Медведчук казав: «Ющенко ніколи не стане президентом». Секрети «сезону Майданів»

[@zorianka7878]

Щиро дякую Вам шановна Наталія за класне інтерв'ю!🙏👍❤️❤️❤️

[@mykhailoua]

В конфлікті завжди є дві сторони, завжди винні обидві сторони. В конфлікті між народом і владою ясна примітивність владних. Але ж і давайте признаємо вину свою, вину народу. Народ винен в своїй деградації і байдужості. Бажанням жити як владні, а не як українці, не штовхаючись ліктями на шляху до грошей і бажання шикарно жити.

[@yuray5657]

Інтерв'ю суперінформативне.Дякую

[@Vgtghy-o9k]

Одна из целей "революции" 2004 - опубликование в открытом доступе информации, куда, кому и сколько режим Кучмы продавал вооружений - Ираку, Ливии, Алжиру, Эритреи; Кучма ушел только потому, что ему намекнули на повторение судьбы Саддама Хусейна

[@Vgtghy-o9k]

Еврей Давид Бронштейн, отец Льва Троцкого, говорил на суржике и выращивал свиней

[@ФедорФедоровПоэтПисатель]

Запізніле освічення (Коханій Україні! Нові вірші із Криму! Створені 24 серпня 2024 року, у День Незалежності) Я зрозумів доволі пізно, як кохаю свою рідну Україну… Доволі пізно - кровотвірний! - цей зв’язок із Нею я отямив!.. Шукає хтось там - чи до «третього», чи до «четвертого» шлях - Риму, - А я знайшов! свій перший! Рим - і ввік-остатній! - й рима Моя затверджує рахунок лірика-«мандрівника» - з РимАми!.. Так, я знайшов Її! А все ж таки у ній, в Єдиній, Я стільки диво-Римів й диво-мовних рим знайшов! - Що відчуваю: заблукаю знов! Ой, знов порину! - Замріюсь! вкрай-поетно! в тропки й тропи - невимІрними Та невимрІяними! - йщов би - Вічність! - йшов… Й ще більш закохувався б я… Й ще більш Її Кохав би… Хоч пишуть читачі мені: «не вірно говорить - «коханая країна»!»… А я - кричу! - з поет-рішучою примхливістю - примхабно!! - Ні, геть не згоден я - це саме вірно! - відданість лиха в нім - В слові «кохана», у яке закоханий я - істо-українськи!.. «Коханой» жінка може бути! - кажуть, і я! винен вам сказати, Що Україну свою бачу я через віки - вічноспівучой Жінкой! - Співаючой - уперекір, крізь віковічно-поневолюючі грати, Крізь, навіть, танки, і шахеди, і «Кінжали», і «Армати» - «В лузі червона…» ллється тут - наднепокірно-свято! - Ця жіночка, яку викохвували наші надзусилля - з віка в вік - завзято! - Тому така вона і зараз - надзвичайно-, за-Всесітньо!-бІйка!.. І - за-Всесвтньо! - я! закоханий... в цей Дух… цей Дух Тендітной Міці, Могутньо-чарівних Пісень - і Квітки Цісик, й Лесі Українки!.. Закоханий в її «сосюрівські сади», так само ж, як і - в дійсні! - У праце-творчії охайнії садочки працелюбних українців!.. Закоханий в глибинно-чистий погляд той Любові - Синь-і-Вірной, Той вічно-вірної Любові, що злилась і розлилась - наднерозлучно!.. Закоханий у Відданість Її Синів-і-Віру Жінок, Що так! постали на цей Захист «синевирних» рідних Крас - найневмиручо!.. Я так закоханий в оцих Людей її - таких Душей красивих! - У цих «давидів» і «давидок», що так Голіафа - «вкрай-непереможного»! - женуть! - До «голіафика», «голіафлЯтка» усміхотворИли тую Гідру!.. В той гумор «пальця в рот не поклади», зухвало - Волелюб`я! - гідний, В те бадьорИсте! ЗавзяттЯ - у співі, в жатві, у молитві, в битві, - Закоханий! - я вичаровуваю вам над-незаЯложені ці рядочки-«квіти», Над-непрописнії! - хай - тільки гідні! душі - ниву тих моїх поезій жнуть!.. І хай там пожартовує наш ворог, що, бач, й Чорне море викопали хОхли! - Вони ж не бачать, що ми й справді… справді!... можем Це! - Ми Чорнокровну Прірву вам - три роки! - тут копаєм!.. й хОхми Щось затишили ваші… Бо це - Праведная! Прірва, й «ваши хОлмы» На її «березі» - це свідчення «живі» того, що лОмами Лиш стрінемо ми тих, що призвані в нас квіти, караваї відібрати, і - Лице!.. Але ж… скіль нашим! крОвям треба було там пролитись, І скільком Квітам треба було там відквітнуть - назавжди! - Щоб я! дотумкав, щоб зумів нарешті! зрозуміти, Як я кохаю Україну! - приспані ці почуття знов розбудить!.. Але ж ті праведнії! крові - не дарма! - ті крові істо!-українські… Бо ми усі викохуємо в кровнім поті - істо-українське Сонце! - І наші дітки у обіймах Викоханої Країни будуть - точно! «цвісти»! - І буде їм загрожувати лиш один - Кохання Світлого - полон Цей!.. ( 24-25 серпня 2024 року) Автор: Федір Федоров, кримський поет. Текст містить багато оказіоналізмів. Ідея цих віршів народилася в моїй душі доволі давно, довго набирався вражень, обміркував… А дозріли вони і вилилися на папір тільки у День Незалежності… Впевнений, що це не просто випадковість… Мені справді часто пишуть, що згідно з правилами не вірно писати «Коханій Україні, що коханой може бути жінка, а не - Країна»… Але я писав чомусь саме так, це поетичний забобон, примха, якщо хочете, мені дуже подобається це українське слово, і ось у цих віршах я в художній формі я своєрідно пояснив, чому я пишу саме так… Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, потужну, високопрофесійну працю на благо нашої України, за підняття таких важливих тем, за цікавих, кваліфікованих, досвідчених гостей! Тема українських революцій, становлення національної свідомості - надважлива... Я доволі пізно, на жаль, зрозумів і оцінив красу Майданів і Свободної, Волелюбної Душі Українського Народу!.. Але зараз, не зважаючи навіть на такий гіркий час, мені дуже приємно освідомлювати себе частиною такої Нації і хоча б своїми віршами бути із своїм народом в його Неймовірній Боротьбі з таким Невимірним Злом!..

[@galyapaulyshyn4950]

Дуже цікаво👍

[@ФедорФедоровПоэтПисатель]

Песнь о моей Свободе (Новые стихи из Крыма! Любимой Украине!) В обилии насущных скользь-тревог, «камней подводных», Что не дают душе покоя в этот смутный час, Вопрос один взвывает! - волчьи-благородно: «Куда мне деть свою ретивую Свободу? Как продышать мне, хоть на час с Ней разлучась?» Нет, это! - невозможно! «занебесно»! - Ну кто на этом свете волен запретить Співати во всё горло украинские - мне - песни?! Иль - в голос! - Украину - Родину мою любить?!.. Нет! Нет! - Свобода у меня - в крови! Мне Воля - воздух! И Незалежна Муза мне - ментальная жена! И вы прочувствуйте, что снова - поздно-поздно! - Я в небосвод-лесах сбирал вам - слово-звёзды!.. А не - подручным средством - чёрк-глаголы «выжигал»!.. Что я не - почерком - пишу, - свободным лётом!.. (А, коль с трудом, не - чёркаю, а - крылья вам «кую»!..) Что чувствую так часто я себя - поэт-пилотом Пилотом «Мрії» - занебесно-полнолётной! - И вас несу с собой в - Мечты разволье! - в наш! уют! Да что страна Мечты! - когда у Украины В душе поэта - нет! - границ, кордонов, меж! - Не в - империалистском смысле, - «на-кровинном», Во вкрай-співучем, воледар-безбрежном!.. И каждой! клеткою своей я отрицаю! - слово «клетка»... И каждой клеткой - вольный я вкрай-інець! - до костей!.. По крови - русский! По душе - свобод-поэтной Я - запорожец некоей Речи-Сечи заветной, Живущей только! по Завету Воли - «Ново-Ветхой»! - Не - надпрервать - её врагу! - в попытках - докоснеть!.. И разве вОльны ваши - разом все! - законосводы, Свободолюбцу, вольнодумцу, как я есть?! - Мне воспретить воспеть Народ - Хранитель Мир-Свободы И не гласить, что для моей поэт-природы Принадлежать к нему - развольнейшая! - Честь!.. Моей и - нашей! - Воли образ, Он - не в Статуе Свободы! - Её в статУи ни вогнать! - Неистово-Жива!.. Ни -небосводы! - нам подай! - небосвободы! Без Воли жить для нас - антиприродно!.. Нам надо жить!.. творить!.. бороть!.. - НЕ - проживать!.. (23 июня 2024 года, в день Святой Троицы, финальная авторская редакция - 26 июня) Автор: Фёдор Фёдоров, крымский поэт. В тексте присутствуют авторские окказионализмы. Від усієї душі бажаю нашим Захісникам і Захісницям Величезної Вдачі і нульових втрат на усіх напрямках, особливо - на Покровському і на Курщині! Ви - Кращі!.. Душею, Серцем і Пером з Вами!.. Велика подяка пані Наталі Мосейчук за її невтомну, потужну, високопрофесійну працю на благо нашої України, за підняття таких важливих тем, за цікавих, кваліфікованих, досвідчених гостей! Тема українських революцій, становлення національної свідомості - надважлива... Я доволі пізно, на жаль, зрозумів і оцінив красу Майданів і Свободної, Волелюбної Душі Українського Народу!.. Але зараз, не зважаючи навіть на такий гіркий час, мені дуже приємно освідомлювати себе частиною такої Нації і хоча б своїми віршами бути із своїм народом в його Неймовірній Боротьбі з таким Невимірним Злом!..

[@usertv7b3wku40]

🖐️✌️

[@гелоушуол-е5ъ6ы]

Наша Влада

[@melnykvasyl6604]

... а зараз, про теперішнє керівництво ?

[@yulia.milena]

А че,все боты на мове базарят😂

[@светланадочева-ю5е]

Народ використовували завжди .

[@СергійСоломахін-е7с]

Проблема Юшенка в тому, що він напризначав сексотів КДБ у владу, а ЮВТ по всьому не ьула сексотом, тому він і визнав це помилкою.

[@гелоушуол-е5ъ6ы]

Владу завжди потрибео Обирати, и а я контролювати буду, то не

[@halynaohorodnyk9524]

Yuchenko -clabkuu lider i vin dbav sa cvoyu novy cimyu, a ne sa Ykrainy.

[@Vgtghy-o9k]

Натаща, а почему тебя ненавидит Дашка Заривна? Пригласи её на интервью

[@Vgtghy-o9k]

Натаща, а почему Дашка Заривна ненавидит Машку Берлинску?

[@Vgtghy-o9k]

Натаща, у тебя усы растут?

[@milabrandt2397]

Немає нічого втішного… більше вчу нашу «незалежну» історію, біль та безнадійність глибшає. Бідні мої українці, люди ж мали таку надію… Використали тварини народ, та кинули знову. Немає героя, немає лідера… Бідні наші захисники, за що голови поклали найкращі сини України.