Львівська політехніка - Таємниці старовинного Львова

Компанія «Армікс» - виробник професійної будівельної хімії представляє - «Таємниці старовинного Львова з Арміксом». Львівська політехніка.
Офіційний сайт компанії "Армікс":
armix.ua/
Проект будівлі у 1872 році виконав відомий львівський архітектор Юліан Захарієвич. А вже через 5 років будівництво було завершене, і на той час Цісарсько-королівська Технічна академія отримала назву Вищої Політехнічної школи.
Архітектура будинку запроектована у стилістиці історизму з домінуючими мотивами італійського неоренесансу. Пам’ятка, яка є одним із нечисленних прикладів архітектури технічного навчального закладу періоду ХІХ століття в Європі.
Фасад будівлі відзначається спокійним та гармонійним поєднанням класичних архітектурних форм ― ордерної системи комбінованої з декоративними ліпними обрамленнями прорізів, рустуванням площин стін, балюстрадами, скульптурним оздобленням.
Урочистий вхід та центр головного фасаду вирішений у формі портику-ризаліту, який прикрашають лоджії з шістьма колонами коринфського ордеру на другому ярусі. На першому ярусі центрального ризаліту, що оздоблений рустуванням, розташовані три входи з двостулковими високими дверима, які репрезентують унікальну мистецьку столярку львівських майстрів. Аттик на завершенні центрального ризаліту оздоблює алегорична скульптурна група, що символізує Інженерну науку, Архітектуру і Механіку. Автором цього твору мистецтва був видатний львівський скульптор Леонард Марконі. Викарбуваний нижче на фронтоні споруди напис латинською мовою «Litteris et Artibus» ― «Науками і Мистецтвом» залишається актуальним як і понад 200 років тому. За словами завідувача кафедри архітектури та реставрації Миколи Бевза, в процесі дослідження фасаду споруди було віднайдено застосування романських цементів, матеріалу, який існував до І Світової Війни. Він дозволяв робити пластику, оскільки мав властивості гіпсу та швидко тверднув.
Триповерхова будівля з високим цокольним поверхом, зведена з цегли та каменю. Має три внутрішні подвір’я, два з яких симетрично розташовані обабіч головних сходів.
Під час Першої світової війни у головному корпусі Політехніки розміщувався австрійський військовий шпиталь, в результаті чого споруда зазнала незначних змін. А під час Другої світової війни тут був німецький військовий госпіталь.
А тепер про найцікавіше! Що ж приховує Львівська політехніка всередині?
На противагу скромним формам фасадів будівлі, інтер’єр вражає відвідувача своїм багатим неоренесансним вирішенням архітектурних та декоративних елементів. Дзеркальне склепіння центральної частини широкого вестибюлю підтримують два ряди подвійних колон тосканського ордеру. Бічні частини вестибюлю перекриті хрестовими склепіннями. Всі склепіння вестибюльної групи приміщень прикрашені поліхромними розписами. Наверх ведуть парадні сходи з ліпними балюстрадами, прикрашені декоративними ліхтарями.
Кожний проріз аркади прикрашений двома алегоричними скульптурними фігурами (жіночою та чоловічою), що символізують мистецтво та науку. У коридорі холу другого поверху симетрично біля бокових крил сходів розміщені парні алегоричні жіночі скульптури зі штучного каменю з віденської майстерні, які персоніфікують гармонію та рівність.
Верхній ярус актової зали прикрашають 11 мальованих олійними фарбами картин, за ескізами Яна Матейка, під загальною назвою «Тріумф прогресу». За задумом художника, вони символізують те, як основи духовного та технічного прогресу можуть призвести як до цілковитого щастя на Землі, так і до загибелі суспільства. В алегоричних образах використані Біблійні сюжети за античною міфологією. Серед них: створення людини; відповідальність людини за долю землі; Боже натхнення; вади людства; примарний тріумф сатани; Пресвята Богородиця втішає тих, хто до неї приходить; поезія, музика, історія; скульптура, живопис та архітектура; винахід залізниці та парової машини; винахід телеграфу; суецький канал.
В процесі дослідження стелі у актовій залі також була виявлена цікава річ. У проекті стеля закладена як дерев’яна, проте над цією дерев’яною конструкцією було віднайдено бетонну кесоновану плиту! Залишається загадкою: чи вона була зведена одразу, чи додана пізніше, оскільки, якщо йдеться про її зведення у 1877 році - то це було б унікальним відкриттям!
Відео зняте у співпраці з Національним Університетом "Львівська Політехніка" lpnu.ua/

[@user-fj7hh4gz5b]

Дуже круто! Рідний університет, ніколи не помічала, що він дійсно настільки величний! Дякую за інформацію, давайте побільше таких відео🙂

[@user-wy9vi5dq1m]

Надзвичайно цікаво! Дякую за таку кропітливу роботу!

[@user-ru5xx8gx2j]

Дуже пізнавально, інформативно та цікаво, дякую автору!

[@SmorgunOxana]

Тут пройшло моє дитинство, тут я вчилася... Миколо, вітаю - чудове відео, ну і Твої прекрасні фахові пояснення!

[@user-yn4ug5cx8d]

Пізнавальний фільм... дякую

[@VovaLifeStyle]

Надзвичайно цікаве відео а особливо коли це гарною українською мовою💙💛! Треба лише підняти голову, щоб побачити красу. Знімайте побільше відео !💪

[@user-by8cb9yl6y]

Давно не було нових відео про Львів... Дякую, дуже цікаво!

[@user-qg6yh9hb8p]

Найкращий інститут привіт мій дорогенький Для мене роки проведені в Політехніці були найкращими і взагалі люблю Львів найкраще місто Європи

[@user-xv4hk9wn9n]

Багато нової інформації, дуже цікаво! Молодці.

[@AntonSai]

Ого! Скільки раз там бував і не зауважував навіть частини з показаного. Дякую за таке цікаве відео!

[@Andy-wq2bt]

Цікава інформація! Так тримати) Чекаємо наступних серій

[@andriimoroz2005]

Класне відео ! Шикарний наш Політех !!)

[@user-xi9qx1vg5k]

Ого, бував не раз, але все що почув "ВСЕ..." для мене нове! Дякую за відео, і за рідненьку) Так тримати!

[@oleggelloo854]

Найкращий Університет!!!

[@ihorpryyma3585]

дуже круте відео. Скільки років там вчився, а не замічав того всього)

[@volodymyrlysyk7534]

Супер!!!

[@user-tk4iq4rb5q]

Багато нового для себе взнав, цікаво

[@Ihor_Zhenchuk]

Хто там "відівчився і не знав, не бачив" - було потрібно просто перестати тицяти в екранчики смартфонів і озирнутися навкруги. Але, коли на 30-річній зустрічі нашого випуску зайшли у корпус факультету Електрофізики... повний занепад. (((

[@serhiolecklerck6044]

Двері двустулкові ще автентичні?

[@serhiolecklerck6044]

1877 збудували?

[@rangelover8095]

Моя Галичина зазнає асиміляції.

[@rangelover8095]

@@serhiolecklerck6044 складаєш враження не дуже розумної людини ) ...ну,та нехай) ...

[@serhiolecklerck6044]

Лемберґ - дас іст фантастішь! Натюрліх!

[@user-ox7rf7wd9j]

Цікаве відео. Очікую на наступне.

[@nataligrib6981]

Цікавий фільм.

[@croynadebuseny]

Leonard Marconi i Julian Zachariewicz to polscy architekci, Nie zakłamujcie historii.