Марчук Іван Степанович. Український живописець. Ukrainian painter. Virtual slide show

Incredible music Yevhen Stankovych combined with paintings Ivan Marchuk !!! Two genius
/ ivanmarcukivanmarchuku...
Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок.
До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки 1979 і 1980 років у Москві [1]). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.
Є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю - від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).
Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.
Про періоди своєї творчості художник говорить:
«Іноді мені на виставках кажуть про мої роботи, що такого ще ніколи не бачили, а я кажу - коли б ви таке бачили, то не бачили б мене. Бо цінується те, чого ще ніколи не було. Тому я сколихнув цей світ. Було 9 періодів творчості, „9 Марчуків" і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. Коли я вже підписую картину, я відсилаю її в світ і знаю, що відгук на неї буде неодмінно. І „десятий" Марчук буде обов'язково. Визріває».
Про мистецтво:
«Для мене мистецтво - це життя й одкровення. Іншої альтернативи нема. Й водночас мистецтво - це каторга. Я працюю 365 днів на рік і без цього не можу. Це присуд долі, карма, вирок, приреченість. І нікуди не дінешся. Я мрію погрітися на пляжі, полежати у траві, слухаючи як вона росте, я хочу дивитися, як пливуть у небі хмари, хочу тішитися, веселитися, спілкуватися в компанії, не відмовився б піти до школи, щоб когось там чогось навчити. А потім думаю: а мені ж теж хочеться самому щось зробити. Непереможна думка!»