Художник Михайло Жук: картини "Біле і чорне", "Лілея", презентація, біографія

Художник Михайло Жук: картини "Біле і чорне", "Лілея", презентація, біографія - лектор Діана Клочко

Рет қаралды 2,044

Дивіться, митець! Look, that is the artist!

Жыл бұрын

Михайло Іванович Жук (нар. 2 жовтня 1883, Каховка - пом. 7 червня 1964, Одеса) - український графік, живописець, кераміст, поет, перекладач і педагог; член Асоціації революційного мистецтва України, Асоціації художників Червоної України у 1920-х роках та Спілки художників України з 1947 року; проректор Одеського художнього інституту.
У 1896-1899 роках навчався у Київській малювальній школі у Олександра Мурашка; у 1899-1900 роках студіював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури (викладачі Костянтин Коровін, Валентин Сєров). 1904 року із срібною медаллю закінчив Краківську академію мистецтв де навчався у Станіслава Виспянського, Яна Станіславського, Юзефа Мегоффера.
Наш Фейсбук: is.gd/DddaIS
Наш Telegram t.me/Looktheartist
У 1905-1916 роках викладав у Чернігівській приватній жіночій гімназії (вчитель малювання) та у духовній семінарії (серед його учнів був Павло Тичина). З 1917 по 1919 рік жив у Києві; 1917 року був одним із професорів-фундаторів Української академії мистецтв. У 1919-1925 роках знову у Чернігові. З 1925 року в Одесі - професор, у 1925-1932 роках - керівник графічної та керамічної майстерень художнього інституту; у 1932-1955 роках, з перервами - викладач малюнку, графіки та кераміки у художньому училищі.
Помер 7 червня 1964 року в Одесі.
Підпишіться на канал: / @lookthatistheartist
Живописець, графік, майстер кераміки, фотомитець, плакатист, поет, прозаїк, драматург, казкар, мистецтвознавець, літературний критик, мемуарист, педагог. Ім'я та творчість Михайла Жука, здається, завжди були відомі українцям. Але при цьому були заборонені й забуті, та поступово повертаються з небуття лише зараз.
❤️Станьте СПОНСОРОМ нашого каналу (це - 0.80$ на місяць) і ДОПОМОЖІТЬ нам створювати ЯКІСНИЙ 🇺🇦 УКРАЇНСЬКИЙ контент, підтримайте УКРАЇНСЬКУ культуру:
/ @lookthatistheartist
Працював у галузі станкового живопису, книжкової і станкової графіки (малював у техніці дереворита, офорта, ксилографії), художньої кераміки (з кінця 1930-х років), плаката, екслібриса. Створив низку графічних панно, присвячених природі, зокрема рослиннному світу. Серед робіт:
«Яр на околиці Чернігова» (1895);
«Пейзаж з озером» (1899);
«Дівчина у кріслі» (1902);
«Гуцул» (1902);
«Жіночий портрет» (1903);
«Дівчина в польському костюмі» (1903);
«Жоржини» (1907, натюрморт; гуаш; Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського);
«Портрет батька» (1908, пастель);
«Чорне і біле» (1912);
«Казка» (1914);
«Син» (1915);
«Хризантеми» (1919, вугілля, акварель);
«Вид Московської області» (1919, пейзаж);
«Син» (1920);
«Автопортрети» (1928, суха голка; 1932; 1940-ві);
«Жіночий портрет» (1928, суха голка);
«Тюльпани» (1928, акварель);
ескізи розписів кераміки для порцелянових заводів Дулевського та інших (1930-1952).
панно
«Пятый Октябрь» (1922);
Наша сторінка на PATREON: bit.ly/3CYcbHu
Зайдіть, 🙏, Підпишіться на нас!
Намалював портрети відомих українських діячів літератури та мистецтва:
Миколи Біляшівського (1903, вугілля);
Богдана Лепкого (1903);
Михайла Коцюбинського (1907, пастель; 1909, олія; обидва - Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського);
Іллі Шрага (1911, пастель);
Миколи Шрага (1915, пастель);
Вадима Модзалевського (1916, пастель);
Леся Курбаса (1918, 1919);
Василя Чумака (1918-1919);
Миколи Лисенка (1919);
Павла Тичини (1919);
Олекси Слісаренка (1919);
Дмитра Загула (1919);
Юрія Меженка (1919);
Дмитра Тася (1919, вулілля, сангіна, акварель);
Григорія Сковороди (1920, 1925);
Лесі Українки (1920);
Миколи Хвильового (1925);
Володимира Сосюри (1925, вугілля, акварель);
Миколи Зерова (1925);
Івана Нечуя-Левицького (1925);
Пантелеймона Куліша (1925);
Марка Вовчка (1925);
Івана Франка (1925, літографія; 1927, туш, перо; Національний художній музей України);
Михайла Коцюбинського (1925; 1929);
Наталії Ужвій (1926,, силует; туш, акварель);
Володимира Винниченка (1928);
Василя Василька (1928);
Миколи Бажана (1929, силует, туш, бістр);
Василя Блакитного (1929);
Тараса Шевченка (1931);
Олекси Новаківського (1932);
Федора Кричевського (1932, офорт);
Георгія Нарбута (1932);
Віктора Пальмова (1932);
Миколи Бурачека (1932);
Михайла Бойчука (1932);
Юхима Михайлова (1932);
Миколи Пимоненка (1932, офорт);
Миколи Ґе (1932);
Марка Вороного (1930-1932).
Ілюстрував твори українських письменників. Оформив книгу «300 кращих українських пісень» (1904). У 1928 році виконав ювілеюну поштову марку на честь Коцюбинського.
Брав участь у мистецьких виставках з 1903 року (перша відбулася у Кракові). Персональні відбулися у Києві у 1904 (в залах Міського музею) і 1987 (посмертна) роках, Одесі у 1977 і 1993 роках (посмертні).
#МихайлоЖук #модерн #АртДеко #АртНуво #ДіанаКлочко