Моя мила ненько, я дякую тобі, Що на скрип дверей спішила завжди. Мене зустрічала, ніжно цілувала, Ти будь зі мною, ангел доброти. Скільки сліз гарячих за мене лила ти, Як тебе, мій ангел, тепер зберегти? Побіжу у поле, наберу в долоні Крапелинок чистої роси. Як я хочу чути твій ніжний голосок, Що присипляв раніше маленьких діточок. Полечу в простори і нарву для тебе Букет із ясних зірок. Я в житті марному сповнений життєвих мрій, Вже не повернути дитинства світлих днів. Заросла стежина, де стоїть хатина, І голосом не ллється рідний спів.
@mariyatalor98032 жыл бұрын
Не зрозумила писню, Чы их мама в вичнисть видийшла ?