Людмила Плєвако - Краплини радості (читає автор)

Автор вірша: Людмила Плєвако

[@pavlovamariia]

Краплини радості Життя - відрізок часу невеличкий. В безмір’ї вічності - яскрава мить, Яка колись дощенту догорить І згасне, наче мерехтлива свічка. Та є одна корисна досить звичка, З якою час немарно пролетить: Допоки в серці вогник ще горить, Життю радіти, як весні синичка. Хто знає, що у долі на меті. Її уроки часом непрості: Гіркі й цілющі, наче сік калини. Страждання й біди всі як світ старі. Та недарма говорять лікарі: «Найкращі ліки - радості краплини». © Людмила Плєвако