ЛИС І КУРІПКА [УКРАЇНСЬКА НАРОДНА КАЗКА]

ЛИС І КУРІПКА (за мотивами української народної казки)
По полі біля лісу йшла собі Куріпка. Був гарний літній день.
А в лісі за полем жив хитрий прехитрий Лис. Жив він з того, що всіх дурив і думав, що найхитріший у світі.
Куріпка йшла йшла, аж пританцьовувала. То одним крилом поведе, то другим.
І тут почула вона, що хтось біжить.
Та уже було пізно.
Плиг! Хап!
Хитрий лис вмить вхопив Куріпку гострими лапами, та стиснув в гострих зубах.
Біжить Лис з Куріпкою в роті біля ставка. Ох і пообідаю, думає. Ще й водицею зап’ю.
Аж ось бачить він дядько з вудочкою сидить, рибу ловить!
Побачив дядько Лиса і в крик:
- Дивіться, дивіться! Серед білого дня Лис куріпку несе!
А Куріпка тихенько каже до Лиса:
- І яке йому діло до того?
"Еге ж", - подумав Лис. - "Зараз і я його вилаю".
Не встиг і слова сказати, тільки зуби розціпив, а куріпка шусть з рота - знялась на крила і полетіла!
Облизався рудий Лис та й каже:
- Перше як ляси точити, треба головою робити!