Леся Українка "Одержима". монолог

[@galaxypro6546]

Він їм простив. Він їм усім простив. Вони те чули і на віки вічні його слова потіхою їм будуть. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить за нього. Я всіх і все ненавиджу за нього: і ворогів, і друзів, і юрбу, отой народ безглуздий, що кричав: "Розпни його, розпни!" - і той закон людський, що допустив невинно згинуть, і той закон небесний, що за гріх безумних поколіннів вимагає страждання, крові й смерті соромної того, хто-всіх любив і всім прощав. Умер він, зраджений землею й небом, як завжди, одинокий. А тепер я тут сиджу, як завжди, одинока, даремні сльози ллю і проклинаю все те, що він любив, і з кожним словом все більш надію трачу на рятунок. І вічно, вічно буду одинока на сьому і на тому світі. Так, ніколи не скінчиться темна туга і вічно буде жаль палити серце. Тут завтра прийдуть ті прихильні друзі, що тричі одрікалися від нього, і та родина, що ніколи в ньому не бачила пророка; прийдуть, здіймуть його з хреста, - бо вже ж він неживий і більше мучитись за них не може, - покроплять млявими слізьми й лагідно спов'ють у хусти, понесуть покірно під наглядом ворожих вояків, сховають у печері й розійдуться. А може, потім зійдуться докупи тепленьким словом згадувать про того, про кого за життя так мало дбали! Ох, як би я тепер хотіла кинуть отрутними словами їм в обличчя, немов гарячим приском! Хай би очі їм випекло, ті очі безсоромні, що сміли тут дивитися на муку того, чийого всі не варт мізинця! Я знаю, що якби з'явилась я, ненавистю спотворена в обличчі, вони жахнулись би і запитали: "Яке тобі до всіх нас діло, жінко?" І я на те... що я на те сказала б? Я б мусила мовчати, бо ненависть не має голосу на поминках того, хто всіх любив і всіх прощав... Ой горе! В той час, як всі громадою зберуться згадать того, кого я так любила, я буду всім чужа і одинока, не признана ніким, бо сам Месія не признавав мене... О сине божий! Нехай в моїм житті все, все неправда, та вір мені, що я тебе любила. Чи ти гадав, - я не зреклась себе? Зреклась! я прокляла себе і душу, ту душу, що не хтів прийнять Месія собі на жертву. Де ж ще більше горе, як не могти віддать за друга душу?..

[@vikadidoha3021]

Молодець))) мені дууже сподобалося)) талант, а ті кого оце не взяло за душу, мабуть її і не мають...

[@volodyadashkevich6652]

та всі люди мусять мати душу, просто у когось почуття притуплені...)

[@romandavydko7655]

Дуже талановита людина. Дякую

[@Світлана-ъ2ь]

Дуже гарні здібності до акторства❤❤💙

[@ВікторЮрчук-м6й]

Божественно, глибоко проймає! Браво!!!

[@VaynbergSHM]

Надзвичайно вражує. Дякую!

[@seser-lw2tq2lq1q]

Людяність це благо доступне кожному

[@ВеронікаКурсик]

Це справжній талант😍😍😚😘😙супер👍👍👍

[@svitlanachastyxinaa202]

Очень душевно

[@НародніказкиУКРАЇНСЬКОЮ]

Неймовірно! Молодчинка)

[@Lana-p2210]

Дякую, так выразили...

[@heinrich-andrejkabuller1319]

Дякую

[@НаталияСополева]

Браво!!!!!

[@ЮляҐейт]

я не знаю в кого ти навчалася, але ти найкраща

[@ВідділосвітиБайковецькоїсільсь]

Настя! Браво!

[@jamilya6653]

👏🏼

[@НаталіяТішевська]

Молодець. Це дуже талановито.😍😍😍

[@НастяШараева-ы5щ]

Супер

[@Ltd-hz6cx]

молодчінка! класно продекламувала складну поезію

[@ВладКовальчук-о6ц]

е пишы по осторожнэ

[@anastasijanozhka]

Неймовірне декламування! Дякую! kzbin.info/www/bejne/mKDbiYqjjMebmNE

[@memoria.7]

ПРОНИКАЄ

[@annakrivenko5456]

Молодець

[@inesabredikhina1542]

сподобалось

[@НастяШараева-ы5щ]

Молодец

[@ВеронікаКурсик]

Кому сподобалось тоді став лайк 👇

[@ТатьянаКаськоваГр8]

Молодец 😍🥺

[@agnesbuzhanovska7193]

Неймовірно

[@сабринАчка]

а це точно монолог?

[@Liebling_li]

как красиво

[@ivanka4202]

Цей монолог можна використовувати для вступу в театральний?

[@ІгорКамінський-я9ж]

Нажаль я не в приймальній комісії, тому порадити не можу.

[@kkamelinn_]

не рекомендую, він заїжджений

[@ІринаГрогуль-п8т]

Підкажіть будь ласка, що за музика на фоні грає?

[@ІгорКамінський-я9ж]

Нажаль не зможу допомогти( Проект не зберігся

[@ІринаГрогуль-п8т]

@@ІгорКамінський-я9ж Добре, дякую)

[@real-band2297]

будь ласка киньте силку цієї музики

[@ІгорКамінський-я9ж]

Path 5 (delta) (Short Edit) - Grace Davidson [Soprano], Max Richter [Organ] Path (7676) - Grace Davidson [Soprano], Max Richter [Organ]

[@FreezDead]

А де текст?

[@АнастасіяКонотоп]

Боляче...

[@vika-vika-4277]

Чому це відео недоступне?

[@ВладКовальчук-о6ц]

я кнедосту пне

[@ОльгаЛемешко-ш6т]

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА !!! Считается ли эта поэма сюжетним віршом ?

[@ІгорКамінський-я9ж]

Я вам нажаль не зможу допомогти

[@julialait2451]

Молодец Очень хорошо рассказала

[@Коля-д6в]

В менк сердсе стало

[@ЮляҐейт]

я думала, що читаю краще)) дякую тобі

[@sofiakovriga9498]

А можете пожалуйста сказать мелодию ведь я вчу монолог на конкурс

[@kkamelinn_]

на конкурсе ты будешь рассказывать не под мелодию

[@sofiakovriga9498]

@@kkamelinn_ Ти так в этом уверена?

[@kkamelinn_]

sofia kovriga я мальчик😝 да, я уверен, там даже можно выбирать, петь под музыку или без, танец без музыки на сколько я знаю. Это я говорю за Киев ( Карпенко-Карый). Если ты за другой университет говоришь, то там возможно по-другому))

[@sofiakovriga9498]

@@kkamelinn_ извини) понятно , а ты на театральный поступаешь?

[@kkamelinn_]

sofia kovriga да, мне 17. Через 15 дней ЗНО с укр языка(если оно будет). Переживаю капец как. Творческий у меня готов на половину

[@Volodymyr_GlaVy]

Потужно ...

[@OksanaTasova]

Живи Украина 🇺🇦

[@AllPutersky]

Плющ kzbin.info/www/bejne/e2PPkGOdfdqWhc0

[@alena-h3k]

Тут одни украинцы!

[@larisabilenko4240]

Він їм простив. Він їм усім простив. Вони те чули і на віки вічні його слова потіхою їм будуть. А тільки я не прощена зосталась, бо я не можу їм простить за нього. Я всіх і все ненавиджу за нього: і ворогів, і друзів, і юрбу, отой народ безглуздий, що кричав: "Розпни його, розпни!" - і той закон людський, що допустив невинно згинуть, і той закон небесний, що за гріх безумних поколіннів вимагає страждання, крові й смерті соромної того, хто всіх любив і всім прощав. Умер він, зраджений землею й небом, як завжди, одинокий. А тепер я тут сиджу, як завжди, одинока, даремні сльози ллю і проклинаю все те, що він любив, і з кожним словом все більш надію трачу на рятунок. І вічно, вічно буду одинока на сьому і на тому світі. Так, ніколи не скінчиться темна туга і вічно буде жаль палити серце. Тут завтра прийдуть ті прихильні друзі, що тричі одрікалися від нього, і та родина, що ніколи в ньому не бачила пророка; прийдуть, здіймуть його з хреста, - бо вже ж він неживий і більше мучитись за них не може, - покроплять млявими слізьми й лагідно спов'ють у хусти, понесуть покірно під наглядом ворожих вояків, сховають у печері й розійдуться.

[@andriylyapandra3326]

Молодчинка! Дуже проникливо.

[@ЛесяКрук-щ3ц]

Підкажіть, будь ласка, що це за мелоді грає на фоні?

[@ІгорКамінський-я9ж]

То було давно....нажаль не пам'ятаю

[@ІринаЯрошевська-ф6г]

Браво!

[@ivanna__8991]

Надзвичайно!!! Браво!!! Талант!!!🔥

[@ЮрийСторожниченко]

Отакі вірші треба декламувати kzbin.info/www/bejne/pqm4k5x-e9J5m9E

[@АленаСыч-е2щ]

Гарні слова, виконання так собі. Якесь істеричне. А потрібно з душею, щоб плакати. Було не цікаво слухати.

[@sergetolmachov2199]

Дякую🙏

[@aleshkaemelyanov]

Новогодний рай Алёшка Емельянов Винты мишуры и мерцающий дождик, искристая сочность фруктовых шаров, еловая шуба на медной подножке, под коей так много различных даров, алмазная пыль на заточках иголок, на пахнущей сказкой лесной бахроме, покой сувениров на мостиках полок, ажурная роспись на каждом окне, цветки конфетти, как мозаики смеси, вальяжность изнеженных, тихих речей, бокалы с шампанским и вязь занавесок, и несколько блесков текущих свечей, готовность салютных и тельных зарядов, и запах фруктовых, простых ассорти... Но всех распрекрасней, узорней, нарядней стоишь предо мной обнажённая ты!