Рет қаралды 198
Як би мені хотілось, мамо,
Щоб на очах не було сліз,
Але життя враз пеклом стало,
Бо ворог в Україну вліз
Вмить очі мами посивіли,
У погляді не видно дна,
Чекає звісточки, що цілий,
Але, когось вже кутає земля
Під обстрілом обід готує,
Під свист ракет збирає амулет,
І подумки мене гартує,
Щоб міцно правив кулемет
Пригадує як біг маленьким,
Як ніс на свято квіточки,
І як пекло не раз серденько,
Ростуть швиденько діточки…
Тепер сини і доньки України
В боях виборюють наш мир,
Та повертаються щоднини,
Веде їх Стіксом поводир
І сліз вже ріки поспливало,
Молитв незлічені рядки,
Пошарпаній війні все мало,
Та мами бачать крізь світи.
Картини литовської художниці Беати Куркуль.
Автор рядків боєць "ДОЗОРу" на псевдо "Бард".
Читає боєць "ДОЗОРу" на псевдо "Самік".
Присвячено українським матерям. 12.05.2024