Маленькі гвинтики. Як з’являлися на світ майбутні піонери та комсомольці | The Документаліст

Народжені в СССР або в яких умовах з’являлися на світ маленькі гвинтики великої комуністичної імперії.
Чому документальні та художні фільми, які масово тиражувала пропаганда СССР показувала затишні пологові будинки та щасливих породіль, але на практиці усе виглядало геть по іншому: біль, дискомфорт, приниження від персоналу, заборона на носіння спідньої білизни, лікарняний халат на зав’язочках, «казьонний», і як неодмінна складова процесу тупа бритва в руках акушерки, яка пригнічувала волю і принижувала ще більше.
Як так сталося, що в комуністичній імперії багато наукових праць присвячували саме анестезії при пологах, але насправді жінок знеболювали дуже рідко. Все, що чула породілля, то це слова: «Ніхто від болю не помер. Терпи» або «Вміла ноги розставляти, вмій і народжувати».
Чому система пологових будинків СРСР була побудована так, що після народження дитини її одразу забирали від матері і приносили хіба що на годування. Повноцінно відчути немовля: обійняти, приголубити, заколисати жінки могли виключно після виписки. Це добре видно на документальній хроніці чи світлинах тих часів - ось, візок у якому маленькі згортки ніби на конвеєрі везуть на роздачу матерям.
А ось початок відомої совєтської драми «Человек родился». Металевий візок і знову купу дітлахів.
З вами канал The Документаліст і сьогодні ми розповідаємо про те, в яких умовах з’являлися на світ майбутні піонери та комсомольці. Як піклувалася за них та їхніх матерів держава. На яку підтримку вони могли розраховувати. Чи правда, що пологові будинки СССР були взірцем чистоти, доброзичливості та добробуту. І чому навіть у самій росії сучасні дослідники часто визнають, що державна система пологових будинків та дитячих садків була ніби маленькою мініатюрною копією ГУЛАГу.
Для боєздатності підрозділу M-Squad! 24 ОБр ім. Короля Данила
Дрони, комплектуючі до дронів, ремонт авто та техніки, засоби звязку та експерементальні засоби для ураження ворога!
🔗Посилання на банку
send.monobank....
💳Номер картки банки
5375 4112 2251 2449
/ msquadua
_________
Підписуйся на наш телеграм:
t.me/The_Docum...
---------------
❤️ Подобається те, що ми робимо?
ПІДТРИМАЙ НАШ КАНАЛ ДОНАТОМ
🔗Посилання на Base by MONO
підписка:
base.monobank....
разовий донат:
base.monobank....
💸 Pay Pal [e-mail]
----------------
РЕКОМЕНДУЄМО ПОДИВИТИСЬ
Список відтворення «Какую страну прасралі»
• Какую страну прасралі
🤝 Для рекламодавців
[e-mail]
Дякуємо за локацію для запису блогів America House Lviv
www.americahou...
----------------
РЕКОМЕНДУЄМО ПОДИВИТИСЬ
Список відтворення «Какую страну прасралі»
• Какую страну прасралі
🤝 Для рекламодавців
[e-mail]
Дякуємо за локацію для запису блогів America House Lviv
www.americahou...
#історія #документаліст #ссср

[@Document_history]

*Для боєздатності підрозділу M-Squad! 24 ОБр ім. Короля Данила* Дрони, комплектуючі до дронів, ремонт авто та техніки, засоби звязку та експерементальні засоби для ураження ворога! 🎯Ціль: 1 500 000.00 ₴ 🔗Посилання на банку send.monobank.ua/jar/6EE1SdjDAh 💳Номер картки банки 5375 4112 2193 3042 _________ *Підписуйся на наш телеграм:* t.me/The_Documentalist ------------------- ❤ *Подобається те, що ми робимо?* *ПІДТРИМАЙ НАШ КАНАЛ ДОНАТОМ* *МОНОбанка* 🔗Посилання на банку send.monobank.ua/jar/28kmKQpGxw 💳Номер картки банки 5375 4112 0846 7410 💸 *Pay Pal* [e-mail] ---------------- *РЕКОМЕНДУЄМО ПОДИВИТИСЬ* Список відтворення *«Какую страну прасралі»* kzbin.info/aero/PL1xcuY5A4VZOcRgK0xsR8FLvHVHmXiTal&si=hLf_rxLvxc0E3i7z 🤝 *Для рекламодавців* [e-mail] *Дякуємо за локацію для запису блогів America House Lviv* www.americahouselviv.org

[@СергійСочан]

Всі ваші відео просякнуті ненавистю до радянського устрою. Такє враження, шо за совєтів взагалі нічого світлого не коїлось лише зневага і утилітарне ставлення до громадян. (дякую, саме через це вас і дивлюсь.)

[@dmitry_ya]

Пам'ятаю, коли я був у третьому класі (1982 рік), у класній стінгазеті намалювали мене та ще пару моїх однокласників - когось за погані відмітки, когось за поведінку. Мене за те що я, буцімто, розламав парту (а я просто знайшов під нею гвинта). Звісно ж це побачила моя однокласниця-активістка, розповіла вчительці, та мене налаяла і потім вийшов номер тієї стінгазети. Але я тоді вирішив, що це несправедливо і розірвав газету навпіл. Так, деякі однокласники вирізали ножицями мій "портрет" з тієї газети і причепили на дошку. І вчителька цому не перешкоджала. Я до чого веду - окрім публічного приниження ще було і цькування, тобто "буллінг", як зараз прийнято говорити. І на це "найкращі савєцькі педагоги" просто заплющували очі. А в моєму випадку ще й той аспект, що я це запам'ятав на все життя. Нехай згине у пеклі те "самає лучшєє абразаваніє в мірє"...

[@organosolo1448]

Вони не "не звертали уваги ', вони його підтримували, розкручували, і провокували. Така була система. Не всі, звісно . Уся рад.педагогіка побудована на приниженні, цькуванні і залякуванні.

[@JuliaOriginal]

@@organosolo1448я пішла до школи в 98 році.. але математику в нас викладала дуже стара вчителька, яка мала бути вже на пенсії, але її ніхто не міг туди відправити, бо вона була заслуженою вчителькою совку… типу повага всі діла… як же я її ненавиділа. Я навіть на сесіях з психологом її згадувала, хоча на той момент її вже давно не було в живих… Памʼятаю як вона казала «я учітєль совєтской закалкі..» Приниження біля дошки перед усим класом, навіть якщо відповідь була правильна. Образливі прізвиська, згадування наших батьків в негативній конотації, травля одне на одного ю. Яка вона була жахлива….Сподіваюсь вона горить у пеклі разом з усим совком

[@ОльгаКатоній-ф6п]

Мої діти це проходили вже зараз,в сучасній, міській школі,з найкращими вчительками школи! Але їм вже під шістдесят...нічого не змінилося

[@shahmatist09]

дідовщина була в школах,на вулиці й звісно в армії-це було нормально для ссср

[@Anna_M_numbers]

мій прадід підробив комусь прописку, його за це посадили, а мою бабцю повісили на дошку ганьби. Вона від цього так й*%нулась, що після цього вийшла заміж за москаля (таким чином - у мене дід москаль, а мої круті прадід з прабабусею отримали зятя москалі, і їхні онуки були дітьми москаля). І виявилося, що цей москаль в Україні опинився не тому що заблукав у лісі, коли ход по гриби. А тому що служив срочку в Криму. (так, коли самі кримські татари не могли туди повернутися!) Наврядчи він там когось вбивав (бо кримських татар на всіх москалів не вистачить), але він точно знав що там там відувається, і старанно притримувався "лінії партії" вже після розвалу радянського союзу.

[@victoriahoward9880]

Мене приємно вражає, з якою делікатністю і повагою до жінок ви розповідаєте про випробування, через які їм довелося пройти. Це дуже тішить мене як жінку. Дякую вам за якісний контент!

[@karynayefremova4985]

Плюсую. Дякую, авторе!

[@ІгорІванченко-ы5й]

ну а як. Ми любимо українських жіночок бо вони найкращі)

[@Document_history]

Дякую вам за приємні слова.

[@victoriahoward9880]

@@Document_history завжди рада вашим відео!

[@АндрійБудник-е2у]

Скількох ти народила? Чи маєш право ти називатися жінкою?

[@erviga]

Кілька днів тому зробили планове кесарево. При підготовці анестезіолог сказав взяти з собою в операційну телефон для «фотосесії». Все не могла зрозуміти що вони там будуть знімати 😅 Але у певний момент вони на мій телефон зняли мою дитину через мить після того як дістали з живота і потім обтерши і одягнувши принесли до мого обличчя і зняли нас поки я цілувала її і плакала від щастя. Це унікальні кадри для мене і моєї дитини. Я навіть не думала про якісь фото, але за мене про це подумав пологовий (було видно що це стандартна процедура для кесаревого). Ось вам для порівняння з совком. (Пологовий державний, не приватний).

[@allamar4821]

По доброму вам заздрю 😊

[@ІринаНебожченко]

Добре в карман сунули тому анестезіологу, бо з мене так знущався і ображав, що той совок раєм би показався в порівнянні з приниженнями, знущаннями і тюремно міліцейськими порядками у 2023 , бо привезли по швидкій і не заплатила

[@Olia8811]

​@@ІринаНебожченкоа вам складно подумати, що це в першу чергу залежить від Наявності ЛЮДЯНОСТІ та АДЕКВАТНОСТІ в самого спеціаліста, а не від грошей? Якщо воно бидло, то ніякі гроші це не змінять.

[@YourBeautyStory]

@@ІринаНебожченкоЯ двічі народжувала без жодних домовленостей (в 2011 і 2021) без «засовування в кишеню». Перший раз обрала тільки пологовий, а народжувала з черговими лікарями. Другий раз приїхала на кареті швидкої в черговий пологовий на 34 тижні. Обидва рази були чудовими! То напевно від пологового будинку залежить)

[@arecestravi]

@@ІринаНебожченко Коли ви захищаєте себе бо вас образили і завдали болю - це правильно. Але коли ви оббріхуєте нормальних спеціалістів, які болю не завдали ІНШИМ і просто десь гарно роблять свою роботу - то ви автоматично перетворюєтесь на звичайнісінького заздрісного сірого совка. Зараз багато нормальних лікарів і лікарень, набагато більше за часи срср чи перші десятиліття незалежності. Роботу гарних спеціалістів треба хвалити, поганих - висвітлювати, це не складно. А те, що ви на когось плюнете ядом ніяк не зменшить ваш біль і не допоможе досягти справедливості щодо вас.

[@SvitlanaPozniharenko]

Скажу стосовно морального насилля , я народжувала в 2017 в державному пологовому в Києві , мені було 17 років , і навіть в той час , на мене дивились зверхньо , казали (вміла ноги роздвигати , то не кричи що боляче) а після того як я народила , буквально через 5 хвилин до мене підбігла санітарка з папірцем , щоб я написала відмову від дитини , коли я не погодилась , через 2 дні мене викликали до завідуючої відділення , і вона 40 хвилин розказувала мені , що я малолітка і нічого не зможу дати тій дитині;( Дякувати Богу я вже мала характер сталевий , і вже завтра веду сина в перший класс. Я цю історію розказую до того , щоб люди розуміли , що совковий менталітет ще є і щоб його перерости треба ще багато поколінь пережити! Дякую за контент , і за класні відео ❤

[@IhorZiLvova]

Ну, щодо совкового менталітету, то я скажу так: в 2019-му совки привели до влади антимайдан. Так що, наразі, повільно, але впевнено повземо назад, в совок.

[@ТТтТттт-г3т]

Респект Вам,що народили дитину і не відмовилися.Обурює таке відношення до матерів.

[@KatsapyNeLiudy]

щастя вам із сином!

[@ЮліяБратчук]

​@@IhorZiLvovaне згодна. Тепер навіть заскорузлі жлобські одеські пологові (не всі вони такі,але 7й 100%такий був у 2012) вимушені рекламуватись, заохочувати вагітних до них приходити народжувати. Роблять рекламні кампанії, створюють групи у соцмережах, знайомлять з лікарями,що приймають пологи. І відповідно і ЖК нарешті наче пережували це "одолженческоє" відношення до жінок.

[@JanyUSA]

Я в 2009 народжувала. Мені повезло з лікарем, але була інша лікарка, яка кричала постійно про те що , вміла роздвигати ноги , мовчи. Палати на 5+, не можна свій одяг, це все було й в 2009 році :(

[@ТанчикМацак]

Можливо дивний коментар,але все ж...окрема подяка ведучому за коректну подачу такого інтимного матеріалу)))

[@DimaDima-xl6eq]

Ну что там интимного,рождение ребенка это же свято

[@christopherdancs1161]

Гарний коментар!:) В дякую тим, хто писали текст❤

[@Озвєрін]

Не був він у сільському ФаПі

[@irnik1362]

​@@DimaDima-xl6eq, свято? Я народжувала старшу доньку в селищі міського типу Палатка, Магаданської обл, райцентр Хасинського району, 85 км до Магадану. В перший день, як я попала в пологовий будинок, перешивали дівчину, яка неправильно сідала на ліжко і в неї розійшлися шви. Як вона кричала!!! Це було настільки страшно, її шили поживому!!! Це було не свято, а жахлива подія. І коли мене забирали додому, і я побачила двух корів, яки приперлися мене забирати: свекурву і її доньку, старшу сестру чоловіка, в мене була істерика, я плакала навзрид: де я там сяду! 42 два роки тому це було, вчора у доньки був день народження, а я пам'ятаю як кричала та дівчина!

[@tamaraorlenko4904]

Це все правда, народжувала у 86, акушерка коли почалися пологи дала якісь ліки від яких перейми почали зменшуватись, коли я їй про це повідомила то мені грубо із сарказмом відповіли, що вони краще знають, бо це іх професія ,а не моя, поклала перед мною годинник і сказала кожні 30 хв приймати ті ліки, приходила дивитися чи приймаю, в результаті перейми закінчилися, води відійшли ще до пологового, через 10 годин зробили кесаревий розтин, занесли інфекцію, почався перитоніт, я була оперована ще тричі, рятували життя, а потім ще три місяці лежала в лікарні, приходила в себе, а дитина вдома з мамою і чоловіком. Проклинаю ту акушерку і тих лікарів які мене із здорової молодої жінки зробили інваліда

[@ОльгаЗагайкевич-к6м]

Мені занесли стафілокок, гнили ободів залози, потім почався мастит. Дитині було рівно місяць, коли мені розрізали грудь. Страшний біль... перев‘язки щодня...думала, що не виживу. Бог врятував

[@Sam_Svit]

Відчуваю ваш біль. Мені дуже шкода що вам довелося таке пережити 😢😢

[@nataliasmirnova5877]

А мені не зробили кесареве,води відійшли ще вдома,і видавили дитину тільки на третій день,хлопчик помер через 16годин. Він без вод мучався від нестачі кислороду. А коли я плакала в палаті після цього горю,лікарка кричала на мене. Набрехали,що була висока температура,не можна робити кесареве,хоча це брехня була. Карточка моя десь зникла. І найперше вони почали питати,де робе чоловік.

[@Озвєрін]

Пробачте але Ви не одна така... Це система

[@КатяКоломойцева-щ8ы]

Нажаль і мені, (я народжувала 2004) , намагались розказати, що я не там роздвинула ноги🤬, хоча дитя було заплановане... Все залежить від людей, хто поруч...

[@tatianarumyantseva4681]

Згадую 1970 рік,коли я в 20 років народжувала першу дитину.Все так,як розповідає автор:нестерпний біль протягом доби,на що ніхто не звертав уваги,страх, безпорадність.Донька народилася ранком,о 8-30,коли в медперсоналу проходила зміна.Дитину забрали,мене залишили саму в родильній залі .Я відчула,що в мене почалася сильна кровотеча,почала звати когось на допомогу.В залу зайшла санітарка з відром і шваброю,спитала ,що потрібно.Я попрохала якусь підкладку,бо вже лежала ,залита кров"ю.Вона так гаркнула на мене,що я перелякалась,почала плакати,а санітарка обзивала мене різними словами.Потім все-таки пішла шукати акушерку.Довго ніхто не приходив і за цей час кровотеча припинилася ,напевно від переляку.Свою доню я змогла вперше пригорнути до грудей наступного дня і то лише на півгодини,бо дітей тримали за замкнутими дверима.Ми ,молоді мами стояли під тими дверима,слухали,як плачуть діти і намагалися зрозуміти ,чия це дитина плаче.Жила я в той час в обласному центрі,з хорошим медичним обслуговуванням,але ж в радянскій каральній системі.

[@OlikEgik]

Жах..нагадало розповість тітки моєї.Вона народжувала,одна в залі,жодного медика..Кричала,звала,тому що зрозуміла що вже щось змінилося,та пішли потуги.Прийшла санітарка з відром та шваброю.І підхопила дитину,яка народилася.Волосся дибки,тому що знаю,дитина могла впасти на підлогу ...

[@АнастасияРоманова-л9х]

Я зараз вагітна і часто стикаюсь з дивним відношенням старших жінок до мого положення. Ніби і щястя яке в сімʼї, а ніби тони критики та погроз по типу « це ти зараз думаєш шо все буде добре, не чекай хорошого, легко нікому не буде, панькаються зараз з вами, якщо народжуєш із знеболенням чи через кесареве то не мама взагалі» і купа дивних правил про кипʼячіння всього на світі є, чоловік на пологах то сором і т.п. Це дуже пригнічує бо чекаєш підтримки та радості, або хочаб невтручання а тут це. Але дивлячись це відео все стає на свої місця.. я дивилась із слізми на очах уявляючи що вони це проходили.. це жахливо і чесно кажучи страшно..

[@kikisyavka]

Дикі бабулкнції

[@Андріанна-ь3ш]

Може вони порівнюють свій не найкращий досвід і банально задрять, що зараз все змінилось кардинально 🫠

[@olena_serhijivna]

прошу, не приймайте їхні слова до серця і думайте як вам буде краще. ці, срані, порадники із серії "ми гарно не жили і ви не маєте", пішли вони всім скопом подалі. до речі, чоловік на пологах зайвим не буде, зі свого досвіду скажу, що набагато легше, коли рідна людина поруч і може підстрахувати.)

[@IrynaBozhok]

Не думайте про те, налаштовуйтесь на позитив, все буде добре!!!

[@arecestravi]

Гірше за людей травмованих токсичним соромом лише ті люди, які не усвідомлюють що вони ним травмовані. Хай у вас все буде добре, а ті люди нарешті зрозуміють як це недоречно і визнають для себе, що таке вдіношення до них було не нормальним і не треба його на інших переносити.

[@OlenaPuzankova]

😢😢😢ненавиджу совок. Дякую за програму, хоча й тяжко те все згадувати.

[@G.Inna369]

Так, то жах... Що ясла, що дітсадок, що школа... Інкубатор починався з пологового. 😢

[@rostler]

Привіт! Тема важлива... Моя мама народжувала мого старшого брата, мертвого, який запутався в пуповині (1979) і це була груба лікарська помилка! Її запутали в простирадло і вичавлювали з неї плід, після чого вона майже залишилась інвалідом і довго не могла завагітніти. Мовчу вже про морально-психологічні травми. Дякую за увагу...

[@2003DSk]

Мій батько народився в 1965 році, на той час декрет був аж 10 днів після пологів(як я зрозумів з розповідей), то сільський фельдшер всіх новонароджених записував на 10!днів пізніше, щоб та мама хоч 10 днів довше побула з дитиною

[@smugasta]

Хоч трохи адекватності в ті часи...

[@tatyananesnov4618]

Все правда. Старшу дочку я народила у 1990, молодшу - у 1995. Цей жах я не забуду ніколи! Так, приносити свої засоби гігієни неможна, бо вони нібито не стерильні, але таргани по стінах стерильні! Ми боялися вимкнути світло вночі, бо ці тварюки вилізали з усіх щілин! У 1999 всією родиною переїхали в Ізраїль. Коли я розповідаю дочкам, як вони народилися, у них волосся дибки стає. "Мамо, та це ж як під час другої світової війни!" - кажуть. Ну, приблизно так... Три роки тому у мене народився перший онук. Так це не пологи, а пікнік у порівнянні з тим, що я пережила. Дуже рада за своїх доньок.

[@dimabmxYT]

З такою системою, яка була тоді, я могла і не народитися, а все тому, що лікар, який вів вагітність моєї мами у 1985му ( він називав її "старою говядіною", бо мамі на той момент було 37 років), діагностував, що у дитини 2 голови і направив на чистку. Мама вся знервована і в сльозах вже прийшла в певний відділок, але на щастя зустріла іншу лікарку, яка ще раз її оглянула і сказала, що малюк просто повернувся попкою. УЗД, звичайно, ще ніякого не було. І ця лікарка посприяла тому, що моя матуся пішла у декретну відпустку раніше потрібного терміну- за моральну шкоду, так би мовити.

[@Anna_M_numbers]

якщо припустити що він це зроив навмисне, то чи є у вас ідеї через яку саме рису він її так дискримінував? (вік, бідність, "неправильне" прізвище?)

[@dimabmxYT]

@@Anna_M_numbers Все набагато простіше - алкоголізм і халатне відношення до своєї роботи.

[@justbackoff6385]

Моя мама була вагітна мною у 89му, і теж така історія! Лежала на збереженні і Лікар УЗД сказав, що у дитини синдром Дауна і треба терміново робити аборт. Мама була в шоці, бо перед цим кількома роками раніше через лікарську помилку під час пологів втратила першу дитину! Вирішила піти до іншого лікаря зробити повторне УЗД. Фактично втікла з лікарні. І о чудо, все виявилось добре. Я народилась повністю здоровою

[@rikkichannel833]

@@Anna_M_numbersнавмисне чи не навмисне, вагітна жінка яка чує таке про свою дитину це вже нерви і можливий зрив. Лікарі бувають дуже не тактовні

[@Sergiy-ec6hp]

А зараз багато що змінилось з тих часів? Якщо не даси грошей - то й відношення буде відповідне. Мою дружину ледь не загубили

[@juliahurieva8653]

1988 рік. Київ. Рідна тітка мого чоловіка народжує другу, "пізню" дитину. Кесарево. На третій день їй здається, що дівчинка - не її, бо дитину бачить тільки на годуванні. Медичний персонал "втішає" і каже що їй здається. Може б воно і проканало, але тітці було вже 40+ і сама вона медсестра - т.е. так просто переконати її не вдалося. Починається розслідування: в той день народилося лише 2 дівчинки. Ідуть до другої породіллі, яка вже майже виписалася - і знаходять доньку родички. Вона питала в другої мамочки, чи вона не бачила, що дитина як би не схожа, на ту, що приносили спочатку? А друга мамочка каже, що так, теж помітила, що наче не схожа, але медперсонал її швидко переконав що "діти в такому віці дуже швидко міняються! " і вона на цьому заспокоїлася. Взяла що дали і зібралася виписуватися. До речі, вони до сих пір "дружать родинами"

[@smugasta]

Уявляю скільки таких по всьому совку розкидано 😢

[@IhorZiLvova]

А уявіть, якщо мами не розпізнали дітей. І, наприклад, в тата IV група крові, а в мами і в доні I група. На додачу, тато трохи знає генетику (і як формується в дитини група крові). Та ж тато маму живцем зжере (в кращому випадку розлучиться).

[@juliahurieva8653]

@@IhorZiLvova так і є. Я писала, що родина тітки чоловіка і родина другої дівчинки підтримують зв'язок досі. І тітка розповідала, що коли її дитина почала проявляти творчі таланти (сім'я медиків), а дівчинка з іншої сім'ї - ні (хоча там папа якийсь заслужений чи архітектор, чи художник), то знов сколихнулися сумніви. Але по-факту, двоюрідна сестра чоловіка схожа на батька "не відхрестишся" :))

[@СвітланаЗолотарева]

Це просто триндець!!! Як так можна? І всим н@срать!@@

[@ЮЛІЯБЕРЕСТОВСЬКА]

В мами була така ж історія зі мною в пологовому, але 93 році. Коли принесли сусідці по палаті мене на годування, мама мене впізнала і почала вимагати віддати дитину. Та в мене вчепилася. Прийшла медсестра, почитала бірки і сказала, що моя мама права.

[@Plushkit]

Після народження дитини у 1986 році в Києві у лікарні ПАГ, я ледь не потрапила у психічну лікарню, у мене стало сиве волосся у 23 роки від болю, як мене мучили 6 діб, але кесарев розтин не зробили. Після того не хотіла ніяких дітей, казала, що краще голову під електричку, ніж ще раз у роддом.

[@frauhexe808]

Жах

[@user-wi2ut6yi6h]

Жах , моя тітка померла у 1986 р у ПАГ , після пологів . Це жах, нікого з родичів не пускали , тиждень була в комі , ій було 23 роки , дитина вижила . Ій зробили кесарів розтин , але вона після наркозу впала в кому

[@ВладЛит-в8э]

У совєцькому союзі не тільки в пологових працювали нелюди, а, в принципі, всюди. Тільки зараз хоч щось потроху змінюється. Дивує, що є люди, які сумують за цим комуністичним "раєм".

[@laleti267]

мій батько постійно сумує, він постійно слухає совєтську музику на весь участок, часто розказує як йому добре жилося октябрьонком і піонєром і те що, як добре жилося коли всім давали безкоштовні квартири і роботу. Я так само чую про те що всі погані через те що забороняють казати про союз добре і каже не слухати їх. Мені чесно сумно дуже, що він такий, це наче постійно бути під впливом пропаганди і такі відео дууууже рятують моє сприйняття історії і минулого в цілому. тож такі люди на жаль досі є

[@sandracook3141]

​@@laleti267Співчуваю вам. Вибачте, але що із вашим батьком? Як він "дожився" до скиглення за совком?! Жах! СЛАВА ЗСУ! СЛАВА НАЦІЇ!🇺🇦✌❤🖤

[@nataliyavlasenko]

Так, але серед цих нелюдів були і звичайні українці, хіба ні? Я аж ніяк не виправдовую той час і просто терпіти совок не можу, але в ньому жили не лише росіяни.

[@OlgaLozovska]

@@nataliyavlasenko українці були зламані голодомором, люди були сильно пригнічені і буквально виживали, жорсткість і навіть жорстокість, недовіра один до одного та тим паче до влади були нормою

[@ОленаВибодовська-к6м]

@@sandracook3141 А чому ви йому співчуваєте ? Хіба все тоді було так погано.Відкрийте очі.Я за вільну Україну,хочу перемоги понад усе.Але теперішнє життя розраховане на молодих ,сильних і багатих.Коли у тебе вже немає цього то тебе в цій державі непотрібно.А тих крадіїв що при владі стало менше в наш час ? А воювати відправляють кого багатих ?

[@АнтонінаСкумбрій]

Народжувала першу дитину ( сина) в 1982 році. Пологове відділення було маленьким, жінок багато, літо, спека, вийти не можна було, духота неймовірна. Перед пологами клізми, бритва "Нєва", шкрябання, як стару моркву ( слова санітарки), на суху. Лікаря не було, не було і акушерок. Пологи приймали дві дитячі медсестри. Наслідки - перелом ключиці під час пологів та неналежне обстеження дитини, в якого згодом виявилося вроджений вивих тазостегнових суглобів. Зараз сину 42 роки, інвалід другої групи. Про гігієну взагалі мовчу. В одній кімнаті туалет і бак з водою. Поряд півлітрова банка для підмивання. Все. Одяг, як Ви і описали. Підтикані халати, сорочки розірвані до пупа, шкіряні капці різних розмірів. Ніяких прокладок, таких слів не знали, пелюшки, ми називали їх " коняки", бо стирчали з під халатів. А потім ці пелюшки, дуже " добре" випрані, ми бачили на голівках малюків. Свого не можна було нічого. Ось так. Пам'ятаю все до дрібниць, наче це було вчора. Дякую за випуск.

[@organosolo1448]

Скажіть, будь ласка, в якому це місті?

[@АнтонінаСкумбрій]

@@organosolo1448 Одеська область. Місто не буду називати, це вже в минулому.

[@organosolo1448]

@@АнтонінаСкумбрій дякую. Капець

[@tori5468]

Жах 🥹🥹🥹🥹🥹

[@Ksenia-h7h]

Мене мама у 1982 у Харкові народжувала. Її поклали на спеціальне ліжко і пішли. Коли почалося пологи, прийшли лише практиканти. Мене прийняли студенти з близького сходу та Африки

[@justbackoff6385]

Коли моя мама народжувала мою старшу сестру їй було 19 років. Все по класиці - «коли чоловік тебе тр@@ ти теж так кричала?», і все в такому роді. Пологи були важкі, дитину видавлювали, а виявилось, що було обвиття пуповиною. Дитина не вижила, її фактично задушили в родах🤬. А коли лікарі дізналися, що моя бабуся на той час була на поважній посаді в нашому маленькому місті, то прибігли до мами і почали їй казати, що брудом її поливали, щоб її підбадьорити і розізлити, щоб вона краще тужилась. І в смерті дитини була винна мама, бо погано тужилась, а не лікарі🤦‍♀️😡 Коли через кілька років, у 89му мама завагітніла мною, то лікар, яка чудово пам’ятала попередній досвід, поклала її в лікарню до ПДР і сказала, що будуть робити кесарів розтин, бо дитина більше 5 кг, але вмовила нікому не розповідати за операцію, особливо бабусі. Мама була молода і наївна, то ж нікому нічого не сказала. Ще коли вкололи їй наркоз, то у напів свідомому стані змусили підписати кілька чистих паперів. Я народилася з вагою 3 кг, а в мами на животі залишився здоровенний шрам від пупка на згадку про чудову совєтську медицину

[@ІванКостюк-з4о]

Зараз так само як ви говорите родила я 4 роки назад Тай знайомі є які вже недавно родили то теж видавлювали вилазили на живіт, що можна було задихнутися.

[@ОлліКантера]

​​@@ІванКостюк-з4о можливо ви давали якийсь розголос цим діям? Можливо на гарячу лінію телефонували або скарги писали?

[@ЦарукОксана]

😢😢😢

[@justbackoff6385]

@@ІванКостюк-з4о, жах😢 тому коли я народжувала 2,5 роки назад, вирішила все ж таки заключати договір із лікарем, бо начиталась відгуків і була в шоці, що деякі лікарі досі практикують такі жахливі методи. Хоча деякі мої знайомі народжували з черговою бригадою і все пройшло добре. Але тут як пощастить🤷‍♀️ Я побоялась ризикувати

[@irinavoichenko3]

Можу сказати з власного досвіду😢 Я народжувала в 2019,тобто лише 5 років тому. Але система і ставлення мало змінилось з часів совка. Тому що більшість працівників системи працюють з тих часів. Мало хто дійсно хоче змінюватись і вчитись😢 Якби не мій чоловік,який був зі мною на пологах,то невідомо,чим би усе закінчилось.

[@erviga]

Мабуть це сильно залежить від пологового. Я народжувала першу дитину в 2017 і нічого совкового вже не було. Максимально сучасні умови/правила/лікарі.

[@АннаКолесник-и5м]

Доньку народжувала в 2005. Чудові лікарі і відношення

[@irinavoichenko3]

@@АннаКолесник-и5м все залежить від головного лікаря.

[@kat_ua]

Народжувала у 2018 в державному пологовому. Все було добре. Гарні умови, гарне ставлення. Єдине, що не сподобалось, так це те, що на другий день після пологів довелося йти на обов'язкову флюурографію, а мені було важко йти. Супроводдуюча медсестра побачила, що мені не добре, та привела назад.

[@irinavoichenko3]

@@kat_ua все залежить від керівника закладу

[@olhanul]

Я ще не народжувала, мені 23, але випуск довів до сліз і коментарі, як так можна з людьми, народження дитини це ж чудо 😭

[@Ruslan_Latypov]

В мене завтра день народження, 1987р. Обов'язково попитаю у мами подробиці. Цікаво) Дякую вам та усій вашій команді за працю!! Слава Україні!!! Слава ЗСУ!!!

[@ii-hn9yf]

СПІВЧУВАЮ.

[@ІринаСатановська-к7щ]

Вітаю із Днем народження! 🎉😊💫💐💞

[@Ruslan_Latypov]

@@ІринаСатановська-к7щ дякую)

[@Ruslan_Latypov]

@@ІринаСатановська-к7щ дякую)

[@Озвєрін]

Краще не питайте...1972 року я народився в своєму селі (місті)... Від щастя подалі мама поїхала народжувати сестру в сусіднє місто... Ржищів. Але й там було не краще. Тато працівник раЙкому КПSS

[@Aimerrina]

Чогось схожого,в плані відношення,я дуже боялася,коли планувала вагітність. Я спілкувалась з багатьма жінками,хто народжував ще в совку або кілька років після. Буквально в кожної пологи,як вид особистих тортур.Мої батьки втратили свою першу дитину в 93му через халатність лікарів. І цей страх мене буквально переслідував, що я довго не могла наважитись на вагітність. Так,я знаю,що сьогодні все кардинально відрізняється,але всеодно присутні історії «віддячити лікарю, віддячити кожній мед.сестрі,яка підійшла до малюка»,я в таке не вміла ніколи, тому обрала приватні заклади для ведення вагітності і пологовий. Тепер, я перша в нашій родині,хто може поділитись дійсно позитивним досвідом. Так,ми заплатили значну суму, але воно коштувало кожної копійочки. На кожному етапі мене питали як МЕНІ комфортніше,анальгезія- це чудо сучасності,я спала в род.залі під час перейм.А лікарка,акушерка і весь мед.персонал,що доглядав мене з малюком-це віддані своїй справі люди,поруч з якими я відчувала себе в безпеці,навіть враховуючи те,що я вперше в житті ночувала в мед.закладі в 27 років. Можу тільки побажати всім жінкам мати схожий досвід,а жахи совдепії залишити глибоко в минулому

[@Іванна-ф3н]

Дуже важлива і водночас жахлива тема. Все вірно, так і було, і це ще без занурення у деталі. Туге сповивання, відлучення від матері, годування по годинах, щоб не було грудного вигодовування та інші злочинні дії - це все сплановані і ретельно продумані кремлівські технології, спрямовані на формування із народження психології покірного раба, без родинних міцних зв'язків, задоволеного своїм убогим становищем. Дякую!

[@zhanusyaya]

Дуже подобається з якою повагою та чуйністю ви розповідаєте, що доводилося переживати жінкам. Дуже подобається таке ставлення. Я на щастя дитя незалежної України і народжувала нещодавно. Народжувала в державній, безкоштовній лікарні. До мене було прекрасне, турботливе, чуйне, ніжне ставлення. Пологи пройшли прекрасно, хоча це і дуже нелегкий процес, але завдяки лікарям залишилися тільки хороші враження. Дитинку на мене як положили одразу так і до виписки ми з ним не розлучалися, всі щеплення та огляди робили в палаті, нас нікуди не змушували ходити і сина не забирали від мене. Навіть не уявляю пологи і моральний стан якби мені довелося пережити те, що переживали бідолашні жінки в совку😢 Дякую вам за ваш контент. Ви мій улюблений історичний канал. Завжди з нетерпінням чекаю відео! Успіхів вам❤

[@ОксанаГавриленко-ъ1щ]

Я теж недавно народжувала, також прекрасне відношення , все, як Ви описали, ідентично. Але я народилася ще при совку, в 1990-му. То ледь не угробили нас обох з мамою 😢 Я, знаючи в подробицях свою появу на світ, навіть чути не хотіла про вагітність і пологи. Але мій чоловік був іншої думки)) Я була дуже приємно здивована, як зараз народжують, а мама, яка з чоловіком були зі мною майже весь час, то взагалі щаслива, що і я не мучилася, і онучку, нарешті має😅

[@Мар667]

Обожнюю те як ви розказуєте

[@rewrew1543]

Дуже дякую за таке відверте відео! Лайк! Я 1993 року, ще незаміжня і теж по таким причинам не наважуюсь на дитину. Повторю багато коментарів, що дійсно, такий жах зустрічається і зараз…. Як в плані пологів, так і у мене в школі в 2000-х. Моя мама розповідала про свої пологи в 1991 і 1993 роках, але їй наче поталанило, але мені, немовляті, занесли інфекцію пневмонію, це був грудень місяць і лікарі кололи сильні ліки в живіт і могли б проколоти ледь не кишки…. Ще й залишали в палаті розкритою і з відчиненими вікнами, то мене батьки з лікарні просто забрали додому і вже доліковували самі. З приводу виховання - я звикла, нажаль, до того суворого виховання, обмежень, частково відсутність емоційного контакту. Тобто як мою маму виховували, так вона намагалась і мене, тільки зараз я розкрилась і дихаю на повні груди. І для мене, колись підлітка, було дикістю бачити дітей з мамами, які з дитиною на одній хвилі як найліпші друзі, тобто нема цієї ієрархії. Не зрозумійте мене неправильно, повага до батьків, посильна допомога типу підтримувати порядок в своєму помешканні, добре вчитись, не тусити в компанії наріків, алкоголіків, хуліганів - безумовно має бути головним, але цього треба добиватись не жорстокістю, ременем, обмеженнями (слава Богу, хоч на мені ременя не було), а увагою, участю у житті дитини, бути постійно на контакті з ним і добрим достойним прикладом 😌 в ссср і постсовєтському просторі це було дикістю аж для мене, народжені в 1993 році…. І я дуже рада, що зараза дітей виховують не тортурами, не криками, не ременями, хоча, нажаль, зустрічаються поодинокі випадки. Є над чим подумати, над тяжкою долею жінки, якій народжувати, а потім ще й достойно виховати дитину, людину.

[@agatagra1021]

віддайте все в руки Богородиці і все буде добре. Я все дитинство хворіла, батьки і не думали, що наважуся народити після 3х операцій. При маленькій вазі виносила і швидко і легко народила 2х немаленьких дітей. Діти - це дар Божий, саме тому в срср їх так ненавиділи

[@anastassiasinkova7006]

Та мені здається що горлопанити - то дуже поширений спосіб виховання і зараз. Питала людину, що таким займається, мовляв, а без репету ніяк? Відповідь - "ну а що робити, як він щось-там". Питала, і що, допомагає дертись? Відповідь - та ні. Питала знов, то може, не треба? Відповідь - "ну а як інакше". 😂 Коротше, радянські люди кричать не для результату, а тому що звикли кричати.

[@ОксанаЛесів-н8х]

Дякую, все сказане гірка правда

[@irynka37]

Мама коли розповідала про свій досвід мого народження у 1988 я була в шоці. Навіть не можу явити, яку травму вона перенесла, тим більше тоді ніхто нікому не розповідав, що відбувається. Я народжувала в 2020 разом із доулою в пологовому, і це був позитивний досвід.

[@Донецька_відьма]

Наскільки зараз комфортні і безболісні пологи❤. Народжувала два роки тому з чоловіком разом в невеликому місті і жодних нарікань.

[@allalion4005]

Для тих хто ностальгує за ковбасою за три копійки мабуть не народжував в ті часи. Я дуже щаслива що моя дитина народжена в цивілізації, але " подяка" в кишеню так і залишилася. Особисто я проти усякого роду хабарів та подяк у конвертах тому нічого лікарям не давала, сказали з чоловіком щиро дякуємо при виписці і на тому усе

[@ЛюдаТолошна]

Ковбаса по 2 рубля , масло , молоко , сир і все інше було тільки в містах !

[@ЮліяЯценко-ж2р]

А ви спочатку загугліть зп лікарів і спитайте себе «а я б з радістю і доброзичливістю ставилась до людей за такі гроші, коли навіть нову сукню не можу собі купити?». Це все дуже класно, що ви проти «подяк». Але може будете чесними з собою і зрозумієте, що потрібно не лікарів хаяти (у яких зп 15-20 тисяч і які навчались 9 років), а державу? Уявіть просто, що ви 9 років життя відали навчанню, кожного дня маєш шалену відповідальність і отримуєш 15-20 тисяч, у той час, як твоя однокласниця, що пилить нігті і ніде не вчилась, заробляє більше. Чи це щось інше?! Перед тим, як таке писати, то майте розум хоч поцікавитись скільки вчаться і заробляють лікарі!

[@ЮліяЯценко-ж2р]

І головне пишаєтесь собою «я подяки лікарям не даю». То ви і є продовження совку! Бо лише там люди думали, що всі мають їм надавати послуги безкоштовно. За роботу потрібно платити. Не платили за роботу лише в совку. Саме через таких, як ви і продовжується совєцька культура

[@allalion4005]

@@ЮліяЯценко-ж2р за роботу лікарям платить держава з моїх податків ФОПа. Чомусь мені ніде у кишеню не дякують. Сподіваюся ви добре усвідомлюєте що написали 💁. Народ сам дає " на лапу" а потім жаліються на страшну корупцію! Не вибачте, але це одне й те саме подяка у кишеню=корупція. Хочете жити без корупції? Не давайте лікарю за операцію яка державою вам безкоштовна!

[@allalion4005]

@@ЮліяЯценко-ж2р це ваш вибір! Вчіться чомусь новому і заробляйте більше, або змініть місце роботи на приватну клініку там більша зп. Чому я повинна дякувати когось за його вибір?

[@ЛарисаЛевицька-ъ9щ]

Читаю спогади жінок і хочу подякувати тим медичним працівникам, які приймали в мене пологи у 2000 році у Вінниці. Чуйні, професійні, доброзичливі.

[@Masher_Adams_gotik]

Дякую за вашу роботу, української має бути більше.

[@ArtemiusOstrogsky]

Всє наррьмалльниє людє таскують па вЯлікАму єсєсєру.

[@westimportcars]

Що говорити про радянський час,як ще 11 років тому, коли я був у 9 класі у нашій школі завуч школи практикувала викликати на лінійку (загально шкільне зібрання) тих, хто прийшов без форми або ще щось зробив «не так» як вважалось нормою, щоб принизити цих учнів перед усією школою і всім навколо показати, які вони неправильні і погані. Зараз все інакше. Дякувати Богу. Також дякую Богу, що я виріс нормальним і ,здається, не зазнав настільки сильного впливу. На жаль, ще досі всюди є прояви совку і ми зобовʼязані з цим боротися. Випуск як завжди чудовий! Дякую!

[@АндрійОвчаренко-я2ц]

Я народився у 1988 році в м.Києві. Кажуть що моя матір народила мене в муках: я народився 55см/4,5кг при тому що матір у 20р була 160см/48кг. Мене навіть ледь не віддали іншій жінці - більш крупній😁 А виховували так як ви в кінці описали: куток, публічне покарання і завищені вимоги в дисципліні, успішності та комунікації з однолітками (якщо я спілкувався з кимось на 2 роки молодшим за себе - мене сварили). Колись мені матір сказала, що виховувала мене так як її виховувала її матір і не жалкує ні про що🤦‍♂️ Наразі я ні з ким з батьків не спілкуюсь, а дехто з них підтримує рускій мір плюс живе чітко посередині між заводом Артема та Охадитом (карма?!😂).

[@svaleks566]

Ох і карма... Бачите, вочевить їм подобалась та система і жорстокість вони сприймали як належне. Я теж не можу погодитись з тією чортовою системою, благо батьки розділяють рашку та совок (хоч жили в кращому совку порівняно з більшістю). Живу поряд з Лук'янівкою😅 тож карма совколюбів так чи інакше зачіпає кожного.

[@Oksi41]

Про методи виховання в совку і в сім’ї і в суспільстві,можна зняти серіал на сто пʼятсот серій. Як каже моя донька,люди народжені в совку -покалічені психічно

[@ЮлияКорж-ч4ц]

​@@Oksi41згодна з вашою донькою. Кожному потрібно до психолога. Моєму чоловіку прийшлось йти до психолога аж у 50 років. Допомогло.

[@agatagra1021]

все одно, подякуйте мамі, що народила, це важливо

[@АндрійОвчаренко-я2ц]

@@agatagra1021 Щось я не пригадаю що є таке зобов'язання або закон - дякувати ватнікам за народження свідомого громадянина😁

[@aqqwer]

Дякую команді та ведучому «The ДОКУМЕНТАЛІСТ» за якісний контент, за дуже цікаву та пізнавальну розповідь! Слава Україні! 💙💛🔱🛡🦾✌ Смерть ворогам!⚔☠

[@ТетянаВалєєва]

Народжувала у 1976 року. Це був жах. Дуже хотілось додому.

[@АндрійЛугина-н2щ]

Ваші ведучі хай краще поїдуть в районну чи обласну лікарню, якоїсь із областей України. І знімуть сюжет сорок років після 80-х. На в'їзді шлагбаум, заїзд тільки для богів в білих халатах. Всі на тачках від 10к доларів мінімум. При таких маленьких зарплатах. От хай і спитає в них звідки це. Хай спитають чому в кожного головного лікаря, любого відділення є аптека. Хай спитають чому не працюють ліфти для всіх чому хвора людина ішла від шлагбауму до корпусу, а потім ще по сходах ледве жива, чому стоять ліжка з тих же 80-х. Чому починаючи від прибиральниці ніхто не поважає хворого. Чому коли привезли людину без свідомості після інсульту ніхто не вдарив палець об палець? Поки не доїхали близькі на ранок і не розї....ли всіх. Чому коли привезли людину, якій проломали голову і в неї не було документів, поклали на візок просто в холі. І за добу поки близькі не знайшли ніхто нічого не робив? Ви подивіться на цей весь персонал, їх просто потрібно вирізати на камеру. Показати по тв і викоренити ці голодні 90-х з їх голів. Чому коли в мене народжувалася перша дитина, ми не змогли народити за місцем проживання? А довелося їхати під 200 км до місця прописки. Так були ще молоді і слава богу що все добре закінчилося. А не доведи Боже щось в дорозі 3 година ранку, що потім? Чому коли приїхали до пологового, а там зачинені двері? Поки достукалися, а за дверима питають ,а ви хто? Жінка каже народжувати приїхали. А вони знов, а звідки і двері все одно не відчиняють. Якщо ми наприклад сказали що не з цього району, то я думаю що ніхто і не відкрив. Дістала ця кончена пропоганда! Що він меле про 80-ті. Пройшло 44роки і що зараз краще відношення в лікарні. Дістав цей мараз про минуле, жити треба сьогоденням. Сюжети потрібно знімати про чортів, та привселюдно їх нищити. Бо все що дорвалося до корита в 90-х, це таке саме зло як і комуняки. Ви зараз на комісію сходіть у лікарню, так всі здорові як коні. Тільки хай оцей пан Степан, зніме сюжет про чоловіків лікарів їх близьких родичів, кумів. То там такі болячки, що ледве просто на білому світі живуть. Тільки ломом половину їх з одного удара і не звалиш. Отак і живемо в мильній бульбашці, та пишемо коменти ,як все погано було. Тут ось, 44роки пройшло від того срачу що пан Степан несе. То що повага більша тепер у лікарів?. Да за Київ важко не погодитися що зміни видно, я навіть не сперечаюся. Та поїдьте в Чернігів і по подивіться на цей жах. Що районна, що обласна лікарня.

[@fukkenPavlo]

Вам дякуємо за перегляд та підтримку❤

[@elen5926]

​@@АндрійЛугина-н2щце говорить тільки про те,що є індивідуальні,ЧАСНІ лікарні,а державні пологові будинки і умови в них прекрасні,мені є з чим і зким(персоналом) порівнювати,ну,а таких совкодрочерних як ти,то треба чекати щоб швидше вимерли і не мутили воду🤮

[@ІринаШавурська-ф2р]

Була в шоці, коли бабуся розказувала, що народила і треба було накладати шви, акушерка десь проходила півгодини, а коли бабуся вже відійшла від болю, приперлася і надумалась накладати шви, бабуся від болю штовхнула акушерку ногою, а та у відповідь дала їй ляпаса з усієї сили

[@Вікторія-т4о]

Жіночки що народжували вже, ви героїні, дуже шкода тих кому довелося пережити ті жахи, дякую вам за те що ви не здалися, ви молодці.

[@olgaivanko2293]

Моя мама народжувала першу дитину в таких муках...що в результаті дитину витискали ,витягували щипцями...це був жах. Весь був синцях ,прожив кілька днів і помер. Акушерка ,як виявилося,ще тією сукою була. Через яку ще одна породілля постраждала ,точніше одна з дітей двійні.Жінка уже була не молода ,це були довгоочікувані діти( попередні ,то мертвонароджені ,то викидні) і вона благала про кесарів розтин.Та сволоч пустили її в природні пологи,поки перша дитина знову народилася мертвою,вони провели терміновий кесарський розтин. І то якби не скандал зі сторони цієї жінки і чоловіка

[@ЛюМалеваная]

Кесарів розтин, то було якесь табу. Я народжувала у 1984 році. Пологи були дуже важкі, слабка родова діяльність. Три доби перебувала у передродовій, стимулювали, але не допомагало. Кесарів, тим часом, ніхто й не думав проводити. Зрештою витягли дитину за допомогою вакууму.

[@nataliasmirnova5877]

​@@ЛюМалеванаяв мене така ж історія,але мій хлопчик помер.

[@nasskaff6641]

@@ЛюМалеванаяс зараз не так само? Лежала з жінкою якій дитині поламали руки при родах, бо не хотіли кесарів а жінка не могла родити ніяк

[@ОльгаКатоній-ф6п]

​@nataliasmirnova5877 мої щирі співчуття 😢❤

[@nataliasmirnova5877]

@@ОльгаКатоній-ф6п Дякую вам.

[@НаталіяТимчик-э1н]

Дяка за працю Це дуже важливо Бо це чиста правда

[@nataliyamagas5785]

Народжувала 6 лютого 2022 року в Івано-Франківську обласному пологовому, все було чудово, немаю на що жалітися, партнерські пологи, приватна палата, єдина дитина яка народилася в той день, безліч уваги. Бажаю усім жінкам таких пологів ❤️ дуже страшно було читати коментарі😢

[@VladMasters1]

Дякую вашему каналу за корисні відео. Дякую вам величезне , що відкрили мені очі на велику кількість лайна в совку. Мені 32 роки. Я виріс у постсовковій сім'ї , де завжди співали оди совку , що так все було гарно. А зараз я такий думав, як так можна бути такими сліпими рабами і розповідати, що совок це классно. Слава Господу, що дивлячись ваш канал я прозрів і зрозумів , що в совку було жити гірше ніж пеклі

[@cchhnvxhgv]

Відео народжуються на очах коли не зайду, чудова блискуча робота , дякую за працю на користь України!

[@Nyctibius144]

Правда. Розповідь моєї мами про її досвід пологів це дуже страшна історія. Про самотню 17-річну дівчину в пологовому яка на момент родів ходить коридорами попри стіну поки весь медперсонал щось "святкує" і тільки огризається на її питання, а потім жахливі пологи де на неї кричали, тиснули і принижували.. А потім забрали дитину і не показували, запальні процеси через лікарську недбалість, страх і розгубленість.. Як уявляю через що проходили жінки того часу, щораз не розумію як вони взагалі наважувались народжувати

[@organosolo1448]

А вони особливо і не наважувалися ! Просто виходу не було

[@МаринаГурман-э3г]

Знаєте чого найбільше боялися вагітні в той час? Щоб перейми почалися на свята! Бо ходили легенди про молодих породіль які на новий рік чи на 8 березня родили самі без жодних лікарів і добре якщо діти були потім здорові, про своє здоров'я вже не згадували.

[@LjubaMarichka]

Більшість не дуже то й знали, що їх чекає, а ще не знали, що може бути якось інакше, краще, а ще не було нормальної контрацепції, тому й народжували.

[@АндрійІваноч]

Як завжди чудовий випуск. Те що Ви розказали,то істина правда. Це я знаю з розповідей моєї мами. Вона майже не була в декретній відпустці. Що правда в яслах я не був, мене віддали моїй тьоті у якої не було дітей,зато була свекруха яка мене і нянчила. А матері треба було робити,бо ніякої допомоги не було. Дякую Вам за чудове відео. Здоров'я Вам і натхнення.

[@sonyshnuk]

Передивилась всі ваші випуски. Дякую. Дуже цікаво і пізнавально, не зупиняйтесь і продовжуйте знімати нові випуски. Успіхів вам. Процвітання вашому каналу.

[@Document_history]

Реально всі? Їх близько сотні. Ну ви молодець…

[@sonyshnuk]

@@Document_history так. Я їх скачую, і дивлюсь коли не має світла 😀 а світла в Одесі не має по 6-8 годин 😄

[@matviysukhachov06]

Я маленькій гвинтик в цій системі!!! 😅😅😅 Дякую вам за розвиток українського контенту! Обожнюю ваш канал! 🇺🇦❤️

[@життяцесвобода]

В 1992 році було так само. Один в один. Ті ж самі"ночнушки" розрізані до ...., Квасі між ногами, відсутність елементарних біде, повна ізоляція від рідних і багато чого цікавого. А про індивідуальні палати і одежу для дитини замість пелюшок я почула від знайомої, яка народжувала першу дитину в Німеччині..

[@життяцесвобода]

Клізми ділянкою водою і тупі бритви, після яких кровотечу ніхто і не думав зупиняти, мовчу взагалі. 1992 рік.

[@ВикторияКочеткова-е6р]

1998 рік - те саме 😢. А як уявлю, що дитину могли поряд залишити, без нікого з рідних у палаті, то аж волосся дибки стає. Що можна робити з дитиною, якщо немає сили піднятися з ліжка?

[@kseniakravchuk2129]

Дуже дякую, що підняли таку важливу тему. Дуже сподобалося, як Ви про це говорите

[@ARtube1]

Такий самий канал має бути в Молдові, Грузії та всіх інших.

[@mariehizz2039]

Боже.. я і так ніколи не збиралася особо ставати мамою. А після такої інформації так тим більше .. хочеться обійняти тих нещасних жінок, що пройшли через це пекло…і самій ні в якому разі не наражатися на такий ризик і стрес. Дякую the Документаліст за те, що ввійшли в становище породіль і так делікатно розказали про ці концлагері

[@mariaboyko1169]

Зараз ,я впевнена ,що багато чого змінилось. Є телефон при собі, можна подзвонити комусь із рідних. Існують партнерські пологи,що на мою думку є добре ,бо хтось може контролювати процес . А ми і наші батьки нажаль проходили концтабір. До цих пір ,при згадці про перебування волосся стає диски.

[@erviga]

@@mariaboyko1169я зараз в пологовому. Нічого спільного з історіями з відео, слава богу. Тут ми відійшли від совка і в нас зараз в нормі гарно відноситься до породіллі. Зрозуміло зустрічаються і лікарі фігові, і санітарки, але це скоріше виключення, в нормі як раз адекватні спеціалісти які бажають найкращого і мамі, і дитині. Ну і умови не порівняти. Я в державній клініці: гарний ремонт, гарне безкоштовне харчування для мене, за адекватну доплату харчування для чоловіка. Ще не виписали, але наразі в мене тільки позитивні враження.

[@иваниванов-ц1я6н]

Просто треба всім заплатити! І бажано багато! І буде вам нормальні роди.. тільки в цьому справа!

[@I_boiko]

Чиїсь історії не повинні впливати на Ваш життєвий вибір. Якщо колись вирішите мати дитину, опирайтеся тільки на власні відчуття і бажання. Зараз таке рідко можна зустріти, та і в час коли є купа інформації і можливостей зібрати відгуки про лікарні) домовитися з лікарями) майже в кожному пол.буд. є індивідуальні палати є, партнерські пологи (ніхто не каже брати саме чоловіка щоб був присутнім під час нар.дитини)це просто можливість щоб з вам хтось був, коли вам треба.За 9 міс.вагітності можна обрати для себе комфортне місце і навіть лікаря. Я народжувала майже 7 років тому, мені було 24роки, без домовленостей і взяток, я дуже задоволена (хоча начиталася і наслухалася жахів і дуже переживала, і була налякана історіями мами і бабусі з радянських часів) Ось чекаю на народження 2 дитини, сподіваюся що все буде добре і на цей раз. І Вам бажаю робити життєвий вибір НЕ спираючись на чийсь досвід.

[@svaleks566]

​@@иваниванов-ц1я6н нічого не платили, умовами пологового та відношенням задоволені. Тому як і де. А от жіночка сусідньої палати домовилась з певним лікарем про пологи, у неї перейми, а не його зміна, ще й він був не в місті. У неї приймала пологи чергова бригада і все минулось добре. 2012рік.

[@ЕленаДи-н8д]

Дякуємо за чисту правду, так і було все точно до кожної дрібниці

[@PenOlk]

Народжувала в 1999 у Львові - практично такий же совок: видали якусь брудну сорочку, з розрізом на грудях до пупа, можна було носити свої труси але прокладки були їхні - якісь стерильні тряпки. Дітей одразу забирали, потім привозили на годування кожні 3 години. Моя зазвичай спала, тому пила з пляшечки молоко з молочної кухні - мами зціджували і туди здавали. Хамства персоналу не було, зате була повна байдужість до всього, поки не даш гроші. Платили за все! Навіть те, що входило в їхні обов'язки. Відвідувачів не пускали, доводилось виходити до чоловіка в загальний коридор і спілкуватися під пильним оком санітарки. Звичайно, дитину він бачив лише на вулиці у вікні. З плюсів такої системи можу сказати лише одне - у проміжку між годуваннями можна було поспати. Все. Другу дитину народжувала у 2010 у Києві - то небо і земля! Привітний персонал, все показували, розказували, вчили, допомагали. В родзал дали одноразовий одяг, потім у своєму, використовували одноразові прокладки. Дитину одразу помістили в ліжечко поряд з мамою. Палата на 4х, туалет і кран з водою в палаті, душові на поверсі, все чистенько, зручно, продумано. З мінусів - діти повністю на мамах, відповідно, хтось годує, хтось плаче, хтось намагається поспати. Ще й відвідувачі заходили прямо в палати (бахіли, халат, маска) - виспатися абсолютно не реально. Все решта сподобалось.

[@juliahurieva8653]

о, відвідувачі - це окремий вид "Мистецтва"! До пологів була у палаті на 6-х, то до деяких дівчат відвідувачі ходили як на парад: безперервно. Ну то йдіть у коридор і там сидіть - ні, треба ж усе у палаті бу-бу-бу, і туди-сбди бігать. Спокою ніякого...

[@erviga]

@@juliahurieva8653не про пологовий, але про перинатальну лікарню де майже те саме - всі з немовлятами. Страшно бісили чоловіки, що приходили до жінок і по 3 години сиділи в загальній палаті і всіх розглядали. Ні дитину нормально не прогодуєш (бо воно пялиться), ні прокладку не поправиш. І так в лікарні у мами 100500 справ, а тут ще й сидиш як на параді, бо у людей немає голови вийти в коридор і там спілкуватися хоч до вечора.

[@oof93]

Дякуємо за цікаве відео!

[@Olivia_foster14]

Клас, всі можливі інфекції, які мають інші ДЕСЯТКИ матерей перемішуються і згодовуються чужим дітям. Це просто пздц, це поза межами добра і зла, це якась невимовна система катування, правил, перед якою наче ВСІ відчували просто тупе гидке безсилля. Мама, батько, саме немовля

[@Vovanderos]

Щиро дякую за новий випуск. Мушу сказати, що "допомога" в вигляді 860 гривень на місяць і зараз (як і 10 років тому) не сильно допомагає жінці протягом декретної відпустки(

[@HousePlantswithLoveUA]

10 років тому це теж був мізер. 2 пачки самих дешевих підгузників і так само дешевих сумішей

[@yevgeniyailchenko4613]

34.40 в 2003 році, коли каша Малиш 34,5

[@ЛюдмилаПольова-р6ю]

Як розповідала моя мама, то народивши мене в 1979році, вона ніякої грошової допомоги від держави не отримувала взагалі. Хоча до того, 5 років пропрацювала на заводі. Пральної машини неможливо було купити, не було за що та і підключити її в заводській общазі теж не було куди. Давали тоді вже рік декретної відпустки, ще 9 місяців мене доглядала бабуся-пенсіонерка, після чого здала мене в ясла. Казала, що я там забилася в куток, вклякнувши з переляку і відбиваючись від дітей, які до мене підходили. А ще навідріз відмовлялась там їсти будь-що, голодувала цілий день, але не їла. Виховательки намагались запихнути хоч щось спочатку, але я все виригувала, то відчепились. Їла лише вдома вранці і ввечері років так до 5. Але ненависть до всяких лагерів і т.п. дитячих закладів лишилась на все життя. Навідріз відмовлялась їхати в табори літом. Краще в селі корову пасти і з дідом по дрова ходити, доглядати курчат і полоти картоплю, ніж ті совецькі лагеря!!!

[@maxkuzmenko9760]

Мені 31 , пам'ятаю як в дитинстві я боявся дуже сильно якщо десь накрсячив , то батько брав ремінь і бив мене.... Колись після такої " профілактики" я пообіцяв собі що ніколи в житті не підніму руку на свою дитину

[@ТетянаЯлова-к8ш]

Народжувала перший раз у 1986. Все так і було: бриття, клізма, байдужість, ушивання розривів (яких могло й не бути, якби застосували метод захисту промежини) без анестезії.... І як вишенька на торті- квач з йодом на ту нещасну промежину.... Далі- тиждень не сідати, але якимсь чином носити між ніг ту багаторазову товсту ганчірку....

[@ОксанаТаран-ь1п]

У пологовому будинку у Києві заввідділенням надавала перевагу зеленці. Йод, казала, обпікає шкіру, а зеленка - лікує. 1988 рік

[@markbella6383]

Большое Вам спасибо за то,что Вы показали. Я жила в Г. Винница .(как мать 3-х детей-дочь68г.р и близнецы 70г.р. ) хочу добавить 1.Врачи не могли определить что у меня двое и все бремя рекомендовали есть поменьше, т.к очень большой плод и я не смогу родить. и только когда я попала на сохранение врач просто визуально посмотрев мой живот сказал, что у меня двойня(Дети родились с весом 3кг и 2,5кг).2- Врачи обычно старались уменчшить дородовой отпуск.Могу сказать большое спасибо врачам и всему мед персоналу роддома за тёплое отнишение И администрации города за "отличные бытовые условия"-колонку через дорогу, спасибо Советскому правительству за Счастливое детство:невозможно было купить коляску для ребенка, особенно для близнецов-легче было купить танк.а об очередях на садики и ясли даже иговорить не хочу Еще раз ббольшое спасибо за Ваш труд,а всему украинскому народу хочу пожелать, чтобы это больше никогда не повторилось.Шалом и Слава Украине.Счастья и Мира!

[@M.Masiukova]

А ви, часом, в єврейську месіанська громаду Вінниці не ходите?

[@ЮлияКорж-ч4ц]

Я в начальних класах, вісіла на стенді в школі "позор! Не здала макулатуру", бо у нашій сім'ї газети йшли на розпалку в село, застеляли дно сміттевого відра, і в газету замотували домашні яйця, коли їх перевозили. Ми виписували тільки Вечірній Київ. У школі заставляли ще підписуватися на Піонерську правду. Все життя, я щось комусь довожу. Останніх 8 років перестала. Щодо пологового будинку: мою маму з донькою у 74 році заразили стафілакоком. Дитинка померла у 6 місяців від отеку мозку. В сусідньому домі, такаж сама ситуація - дитинка померла у 10 місяців. Потім в 76 народилась я. Коли совок розпався, в тій же газеті, вечірній Київ, випустили статтю про цей випадок. Тобто, лікарі навмисно заражали жінок стафілакоком у пологовому будинку, якій тоді був біля м.Чернігівська у період 1973-1974 рік. Ставили якісь наукові дослідження. Я у 97 році народила хлопчика, у якого були родові травми голови, дитинка померла у 24 дні. Лікарі тоді до мене відносились як до скотини, при цьому народжувла за домовленістю з лікарем у пологовому на печерську. Щоб попасти туди 300 долларів хабаря дали. Анастезію зробили за 50 долларів, і то і за того що були дуже складні роди. Для мене ті роди, я не знаю як навіть описати, це біль на все життя. Другу дитину народжувала, як я казала в самому гідотному пологовому - це той же пологовий де і я народилась і моя покійна сестра. Але вже лікарка у мене була молода, і вона від мене ні на шаг не відійшла. І анастезія коштувала 50 гривень а не 50 долларів. Дитина тоді була окремо від мене, але на 5 день виписали. В палаті нас лежало 4. І таки да, принесли годувати і мені дали важку дитину, я дивлюся а у неї рот жовтий... Кричу що це не моя. Коли сусідка по палаті каже, що у неї теж не її, сильно легенька . Добре що переплутали тількі по палаті. Всі прелесті гігієни тоді у тих двох пологових у 97 та 98 році були присутні. Кончені сорочки, які були розірвані від горловини і до низу, тіж пелюшки - продкладки, які прали самі і сушили на батареї. У 2007 році я народжували вже по "сучасним технологіям". А ще я не любила садок і школу. Я криком кричала щоб туди не ходити. Я своїм батькам і старшому брату на 8 років таке витворяла, щоб тільки не вели в садок.

[@oksanamarroquin283]

Народжувала в 1990, все сказане абсолютна правда,хочу ще додати що під час перебування в пологовому будинку мене жодного разу не називали за імʼям ,а лише за номером, який видавали при поступленні в пологовий будинок. Так і казали :»номер 67 на обробку швів чи на укол» почувалася як в таборі.

[@ЛюбовПриймак-д5с]

Жахливі спогади навіяли. Дякую за правду.

[@Ірина-л3щ]

Дякую що підняли ьаку важливу тему. Рада що живу і народила дітей в нові часи. З підтримкою грудного годування і можливістю бути в індивідуальній палаті з дитиною і чоловіком.

[@ВікторіяПолякова-к7б]

Велика подяка за цікавий матеріал. Від мене файник. Бажаю успіхів команді

[@mariaboyko1169]

Я народжувала перший раз у 1986р. Це був жах, я себе відчувала ніби у концтаборі. Одна жінка після мене народжувала їй зробили ту кляту клізму, як дитинка вже виходила . Заставили самій іти з туалету в родильний зал. По дорозі дитя випало і вдарилось голівкою об плитку. Через добу від одержаної травми померло. Її били після того по обличчю,по ногах, обзивали останніми словами. І в усьому ,що сталось , була ця нещасна жінка. Другий раз у 1989році ,приїхала у пологовий з температурою. Це був лютий місяць. У приймальному відділенні сказали роздітись повністю . І от я у гарячці, повністю гола ,сиділа у приймальному відділенні десь із годину. Бо немогли вирішити куди мене оприділити. При всьому тому були систематичні перейми. Я від холоду була вже синя. Тоді здогадались дати стару запрану і дуже жорстку сорочку. Я там пролежала після пологів цілий місяць. У мене розпочалось двохтороннє запалення легенів.

[@christopherdancs1161]

Я Вам співчуваю😢 це нелюдські умови. Незрозуміло те, що там же ж теж люди працювали. Невже в них нічого не йокало під час такого відношення?! Я цього не розумію:(

[@irnik1362]

​@@christopherdancs1161, нічого людського в акушерстві НЕМАЄ! У жіночій консультації лікарка сказала, що як почнуться перейми, то зразу ж їхати до лікарні. Це було вночі, телефон у селищі тільки в аптекарському складі, чоловік побіг туди, мене забрали. Як їхали вже не пам'ятаю, це був 82 рік, а от що розбудили акушерку!!! і вона була така зла ,коли дивилася розкриття!!! Чого приїхала, ввечері родиш! Мені 20 років, перша вагітність, мама за 10 000 км, мені боляче, а мені: з чоловіком не боляче було спати! Людяність акушерам не притаманна! Це окремий вид знущання над жінками, садизм свого роду!

[@Вікторія-т4о]

От суки, так шкода і вас і ту жінку, я б їх засудила та ще й побила б за це, кожного хто причетний до цього вбивства. Нелюди, катували жінку в якої померла дитина через них, відчували свою провину, і на ній виміщали своє зло. Сподіваюсь карма їх наздогнала.

[@aqumi_tckt6533]

Я - 1988 року; моя мама мені говорила, що я в жодному разі не маю права сперечатись з керівництвом; повинна терпіти все, що буде на думці керівництва- затримку зарплати, крики, приниження і т.і. «Якщо керівництво тебе журить, очі в пол, двісті разів вибачайся і можеш заплакати». Моя мама 1965 року народження

[@frauhexe808]

Схожа на мою. Я 80 року народження.

[@sn_psn]

Дякую за відео та за поширення збору, + нашим захисникам!

[@Mary_veri]

Я не народжувала, але чула багато історій від жінок які народжували в наш час. І так само, без епідуралки з жахливим ставленням лікарів. Дуже тішусь коли зустрічаю гарні історії і хочеться вірити що все змінюється.

[@ГарикГалустян-ы1в]

Також, маю надію 💛💙

[@БоженаКозинец]

Вітаю. Я народилась у 1977 році, і, схоже, мені дуже пощастило. В мене було щасливе дитинство - без биття, принижень і т.п. Мене любили і майже все дозволяли. Дякую вам всім за підняту тему, багато чого для мене було відкриттям

[@Blondi007]

Я жінка яка народила свою першу дитину в 2024 році з анестезією та чоловіком поряд. Не знаю, як би я справилась без цього всього. Пів матеріалу в мене сльози на очах, як усвідомлюючи, той жах який проходили жінки. Самі пологи проходили в сучасній кімнаті де було все для полегшення, а саме мʼяч, ванна в яку я могла залізти та лежати, а саме головне для мене це чоловік який був постійно поряд та все контролював. При анестезії в мене був упадок сил так, як я народжувала практично добу так, як матка повільно відкривалась я вже під кінець втрачала свідомість. Після народження дитини мою дитинку спочатку положили в на мене, а потім дали чоловіку поки мене підривали і вже після всього нас разом перевели в палату ( ми за неї окремо платили і це все офіційно через касу). Ми були в лікарні 6 днів і всі дні дитина була біля нас. Я згадую, що коли потрібно було здавати аналізи і я стояла під дверима і чекала поки мені дитину віддадуть я весь час плакала, а я не знаю, що відчували жінки які весь час не могли бачити своїх діток в той час. Дякуючи Богу ми живемо в незалежній Україні з європейським підходом до медицини та пологів. Коли ти вагітна та мама немовляти це велике щастя та радість для всіх.

[@a.m.4528]

Серпень 1997-го, м. Вінниця, 1-й пологовий. Перші пологи з ускладненнями, накладені шви. Коли відійшла від наркозу- привезли до палати на каталці, а там в дверях санітарка. Кричить- поки не помиєшся від крові- постільну білизну не дам. Помитися? Душові зачинені на ремонт. В коридорі відро цинкове на підлозі, у відрі- кип'ятильник, а поруч- замизгана чашка, щоб черпати з відра. Санітарка посеред коридору поставила таз, над яким я змушена була митися, ледве стоячи на ногах і думаючи про те, що якщо послизнуся і впаду- розійдуться шви. І сльози. Від неймовірного приниження, тому що поруч ходили жінки та персонал.. І так, жодного прикладання дитини до грудей, заборона на речі з дому, на білизну.. Досі, проїжджаючи повз цей пологовий намагаюся відвернути погляд. Таке воно, насліддя совєцького союзу..

[@Вікторія-т4о]

Боже який жах, та краще вже було народити десь в дорозі ніж там, чи вдома.

[@user-irynakhomych487]

Я народилась у 87 році і трохи зламала систему. Мама розповідала, що я так плакала, що мене мусили залишати з матір'ю, бо так я спокійно спала, а в загальній кімнаті не давала спати нікому( в тому числі медсестрам на посту). А як мама народжувала брата, то взагалі страшно слухати (він у мене 76-го року народження)

[@witch-made-in-Konotop]

Мама народжувала мене досить юною, бо росла в інтернаті все життя, рано зустріла мого батька, вони одружилися,і вона завагітніла у 18 років. Мама розповідала мені, що пологи були жахливими, перейми тяжкими, вона плакала і просила якісь знеболюючі,на що медсестра сказала " что арьош, када пєрєд мужиком ногі раздвігала- нє арала? Вот тєпєрь тєрпі"..... Мама,пробач, що довелося натерпітися тоді♥️ P.S. я в шоці, бо написала коментар ще до перегляду,і яким же було моє здивування,коли ведучий озвучив ті ж слова, що були сказані моїй мамі. Тоді чи всі такі кінчені були? Чи ж не люди то були,чи не жінки??(( Чи ніякої долі співчуття не мали??( Доречі, я при пологах наковталася навколоплідних вод, все життя страждаю від кашлю, прямо спєци мене " приймали"....

[@galinasavina3306]

Дуже крутий випуск. Дякую всій вашій команді! ❤

[@VasylynaIVAKH-yj9jn]

Дуже цікаве відео. Коментар для просування відео!

[@ГалинаДворнікова-ч6т]

Наслухавшись маминих спогадів про пологи, я майже до тридцяти років не наважувалась завести дитину

[@Anna-yf9rb]

Я так само, а потім не склалося вже народити.

[@ЮлияОвчаренко-з9ь]

Ой, я працювала медсестрою в 1989 році, коли вчилася в інституті Всю цю красу застала, ті задрипані халати, нічні сорочки, прокладки, які жінки мали носити без трусиків. Ми сушити запісяні пелюшки, бо видавали мізер, а на годування треба було нести дитину суху Поганого відношення до породіль не було, за це могли й звільнити, але старим працівникам все сходили з рук А щодо гоління, то багато жінок приходили народжувати вже поголеними

[@Avva-Odesa]

Я народжувала в 1989 . Одеса, 5й родильний. Чудом дитина залишилась живою, асфіксія. Халатність 100 %.

[@иваниванов-ц1я6н]

Поганого відношення не було!) Про що мова😂? Ці суки що приймали мого сина і досі працюють..розказати як жінка народжувала?🎉

[@иваниванов-ц1я6н]

Поганого відношення не було? Про що Ви?? Ці тварі що приймали мого сина і досі працюють.. розказати як жінка народжувала?

[@pauline5661]

Дякую за випуск Я народилася в середині 90х і мені стало фізично погано від цих історій і розуміння, що це було нормою в якихось інших умов чи варіантів не існувало. Співчуваю усім жінкам особливо сильно

[@siestaden9098]

В 2006 році в Києві були такі ж правила в пологовому. І чужий одяг, і про спідню білизну і підготовчі процедури. І навіть зневага і відсутність уваги до проблем

[@Lucystyd]

Шановний Богдане, дякуємо за Вашу роботу. Пишаемося Вами. Ось ще трохи грошенят від нас на підтримку Вашої діяльності. З повагою, Наталія. Слава Україні! Разом до Перемоги 💛💙🇺🇦

[@Document_history]

Дякую за відгук, але мене звати Степан, Богдан - наш режисер.

[@СветланаУсенко-е8р]

Дивлюсь і досі жахаюся.Все чиста правда.😢 Я через все пройшла власноруч в 1984 році. .

[@daiana3025]

Бабуся колись розказувала як маму народжувала. Чоловіків не пускали і всі декілька днів після пологів дідусь приходив до неї під вікна. Вперше як прийшов попросив дитинча показати і каже «Натусь, підстрибни, покажи, в тебе що справді вже живота взагалі немає». Зараз про це згадується з посмішкою, бо вони молоді були, зелені, не знали взагалі нічого. Але яка я щаслива, що зараз жінок нарешті трактують як людей, і пологи це не щось погане, страшне і таємниче, і партнерські пологи можливі і дитинку одразу тату дають.

[@michael-morozov]

Я вже згадував, в якому іноді стані залишаюсь після подібних влогів про життя в совєтському "раю", через усвідомлення з чим довелося зіткнутися моїм батькам. І цей раз не став винятком. У мене повинен був бути старший брат, але він помер менш як за три години після народження. Офіційний діагноз - вроджений порок серця. Я іноді думав, так це одна з найпоширеніших причин дитячої смертності, але одно, чи не було у цьому випадку все тільки "на папері", чи не причетні до цього криворукий персонал пологового будинку? Дякую Вам за висвітлення правди, за те що підіймаєте такі важливі теми. Дуже важливо щоб якомога більше людей знали таке про імперію зла більше, ніж про смачне морозиво та ковбасу по 2.20!

[@tetianabakbardina]

Я народжувала вдома, бо було дуже страшно народжувати в пологовому. Це був 2007 рік і 2009. Пологовий мав бути #1 в Києві, на Печерську. Я там була на обліку, в день пологів лікарка-акушерка мене оглянула і зробила "рум-тур" ао передпологовій і пологовій палатах. Ніколи не забуду покалічений метлах на підлозі, обдерті стіни, до половини пофарбовані у персиковий, інша половина побілена, і оті гидотні непромокаючі пелюшки брудно-помаранчевого, цегляного кольору із розводами від людських виділинь, що не відпераюттся. У мене все стиснулось всередині і виник якійсь психологічний блок. Я поїхала додому у той день і народила вже вдома. Але я планувала народжувати вдома, в мене була акушерка і всі необхідні медикаменти. Проте лікарка наполягала на стаціонарі і я її, звісно, розумію. Але тоді я була занадто налякана і молода. Зараз на цю авантюру я б, можливо, не наважилась, але й умови у пологових вже зовсім інші. Є вибір положень тіла, народжувати можна сидячи, є м'ячі, ванни для розслаблення м'язів, палати схожі на кімнати у готелі, а персонал якщо не ввічливий, то принаймні нейтральний. Дякую за відео. ПС: за домашні пологи ні в якому разі не агітую. Це просто мій досвід, мій свідомий вибір, про який я не жалкую і який міг закінчитися катастрофою, бо це життя, а пологи часто непередбачувані.

[@nadiiahorchynska6728]

Те, що народжувати вдома безпечно - це факт сучасної доказової медицини) Колись, можливо, і на пострадянському просторі люди дозріють до того, що це нормально😊

[@kaliyuli7795]

Я народжувала у пологовому будинку #1 на Печерську. Син народився у травні 2008 року, у 2016 народила там і доньку. Середнього сина народжувала на Червоному хуторі. У 2008 перший пологовий справді був доволі пошарпаним, у березні 2016 різниця відчувалася.

[@tarassokirko8957]

Моя теща триччі народжувала вдома і все добре за власним рішенням)) П.с. У тещі 11 дітей було(старший син ,мій кум загинув 25 січня 2024 року)

[@anna_kyiv]

В 2008 році народжувала в Києві, пологовий #5. Майже всюди новий ремонт, купа новацій.

[@ОксанаГавриленко-ъ1щ]

Ну звісно, вдома краще, природній відбір і досі існує! Раптом якесь ускладнення - і розгорнута операційна, і реанімація, все є? А потім "швидка довго їхала", або "лікарі-коновали (на третій-п'ятий день кровотечі) не врятували " Не знаю, як в київських пологових, а моя сестра у 2001-му народилася в Борисполі, мама і зараз каже, що ТАК би і ще б народжувала

[@ОленкаВолохата-е4к]

До школи я вже, на щастя, ходила в Незалежній Україні - 1992-й рік, всього другий прийом дітей після здобуття Незалежності! Пишаюся цим!❤ А от народжувала мене мама ще в совєцькому пологовому. Все, як ви розказали- слово в слово. Яке там знеболення при пологах! Розриви- тобто відкриті рани!- зашивали по живому і вона старалась не кричати, бо ж "незручно"😮, але було так боляче, що не могла стримуватись і її крики чули аж на вулиці чоловік та батьки, які всі ці години чергували під будівлею😢 Середньовіччя якесь! І це ще не все- занесли інфекцію при обробці ран, почався сепсис, температура під 40, молоко, ясна річ, згоріло, тож мене потім перші дні чим попало змушені були годувати, бо ж сумішей не дістати було...Та що там молоко, мама мало не померла від тої інфекції- здорова 24-х річна жінка, перші пологи, могла легко стати жертвою "найкращої в світу медицини".На щастя, якось видужала, хоча в лікарні тримали аж два тижні. При цьому новонароджену мене (мені стегно вивихнули, коли приймали, але це ще одна історія) хотіли виписати! 😮Без породіллі, на руки батька... І це не глухе село 50-х, а Київ, 1986 рік

[@МаринаЗіпова]

Те, що я прослухала - страшніше за фільм жахів. І ще потім як почитала коментарі... Господи... Як можна відноситись до жінок так, як це було тоді? Сама я народжувала в 2013 в київському пологовому, і в мене лише позитивні спогади про цей досвід. В мене був чудовий молодий лікар, приємні медсестри, своя палата. І заплатила лише благодійний внесок. Дуже вдячна ❤️

[@skowronek966]

Я народжувала свою дитину в 90-ті. Якісь позитивні зміни вже були. Наприклад, зразу положили на грудь дитину, і дитина потім знаходилась зі мною. Палата була на двох плюс свій санвузол. Але нікуди не поділося хамство і байдужисть персоналу, за дуже поодиникими випадками, все як ви розказали. Я взагалі боялась вагітніти і народжувати, бо працювала в жіночому колетиві і наслухалась безліч страхіть про наші пологові будинки. І, як я пізніше зрозуміла, ці історії були правдиві.

[@АннаТ-д7у]

Відео як завжди на вищому рівні.❤

[@КарінаТкачук-г7э]

А я ще дуже дивувалась, коли бабуся розказувала про пологи мамою, що народила в машині на дорозі і була неймовірно щаслива, що не в пологовому😮

[@ВусатаМала]

Це жостка жесть, я народилась у 90му році, але матір моя вітчутно для мене втратила зв'язок зі мною, вигрібала перші 16 років життя і маю цілий багаж травм психологічних через це

[@zenekkwiatkowskiukrainskah1695]

Super filmy oglądam wszystkie.. Niech żyje ukraiński YT.

[@aleksanderstawiski]

Ja również oglądam.😊

[@sunnyKumMachine]

Значно ліпше розумію що пережила моя мати народжена в 76 і маю менше претензій до свого виховання Дякую вам за висвітлення таких чутливих тем П.н. Щиро вибачаюсь, що раніше міг писати надто критичні коментарі, на межі з образами, бо мене не влаштовували якісь деталі. Враховуючи скільки нам ще треба поговорити і пропрацювати, ті зауваження були, щонайменше, недоречні

[@organosolo1448]

Я народжувала старшу доньку в 1995, в Одесі. Був розвал і якась повна розруха, але відношення було людяне, співчутливе. Але все, що я чула від старших жінок, і ввд мами - треба зібратися і якось цей жах пережити, це ніби випробування, через яке ти обов'язково пройдеш (всі проходять) . Хоча і у мами, і у тітки буди чудові доктора і акушери, до них - тільки вдячність, а от сам роддом , сама система, .... А, і молдший персонал - як пощастить. Були і добрі, які і допомагали, і підказували, і підтримували. А були - ну чисто "в концтабір не пройшла за конкурсом, занадто бездушна"!

[@larisachayka600]

Народжувала тричі-1978,1980,1981-жах!Яке знеболення!!!Шили по живому!Кожного разу згадую і усередині все холоне!

[@НатальяЛуценко-я7ю]

Про те що шиють по живому чую постійно і зараз

[@nanabanana2849]

@@НатальяЛуценко-я7ю підтверджую, народжувала в кінці липня - шили по живому

[@nataliasmirnova5877]

Так і мені шви шили без знеболювального.

[@Озвєрін]

Не пощастило. Моя Мама була в кращих умовах

[@nasskaff6641]

Ви думаєте зараз краще??? Рік назад народила просила обезболення мені сказали шо анастезіолога нема вибачай, робили епізіо (розріз) теж по живому і шили по живому і шви знімали по живому!!!((((

[@rapvoznya]

Прекрасний канал. Чудовий формат і картинка супер 😎 Гарно хроніку підбираєте.

[@olenakohut8127]

Дякую за ваші цікаві розповіді про реалії ,, комуністичного раю ". Зараз просто неможливо навіть уявити , що комусь з радянських чиновників могла ,, прийти в голову" ідея , щоб в двомісячному (!!!!) віці здавати немовля в так звані ,, я с л и "... це зараз можна охарактеризувати таким словом, як ,, ж е с т ь"... і це без іронії... Л А Й К !!! 🤜🤛

[@panilevycka7528]

В моєї мами дуже погані спогади про пологові тих часів. До прикладу стимуляція-гарячі уколи, від яких мамі ставало погано.

[@user-ll7je9ip1f]

А тепер якісні препарати тільки за власний рахунок. У мене двоє дітей.

[@ЯрикСус]

Діти в нас схоже тільки для багатих!!!

[@takeshusan580]

А тобі тоді давали неякісні ліки але безкоштовно, рабська логіка

[@Fishbone_ua]

Щось ви про савдепію і халяву не дивились ​@@ЯрикСус

[@Degrated_Raccoon]

​@@user-ll7je9ip1fа при совітах якісні препарати взагалі були?)

[@irynka37]

Дякую, що звернули увагу саме на цю тему.

[@helenrainess2912]

Я народжувала 8 років назад у 1-му пологовому м. Києва, а все майже як у совку. Дородова - дівчат 8 було, після пологів в коридор відвезли. Лежати напівголою при чужих чоловіках. Відношення - лікарі спеціально робили боляче и ржали з цього, як коні, іноді материли, чуть не вбили дитину ще до народження, а потім вимагали гроші за те, що намагались все виправити. Душ я взагалі не бачила, щоб був, мились в умивальнику. Не годували. Якщо в совку було гірше, то я навіть не можу уявити, що ще можна зробити гірше.

[@ВіталійБарабаш-ы8в]

Як завжди ваші випуски дуже цікаві та неймовірно пізнавальні. Дякую вам за вашу працю. Зробіть будь ласка випуск про холодноярську республіку.

[@ЛюдмилаЧайка-ь7й]

Народжувала в 82 році і тоді відчула сповна приниження навіть від санітарок:халат на 2 розміри більший,розірвана сорочка,ротоптані тапки 42 розміру,дуже часто два лівих або два правих,після пологів одна пелюшка землистого кольору на добу,з дому нічого не можна. Тоді дала собі слово-більше не народжувати...