла Шустермана 🥰 це просто любов на все життя. " Приречені на розплетіння" називається цикл. Ще в ного є антиутопія цикл "Жнець" теж крутий, на жаль в Україні видали тільки дві частини трилогії - КМ-Букс підводить (

[@oleksiilysak2833]

Більша частина з перелічених книг- це Прекрасний новий світ із своїми варіаціями на цю тему))

[@ditadnipro]

На момент появи цих творів мені було добре за тридцять )) і я давно вже прочитала класику жанру - Гакслі, Бредбері, Орвела та ін., тому мене не дуже зацікавило. Втім, я таки пробувала, але вчитала лише Дешнера та Янсі) Шустермана збиралася, та досі роки не дійшли. Бігуна в лабіринті я дивилася, коли вийшла вся трилогія, але більше через акторський склад)) Але - дуже цікаво було послухати вас. Чудовий якісний контент!! Дякую!!

[@Chimerietz]

Відчуваю себе найстарішою людиною, що дивиться це відео))) в мої підліткові роки цей підлітковий жанр ще навіть не з'явився. Найближчий відповідник це був "451 за Фаренгейтом" мабуть.

[@mariiakovbasiuk3764]

Сенкʼю вері мач, що нагадали мені про мій підлітковий період, прямо зловила нотки ностальгії при перегляді. До речі, нещодавно закінчила Баладу Сьюзен Коллінз, і мені вона прямо дуже зайшла, і сюжет і герої🔥

[@polychka_]

Дякую дякую дякую за цей величезний відос, ваш аналіз та працю! Дуже подобається монтаж і картинка у сьому відео, а також голос брата з-за кадру, він додає кольорів, досить кумедно слухати його коментарі (а також базу)) Поки слідкувала за ходом відео, зустріла фразу "Нащо я вам тута переповідаю сюжет Голодних ігор, ви ж його вже всі читали, або бачили". НЕ ДАРМА ПЕРЕПОВІДАЄТЕ. Я була саме тією дитиною, яка чула звідусіл про Голодні Ігри, але сказала собі "Спочатку прочитаю книги, потім гляну фільми" І НЕ ПРОЧИТАЛА ЇХ. Я вже випустилась зі школи, скоро випущусь з університету, але я досі не прочитала Г.І. 😂😂

[@lady_di5]

Ураа, нове відео від Проліт на цілу годину. Біжу дивитися!

[@danasolomiychuk9705]

Ура ціла година! Вас можна довго слухати 😍 З цього всього читала тільки "Голодні ігри". Люблю і книгу і фільми. В книзі мене час від часу плавило від переживань Кітніс 🙃. От чесно, забагато було мені її емоцій )

[@b_marysia_v]

Я дякую каналу Проліт за те, що у мене поповнюється список книг, які я хочу прочитати за порадою)

[@НаталияЯкушева-д4о]

Коли ви сказали про Фейру та порівняли її з Кітнісс, я посміхнулась, бо саме зараз читаю цю історию Сари Маас і таке порівняння мене зацікавило ) Дякую за ностальгію)

[@vikakalaur]

А-а-а-а!!!🥰, я безмежно вдячна тобі за це відео, це ціла година насолоди ❣️😌

[@vikasus4709]

Дуже дякую, ваше відео повернуло мене в ті прекрасні часи , коли можна було цілий день нічого не робити, лиш читати.😅 Крім згаданих книг на думку ще прийшли «Я-четвертий» що не сильно антиутопія. Але якщо брати доуваги що головні герої прибульці з розвиненої планети опинились на землі, тому чому б і ні)))

[@Krobluv1172]

вав сиділа малювала поки дивилася і година пройшла ніби 10 хвилин! обожнюю довший формат, спожіваюсь такого буде більше ❤️✨

[@kr_julie]

Я теж люблю Деліріум! Отой її останній монолог про «ламайте стіни» мені дуже зайшов.

[@prolit_]

ТАК Колись навіть зналв його напам'ять

[@yevheniia.yevheniia]

Такий точний опис "того, що біжить у лабіринті"! Серйозно, попри фільми навіть, пам'ятаю більш-менш першу частину, а дві інших злились у якийсь суцільний крем-суп із подій

[@soggi0]

Вау, випадково натрапила на це відео. Було дуже цікаво, дякую!

[@enni3508]

Так-так-так! Про Фейру та Кітніс! Я зараз теж вирішила познайомитись з тим, з чого так верещать сучасні підлітки, почала читати Двір шипів і троянд, і все думаю - що у мене за дежавю, де я це вже читала...

[@lady_di5]

- Совок намагався створити утопію, а вийшла антиутопія. - А вийшло гавно! Це відео однозначне стане одним із моїх улюблених на каналі. Сподіваюсь, ми ще якось почуємо твоїх братів за кадром, їхні коментарі дуже класні. Мій підлітковий період припав на ті ж самі роки (ми, здається, однолітки), тому я пам'ятаю кожну з цих серій, окрім "П'ятої хвилі". Проте я сама читала тільки "Дивергента", решту все планувала планувала, та щось не дійшла до них. Мене навіть на екранізації не вистачило, в "Голодних іграх" я подивилася перші 2 частини, в "Той, що біжить лабіринтом" тільки одну і в "Дивергенті" теж 2, здається. Я не знаю, чому я так кидала їх всі і не додивлялася до кінця. Напевно цьому посприяло те, що тоді ці серії та їхні екранізації були буквально всюди, тому я приблизно знала, чим вони закінчуються і мені вже було не так цікаво далі дивитися. "Деліріум" я не читала, але також чула про нього і він мене дуже цікавив, але потім в якийсь момент я просто переключилася на щось інше і забула про цю антиутопію. Тому спасибі за нагадування, можливо, я трохи поностальгую і прочитаю таки цю серію. Також пригадую, що в той період я ще читала "Сотню", але це вже швидше постапокаліпсис. Не скажу, що ця книга була з найкращих, вона зацікавила мене тільки тому, що я дивилася серіал, який був її екранізацією. Сам серіал взяв від книги лише ідею і дуже відрізнявся від неї, але мене настільки зацікавила там одна пара, я ніяк не могла дочекатися їх у серіалі, тому вирішила спробувати щастя у книгах. Добре, що спробувала, бо в серіалі у Кларк та Белламі препаскудний кінець. Тому, хоч книги і були доволі слабенькі, вони мені подарували ендгейм моєї пари і омріяне щастя. Взагалі антиутопії мені подобаються і хоч в той період вони були всі під копірку, все одно вони захоплювали і ти легко міг ковтнути той сюжет за пару дній. Зараз я вже не пригадаю книги, в яку б ось так з головою поринула. Напевно, останньою була Крістель Дабо і її "Крізь дзеркала", які до речі теж швидше за все є антиутопією. Може це просто мій жанр, хтозна. Дякую за це відео. Хоч воно і вийшло довгим, я б і ще дивилася і дивилася. Тим більше, ти влаштувала такий собі портал у минуле. До речі, дуже гарний ремонт😍 Чекаю нових відео і бажаю натхнення. P.S. Я теж любила Стайлза і Лідію, так чекала їхнього канону. Тому, коли через травму в ТЩБЛ та зйомки у фільмах Ділан не зміг нормально дознятися у Teen wolf, я дуже засмутилася😬 І певно тоді і вирішила не додивлятися ці фільми.

[@prolit_]

Дякую за такий довгий коментар І дякую за те, що дивитесь

[@mrstekolshik]

Я знаю, чому ви їх кидали і не додивились. Тому що це все лайно і халтура

[@krykhta]

сотня то любов… але серіал 🤢🤧

[@victorialetiuha9070]

Дякую за відео! До речі, за Дивергентом зняли три фільми, але серія, здається, не завершена. Якщо я правильно пам’ятаю, вони розділили третю частину на дві і так ніколи і не випустили четверту фінальну.

[@trunya_u]

дякую, більше таких відео!

[@Hanna-us7dm]

Дякую за чудове відео!! Пам'ятаю в якому захваті була від першої частини Того що біжить лабіринтом. Відразу по закінченню читання побігла по всім книгарням шукати наступну частину. Знайшла її в іншому кінці міста. І поки їхала до дому, зрозуміла наскільки вона всрата)

[@ВалеріяШевченко-е4т]

Величезне дякую за відео! Чудова робота. Я, здається, і досі обожнюю антиутопії, як і приблизно 5 років тому, хоча вже й не так часто зупиняю свій вибір на них. До речі, нещодавно закінчила читати "The walled city" (не знаю, чи є в українському перекладі), теж доволі схоже на антиутопію. Не можу сказати, що прямо в захваті від цієї книги, але вона доволі хороша і легко читається саме через динамічність подій

[@egleeet]

Це була просто неймовірна година мого життя, цілий день чекала світла, щоб нарешті глянути цей шедевр. Дякую за працю та прекрасне відео❤

[@klion8899]

Люблю ваші відео ❤ Ви класний букблогер!

[@germanovich_k5918]

Відео просто нереальне! Крутий звук, затишна картинка, цікава тема з жартами... Захоплююся!

[@kashiomi_art]

Дуже довге і інформативне відео, дякую за цю ретроспективу. Я підліткових антиутопій майже не читала в тому віці, проте бачила всі екранізації, бо мене на них водили подружки. Не жалкую, це було доволі весело. Я в ті часи читала так би мовити класичні антиутопії типу "1984", "451 градус за Фаренгейтом", "Прекрасний новий світ", і вони мені дуже подобалися. З підліткового я уже в університеті прочитала серію "Хаос крокує" Патріка Несса, по якому не так давно вийшла просто жахлива огидна екранізація. Сама серія крутезна, як на мене, я взагалі люблю роботи цього автора.

[@riaarei5900]

Як цікаво дивитись про книги, які ти ніколи не читала і не збираєшся. Хоча першого "Того, що біжить лабіринтом" я дивилась. Дякую за таке довге відео.

[@margaritachalovskaya5811]

Дуже приємно було подивитись це відео. Я читала кожну з цих трилогій, потім перейшла до класичних антиутопій. Дівергент дійсно відчувається зараз трохи дебільним. Деліріум мене розчарував тим, як там було кохання описано, Відбор від Кіри Касс було краще. Maze runner не дуже вже встиг в час мого захоплення, тому не дуже люблю. Рік Янсі це супер, тому що не важливо який сюжет, його стиль це ВАУ, я вкрала у нього дещо в свій стиль прози. Ну а Голодні ігри змінили все, колись я опиралась на них, щоб написати свою книгу, а потім відпустила та створила щось більше натхненне саме міфами. Але це в копілку до всіх цих смертельних ігр де перемагає один. Майже всі ці книги є у мене в паперовому вигляді в Харкові 🥺 Доречі, ще про Голодні ігри та 2014. Я досі пам'ятаю як кадри з "У вогні" повторювали кадри з новин, тільки на майдані не було Переспівниці, однак все інше те саме. І от зараз, читаючи початок Переспівниці, де Кітнісс сидить в своєму рідному зруйнованому бомбами місті, я знову відчуваю, що ми в одній історії. Голодні ігри трохи більші за себе в моєму житті.

[@bim.plu777]

ого, велике відео! дякую, приємно дивитись перед сном щось спокійне та цікаве

[@ord9054]

Читала тільки серію Голодні Ігри. Перечитувала у п'ятнадцять і вже коли бала по старше. Зараз часто бачу на книжкових барахолках, як цю серію книжок шукають покупців. Треба визнати, що ця трилогія дуже захоплююча, я пригадую не могла відірватися, коли її читала. Знаєте, мені подобається, що у тих книгах була якась підліткова наївність, зародження почуттів, невизначеність, сором'язливість у стосунках. Це не скажеш про теперішню література. Сцени сексу у теперішній підлітковій літературі - нехай, це сучасні реалії, у їхніх руках інтернет та соцмережі, ці книги їх нічим не здивують. Але мене тривожить аби ці книжки не перетворились на романи у стилі тих самих "365 днів", тільки у головних ролях гостровухі ельфи та чарівники.

[@havenfrog8823]

Після жарту про переробку дітей на м'ясо в мене почалась реклама Макдональдс

[@kuteika]

Ех, колись в місцевій бібліотеці взяла книжку, також була антиутопія з розділенням на класи, типу сині якісь піздаті, якийсь робочий клас і бомжі, які тусили в катакомбах. Сюжет пам'ятаю погано, але точно знаю що книга складалась з трьох частин, типу перші дві були, про це як головна героїня разом з любовним інтересом знищують систему, а потім - це мені надзвичайно сподобалось тоді - самі стали оцим режимом. Дівчина була вченою і створила еліксир вічного життя, який вони обоє випили. З часом їхнє кохання згасало, коли вони спостерігали за смертями своїх дітей, внуків і т.д. І третя частина книги була про іншу парочку, де вже вони боролись проти цього режиму. В чомусь я можу помилятися, але нажаль не пам'ятаю назви, аби перечитати. Також дякую за відео, цікаво було прослухати

[@irastruk9910]

Чудове відео❤️ Закадровий голос, чиє ім'я я забула, додає ізюминки) Шалена ностальгія на мене нахлинула, пам'ятаю, як читала Голодні Ігри бо була шаленою фанаткою фільмів, і книги мені більше пояснили світогляд і ще сильніше закохали в серію. А от з Той, хто біжить лабіринтом, усе було дуже навпаки, починаючи з другої книги, я не розуміла а що відбувається😂 тому режисеру фільмів моєна лише поаплодувати, що він з такого клубка неясно чого, витягнув щось притомне. Ну і звісно цей фільм я теж дивилась після "teen wolf" бо зловила краш на Ділана, куди ж без цього. Дивергент дивилась вже в дорослому віці шоб поржать. Зараз теж навіть кусочка з сюжету згажати не можу. Серія яку я надіялась щови згадаєте, але не дивно що ні, це "Темні уми". Є фільм на 1 частину, і в нас перекладена 1 книга в КСД і звісно серія закинута. Фільм провалився в прокаті, бо ніхто про нього навіть не чув, але він - моя безпечна територія. Там є явна затравка на продовження тому логічно що багато питань зсюжету не закриті, але дружба 4-х головних героїв це щось. А ще Ліам Стюарт був би моєю підлітковою любов'ю якби я дізналась про нього раніше 💔

[@shewasafairy_87]

Клас! Читала, мабуть, все, про що йшлося у відео. Особливо любила Голодні ігри))

[@karetynaag]

Відео неймовірне! Щиро дякую за якісний контент ✨

[@КатяТамаза]

Боже, як же я чекала вашого відео😁Ви неймовірно красива и дуже класна🤩 Я дуже рада, що знайшла ваш канал😘

[@yevheniia.yevheniia]

Вперше в моєму житті таке, що дивлюсь відео, яке ніколи не знала, що мені воно треба 😅 дуже ретельна робота, це захват! Стільки ностальгії 🫠 Захотілось перечитати голодні ігри Напевно, найближчим часом цим і займусь) прикро, що паперовий варіант уже майже не вихопити

[@arinavozniuk7023]

Я б не була такою впевненою щодо того, що всі читали й дивилися ці історії) Я 1995 року народження, деякі назви чула й маю якесь уявлення про них, але не більше

[@ЛіліяМарченко-ч3с]

О, то мій улюблений жанр 😻 Каєф👍

[@my_insomnia]

Чудове відео, я майже все або читала або дивилась і так, на мою думку Голодні Ігри то найкращий представник жанру, хоча шустермана розібрані чи якось так теж дуже цікава) мені не 15, але я досі люблю іноді почитати якісь підліткові антиутопії, вони дійсно сповнені боротьби, етичних питань і досить надихаючі)

[@enni3508]

Окреме дякую за Деліріум. Згадала як я зачитувалася у свій час та як чекала новин про майбутній фільм/серіал, а потім обурювалася кастом)

[@ПаніОтож-бо]

Дуже цікаво, дякую!

[@ІваннаФедорос]

Я нещодавно якраз думала про те, що стало таааак багато фентезі, а мої улюблені антиутопії вже не такі популярні 😅 дуже рада, що натрапила на ваше відео 💓 Мені здається, що антиутопії більш реалістичні і більш здатні допомогти підліткам ?? Навіть якщо у героїв є якісь трішки сили, їм все одно доводиться докладати багатьох зусиль, щоб банально вижити. Натомість у фентезі все часто складається так легко і просто 🥲 Дякую за відео і ваші коментарі! Дуже цікаво і змістовно! 🤍

[@hmnwsl]

дякую величезне за відео! під час вибуху популярності цих книг ( у нас це роки 2013-2015(?)) мені було 11-13, тому нічого із цього і не читала, і не дивилась й досі 🥲 а зарах мабуть й не буду цього робити, бо думаю, в мої 20 враження вже буде не те, так як я купила серію мрію свого дитинства, і прочитавши її зараз я зловила багато крінжу і пожалкувала, що купила всі книги, бо то того не варто було. думаю, тут буде така сама ситуація. але я в свій час підлітковий росла на фентезі книгах, а саме тих, що видавав росмен (страшний гріх моєї душі). моєю обсесією були часодії, я всі книги прочитала за 7 днів і жадала ще і ще, перечитала всю щербу, потім пішла до соболь і її дарителів, також читала купу класики типу джейн ейр, починала навіть гаррі поттера, але на 5 книзі після 200 сторінок здулася. а потім зловила сильну книжкову депресію, а коли повернулась до читання, то вже й підлітковий вік закінчився 🙃 дякую ще раз за відео, година пройшла нереально швидко, цікаво було б побачити зе щось схоже, мейнстрімні книжки/медіа в різні роки 🖤

[@Helga-bh1qq]

відео шикарне! довгий формат вам дуже личить) у підлітковому віці намагалася читати всі ці антиутопії, але не заходило. у минулому році читала сумнівної якости (то був взагалі походу маркетинговий хід для співачки Руслани, лол) "Лана. Дика енергія" Дяченків. теж антиутопія, явно натхненна майданом. там існує завод, який поглинає звуки, нагадує чорнобиль опше, але символізує диктаторську владу, бо змушує мовчати людей банально. і герої перемагають його, зібравшись великою юрбою разом, і створивши багато шуму (трембіти, сміттєві бачки замість барабанів, вигуки, пісни, лозунги)... досі хз, як вони могли написати щось НАСТІЛЬКИ антисов'єцьке, а потім стати тими, ким стали :( читати їх ніколи не буду вже, але ця книга назавжди у серденьку, бо комплексувала ті невдалі підліткові спроби у читання антиутопій.

[@АлинаБожок-э8ж]

А ким вони стали?)

[@Helga-bh1qq]

@@АлинаБожок-э8ж Сергій досить проросійський завжди був, але нещодавно помер, тож його позиції ми не почули. а Марині тоталі пахуй, продає нові книжки на росії, мовчить про війну, хоча сама з Києва. утім, що очікувати від подружжя, яке написало "пандем" (відверту мастурбацію на совок) і з часом скотилося до безкінечних самоповторів (:

[@АлинаБожок-э8ж]

@@Helga-bh1qq не знала цього . Не знайомилась з автором . Тепер, ймовірно, не буду ((

[@viktoriavasyura3070]

Ви чарівні, як завжди, і в нових декораціях також, звісно с: Дякую, що нагадали про той самий період підліткового читання з захлинанням, коли книжки ковталися за пару днів. Так само на той період припали і Лоіс Лоурі з The giver (до речі, там наче серія була, і друга книга, не пов'язана з першою, називається "В пошуках синього", так само доволі коротенька), і Лорен Олівер з "Деліріумом" (теж одна з найулюбленіших була), і С'юзен Коллінз з "Головними іграми" (всю серію за тиждень проковтнула, бо не могла відірваться), і про Ніла Шустермана пам'ятаю... а от "Дивергента" навіть і не читала, бо й справді вже тоді цей жанр трохи обрид. Проте, буквально в минулому році прочитала невеличку трилогію-антиутопію французького автора, "Мето", про хлопчиків, які живуть у Домі, вони не пам'ятають, як потрапляють в Дім, їм даються римські імена, їм проводять заняття цезарі, і, коли під кимось із хлопчиків ламається ліжко, бо він вже виріс, він зникає з Дому, а його місце займає новенький. Читається швидко, затягує і по ходу розвитку сюжету стає зрозуміло, що ж сталось в цьому світі, чому в Домі обмежена кількість дітей і яким чином вони спробують змінити такий устрій. І величезне дякую за чудове відео (ще й таке довге)! Спокійних Вам днів, натхнення і великого заряду повербанка. Чекаємо наступного відео!

[@anastasianahorna]

крутий канал! крута ти! дякую за відео, дуже цікаво тебе слухати!

[@anastasiiapetryshyn973]

Неймовірно приємно було поностальгувати за тими часами, коли це все було популярно. Пам'ятаю дві перші книги Голодних Ігор просто проковтнула за два дні. А от фільми мені взагалі не зайшли, я просто заснула на другому й більше не пробувала). Бігун у лабіринті в мене так і стоїть вже декілька років перша книжка, в котрій я прочитала тільки перші сторінки, і думаю так і буде стояти ще роками). Щодо Дивергента, після фільмів в мене абсолютно не з'явилося бажання починати книжки. Можливо, бо тоді я вже трохи виросла з тих всіх антиутопій. Чесно кажути ще разом з цим всім згадується Дім дивних дітей, хоча, мабуть, ця книга тут і не сильно пасує, але вона припадає якраз на мій період антиутопій, а це мій коментар, тож... Вона й ГІ моя підліткова любов і якби сильно я зараз не розуміла, що вони не настільки вже й класні, а яка нафіг різниця, якщо зараз я їх і не читатиму (можливо саме тому, аби не руйнувати цей приємний смак ностільгії), а тоді вони викликали в мене дуже приємні емоції.

[@LeaSparrow]

Цей закадровий ко-експерт просто топ шикардос, дуже ржу😂❤🎉

[@yulyakrasii9185]

відео нагнало такууу ностальгію! захотілося перечитати "голодні ігри", бо тоді я читала їх на хвилі популярності й не думала про їхню значимість, вплив, символізм і так далі. моєю улюбленою трилогією був "той, що біжить лабіринтом", пам'ятаю як у школі читала з телефона пірачені книжки, приквели-сиквели і ось це все......але абсолютно погоджуюся, що перші книга та фільм - найкращі, а далі воно просто скочується і скочується...........ну але тринадцятирічній мені було все одно в принципі, бо я тоді тільки відкривала для себе книжки взагалі

[@crueljulz]

Насправді в якомусь сенсі антиутопія - інша сторона утопії. Бо у Хакслі, наприклад, усі живуть щасливо, але з'являється герой, який протиставляється системі. Бо в цілому, у Мора чи Кампанелли міг з'явитися персонаж, який проти існуючого порядку 😅

[@crazycraker080]

Вааааау, неймовірно цікаве відео❤❤

[@danae7825]

Я дуже люблю антиутопії, більше того - у підлітковому віці намагалася навіть написати антиутопічну повість 😃 Голодні ігри справили на мене напевно найбільше враження серед саме підліткових антиутопій, дуже люблю той всесвіт

[@solomia_trs]

Я підліток. Я читаю як і про фейрі так і антиутопії. Фентазії дає мені змогу утіктит від реальності. А антиутопії дають мені змогу побачити, що недоліки суспільства можна побороти (звичайно вони значно менші за ті які там описують)

[@kseniiashp]

Обожнюю Ваші відео, а коли вони довгі то 🔥🔥🔥Дякую за Вашу працю ❤

[@Olena.bookoholic]

Антиутопії - Калокаїн, Ми, Колгосп ткарин, Який чудесний світ новий ;) Моя любов до антиутопій якраз в підлітковому віці розпочалась - коли задали читати першу - 1984 ))) Правда всі тут мною перелічені я прочитала не так давно, просто якось раніше не шукала нічого крім 1984 та 451 )))

[@kindmoonmushroom2146]

А мені "дорога" і 1984 дуже зайшли а на інші енергії запалу уже не вистачило.

[@Tiraverus]

Дякую за чудову підбірку 💙💛 З усього списку згаданого не читала нічого, окрім "451 градус по Фаренгейту" від Рея Бредбері. І той не підлітковий, а скоріше вже класика. І ту читала, бо дуже сподобались оповідання Бредбері особливо цикл "Марсіанські хроніки". Загалом я не дуже люблю антиутопії, коли в житті і так складно, а тут тобі показують всі проблеми сучасності але концентровані та зібрані в один флакон. Саме тому я більше по літературним творам з фентезійною тематикою, проблеми ті ж самі, але декорації більш приємні, дають змогу помріяти про нездійсненне. Ескапізм... Хоча антиутопії переважно не читаю, але тим не менше дивлюсь екранізації. Тому порівняння книг з фільмами було цікавим. Окремо дякую за таймкоди з назвами по серіям книг та показ обкладинок та афіш фільмів, полегшує сприйняття інформації, бо наче назви знайомі, а одразу все не пригадаю 💖

[@okkulbaba]

Теж полюбляю антиутопії, тоді, майже 10 років тому асоціювала себе з гг😅 А ще на тих піратських ресурсах знайшла якось трилогія ''Уродина'', так гордилась собою що з оточення тільки я її прочитала☺️

[@ВасильРабошапко]

Я ще не дивилпся відео але голодні ігри це любов а Піта все ше один з кращих чоловіків книжкових

[@ЛіліяМарченко-ч3с]

Оооо, таааакк, Голодні ігри 😻👍Піта😻Син пекаря🧑‍🍳🍞🥧🍰🎂

[@lexisasha]

Піта то любов ❤️ Кітніс його не заслужила

[@DM-ew9sm]

Дууууже в тему))) дякую за ностальгію❤

[@valeriatelychko2055]

Дякую за цікаве відео! 😊

[@starker3993]

У шкільні роки просто обожнювала антиутопії і фактично знайомилися з ними у хронологічному порядку, який ви подали. Єдиною серією, яку я не впізнала по назві, була Деліріум. Але почувши сюжет, я зрозуміла, що починала її, але не дочитала. Мабуть через те, що вона дійсно доволі плавна і не така насичена екшеном, як інші. Найулюбленішою була серія Голодні ігри. Вона для мене відкрила цей несправедливий антиутопічний світ й наступні книжки я постійно порівнювала з нею

[@ananasbanana4452]

5хвиля ОБОЖНЮЮ ! Читала першу поки продовження ще ще було треба дочитати.

[@sannys4752]

Класна тема для випуску 👍 Може щось про фентезі ще? 😉😄

[@katerynkathebee]

Цікаво було дивитись це відео, я читала майже все з озвученого, хоч і з деяким запізненням, бо мені зараз 16) Голодні ігри я читала, здається, найпершими з усього цього і мені вони сподобались, хоча любовний трикутник мені здався дурнуватим і взагалі кохання головних героїв трохи непереконливим. Потім я читала Дивергента (тільки 1 з половиною частину) і мені теж загалом подобалось, бо я до того бачила фільм і книга з фільмом добре одне одного доповнювали. Потім я було почала Деліріум, але я прочитала десь, що це дуже нудно, тому так і не завершила. Буквально півроку тому я прочитала Того що біжить лабіринтом і мені не дуже сподобалось, бо хоч перша частина була дійсно непоганою, але далі все перетворилось на великий сумбур з абсолютно незрозумілою кінцівкою - я так і не зрозуміла що відбувалось останні сто сторінок третьої частини (можливо таке враження в мене склалося, бо я прочитала всю серію за одну ніч і коли я дочитувала третю частину, то це вже була шоста ранку). Взагалі у більшості антиутопій, які я читала була одна проблема - погані фінали. Зараз всі фінали мені здаються однією величезною мішаниною коней і людей, яка незрозуміло як утворилася і в кінці чомусь (завдяки складеному за два дні до битви плану про який нам таємничо мовчали або завдяки дуже простій ідеї, що прийшла в голову в останню секунду і ніхто до цього раніше не додумався). Здається, тільки в Голодних іграх до цієї фінальної битви авторка нас підводить за допомогою сюжету. Із антиутопій, які не було згадано в цьому відео, я зараз можу згадати Знищ мене Тахіри Мафі (англійською - Shatter me). Я побачила її в англомовному букстаграмі, всім вона дуже подобалась, тому я вирішила її прочитати. І це була одна з найгірших серій, які я коли-небудь читала. Там показано постапокаліптичний світ, в якому через проблеми з екологією щось сталось і світ збіднів, повсюду військові тоталітарні режими і з'явилися люди зі здібностями (опис світу неточний, я його не дуже пам'ятаю). І хоч з цього доволі традиційного постапокаліптичного світу можна було зробити щось цікаве, але персонажі все зіпсували. Всі вони є абсолютним кліше - гг Джульєтта не може нікого торкатись, бо так вона витягує життєву силу з людини і ця людина помирає (щось нагадує правда?). Джульєтта це та сама дівчина, яка все життя страждала - батьки її не любили, люди її шарахались і називали нелюдом, потім вона взагалі потрапила до в'язниці, де і знаходиться в нелюдських умовах на початку твору. Адам - хлопець, якого підселяють до неї в камеру, в дитинстві вони разом вчились і він єдиний проявляв до неї доброту. Він спочатку описується класичним "хорошим хлопцем", потім виявляється що він працює на владу, але він потім допомагає їй втекти від цієї влади ітд. Аарон - голова сектору, в якому знаходиться Джульєтта, він "поганий хлопець", хоче винести вигоду з сил Джульєтти, але потім виявляється що він просто травмований злим батьком і взагалі любить Джульєтту і тільки він по-справжньому розуміє її темну сторону ітд. Там ще доволі багато персонажів, але згадати на ім'я можу тільки Кенджі - він класичний "Стайлз" в цьому творі, єдиний хто не бісив. Там далі відбувається ще сто мільйонів кліше і відвертої х*йні яку навіть не хочеться переказувати (наприклад, Адам і Аарон несподівано виявляються братами - як оригінально). Якщо хтось дочитав до цього місця - дякую. Було б цікаво послухати і про розвиток фентезі, особливо в 00х і 10х роках, бо я більше читала з того періоду саме фентезі, а не антиутопій.