"Лихий попутав"(1872), Пана́с Ми́рний.. Слухаємо українське!

"Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою Панаса Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям. Перші його твори (вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав»), підписані прибраним ім'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі «Правда» 1872 року. Попри те, що у 1870-1880-х письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, в зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувались переважно за кордоном і в Наддніпрянській Україні, тому були майже невідомі широким колам читачів...
Зокрема завдяки такій конспірації у листопаді 1915 року губернське жандармське управління, розшукуючи діячів українського національного руху, не змогло вирахувати особу Рудченка. Вони вважали, що той живе в Полтаві на нелегальному становищі, тоді як справжній Панас Рудченко був одним з найповажніших чиновників на всю губернію: статський радник (цивільний генеральський чин), кавалер п'яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати...
Панас Мирний став відомий широкому загалу вже після смерті.
До кінця життя Рудченко не бажав розкривати таємницю власного імені, так само не афішував своє приватне життя. Сергій Єфремов зазначав, що Панас Мирний залишався «напівміфічною істотою, не розгаданою й не оціненою до ладу, хоча б навіть у загальних рисах, навіть на ім'я ширшій громаді незнаною». Деякі його твори були видані навіть без зазначення імені автора - наприклад, повість «Лихі люди», опублікована Михайлом Драгомановим в Женеві 1877 року...
Сергій Єфремов мав усі підстави стверджувати, що Мирний найбільше дорожив «правом на бунт, можливістю стати проти свого „державця“… Сили були занадто нерівні - він це знав, кінець бунту наперед визначено, загибіль забезпечено, - але спокушала принадно вже сама можливість сказати в вічі авторитетові, чого він вартий, зректися послуху й самому спробувати по-своєму і незалежно впорядкувати своє життя»
"Пана́с Ми́рний (Пана́с Я́кович Ру́дченко,1849 -1920, Полтава) - український прозаїк та драматург, письменник-реаліст, творець новаторських соціальних романів і повістей із життя народу". ( з інтернету)

[@audiobooks.l.m3910]

🏵🌻А то - по правді вам кажу - писав я, пишу і буду писати тільки тоді, як є зайвий час, і через те, що це втішає мою душу... - П.Мирний (Рудченко). Розповідь про жахливу долю обдуреної та зганьбленої молодої дівчини.

[@user-pl5wv4ml7b]

дуже дякую! неймовірне читання!!💕

[@luidmylakarma3074]

❤❤❤

[@user-xd1jb6uk8f]

Дякую за прочитаний гарний твір Панаса Мирного! Яке житя тяжке і люди підступні

[@michelezzzmichelzzz1760]

Українське найкраще!

[@ethnotraveller]

Так

[@user-gz4ij2xs3h]

Якi писменники! Якi твори! Тiльки тепер вiдкриваю для себе нашi скарби. В школi у нас була така вчителька украiнськоi, що надовго вiдбила бажання. Слава Богу, що э можливiсть не тiльки читатu, а й слухать. Чудовий голос, дякую за таку потрiбну працю.

[@lubaosadchy9549]

Яке щастя слухати рідномовні твори, дякую щиро.

[@user-yr5ux3ih4c]

Яка прекрасна співуча мова творів П.Мирного! І прекрасне артистичне читання! Дякую за працю! Саме такими читаннями можна привити любов до української мови, літератури та всієї української культури.

[@user-sy7br5ug5p]

Д,якую за прекрасне читання твору нашого великого класика. Але ж який смуток і безвихідь. А тепер так важко, але треба вірити і жити . Бо Україна у нас одна.Боже,збережи У країну.

[@user-xb9cd9gd3g]

Який колорит ... Дякую за гарне прочитання ... Просто диво - наша прадавня чарівна мова !

[@oksanabodnar6516]

Дякую за прекрасне виконання, хоч і твір дуже сумний

[@tatyanas1068]

Душевне читання чудових творів талановитих класиків української літератури. Величезна подяка за кропітку працю над твором! Слухаю і відчуваю велику скорботу письменника про несправедливу долю українців...

[@user-wq5gm9kh8h]

Подяка повага за вашу працю. Чарівний голос . З великою насолодою слухаємо твори українських письменників.

[@konstantinkhuka]

Як призвіще цього неймовірно красивого голосу? Приємно слухати . Боже яка ж гарна мова наша , любо слухати . Дякую.

[@L.Chernikova]

Лілія Мироненко.

[@holors1604]

Дякую за вашу працю

[@cifrobp8963]

Дуже талановитий письменник, слухаеш і заслухуєшся і не можеш недослухати до кінця настільки притягує людей його твори. Дуже сумна історія молодої , обдуреної скривдженої дівчини, як шкода її а особливо її нівчом неповинно дитя, котре і на світ Божий неуспіло стати своїми ножками, як тяжко це усвідомлювати.... Дуже тяжка розповідь, тяжке життя бідолашних сирітських дівчат, хто хоче той насміється, кому довірелась той і обдурив, тяжко усвідомлювати цю дійсність а особливо тяжко , коли страждають нівчом неповинні діточки, це дуже велике горе та велика біль, і тож не даром кажуть , життя прожити не поле перейти.....

[@user-tf6zk7no9u]

Думаю не раз сучасність таки краща.

[@LMa212]

Дякую,гарний твір і гарно прочитано!!!!!

[@ktsu_]

Дякую за цікавий український контент. Зичу Вам процвітання і здоров'я.

[@firefoxslim9481]

Дякую за гарне читання

[@virapalkina8103]

Давно шукала.Прекрасно зустрітися з творами юності.Дуже зручно,бо можеш займатися справами і при цьому слухати.Дякую.

[@user-su7fe6fb8y]

Дуже сумно, і колись, і тепер по всякому лбдям живеться! Пані Лілія ще так тужливо передала! Дякую!❤

[@kotkopupitos2167]

Велике дякую за прочитання.

[@Datvi_911]

Щиро дякуємо за можливість ознайомитися з творчістю Панаса Мирного. Зрештою все буде Україна!

[@user-hy2bu1fp3u]

Дякую дуже талановито написаний твір, і дуже гарно прочитано 🙂🩵💛. Слухаю та збагачую свою українську мову. Низький уклін Вам за те що викладаете такі чудові твори🫂❤

[@user-pu2rv3ey2e]

Дякую ❤❤❤

[@user-gv2hs4yo6j]

💙💛💙💛👏👏👏👍БОЖЕ, ЯК ГАРНО!💙💛💙💛

[@i.k.856]

Не можна вірити нікому. Але підписалася....Слухати Вас,насолода!❤️💙💛

[@olgapeleh2757]

Слава Украіні!

[@user-yo5js3eh6y]

Дякую за прекрасне читання . Наснаги вам !

[@veresVAL]

Дуже милий голос! Просто зачаровує!💛💙

[@user-yz4us8xz6h]

Обожнюю слухать українську класику у таком у виконанні) Дякую Лілії Мироненко!

[@ivanprok8147]

🥰🥰🥰 Сльози рікою, як нищили нас

[@NoName-nf1wk]

Невмируща історія. І в наш час трудно сиротинці... І в наш час поматросять і...бросять....😭

[@mayflash67]

Цю дівчину нищили її власні родичі.

[@user-lu2wt8hd3p]

Зачаровує голос, та ще мова.

[@user-sj3mw8xz6j]

Дякую щиро!

[@user-jp6bu5bp5e]

Вельме дякую

[@user-rg2df4bs6c]

Дякую Вам за гарне озвучення. Зачепило до глибини душі.

[@tatjana5972]

Боже! Чому нам вісь вік такі страждання!!!

[@user-so4ei6xj8p]

Жіноча доля України!!!

[@tvixmi3427]

Слухать цікаво і пробирає. Але дуже депресивного стає на серці. В основі практично всіх творів тих часів сум, безвихідь, бідність. Це що, так нас програмувати? Тільки на страждання?

[@nikan5250]

Життя таке було.

[@user-vcgfiyyrfhkpmzsw]

100 % за то і не читала, що як не напишуть українці то як вмираєшь сама, депресія, комплекс меншовартості, і одні дурні вчинки що ведуть за собою нескінченну драму. І сьогодні часи важки в Україні, то ж немає чим серце розвеселити, що не візьмеш прочитати, то ще гірше стає. Чому бідний бо дурний, чому дурний бо бідний, і всі намагаються цього українця використати. Нескінченні страждання бо така наша доля, так і жевем🤦

[@buloczka-nam-nam]

Боже, яка страшна історія

[@_Unit_5]

наше рідне Але це не кожен зрозуміє. Ті, що в містах живуть іншим живуть, відривається Україна з коренів своїх. По ТВ всякий непотреб крутять... І краю тому не видно, кров'ю вмиваємось, а й не розуміємо чому

[@user-fv4ff4qe8e]

Подобайка!

[@user-mh6eq4dr6h]

Спасибі

[@Inga67100]

Як добре читае актриса 🙏👍

[@user-vg6ek6et2b]

Нас годують пафосним минулим,героїзація всіх і всього,а насправді он воно як.Так було,так і тепер є-бідні і багаті,прірва між містом і селом.

[@ethnotraveller]

💙💛

[@OggyRok]

Цікаве оповідання, раніше не знав за нього

[@user-it2hg5lo4c]

Наша мова такая гарна і співуча. Слухаю, як пісню...

[@user-yg7yu5ev8p]

чомусь завжди в укра!!нц!в оцеэ страждання та сльози та смуток.. журба кр!зь у кожному опов!данн! ... якась плакуча та невесела в ус!х творах доля... Не розум!ю.. Наче ! працьовит! ! гарн! ... а так! бовдур!, прости Боже

[@foartebuna6521]

Жаль і смуток. Що ми в бога завинили?

[@ivanprok8147]

Хто читає?

[@user-vl9eu8di2h]

Цікаво.

[@user-bf3iv3tj5e]

Спочатку було дуже сумно , а потім і смішно з банальності . " Вот что значит отсутствие полового воспитания в дореволюционное время. " З задоволенням слухаю твори українською мовою....

[@user-pl5wv4ml7b]

нічого смішного для нормальної людини немає

[@user-us9pm4dk6u]

А після революції що почали виховувати?! Або після другої світової?

[@user-tp2gi6mb7h]

Мені не подобаеться як читає ... по перше дуже сумнр по друге краще було б якби чтец був чоловік.