Мандрівка біля Києва: Мар'янівка, Ковалівка, Ксаверівка та "Кінна долина"

Їдемо на південь Одеською трасою приблизно 50 кілометрів і в Ксаверівці повертаємо праворуч на Мар'янівку. Ксаверівка, як бачимо з назви, належала графу Ксаверію Браницькому. Цікаво, що він товаришував з російським поетом Михайлом Лєрмонтовим. Ксаверій Владиславович служив з Михайлом Юрійовичем в одному лейб-гвардії гусарському полку, був секундантом на дуелі Лермонтова з бароном де Барантом, за що обидва потрапили під суд. Разом воювали вони і на Кавказі.
В Ксаверівку ще повернемося, а в Мар’янівці заходимо в музей-садибу співака Івана Козловського, який тут народився в березні 1900 року. На відміну від інших провінційних музеїв він був відкритий, вхід - 40 гривень.
Интересное путешествие вокруг Києва на автомобиле. Где покататься на лошади. Что посмотреть возле Києва. Що подивитися. Подорож на автомобілі.
А ще в Мар’янівці є красива церква, побудована коштом родини Засух. «Откуда дровішки?», тобто звідки гроші на подібні будівництва розповімо дещо пізніше, а зараз прямуємо в бік Фастова до скіфського кургану Переп’ят.
Курган Переп'ят - 6 ст. до Р.Х., один з небагатьох, який ще не розораний, але вже спотворений археологами позаминулого століття. Від колись величного кургану залишилася лише маленька не розкопана частина. Тут знайшли скіфський посуд, намисто, сережки, бурштинову пластину і 24 бляшки-аплікації із зображенням грифонів, які прикрасили українську колекцію Скіфського золота. Решта знахідок знаходяться в Київському університеті імені Шевченка, а історія кургану - в школі села Фастівець.
Стела інформує, що в 1846 році в археологічних розкопках брав участь Тарас Шевченко. Від себе додамо, що він не копав, а малював знахідки та селян, які працювали на розкопках. Поет згадує курган в багатьох своїх творах і цитатах з народного фольклору:
Спускаємося з кургану і прямуємо в родинне кубельце сім'ї Засух - село Ковалівка. Дорогою в Фастівці оглядаємо погруддя Тараса Шевченка, який тут жив у хаті селянки-кріпачки Оксани Зорівни.
А ще в грудні 1825 року в селі точилися важкі бої російської армії, вірної імператору, з декабристами під керівництвом Бестужьєва-Рюміна і Муравьйова-Апостола. Детальніше про декабристів у нашому відео «Велике місто Васильків»
Від Фастівця до Ковалівки 13 кілометрів пристойною дорогою. Як і обіцяли, намагаємося розібратися, звідки у родини Засух з'явилися такі грандіозні можливості. На сайті агрофірми “Світанок” читаємо, що в 1993 році Тетяна Засуха стала головою місцевого колгоспу, яким раніше керував її чоловік. Тоді Анатолію Засуху обрали народним депутатом України 2-го скликання і призначили головою Київської облдержадміністрації. З 10 років президентства Леоніда Кучми він був губернатором 9 років.
У 2000 році колгосп став приватним підприємством, 100% якого належить Тетяні Засусі. За різними даними, агрофірма “Світанок” орендує приблизно 50 тисяч гектарів землі, тут вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, цукровий буряк, бобові і олійні культури, картоплю, навіть лимони та фейхоа. Розводять понад 2 тисячі корів молочних порід, 3 тисячі ВРХ (велика рогата худоба) м'ясного напрямку і 2 тисячі свиней. Крім цього, дружба родини з керівництвом країни дала доступ і до бюджету. Зокрема, в 2002-2004 роках їм були перераховані значні кошти на розвиток програми селекції в тваринництві, на підтримку розвитку м'ясного скотарства, на відшкодування вартості мінеральних добрив та втрат під час посіву зернових культур. Тодішня опозиція стверджувала, що щороку в агрофірму “Світанок” вливали до 5 мільйонів гривень. Засухи все це заперечують.
В 2005 році, після зміни влади, Анатолія Засуху звинуватили в нецільовій розтраті бюджетних коштів та в незаконному використанні міліцейських автомобілів престижних марок. У маєтку провели обшук, а колишнього очільника області оголосили в міжнародний розшук. Він певний час переховувався за кордоном і повернувся в Україну наступного року, коли всі справи закрили. Зараз Засухи, начебто, відійшли від політики, але не приховують, що на минулих виборах фінансували “Українську стратегію” Володимира Гройсмана.
Щоб на власні очі побачити, як зникають грані між містом і селом, Ксаверівку показували генсекам соціалістичних країн і міністрам-капіталістам. Сюди привозили Індіру Ганді, Кім Ір Сена, Фіделя Кастро Рус, Хо Ші Міна і чомусь Юрія Гагаріна. Зараз всі ці споруди занедбані і не працюють.
На території комплексу розташований ставок, де дозволено ловити на три снасті. Улов зважується, норма вилову - 2 кілограми, у вихідні - два з половиною. Додаткова вага оплачується окремо. Щоправда не зовсім зрозуміло, хто це все буде контролювати. Вартість риболовлі 400 гривень на день у будні, і 500 у вихідні. В ставку водяться карась, короп, білий амур, в осінньо-весняну пору - окунь та щука.
Як сказано на сайті «Кінної долини», короп і білий амур вагою понад півтора кілограма одразу відпускаються. А хто хоче забрати трофей, має сплатити по окремому тарифу до 300 гривень за кілограм. Цікаво, що в магазині ця риба вдвічі дешевше.