Металопошук та інтуїція. Частина ІІІ

[@Водолій]

Доброї ночі, вітаннячко, рад бачити, дякую

[@witgryciuk6930]

Відео як завжди чудове,запальничка просто супер знахідка,а ліс без буденної метушні,як паралельний світ

[@СергійРоманчук-б4х]

Чудова інтуїція👍

[@МиколаКасянчик-и8щ]

Вдачних,знахідок.

[@pro100sem2]

Хороший вийшов пошук,знахідки є,природа класна🤝👍

[@Водолій]

Жига прикольна, гарно збереглася

[@ArslanbekBaybatirov]

🎉🎉🎉👍👍👍

[@aniuta66]

Дякую

[@СергійГоловін]

Анюта ви і є золото 😉,як завжди 👍👍👍 гарних знахідок та гарного настрою!!!

[@aniuta66]

Щиро дякую ☺️ але я не золото, бо не сяю 😁 гарного мирного дня вам

[@СергійГоловін]

@@aniuta66 не все те золото що блищить 🙂😉,я впевнений що для когось ви самий головний скарб у житті.

[@Oleksandra_kr83]

Вітаю! Гарно прогулялась. Вірю в інтуіцію, і в сни, і вте, що як воно має бути твоє, то всі обставини складуться так, що ту знахідку не знайде ніхто крім вас. Це все є на моїй практиці!

[@aniuta66]

Так. Цілком згодна. Дякую за перегляд і коментар.

[@70alehan]

Згідний на рахунок інтуїції, але часом не чекаєш хорошої знахідки і вона трапляється раптово, кайф приходе коли усвідомлюєш що знайшов щось результативне. Тільки ми ті хто захоплений пошуковою справою відчуваємо повністю всі емоції пов'язані з цим. Пошук любить спокій і віру у вдачу. В мене зазвичай фарт був випадково)

[@aniuta66]

Про інтуїцію. Не завжди, коли йдеш в якесь місце, чекаєш від нього щось особливе. Але ось чомусь туди тебе веде. Так в мене було з місцем, в якому я знайшла сокиру кельт, а це, до речі, була моя мрія. І я знала інтуїтивно, що я її знайду, тільки я не знала коли і де, додам ще слово «можливо» 😀 то було таке місце, де я була багато разів, і жодної монети я там не підняла, навіть радянської. Було якісь артефакти, але нічого особливого. Але мене туди постійно тягнуло і зараз тягне. Мені там добре. І хоч знахідок там не було, хоч я собі одного разу сказала, що більше на пошуки я туди не піду, але все одно пішла. Подумала, що, нафіг мені ті знахідки, я просто насолоджуюся природою і рухом. І в той час в мене пролунав тоненькій сигнал. Я ж подумала, що то поясок від снаряда, а то був кельт. І тоді в мене відібрало мову. Ось так інтуїція мене потягнула в те місце. І таких місць в мене було декілька. От хочу я туди постійно. Знаходила потім там шикарні знахідки, хоч і бувала до того там мільйон разів. Я не можу це пояснити. Це якесь внутрішнє відчуття якоїсь енергетики в тому місці подій або людської енергетики. І що цікаво, коли не очікуєш знахідку, коли про неї взагалі не думаєш, вона і трапляється неочікувано ні звідки, неначе хтось тобі її підкинув. Тому я завжди говорю, що Земля жива.

[@70alehan]

@@aniuta66 дякую за розповідь, теж знаходив сокиру але часів КР , в місцях Австро-Угорських військових позицій де ніколи подібне не траплялось, припущення було що хтось з військових з нею носився і врешті загубив.

[@Ярослав-г8к5ь]

Всем сталкерам и комрадам удачного хабара, и не забудте хлебушка земляному дедушке

[@aniuta66]

Та да, останнім часом я дєдушкє нічого не кладу, а раніше клала 😁 якась сомовпевнена стала 😁 треба класти

[@Ярослав-г8к5ь]

@@aniuta66 а зря, я загубив фонарик в траве в поле , шукав неделю, бросил хлебушка и сказал, хабар поигрался и отдай, не поверишь, нашел меньше 5 мин

[@ОлександрПолянин]

я сам в ліс не піду..боюсь вовків...років з10 тому був зустрів,я його замітив першим

[@aniuta66]

А як себе вовк вів? Я жодного разу, звичайно, не зустрічала вовка. Одного разу тільки я їхала дуже рано через ліс і в кущах, повз які я проїхала на велосипеді, чула рик.

[@ОлександрПолянин]

@@aniuta66 саме страшніше що бачив,це коли їхав уже по темному,десь у жовтні місяці,по грунтовій дорозі ,поля виорані і не було видно ні кінця ні краю,..і при швидкості десь 60 км збоку вискочила лохмата сіра тварюка,і бігла біля бампере,і то був не пес,а щось страшне з червоними очима

[@ОлександрПолянин]

@@aniuta66 вовка бачив осінню я собирав прибор,приїхав мопедом,в далині гарчав трактор ,він орав,....і тут вийшов вовк,розміром з людину середнього росту,він мене не бачив,вітер дув на мене,а дивився в степ на орача,колір був у нього попельнястий...тепер сам в хащі не ходжу,бо зїдять,а як не зїдять то понадкушують...жах тай годі

[@Dss680]

За відео лайк, щоб знайти скарб треба інформація а де ж вона та інформація спитаєте?В книгах таких як оживає минувщина місцевих авторів.

[@aniuta66]

Дякую. Інколи є військова література у відкритому доступі, щоденники, мемуари, інколи є відкриті архіви, метричні книги церков, які зникли давним давно. Це те, чим я користуюся. Одне до одного, і складається інколи картинка. Інколи це інтуїтивна картинка, звичайно. Тут, по нашому краю щось мало що відомо. Але ось інтуїтивно в мене завжди є бачення щодо цих місць- це часи громадянської війни початку 20 ст. не стільки навіть Другої світової, хоча тут укріп.район КОУР, а ось саме початку 20 століття. Не знаю, чому так. В інших місцях відчуваю якусь енергетику, починаючи з 30-тих років 20 століття. А в інших місцях я відчуваю якусь загадкову дуже стародавню. Бувало нічого там не знаходила, але ось щось дуже древнє відчувала. І так одного разу і кельта знайшла… хоч і не думала, що це можливо щось там знайти подібне. Інтуїція дуже загадкова штука…

[@V.65M.30]

Найкращій відпочінок для душі, копати в лісі самому. +

[@aniuta66]

Згодна на всі 💯. А ще, коли поруч потрібна людина. Бо не з усіма нормально на пошуки ходити 😀 хтось увесь час кудись поспішає, часом говорить «швидше, тут все одно нічого немає». А ти точно знаєш, що є 😀 якщо з якоюсь з людиною на пошуки, то з такою, яка, як і ти любить природу, не полишає місце, навіть, якщо нічого не знайшов поки ще. 😁

[@mishkalviv9665]

Грибочків нема ще?)

[@aniuta66]

Грибів ще немає. Завтра перевірю, можливо, щось наросло вже

[@ФедірКулацький]

запальничка старовинна

[@aniuta66]

Так. 100 років приблизно. Я так думаю.